1.2. Технологія виробництва молока

Нормативи технології виробництва молока. Виробництво молока на промисловій основі базується на закономірностях, нормах біології великої рогатої худоби як виду. Біологічні особливості худоби, в свою чергу, залежать від спадковості, породи, статі, віку тварини, впливу умов утримання. Ефективність промислового виробництва молока залежить від того, наскільки його технічні умови відповідають вимогам тварини, її біологічним нормативам. Технологічні нормативи виробництва молока поділяють на біологічні, технічні й організаційно-економічні. Вони є результатом поглибленого вивчення тварин як засобу виробництва, наукових досліджень і виробничого досвіду.

Зведеними нормативними технологічними документами є загальносоюзні норми технологічного проектування підприємств для великої рогатої худоби (ОНТП-1-77), норми технологічного проектування ветеринарних об'єктів (ОНТП-1-8-81), кормові норми й таблиці, Ветеринарний статут СРСР, інструкції по бонітуванню великої рогатої худоби, оцінці вим'я, вгодованості, ГОСТи, рекомендації Держагропрому, науково-дослідних інститутів тваринництва  ветеринарії та ін. 

Моделювання перспективної технології виробництва молока. Виробництво молока на промисловій основі стає економічною необхідністю в умовах інтенсифікації скотарства. Його характерними особливостями й визначальними факторами є спеціалізація, концентрація, рівномірний вихід молока протягом року, потоковість технологічних процесів, вузька спеціалізація праці тваринників, а також обов'язкова наявність оптимальних систем: відтворення й вирощування високопродуктивної худоби; забезпечення кормами; ветеринарно-профілактичного захисту; утримання й експлуатації худоби; планувально-конструктивних рішень; механізації й автоматизації, одержання, обробки й реалізації продукції, наукової організації й оплати праці.

Наведені особливості й фактори ефективності промислового виробництва становлять його біологічну, технологічну, технічну, організаційно-економічну, соціальну й психологічну основу Виходячи з цілісності, ієрархічності й статистично-динамічних якостей, що характеризують будь-яку систему, при ефективному виробництві молока провідними факторами є біолого-технологічні. При цьому враховують, що промисловий спосіб виробництва сільськогосподарської продукції, в тому числі й молока, на відміну від непромислового, характеризується такими ознаками: великими розмірами спеціалізованої виробничої одиниці, які дають змогу ефективно використовувати засоби виробництва і досягнення науки;  чітко, розробленим технологічним процесом з визначеною системою машин, відселекціонованими, придатними до промислової технології тваринами, який забезпечує необхідний виробничий ритм а в окремих галузях рівномірний випуск продукції, зменшенням впливу на технологічний процес умов зовнішнього середовища; централізацією управління технологічним процесом     науковою організацією і високою інтенсивністю виробництва, яка забезпечує високу продуктивність праці. [1]

Для розведення великої рогатої худоби зазвичай застосовують дві системи утримання тварин.

Перша система - цілорічне стійлове утримання худоби.Ця система утримання корів широко застосовується взимку.Тваринам згодовують силос, солому, сіно, буряк. У літній час кормова база складається із зеленої маси культур зеленого конвеєра з добавками концентратів. Система утримання рекомендується для господарств, що мають максимальну розораність земель і мінімальна кількість природних кормових угідь. [7]

Друга система це стійлово-пасовищне утримання великої рогатої худоби. При такому змісті годування тварин здійснюється силосом, сіном, соломою. Влітку використовуютьприродні пасовища в поєднанні із зеленим кормом культур зеленого конвеєра з додаванням  концентратів. Рекомендується для господарств, які мають достатню площами природних кормових угідь. Наявність природних сіножатей та посівних трав дозволяє господарствам заготовлювати необхідну кількість сіна, на корм худобі використовується також солома.У літній період велика рогата худоба має міститися на пасовищах (травень, червень, вересень) і отримувати зелений корм посівних кормових культур (липень, серпень, вересень).До літнього пасовищного утримання і годівлі зеленою травою тварин привчають поступово, так як жадібне поїдання трави може призвести до захворювання - здуття рубця. У перші теплі дні корів пасуть по 2-3 год, вранці перед випуском на пасовищі згодовують сіно. Поступово збільшують тривалість перебування на пасовищі до 14-16 ч. У цей період отримують 50-60% річної кількості молока. Залежно від особливостей господарства, місцевих умов можна застосовувати стійловий, стійлово-табірну, пасовищне-стійловий і пастбищную системи утримання худоби.[5] Технологія доїння корівРозрізняють два способи доїння корів: ручне і машинне.Ручне доїння в даний час має обмежене застосування, так як це найбільш трудомісткий процес, при ручному доїнні витрати на нього складають 40-50% від усіх витрат. Машинне доїння в даний час досягає 60-80% від загального обсягу отримання молока в молочному скотарстві. З метою більш швидкого і повного видоювання молока проводять масаж вимені перед доїнням - підготовчий і при закінченні його - заключний, які скорочують час доїння з 7 хвилин до 4-5 хвилин, швидкість молоковіддачі зростає на 70%, удій - з 10,5 до 11 , 6 кг, або на 16%.Масаж покращує кровопостачання вимені, що збільшує доставку поживних речовин і тим самим створює сприятливі умови для нового періоду молокоутворення в проміжках між доїнням. Крім того, масаж охороняє вим'я від захворювань, в першу чергу - від маститу, активізує діяльність яєчників, допомагає своєчасному запліднення корів. Масаж вимені у нетелей починають проводити за 3-4 місяці до отелення і припиняють за 20-30 днів до нього. Масаж привчає як первотелок, так і дорослих корів спокійно стояти при доїнні і повністю віддавати молоко. Так як рефлекс молоковіддачі настає після 30-40 секунд, підготовчий масаж проводять після підмивання вимені теплою водою (+40 ... +45 ° С) і обтирання вимені чистим сухим рушником. Вся ця операція не повинна перевищувати 30-50 секунд. Слід зазначити, що машинне доїння корів має більшу перевагу перед ручний, в першу чергу, в тому, що воно полегшує працю операторів (доярок) і підвищує його продуктивність. Воно краще ручного і тим, що засноване на відсмоктуванні, а не на вичавлюванні молока з вимені, тим самим створює для організму корів найбільш сприятливі умови (наближає до природного акту ссання телят). Соски і вим'я корів менше дратуються, ніж при ручному доїнні.Молоко, видоєне машиною, більш чисте. Для машинного доїння придатні корови лише зі здоровим і нормально розвиненим вим'ям і сосками. Без урахування індивідуальних особливостей корів по їх придатності до машинного доїння щорічна вибракування їх досягає 15-20%. [7]

Від звичайних ферм спеціалізовані підприємства з виробництва молока відрізняються концентрацією поголів’я, взаємопов’язаністю технологічних процесів, комплексною механізацією та автоматиза­цією виробничих процесів. Вони бувають павільйонного типу, де тварин розміщують в окремих приміщеннях, і моноблокові з розмі­щенням поголів’я під одним дахом. Кращим варіантом організації промислової технології виробництва молока є спорудження підпри­ємств павільйонного типу.[3]