навчальний проект з трудового навчання з виробом з оцінкою і підписом методиста з фаху (див. додаток 15);

2. окремо оформлені на аркушах паперу формату А4 розширені календарно-тематичні плани занять з трудового навчання для 5-7 та 8-9 класів (див. додаток 8), креслення (див. додаток 9), виховних заходів (див. додаток 11), які узгоджені з учителями, класним керівником і затверджені методистом з фаху, за їх підписами та вказівкою оцінки і дати (перший тиждень практики);

3. окремо оформлені на аркушах формату А4 по одному плану-конспекту занять з трудового навчання в 5-7 і 8-9 класах (див. додатки 11, 11А), креслення (див. додаток 12), з оцінками та підписами вчителів і методиста з фаху;

4. психолого-педагогічну характеристику на учня за відповідною схемою з оцінкою і підписом методиста (див. додаток 14);

5. навчальний проект з трудового навчання (опис на аркушах формату А4 і виріб) з оцінкою і підписом методиста з фаху (див. додаток 15);

6. характеристика із загальноосвітнього навчального закладу на студента-практиканта, у якій зазначається, що він працював вчителем трудового навчання, креслення, класним керівником у відповідних класах, на якому рівні він проводив ці заняття і виховні та позакласні заходи зі спеціальності, які новітні педагогічні технології при цьому використовував, оцінка роботи студента-практиканта педагогічною радою (із зазначенням № протоколу і дати) та вказівкою того, що характеристика видана для подання в РДГУ, підписана всіма вчителями-предметниками, класним керівником і директором та завірена печаткою навчального закладу (див. додаток 16) (характеристика оформляється на одному аркуші паперу формату А4);

7. окремо оформлений на аркушах формату А4 письмовий звіт з педагогічної практики за відповідною схемою за підписами студента та групового і факультетського методистів (див. додаток 19).

V. Права і обов’язки студентів-практикантів

5.1. На студентів покладаються такі обов'язки:

1. Під час педагогічної практики студент-практикант є членом колективу школи, виконує обов’язки, покладені на нього правилами внутрішнього розпорядку і дирекцією навчального закладу, а саме:

а) обов’язки чергового по школі;

б) обов'язки класного керівника (вихователя) класу;

в) всі інші доручення і обов'язки, які покладаються на нього дирекцією школи за домовленістю з керівником практики від університету.

2. Протягом усієї практики приходити в школу до початку занять і перебувати в навчальному закладі не менше 6-ти годин на день.

3. Виконувати всі види робіт, передбачені інструкцією з проведення практики, відповідально та ретельно готуватися до кожного уроку і вести позакласну (позаурочну) роботу.

4. Виконувати правила внутрішнього розпорядку школи і розпорядження керівника практики. В разі порушення дисципліни, невиконання вимог вчителя-методиста, директора і керівника практики від університету студент може бути знятий з практики.

5. Студент-практикант зобов'язаний детально вивчити «Правила для учнів» і в практичній діяльності в школі керуватися цими правилами, вимагати від учнів їх ретельного дотримання.

6. Виховувати в учнів відповідальність за доручену їм роботу, акуратність в роботі, охайність і ввічливість щодо інших. Практикант повинен бути взірцем моралі, гуманності, дисциплінованості й працьовитості для учнів. Він повинен:

а) при вході в школу залишати верхній одяг в гардеробі;

б) з'являтися в школу в чистому одязі, охайним;

в) бути ввічливим з педагогами, обслуговуючим персоналом і учнями школи;

г) обов'язково ввічливо відповідати на привітання учнів при зустрічі з ними, поза аудиторією (на вулиці, в громадських місцях тощо).

7. Студент-практикант несе відповідальність за життя дитини, створює умови для її навчання й виховання, розуміючи й поважаючи її самоцінність.

8. З перших днів роботи в школі студент-практикант повинен ознайомитися з правилами і традиціями виховання учнів, які склалися в навчальному закладі, і в своїй роботі дотримуватись цих правил, а саме:

а) визначити, як звертатись до учнів: на «ти» чи на «ви», залежно від того, яке звертання прийнято в тому чи іншому класі школи;

б) входити до класу після дзвінка для учнів, залишатися в класі до кінця уроку, не входити в клас після того, як урок розпочався, не допускати під час уроку перешіптування з товаришами, пересаджування з місця на місце тощо;

в) не допускати в коридорах школи та під час уроку шуму, крику і голосних розмов, а в кабінеті викладачів завжди поводити себе культурно;

г) звертатись у присутності учнів до своїх товаришів-студентів лише по імені і по батькові.

9. Під час практики студенти перебувають у безпосередньому розпорядженні свого керівника практики та вчителя-методиста школи.

10. В окремих випадках і лише з дозволу керівника-практики або вчителя-методиста допускається звільнення студента-практиканта для роботи в методичних кабінетах, бібліотеках тощо, для підготовки до проведення залікового уроку чи виховного заходу.

11. Студент-практикант повинен турбуватись про честь факультету університету, дотримуватись традицій і підтримувати його авторитет.

5.2. Студент має такі права:

1. Під час педагогічної практики студент-практикант є членом колективу школи і користується правами вчителя.

2. Під час практики студенти нарівні із вчителями користуються бібліотекою та посібниками кабінетів і лабораторій, виконуючи встановлені навчальним закладом правила (порядок одержання книг і посібників, терміни користування і повернення, дбайливе ставлення до книги тощо).

Студент, робота якого на педагогічній практиці визнана незадовільною, не допускається до складання державних іспитів. З дозволу ради факультету, йому призначають повторне проходження практики без відриву від навчальних занять.

На період практики одного із студентів призначають старостою групи, яка працює в школі. До обов'язків старости входить облік відвідування студентами школи, повідомлення про колективні консультації, семінари тощо.

Vі. Обов’язки групового керівника педпрактики

Знайомить керівництво школи з робочою програмою педпрактики. З допомогою керівництва школи уточнює розподіл студентів за класами, знайомить із вчителями, класними керівниками тих класів, у яких будуть працювати студенти.

