1.3 Технологія вирощування ремонтних телиць

Вирощування ремонтних телиць зумовлено технологічною циклічністю з урахуванням конкретних умов господарства і згідно з віковими і фізіологічними особливостями тварин. Спеціалізовані господарства з вирощування ремонтних телиць організовують, при поглибленої спеціалізації молочного скотарства, з урахуванням міжгосподарської кооперації господарств різної форми власності у певних зонах чи районах. У цьому відбувається концентрація виробництва, поліпшуються умови ефективного використання машин і устаткування, підвищується продуктивності праці. [3]

Організація спецхозів і комплексів з урахуванням зональної перспективи розвитку молочного скотарства і ветеринарно-санітарного стану господарств. При встановленні розміру господарств із вирощування ремонтних телиць і ялівок визначають потреби у них господарств зони, регіону, що входять у об'єднання. Комплекси організують в зонах переважно племінного і його високо продуктивного скотарства.

Під час створенняспецхозsв із вирощування телиць і ялівок враховують такі умови: місце розташування господарства щодо відношення до іншим, які входять у об'єднання, бажано, щоб він був віддалене від нього; хорошу дорожню зв'язку з іншими господарствами об'єднання, що дозволяє здійснювати транспортування тварин, особливо телят, в усі сезони року, за будь-якої погоди; забезпеченість кормовими угіддями, зокрема пасовищами для молодняка і їх рівнем кормовиробництва, який забезпечує всі потреби у кормах; наявність тваринницьких приміщень, які можуть бути реконструйовані утримання телиць і ялівок; ветеринарно-санітарне добробут господарства. [5]

Комплекси плануються із вирощування ремонтних телиць з одночасним змістом 5-6 тис.тварин. Такий розмір господарств дозволяє забезпечити комплектування ремонтниминетелями спеціалізовані молочні ферми і комплекси із загальним поголів'ям 8-10 тис. корів при щорічному введення у череду 28-30 ялівок на 100 корів основного стада.

Спецхози вирощують телиць з10-15-дневного віку до 23-24 місяців, тобто 7-месячної тільності. Середній добовий приріст телиць може бути лише на рівні 600-650 р і ялівок -550-600г. Ухвалена них технологія передбачає створення оптимальних умов годівлі та змісту, враховуючи їх вікові особливості, з допомогою ефективних коштів механізації трудомістких виробничих процесів.

Спеціалізація господарства дозволяє відпрацювати технологію вирощування телиць, змінити організацію виробництва та праці, що позитивно позначається на економічний стан.

Формування однорідних груп тварин за секціями вимагає циклічності комплектування господарства молодняком через певні інтервали (максимум 15 днів). Переклад тварин за старші групи, і навіть відправку в господарства, що спеціалізується з виробництва молока, слід здійснювати через певні інтервали: I група - від10-15-дневного віку до 3 місяців; II - від 3 до 6; III - від 6 до 14-місячного віку; IV - від 14 до 20 місяців; VI - від20-месячного віку і її до7-месячнойстельности. [2]

Відібрані телиці до відправки вспецхози би мало бути нормально розвиненими, клінічно здоровими. Перед відправкою застосовують обробку.При відборі перевіряють індивідуальний номер, за яким кожну телицю заповнюють племінну картку (>2-мол.). Відправку телиць проводять через 1-1,5 години післяпоения. Для перевезення використовують спеціальний автотранспорт, у якому телятпредохраняют від застуди взимку і перегрівання влітку.

У приймальному відділенніспецхоза телиць піддають санітарної обробці дезинфікуючим розчином. З наступнимобсушиванням волосяного покриву. Після цього їхні поселяють у карантинному відділенні в індивідуальних вузькогабаритних клітинах, де містять 10-15 днів. У перші 2 дня телицям разом ізЗЦМ чи молоком дають глюкозу і антибіотики для запобігання їхню відмінність від шлунково-кишкових захворювань.[3]

Раціони для ремонтного молодняка розробляються з урахуванням норм потреби тварин за поживних речовинах відповідно до плана його зростання живої маси, які забезпечують вирощування корів з живою масою 500-550 чи 600-650 кг залежно від породної приналежності. Для отримання корів з удоєм 4,5-5 тис.кг молока за лактацію телицям інетелям до дворічного віку згодовують 3700-3900 корм.од. Розрахунок потреби у кормов складають із урахуванням можливої втрати поживних речовин при зберіганні і транспортировке кормів, які можуть становити до 10-15 %.

Вирощування телиць у період з 3 до 6-місячного віку проводять у групах чисельністю по 20-30 тварин, від 6 до 24 місяців -до 50; фронт годівлі однією телицю має становити відповідно - 0,35-0,4 метрів і 0,6-0,8 м. [7]

З приходом пасовищного сезону всіх телиць з6-8-месячного віку випасають. Залежно від конкретних умов допускається використовувати пасовища шляхом скошування зеленої маси і згодовування її телицям з годівниць в стаціонарних закритих приміщеннях і таборах. Оптимальний розмір гурту, що формується з урахуванням віку і її живої маси, - 150-200 телиць. За кожним гуртом закріплюється окреме пасовище, яке розбивається на загони. Для телят до одиного року виділяють 6-7 пасовищних ділянок, для телиць старше одного року - 4-6 ділянок.

При розрахунку площ під пасовище враховують вік тварин, потребу у кормі, продуктивність пасовищ,продолжительность випасу. Це зумовлено тим, що молодняку до року потрібно 22-25 кг зеленої маси добу на голову. Пастбища повинні перебувати поблизу ферм.Молодняку старше 1-2 років на добу потрібно 40-50 кг зеленої маси. Тривалість посовищного періоду у лісовій зоні становить 130-140 днів, лісостеповій - 150, степовій -170, а зонах напівпустель і пустель (на зрошуваних пасовищах) - 250 днів. На пасовищах організують водопій, за необхідності - підгодівлю концентратами та зеленим кормами до повного задоволення потреб у поживних речовинах, вирощуваних телиць і ялівок.

За відсутності пасовищ телиці влітку перебувають у таборах, в яких вони отримують активні прогулянки. При годівлі телиць у період можна використовувати бесконцентратні раціони. При 7-8-месячній тільності рівень годівлі ремонтних телиць збільшують на 0,6-1 корм, од. У раціон повинно входити сіно, силос, сінаж - 70-80 % і концентровані корми - 20-30 %, забезпечуючи середньодобові прирости живої маси 550-650 р.