2.5. Годівля молочних корів та ремонтного молодняку

Залежно від наявної техніки і розмірів стада, дістали поширення дві основні системи годівлі тварин, а саме: роздільна годівля окремими кормами та годівля кормосумішrами. На практиці ж використовують численні їх варіанти. Вирішальним чинником у виборі системи годівлі є правильна оцінка свого стада, поживності кормів, а також вміння складати на основі цього збалансований раціон.

Досвід використання кормосумішок засвідчує, що, з погляду фізіології, ця система має перевагу. Вона сприяє оптимальному і постійному забезпеченню тварин поживними речовинами. Крім того, вона доволі проста у виконанні і легко піддається організації й контролю. [6]

Склад раціону для групи корів розраховується на основі кількості поїдання корму і потреби в поживних речовинах. Більша частка господарств (62%) використовує одну кормосуміш, 22% — дві і 16% — 3 і більше. Основний раціон в 45% господарств дають коровам за три і більше прийомів і тільки в 30% із них — один раз на добу.

Корів, які схильні до ожиріння, годують менш калорійним кормом. Калорійність у цьому разі має бути такою, щоб забезпечити енергією корову, виходячи з її фактичних надоїв на цей період.

Правильне й достатнє забезпечення високопродуктивних корів поживними речовинами має особливе значення в перший період лактації. Для зменшення дефіциту енергії великі вимоги ставляться до споживання корму і розрахунку раціону. Корови з більшим апетитом поїдають корм, який не лежить тривалий час. Годівниці чистять щодня. Щоб задовольнити потребу корів в енергії і поживних речовинах, основний корм має бути високоякісним. У період роздоювання корів переважно використовують концентровані корми промислового виробництва із вмістом сирого протеїну 19% і високою енергетичною цінністю. Після отелення рекомендують упродовж 4–6 тижнів проводити авансовану годівлю на роздоювання корів. Раціон, складений на підставі даних про фактичну продуктивність корови, слід згодовувати не раніш ніж за 70 днів після початку лактації.

У перші 3 місяці лактації високі надої досягаються, переважно, завдяки високому рівню споживання корму й значному вмісту крохмалю в раціоні. Крохмаль, який міститься в кукурудзі, більш стійкий до середовища рубця, і тому в кишківник надходить більше крохмалю, що не розпадається. Завдяки цьому поліпшується забезпечення корів глюкозою, підвищується рН у рубці, створюються кращі умови для розпаду клітковини. Ступінь розпаду кукурудзяного крохмалю в рубці залежить від сорту, ступеня подрібнення зерен кукурудзи, а також від ступеня її зрілості. [6]

Орієнтовний раціон на основі кукурудзяного силосу (надій — 34 кг): сінаж — 10 кг, кукурудзяний силос — 25, силос із пресованого жому — 10, зерно — 3, зернова кукурудза — 1,5, соєвий шрот — 3,4, ріпакова макуха — 2,0 кг. Раціон містить 22,6 кг сухої речовини.

У перший період лактації в раціоні корів вміст крохмалю й цукру в раціоні пересічно має становити 25% від сухої речовини. Нестача енергії в раціоні в цей період компенсується за рахунок резервів жирових відкладень в організмі тварин. Проте здатність їх до саморегуляції обмежена. За інтенсивного використання внутрішніх резервів є безпека захворювання на кетоз та навантаження на печінку й порушення функції відтворення. Крім того, у цьому разі спостерігається нестача енергії для бактеріального синтезу протеїну в рубці і уповільнюється синтез білка в молоці. На практиці в такій ситуації використовують білкові добавки, аби забезпечити нормальний вміст білка в молоці, навіть за високих надоїв.

У другій половині лактації кількість комбікорму в раціоні корів зменшують поступово, як правило, один раз на тиждень, щоб запобігти стрибкам у надоях молока. Впродовж лактації використовують раціони як на основі силосу кукурудзяного, так і на основі силосу з трави, за умови балансування мінеральними речовинами. Брак останніх призводить до імунного дефіциту в корів і телят та порушення відтворної функції тварин.[6]

У період сухостою корів годують тільки для покриття потреби на підтримання організму корови, використовуючи вегетативні корми. За перехідної годівлі (два тижні перед отеленням) концентрацію енергії підвищують, щоб корови пристосовувалися до корму, який одержать після отелення. За цих умов буде досягнуто більш позитивний ефект стосовно поїдання кормів на початку лактації.

Комбікорм згодовують, як правило, малими порціями, щоб не порушувати середовище рубця корів.

Корови потребують 4–5 л води на 1 кг молока. Кількість води, яку п’є корова щодня, коливається залежно від продуктивності і температури навколишнього середовища. Високопродуктивна корова може випивати спекотного літнього дня до 180 л води. За 1 хвилину корова випиває зазвичай 5–8 л води. Корови віддають перевагу воді, що має температуру тіла або наближається до неї. Значення рН води має становити 6,0–8,0. Ознаками недостатнього споживання води є тверда консистенція калу, мала кількість сечі, зміна поведінки під час напування, низька продуктивність, лакання сечі (останнє може бути також обумовлено нестачею в раціоні солей, калію або білка). Для поїння корів найкраще користуватися напувалками у формі корита, встановленими на висоті 80 см від підлоги. Вони мають бути чистими завжди.[6]

Корови дуже люблять прохолоду. Оптимальна температура для них коливається в межах від 7 до 17°С. Споживання корму збільшується, і завдяки цьому з’являється більше енергії для росту продуктивності. Набагато проблематичніші високі температури повітря, що створюють велике навантаження на організм корови, а також збільшують її потребу в енергії. За підвищених температур поїдання корму знижується і виникає дефіцит енергії, внаслідок чого продуктивність корів знижується до 20%. За тривалих високих температур виникають порушення у статевій функції, а також з’являються гострі запалення підошви ратиць.

Температуру навколишнього середовища слід розглядати у зв’язку з вологістю повітря. Стрес корів від холоду виникає тільки тоді, коли вологе повітря в корівнику зменшує ізоляційні властивості волосяного покриву тварин. Узимку з видихуваним повітрям корова виділяє до 10 л рідини, яка підвищує вологість у корівнику. Улітку корови можуть у процесі дихання виділяти до 30 л води за добу. Якщо за відносної вологості повітря 40% межа нормального самопочуття корів перебуває на позначці 28°С, то за вологості 80% вона знижується до 23°С. За подальшого підвищення температури спостерігаються ознаки стресу корів. Встановлено, що за підвищення вологості повітря в корівнику створюються умови для передачі збудників інфекційних хвороб. Заміну повітря в корівнику слід проводити незалежно від сезону року, погодних умов і зовнішньої температури.