Допомагає студентам скласти індивідуальний план роботи на весь період практики і затверджує його, консультує з питань ведення щоденників педпрактики, перевіряє у студентів їх наявність та оформлення.

Контролює подачу на керуючі кафедри довідкових матеріалів для подальшої чіткої організації педпрактики ― розкладу уроків (по класах), графіків проведення виховних заходів, планів роботи з батьками, участь у методоб’єднаннях школи, вивчення педагогічного досвіду вчителів тощо.

Сприяє створенню в школі куточка студента-практиканта (можна оформити відповідну папку): список студентів групи, прізвища вчителів, розклад уроків та дзвінків, графік чергування по школі, графік консультацій з методистами, план проведення виховних та позакласних заходів, план роботи з батьками.

Надає методичну допомогу студентам, консультує їх під час підготовки до різних заходів, відвідує уроки і позакласні заняття, аналізує і оцінює, контролює виконання індивідуальних планів.

Як член комісії бере участь у проведенні заліку з педпрактики, в настановній та підсумковій конференціях, у нарадах, які проводить адміністрація школи з питань педпрактики.

Оформляє разом із старостою групи документацію з оплати праці працівникам школи за керівництво педпрактикою; журнал обліку роботи його групи на педагогічній практиці.

Разом із студентами має бути присутнім на педраді школи з підведення підсумків педпрактики та отримати витяг з протоколу засідання про проходження педпрактики студентами.

Vіі. Обов’язки факультетського керівника педпрактики

Факультетський керівник практики визначається керуючими кафедрами, затверджується деканом факультету. Він звітує про хід і результати практики.

Контролює готовність баз практики до прийняття студентів.

Забезпечує планування педпрактики, організацію і облік результатів.

Розподіляє студентів за місцем педпрактики, оформляє документацію щодо оплати праці керівників та методистів практики.

Проводить навчально-методичні конференції, організовує виставки з педпрактики.

Приймає участь у роботі кафедр з обговорення питань педпрактики.

Контролює роботу групових керівників педпрактики, відвідує заходи, які проводять студенти, застосовує заходи з усунення недоліків в організації педпрактики.

Готує і проводить настановну та підсумкову конференції.

Разом із завідувачем випускової кафедри формує склад комісії з захисту та оцінювання практики студентів, розробляє графік її роботи.

Назначає старост груп. Староста групи веде журнал педпрактики. Після закінчення її здає його факультетському керівникові.

Не пізніше як за 3 дні після підсумкової конференції передає за актом всі журнали педпрактики університетському керівникові педпрактикою.

Vііі. Оцінювання результатів педпрактики студентів IV курсу

Кожен вид педпрактики оцінюється диференційованою оцінкою. Під час оцінювання враховується:

- обсяг виконаних студентом усіх завдань педпрактики;

- якість виконання всіх завдань педпрактики;

- ставлення студента до педпрактики.

Протягом останнього тижня практики, але не пізніше як за 2 дні до її закінчення, в школах проводяться підсумкові педагогічні ради за участі дирекції школи, вчителів, класних керівників, студентів-практикантів, методистів університету. На педрадах обговорюються підсумки практики кожного студента, затверджуються характеристики. Витяг з протоколу педради з рекомендованими оцінками за педпрактику, зауваженнями і пропозиціями передається до університету.

У кредитно-модульній системі організація навчального процесу педагогічної практики оцінюється в шкалах: рейтинговій, РДГУ, ЄКТС та національній. Положення про оцінювання результатів педпрактики студентів-практикантів наведено в додатку 24.

За два дні до завершення практики старости тимчасових груп, студенти-практиканти подають груповим методистам (факультетському керівнику педпрактики) на перевірку звітну документацію та матеріали (проект з виробом та методична розробка) на виставку. Письмовий звіт з педагогічної практики, який складено за відповідною схемою (див. Додаток 23), за підписом студента-практиканта, затверджують (підписують) груповий і факультетський методисти. Письмовий звіт захищається студентом перед комісією в присутності групового методиста з фаху, викладачів із методичних і спеціальних дисциплін, методистів з педагогіки.

Протягом 3-х днів після завершення педпрактики комісія, до якої входять методисти всіх кафедр, заслуховує групових методистів зі спеціальності, закріплених за школами, щодо успіхів кожного студента, групи та стану звітної документації. За результатами цих звітів, аналізу виконання завдань та документації, а також із врахуванням думки педагогічної ради школи, комісія виставляє оцінку з педпрактики (повідомляється на підсумковій конференції), яка заноситься до таблиці оцінювання результатів педпрактики (див. Додаток 25). Оцінюванню підлягають всі види робіт згідно завдань і всі ці оцінки виставляються у відповідні колонки вищеназваної таблиці (Додаток 25) і на їх основі виставляється загальна оцінка за педпрактику в шкалах РДГУ, національній і ЄКТС за підписами методистів з фаху та педагогіки і завіреної завідувачем випускової кафедри.

Під час оцінювання педпрактики враховуються:

- якість підготовки та проведення уроків з використанням новітніх методів і прийомів навчання;

- вміння спостерігати та аналізувати уроки, виховні і позакласні заходи;

- ставлення до справи та професії;

- проведення наукової роботи та експериментального дослідження з теми бакалаврської роботи;

- готовність до самостійної педагогічної діяльності, якість виконання функцій вчителя;

- організованість і своєчасність подання звітних матеріалів на кафедру.

Оцінка з педпрактики виставляється у зведену таблицю оцінювання результатів педпрактики відповідної школи, рейтингову та заліково-екзаменаційну відомості і в залікову книжку студента, або індивідуальний план студента за підписом керівника педпрактики.

Оцінка студента з практики враховується стипендіальною комісією при визначенні розміру стипендії разом з його оцінками за результатом підсумкового контролю.

Після завершення педпрактики протягом 10 днів проводиться підсумкова конференція.

Студенту, який не виконав програми практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно при виконані умов, визначених випусковою кафедрою. Повторне проходження практики здійснюється без відриву від навчальних занять в університеті.

Якщо програма педпрактики не виконана студентом з поважної причини або під час захисту письмового звіту він отримав негативну оцінку, то студенту надається можливість пройти педпрактику повторно без відриву від навчальних занять в університеті або повторно прозвітуватися перед комісією.

Студент, який востаннє отримує негативну оцінку з практики в комісії, відраховується з університету.

Підсумки кожної практики обговорюються на засіданні кафедри, а загальні підсумки педпрактики підводяться на раді факультету.

Рекомендована література Базова

1. Активные методы трудовой подготовки школьников: метод. рекомендации / Н.С. Янцур, В.Н. Ковалев, Я.А. Петров. – Ровно: РИОУП, 1991. ― 88 с.

2. Аркатова Н.І. Креслення 11 клас. Технологічний профіль: розробки уроків / Н.І. Аркатова – Х.: Ранок, 2011. – 320 с.

3. Бербец В.В. Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючої праці / В.В. Бербец, Н.В. Дубова, О.М. Котерник [та ін.]. − К.: Науковий світ, 2003. − 92 с.

4. Вовчишин О.І. Креслення. Зошит для практичних та графічних робіт. 8 кл. / О.І. Вовчишин. – Тернопіль, Навчальна книга – Богдан, 2008. – 80 с.

5. Вовчишин О.І. Креслення. Зошит для практичних та графічних робіт. 9 кл. / О.І. Вовчишин. – Тернопіль, Навчальна книга – Богдан, 2009. – 60 с.

6. Державний стандарт – запорука якісної освіти: Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Трудова підготовка в сучасній школі. – 2012. – №2-3. – С. 2-9.

7. Дидактика современной школы: пособие для учителя / Б.С. Кобзарь, Г.Е. Кумарина, Ю.А. Кусный [и др.]; под ред. В.А. Онищука. – К: Радянська школа, 1987.

8. Довідник учителя трудового навчання та креслення в запитаннях та відповідях /упоряд. С.М. Дітленко, Б.М. Терещук, Н.Б. Лосина. − Х.: Веста: Вид-во „Ранок”, 2006. − 608 с.

9. Закон України „Про загальну середню освіту” //Освіта України. − 2000. − 21 серпня.

10. Інноваційні педагогічні технології в трудовому навчанні: навч.-метод. посібник / за заг. ред. О.М.Коберника, Г.В.Терещука. – Умань: СПД Жовтий, 2008. – 212 с.

11. Кальней В.А. Основы методики трудового и профессионального обучения / В.А. Кальней, В.Г. Капралова, В.А. Поляков; под ред. В.А. Полякова. ― М.: Просвещение, 1987. ― 191 с.

12. Книга вчителя трудового навчання (обслуговуючі види праці): довідково-методичне видання / упоряд. Н.Б. Лосина, Б.М. Терещук. ― Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. ― 608 с.

13. Книга вчителя трудового навчання: довідково-методичне видання / упоряд. С.М. Дятленко. – [вид. 2-ге, доп.]. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. − 464 с.

14. Коберник О.М. Трудове навчання в школі: проектно-технологічна діяльність. 5-12 класи / О.М. Коберник; за ред. О.М. Коберника [та ін.]. – Х.: Вид. група “Основа”, 2010. – 256 [1] с.: іл.., табл.. – (Серія “12-річна школа”).

15. Концепція технологічної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів України: проект / О.М. Коберник, В.К. Сидоренко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2010. – №6. – С. 3-11.

16. Кравченко Т. Методика проектного навчання на уроках обслуговуючої праці у 5-му класі / Т. Кравченко, О. Коберник. ― К.: Шк. світ, 2006 ― 156 с.

17. Лебедєв Д.В. Трудове навчання (технічні види праці): підруч. для загальноосвіт. навч. закладів 8 кл. / Д.В. Лебедєв, А.М. Гедзик, В.В. Юрженко. – К.: Вид-во «Сиция», 2016. – 208 с.: іл.

18. Літковець О.Д. Методика впровадження ігрових технологій в процесі трудового навчання: методичні рекомендації для вчителів трудового навчання загальноосвітніх навчальних закладів, викладачів та студентів вищих педагогічних закладів напряму підготовки «Технологічна освіта (обслуговуюча праця)» / О.Д. Літковець, Н.Є. Франчук – Рівне: РДГУ, 2015. – 86с.

19. Малафіїк І.В. Дидактика: навч. посібник / І.В. Малафіїк. – К.: Кондор, 2009. – 398 с.

20. Методика викладання креслення в школі: посібник для вчителя / А.П.Верхола, В.Я. Науменко, В.Г. Мазур [та ін.]; за ред. А.П. Верхоли. – К.: Рад. шк., 1989. – 127 с.

21. Методика викладання креслення: курс лекцій, практичних і лабораторних робіт: навч.-метод. посібник / автор-укл. Ю.В. Кирильчук. − Рівне: РДГУ, 2005. − 155 с.

22. Методика викладання креслення: посібник для вчителів / А.П. Верхола [та ін.]; під ред. А.П. Верхоли. − К.: Рад. шк., 1989. − 128 с.

23. Методика навчання учнів 5-9 класів проектуванню в процесі вивчення технології обробки деревини та металу: навч.-метод. посібник / О.М. Коберник [та ін.]. – Умань: УДПУ, 2004 – 114 с.

24. Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючої праці: навч.-метод. посібник / за ред. О.М. Коберника. – К.: Науковий світ, 2005 – 92 с.

25. Методика трудового навчання: проектно-технологічний підхід: навч. посібник / за заг. ред. О.М. Коберника, В.К. Сидоренка. – Умань: СПД Жовтий, 2008. – 216 с..

26. Методика трудового обучения с практикумом: уч. пос. для студ. пед. инст-ов / под ред. Д.А. Тхоржевского. – М.: Просвещение, 1989.

27. Методика формирования трудовых умений и навыков учащихся 5-7 классов: пособие для учителя /под ред. В.И. Качнева. ― К.: Рад. школа, 1989. ― 144 с.

28. Нісімчук А.С. Сучасні педагогічні технології: навч. посібник / А.С. Нісімчук, О.С. Падалка, О.Т. Шпак. − К.: Просвіта, 2000. − 368 с.

29. Новые педагогические и информационные технологи в системе образования: учеб. пособ. / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина [и др.]; под ред. Е.С. Полат. − М.: Изд-й центр „Академия”, 2000. − 272с.

30. Павлова А.А. Методика обучения черчению и графике: учеб.-метод. пособие для учителей / А.А. Павлова, С.В. Жуков. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004. – 96 с.

31. Програма курсу за вибором. Креслення 8-9 класи / укл. В.К. Сидоренко, С.М. Дятленко, А.М. Гедзик // Трудова підготовка в сучасній школі. – 2013. – № 9. – С. 10-17.

32. Проектно-технологічна діяльність учнів на уроках трудового навчання: теорія і методика: монографія / за заг. ред. О.М. Коберника. − К.: Наук. світ, 2003. − 172 с.

33. Ройтман И.А. Методика преподавания черчения / И.А. Ройтман –М.: ВЛАДОС, 2000. – 240 с.

34. Сидоренко В.К. Креслення / В.К. сидоренко. − Львів: Оріяна – Нова, 2004. − 356 с.

35. Сидоренко В.К. Креслення: підруч. для загальноосвітніх навч. закладів / В.К. сидоренко. − К.: Школяр, 2005. − 239 с.: іл.

36. Терещук Б.М. Трудове навчання (для хлопців): підруч. для 5-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Б.М. Терещук, В.К. Загорний, В.М. Гащак, Р.М. Лещук. – К.: Генеза, 2013. – 176 с.: іл.

37. Терещук Б.М. Трудове навчання (для хлопців): підруч. для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Б.М. Терещук, С.М. Дятленко, В.М. Гащак, Р.М. Лещук. – К.: Генеза, 2014. – 180 с.: іл.

38. Терещук Б.М.Трудове навчання (для хлопців): підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Б.М. Терещук, С.М. Дятленко, В.М. Гащак, Р.М. Лещук. – К.: Генеза, 2015.– 192 с.: іл.

39. Трудове навчання (для дівчат): підручн. для 5-го класу загальноосвіт. навч. закладів / І.Ю. Ходзицька, Н.М. Павич, О.В. Горобець, О.І. Безносюк. – Камянець-Подільський: Аксіома, 2013. – 160 с.: іл.

40. Трудове навчання (для дівчат): підручн. для 5-го класу загальноосвіт. навч. закладів / А.І. Терещук, О.Ю. Медвідь, Ю.М. Приходько. – К., Літера ЛТД, 2015. – 192 с.

41. Трудове навчання (для дівчат): підручн. для 6-го класу загальноосвіт. навч. закладів / І.Ю. Ходзицька, Н.М. Павич, О.В. Горобець, О.І. Безносюк. – Камянець-Подільський: Аксіома, 2014. – 240 с.: іл.

42. Трудове навчання (для дівчат): підручн. для 6-го класу загальноосвіт. навч. закладів / В.К. Сидоренко, Т.С. Мачача, С.П. Павх. – Харків: «СИЦИЯ», 2014. – 272 с.

43. Трудове навчання (для дівчат): підручн. для 7-го класу загальноосвіт. навч. закладів / В.К. Сидоренко, Т.С. Мачача, С.П. Павх. – Харків: «СИЦИЯ», 2013. – 240 с.

44. Трудове навчання (для дівчат): підручн. для 7-го класу загальноосвіт. навч. закладів / Т.С. Мачача, В.П. Титаренко, Г.М. Гаврилюк. – Харків: «СИЦИЯ», 2015. – 240 с.

45. Трудове навчання (для дівчат): підручн. для 7-го класу загальноосвіт. навч. закладів / А.І. Терещук, О.Ю. Медвідь, Ю.М. Приходько. – Київ: Літера ЛТД, 2015. – 192 с.

46. Трудове навчання (для хлопців): підр. для 5 класу загальноосівт. навч. закл. / В.К. Сидоренко [та ін.]. – Харків: Сиция, 2013. – 256 с.: іл.

47. Трудове навчання (для хлопців): підр. для 6 класу загальноосівт. навч. закл. / В.К. Сидоренко [та ін.]. – Харків: Сиция, 2014. – 256 с.: іл.

48. Трудове навчання (для хлопців): підр. для 7 класу загальноосівт. навч. закл. / В.К. Сидоренко [та ін.]. – Харків: Сиция, 2015. – 256 с.: іл.

49. Трудове навчання та технології. 5-11 класи: метод. рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2015/2016 навчальному році з коментарем провідних фахівців. – Харків: Видавництво «Ранок», 2015. – 80с.

50. Трудове навчання (обслуговуючі види праці): підруч. для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів / І.Ю. Ходзицька, В.П. Тименко, О.В. Горобець, О.І. Безносюк, Т.С. Пасічна. – Х.: Вид-во «Ранок», 2016. – 256 с.

51. Трудове навчання (обслуговуючі види праці): підруч. для 8-го класу загальноосвіт. навч. закладів / Т.С. Мачача, Т.В. Стрижова, – Харків: СИЦИЯ, 2016. – 240 с.: іл.

52. Трудове навчання (технічні види праці): підруч. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закладів / В.М.Гащак [та ін.]. – К.: Генеза, 2016. – 256 с.

53. Трудове навчання. Обслуговуючі види праці. 9 клас: підручник для загальноосв. навч. закл. / С.І. Богданова. – К.: Літера ЛТД, 2009. – 176 с.

54. Трудове навчання. Технічні види праці: підруч. для 9-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / авт. кол.: Г.Є. Шевченко, В.М. Мадзігон, А.М. Тарара [та ін.] – К.: Педагогічна думка, 2009. – 176 с.: іл.

55. Трудове навчання: навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів: 5-9 кл. / авт.-укл.: В.К. Сидоренко [голова робочої групи] [та ін.]. − К.: МОНУ, 2012. − 66 с.

56. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін / Д.О. тхоржевський. – К.: Вища шк., 1992. – 334 с.

57. Тхоржевський Д.О. Методика трудового та професійного навчання. Ч. І. Теорія трудового навчання / Д.О. тхоржевський. – К.: РННЦ „ДІНІТ”, 2000. – 248 с.

58. Тхоржевський Д.О. Методика трудового та професійного навчання. Ч. ІІ. Загальні засади методики трудового навчання / Д.О. тхоржевський. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова., 2000, – 186 с.

59. Тхоржевський Д.О. Методика трудового та професійного навчання. Ч.ІІІ. Методика технічної праці у 5-9 класах / Д.О. тхоржевський. ― К.: НПУ, 2001. ― 219 с.

60. Тхоржевський Д.О. Проблемне навчання на уроках праці / Д.О. тхоржевський, В.Г. Гетта. – К.: Рад. школа, 1980. – 150 с.

61. Фещук Ю.В. Машинобудівні кресленики: навчальний посібник / М.М. Козяр, Ю.В. Фещук. – Рівне: НУВГП, 2011. – 196 с.

62. Фещук Ю.В. Методика навчання креслення. Курс лекцій: навчальний посібник. Для студентів напряму підготовки «Технологічна освіта» / Ю.В. Фещук. – Рівне: РВВ РДГУ, 2016. – 92 с.

63. Фещук Ю.В. Практикум з методики навчання креслення: навчальний посібник. Для студентів напряму підготовки «Технологічна освіта» / Ю.В. Фещук. – Рівне: РВВ РДГУ, 2015. – 52 с.

64. Янцур М.С. Практикум з теорії і методики трудового й професійного навчання: навчальний посібник для студентів, вчителів та майстрів трудового і виробничого навчання / М.С.Янцур. − Рівне: РДГУ, 2000. – 161 с., іл.

65. Янцур М.С. Практикум з теорії трудового навчання: навч. посібн. для студентів напряму підготовки “Технологічна освіта” / М.С. Янцур. − [2-е вид., доп.]. − Рівне.: РДГУ, 2014. – 176 с.

66. Янцур М.С. Творчий проект учнів основної школи в трудовому навчанні / М.С. Янцур, О.А. Герасименко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2011. – №7-8. – С. 5-15.

67. Янцур М.С. Теорія трудового навчання: навч. посібник: курс лекцій для напряму підготовки “Технологічна освіта” / М.С. Янцур. – Рівне: РВВ РДГУ, 2011. – 395 с.

68. Яровой И.Н. Сборник задач по техническому труду / И.Н. Яровой, Н.Т. Малюта, В.Н. Рыбенцев. − М.: Просвещение, 1976.

Додаткова література

1. Азбука домашнього господарювання: навч. посіб. з трудового навчання для учнів 5-9 класів серед. загальноосвіт. шк., ліцеїв. Трудове навчання. Обслуговуючі види праці: підручник для 5-го класу загальноосвітніх навчальних закладів / Л.І. Денисенко [та ін.]. – К.: Педагогічна думка, 2005. ― 176 с.

2. Алексюк А. М. Загальні методи навчання у школі / А.М. Алексюк. – К. : Рад. школа, 1973. – 264 с.

3. Амонашвілі Ш. Оцінювання – замість оцінки / Ш. Амонашвілі // Сільська школа України. – 2001. – № 10. – C. 34 – 40.

4. Антонович Є.А. Художні техніки в школі: навч.-метод. посібник / Є.А. Антонович, В.І. Процвів, П.С. Свид. – К.: 1997.

5. Биковська О.В. Трудове виховання школярів в умовах ринкових відносин / О.В. Биковська // Наукові записки: збірник наукових статей. – К.: НПУ, 1998, Вип. 1. – 156 с. (С.35-45).

6. Бібік Н.М. Компетентність у навчанні / Н.М. Бібік // Енциклопедія освіти / АПН України; гол. ред. В.Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 247 – 258.

7. Божко Л.А. Бисер / Л.А. Божко. – М.: Мартин, 2001. – 120 с.: ил.

8. Бондaр В. Дидaктикa: пiдручник / В. Бондaр. – К.: Либiдь, 2005. – 264 с.

9. Борисовa Н. В. Обрaзовaтельные технологии кaк объект педaгогического выборa в условиях реaлизaции компетентстного походa: учебно-методический комплекс по обрaзовaтельному модулю / Н.В. Борисовa. – М.: Исследовaтельский центр проблем кaчествa подготовки специaлистов, 2010. – 100 с.

10. Боровков Ю.А. Технический справочник учителя труда. Пособие для учителя 4-8 классов / Ю.А. Боровков, С.В. Легорнев, Б.А. Черепашенцев. − М.: Просвещение, 1980.

11. Використання ігрових методів в процесі трудового навчання учнів 8-х класів: метод. поради. / авт.-укл.: Д.В. Сингаївський, Н.В. Симонович, І. Березницька. − Рівне: РДГУ, 2008. – 79 с.

12. Використання інтерактивних технологій на уроках обслуговуючої праці у 8-9 класах: навч.-метод. посібник. / авт.-укл.: В.Г. Шутяк, С.А. Іщук. – Рівне: РДГУ, 2008. – 62 с.

13. Використання інтерактивних технологій на уроках трудового навчання в 6-7 класах при вивченні розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів”: метод. реком. / авт.-укл.: Ю.В. Кирильчук, О.В. Омельчук. – Рівне: РДГУ, 2008. – 74 с.

14. Використання інтерактивних технологій при вивченні теми „Професійна діяльність людини та її вибір” у 7-9 класах: метод. реком. / авт.-укл.: М.С. Янцур, Г.С. Романюк. − Рівне: РДГУ, 2008. – 105 с.

15. Використання методу проектів на уроках обслуговуючої праці в 5-7 кл. в процесі формування в учнів трудових вмінь і навичок: метод. реком. / авт.-укл.: Д.В. Сингаївський, Т.П. Кейш. – Рівне: РДГУ, 2008. – 68 с.

16. Відкритий урок. Журнал. Розробки, технології, досвід, кращі методичні матеріали українських, російських вчителів та управлінці / Комплект журналів за останні 10 років.

17. Волкова Н.П. Педагогіка: посібник / Н.П. Волкова. – К.: Вид. центр «Академія», 2001. – 576 с.

18. Волощук I. Концептуaльнi зaсaди розвитку творчих здiбностей школярiв / I. Волощук // Трудовa пiдготовкa в зaклaдaх освiти. – 2003. – №3. – С.4-8.

19. Воробець З.Д. Педагогічний контроль і форми тестових завдань / З.Д. Воробець, Н.М. Воробець – Львів: [б.в.], 1993. – 40 с.

20. Генисaретский О.И. Деятельность проектировaния и проектнaя культурa (Предисловие к неиздaнной книге о проектной культуре, 1994) / О.И. Генисaретский // Сaйт Олегa Генисaретского. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.procept.ru/publications/deyat_projecting.htm (дaтa звернення 13.06.2015 р.). – Назва з екрану.

21. Геронимус Т. М. Методикa преподaвaния технологии с прaктикумом / Т.М. Геронимус. – М.: AСТ-Пресс, 2009. – 336 с.

22. Грин М.Э. Шитьё из лоскутков: книга. для учащихся / пер. с англ. Л.М. Белой; предисл. И.С. Сороко. – М.: Просвещение, 1981. – 64 с.: ил.

23. Гуревич Р.С. Інформаційно-комунікаційні технології в професійній освіті майбутніх фахівців / Р.С. Гуревич, М.Ю. Кадемія, М.М. Козяр; за ред. член-кор. НАПН України Р.С. Гуревича. – Львів: ЛДУ БЖД, 2012. – 380 с.

24. Гуревич Р. Чи потрібен комп’ютер на уроках трудового навчання / Р. гуревич // Трудова підготовка в закл. освіти. – 2001. – №2. – С. 6-10.

25. Гусєва Л.І. Усі уроки трудового навчання (дівчата). 8 клас: навч.-метод. посіб. / Л.І. Гусєва. – Х.: Вид. група „Основа”, 2008. − 159, [1] с.: іл., табл.. − (Серія „12-річна школа”).

26. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти / Постанова Кабінету міністрів України за № 1392 від 23 листопада 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon2.rada. gov.ua/laws/show/ 1392-2011-п#n9. – Назва з екрану.

27. Дичкiвськa I.М. Iнновaцiйнi педaгогiчнi технологiї: нaвчaльний посiбник / I.М. Дичкiвськa. – К.: Aкaдемвидaв, 2004. – 352 с.

28. Довідник учителя трудового навчання та креслення в запитаннях та відповідях / [упоряд. С.М. Дітленко, Б.М. Терещук, Н.Б. Лосина]. – Х.: Веста, вид-во «Ранок», 2006. – 608 с.

29. Домоводство. Том 3 / под. ред. И.А. Мусской. – Ижевск: РИО «Квест», 1994. – 320 с.: ил.

30. Дорофієва І. Методика роботи малими групами на уроках з технології приготування страв / І. Дорофієва // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2006. – №4. – С. 16-18.

31. Енциклопедiя педaгогiчних технологiй тa iнновaцiй / aвт.-уклaд. Н.П. Нaволоковa. – Х.: Вид. групa «Основa», 2011. – 176 с. – (Серiя «Золотa педaгогiчнa скaрбниця»).

32. Естетичне виховання учнів основної школи в процесі трудової підготовки: метод. реком. /авт.-укл.: Д.В. Сингаївський, Ю.В. Вовчок. – Рівне: РДГУ, 2008. – 58 с.

33. Євтух М.Б. Сучасні тенденції професійної підготовки вчителя. Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВУЗі: зб. наукових праць / М.Б. Євтух. – Рівне: Волинські обереги, 2002. – 276 с.

34. Завуч. Газета для освітян / Комплект газет за останні 6 років.

35. Закон України про освіту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1060-12. – Назва з екрану.

36. Занятия по техническому труду, 5 класс: Обработка древесины, метала, электротехнические работы, ремонтные работы в быту: пособие для учителя труда / под ред. Д.А. Тхоржевского. − [2-е изд., перераб. и доп.]. − М.: Просвещение, 1989. − 176 с. (те ж 6, 7-і класи. − 1990. − 208 с.).

37. Климук Л.В. Технологія виготовлення швейних виробів: навч. посіб. для учнів 8-9 кл. серед. загальноосвіт. школи, ліцеїв, гімназій / Л.В. Климук. – К.: Освіта, 1998. – 141 с.

38. Коваленко В.И. Объекты труда: 5 класс: Обработка древесины и металла. Электротехнические работы: пособие для учителя / В.И. Коваленко, В.В. Куленёнок. – М.: Просвещение, 1990. – 176 с.

39. Коваленко В.И. Объекты труда: 6 класс: Обработка древесины и металла. Электротехнические работы: пособие для учителя / В.И. Коваленко, В.В. Куленёнок. – М.: Просвещение, 1991. – 160 с.

40. Козяр М.М. Інноваційні педагогічні технології в процесі графічної підготовки майбутніх фахівців технічної галузі: монографія / М.М. Козяр. – Рівне: НУВГП, 2012. – 320 с.

41. Конаржевский Ю. А. Система. Урок. Анализ / Ю.А. Конаржевский. – [2-е изд.]. – Псков: ПОИПКРО, 2012. – 400 с.

42. Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/images/education/average/ topic/ rozv/knc.doc. – Назва з екрану.

43. Концепція профільного навчання в старшій школі (допрацьований варіант) // Трудова підготовка в закладах освіти. − 2013. − №10. − С. 2-10.

44. Концепція технологічної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів України / укл.: О.М. Коберник, М.С. Корець, В.М. Мадзігон, В.К. Сидоренко [та ін.]. – К.: Науковий світ, 2014. – 22 с.

45. Корець М.С. Науково-технічна підготовка вчителів для освітньої галузі «Технологія» : монографія / М.С. Корець. – К. : НПУ, 2002. – 258 с.

46. Кроль В.М. Психология и педaгогикa: учеб. пособие для вузов / В.М. Кроль. – М.: Высш. шк., 2004. – 272 с.

47. Кузьменко В.И. Методика преподавания черчения: Пособие для учащихся пед. училищ по спец. №2003 „Преподавание черчения и рисования” и №2008 „Преподавание труда и черчения в 4-8 кл. общеобразоват. школы” / В.И. Кузьменко, М.А. Косолапов; под. ред. В.И. Кузьменко. − М.: Просвещение, 1981. − 272 с., ил.

48. Лисак П.І. Саморобні пристрої для обробки деревини в шкільних майстернях / П.І. Лисак. ― К.: Радянська школа, 1979.

49. Літковець О.Д. Ігри та ігрові технології на уроках трудового навчання / О.Д. Літковець, Н.Є. Франчук // Трудове навчання в школі: науково-методичний журнал. – 2015. – № 11-12 (119, 120). – С. 2-13.

50. Літковець О.Д. Ігри та ігрові технології на уроках трудового навчання / О.Д. Літковець, Н.Є. Франчук // Трудове навчання в школі: науково-методичний журнал. – 2015. – № 13-14 (121, 122). – С. 16-33.

51. Мамус Г.М. Завдання з обслуговуючої праці. 5 клас / Г.М. Мамус, О.С. Севастьянова. – Тернопіль: Астон, 2004. – 240 с.: іл.

52. Мамус Г.М. Завдання з обслуговуючої праці. 6 клас / Г.М. Мамус, О.С. Севастьянова. – Тернопіль: Астон, 2004. – 76 с.: іл.

53. Мерсиянова Г.Н. Швейное дело 5-6 кл. / Г.Н. Мерсиянова, Г.Б. Картушина, Г.Г. Мозговая. – М.: Просвещение, 1985. – 240 с.

54. Методика вивчення розділу „Технологія вирощування рослин” у 7 класі з використанням методу дослідів: метод. реком. / авт.-укл.: М.С. Янцур, В.П. Гладунський. − Рівне: РДГУ, 2008. − 40 с.

55. Методика використання активних методів навчання на заняттях з обслуговуючої праці у 7 класі: метод. реком. / авт.-укл.: М.С. Янцур, О.Д. Літковець, Т.Г. Сьомак. − Рівне: РДГУ, 2008. – 86 с.

56. Методика використання мультимедійних технологій при вивченні розділу „Електротехнічні роботи” у 8-9 класах: метод. реком. / авт.-укл.: Ю.В. Кирильчук, В.М. Трофімчук, Ю.В. Фещук, О.В. Остапчук. − Рівне: РДГУ, 2008. − 66 с.

57. Методика використання навчальних проектів на заняттях обслуговуючої праці у 8-9 класах: метод. реком. / авт.-укл.: М.С. Янцур, Н.В. Іваненко. – Рівне: РДГУ, 2008. – 121 с.

58. Методика навчання учнів 7-8 класів технологій догляду за тваринами з використанням сучасного інформаційного забезпечення: метод. реком. / авт.-укл.: М.С. Янцур, В.В. Кошицький, О.М. Колодій. − Рівне: РДГУ, 2008. − 36 с.

59. Методика організації проблемного навчання на заняттях обслуговуючої праці у 8-9 класах: метод. реком. / авт.-укл.: Ю.В. Кирильчук, О.А. Ткачук. – Рівне: РДГУ, 2008. – 86 с.

60. Методика організації самостійної роботи учнів на заняттях трудового навчання у 5-7 класах: метод. реком. / авт.-укл.: Ю.В. Кирильчук, Т.С. Янченко. – Рівне: РДГУ, 2008. – 64 с.

61. Методика розвитку в учнів 8 класу знань і вмінь з визначення механічних і технологічних властивостей матеріалів при вивченні інваріативного модуля з розділу “Основи вивчення матеріалів та способів їх обробки” в процесі трудового навчання: метод. реком. / авт.-укл.: А.С. Юсенко, А.І. Войтко, В.М. Окренець. – Рівне: РДГУ, 2012. − 98 с.

62. Методика формування в учнів 8-9 класів естетичного смаку та творчої активності в процесі трудового навчання: метод. реком. / авт.-укл.:Д.В. Сингаївський, Н.А. Бордюк, Н.А. Чміль. − Рівне: РДГУ, 2010. – 87 с.

63. Методика формування естетичної культури в учнів основної школи на основі національних традицій на заняттях трудового навчання: метод. реком. / авт.-укл.: Д.В. Сингаївський, Н.Л. Федорова. − Рівне: РДГУ, 2008. – 40 с.

64. Методика формування техніко-технологічних умінь в учнів 8 класів з використанням виробничо-технічних задач: метод. реком. / авт.-укл.: Ю.В. Кирильчук, І.П. Гичун. – Рівне: РДГУ, 2012. – 64 с.

65. Мигур П.Х. Обработка металла в школьных мастерских: книга для учителя / П.Х. Мигур, Э.В. Ривхк. – М.: Просвещение, 1991. – 175 с.

66. Нетрадиційні уроки трудового навчання в 7 класі: метод. реком. / авт.-укл.: М.С. Янцур, Н.В. Симонович, В.О. Ковальчук (Поліщук). − Рівне: РДГУ, 2009. − 57 с.

67. Обслуговуючі види праці: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Т.С. Мачача, Л.І. Денисенко, О.П. Гнеденко [та ін.] – К.: Педагогічна думка, 2008. – 256 с.

68. Обух О.С. Трудове навчання. Обслуговуючі види праці: практичні роботи. Тематичні оцінювання. 5 клас / О.С. Обух. − Тернопіль: Астон, 2007. − 92 с.

69. Онищук В.А. Урок в современной школе / В.А. Онищук. – М.: Просвещение, 1981.

70. Організація трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл: метод. реком. / укладач О.М. Лудченко. – Радивилів, 1994. ― 80 с.

71. Оржеховська В.М. Посібник з самовиховання / В.М. Оржеховська, Т.В. Хілько, С.В. Кириленко. − К., 1996.

72. Павич Н. Трудове навчання. Обслуговуючі види праці: оцінювання навчальних досягнень. 6 клас / Н. Павич. − Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. − 20 с.

73. Павх С. Обслуговуюча праця. 7 клас. Розробки занять / С. Павх. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. – 224 с.

74. Педагогика: науково-теоретичний журнал / Комплект журналів за останні 10 років.

75. Педагогические технологи: професійний журнал для працівників освіти / Комплект журналів за останні 5 років.

76. Педагогіка і психологія. Вісник НАПН України: науково-теоретичний та інформаційний вісник / Комплект журналів за останні 10 років.

77. Перевертень Г.И. Самоделки из текстильных материалов: книга для учителя по внеклассной работе / Г.И. Перевертень. – М.: Просвещение, 1990. – 160 с.

78. Пометун О. I. Сучaсний урок. Iнтерaктивнi технологiї нaвчaння: нaук.-метод. посiбн. / О. I. Пометун, Л. В. Пироженко. – К.: Либiдь, 2004. – 192 с.

79. Проектна діяльність у технологічній освіті: колективна монографія / Л.О. Савченко, Ю.С. Кулинка, О.Д. Літковець [та ін.]. – [2-ге вид., перероб.]. – К.: ТОВ КНТ, 2015. – 214 с.

80. Пузир Є. Моральне виховання на уроках трудового навчання / Є. Пузир // Освіта. – 2004. – №50 (24 лист. – 1 лист.). – С.10-11.

81. Пучкова Л.С. Кружок художественного вязаний: пособие для руковод. кружков / Л.С. Пучкова. – М.: Просвещение, 1978. – 160 с.: ил.

82. Реалізація політехнічного принципу на заняттях з обслуговуючої в 5-7 кл.: метод. реком. / авт.-укл.: М.С. Янцур, Л.А. Дякович. ― Рівне: РДГУ, 2006. – 73 с.

83. Рідна школа: щомісячний науково-педагогічний журнал / Комплект журналів за останні 10 років.

84. Робочі зошити 5-9 класи (обслуговуюча праця). – К.: Сакцент, 1998-2000. – 128 с.

85. Робочі зошити 5-9 класи (технічна праця). – К.: Сакцент, 1998-2000. – 128 с.

86. Розвиток в учнів 8 класу знань про механічні властивості металів при вивченні інваріативного модуля з розділу “Основи вивчення матеріалів та способів їх обробки” в процесі трудового навчання: метод. реком. / авт.-укл.: А.О. Сяський, Ю.В. Фещук, І.О. Сас. – Рівне: РДГУ, 2012. − 61 с.

87. Розвиток графічної культури учнів основної школи на уроках креслення з використанням особистісно-орієнтованого підходу: метод. реком. / авт.-укл.:Д.В. Сингаївський, Ю.В. Ігнатюк. – Рівне: РДГУ, 2012. − 68 с.

88. Розвиток професійних інтересів та нахилів учнів 8-9-х класів у процесі трудового навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: метод. реком. / авт.-укл.: М.С. Янцур, В.М. Трофімчук, А.І. Ключук. – Рівне: РДГУ, 2012. − 112 с.

89. Розвиток творчих здібностей учнів 8-9 класів з використанням технічних задач при вивченні розділу „Проектування виробів”: метод. реком. / авт.-укл.: Ю.В. Кирильчук, Ю.С. Щаблінська. – Рівне: РДГУ, 2008. – 206 с.

90. Розвиток творчих здібностей учнів 8-9 класів на заняттях трудового навчання засобами ігрової діяльності: метод. реком. / авт.-укл.: Д.В. Сингаївський, О.Д. Літковець, І.С. кушнірук. − Рівне: РДГУ, 2010. − 121 с.

91. Розвиток техніко-технологічних знань в учнів 9 класу в процесі трудового навчання з використанням методу дискусій: метод. реком. / авт.-укл.: Ю.В. Кирильчук, О.Д. літковець, Г.О. Головко. – Рівне: РДГУ, 2012. − 122 с.

92. Розвиток техніко-технологічних знань в учнів 9 класу в процесі трудового навчання з використанням методу дискусій: метод. реком. / авт.-укл.: Г.О. Головко, Ю.В. Кирильчук, О.Д. Літковець. – Рівне: РДГУ, 2012. – 74 с.

93. Розвиток технічного мислення у майбутніх вчителів технологій з використанням задач: метод. реком. / авт.-укл.: Д.В. Сингаївський, В.М. Трофімчук, В.В. Гарбар. – Рівне: РДГУ, 2012. − 101 с.

94. Самооцінка учня / упоряд. С. Максименко [та ін.]. – К.: Главник, 2004. – 112 с. – (Психологічний інструментарій).

95. Селевко Г. К. Энциклопедия обрaзовaтельных технологий: в 2 т. – Т. 2. / Г.К. Селевко. – М.: НИИ школьных технологий, 2006. – 816 с.

96. Семенихин В.П. Изготовление инструментов в школьных мастерских: пособие для учителя (из опыта работы) / В.П. Семенихин. – [3-е изд.]. – М.: Просвещение, 1987. – 208 с.

97. Серга С.А. Збірник запитань, задач і вправ з трудового навчання / С.А. Серга. − [2-е вид., перероб. і доп.]. − К.: Рад школа, 1977. − 94 с.

98. Симоненко В.Д. Профессиональная ориентация учащихся в процессе трудового обучения: книга для учителя / В.Д. Симоненко. – М.: Просвещение, 1985. – 223с.

99. Симоненко В.Д. Творческие проекты учащихся V-IX кл. общеобразовательной школы / В.Д. Симоненко. − Брянск: ТМЦ „Технология”, 1996. − 132 с.

100. Симоненко В.Д. Технологическое образование школьников. Теоретико-методологические аспекты / В.Д. Симоненко, М.В. Ретивых, Н.В. Матяш; под ред. В.Д. Симоненко. − Брянск: Изд-во БГПУ, ТМЦ „Технология”, 1999. − 230 с.

101. Синівська В. Інтерактивний урок на тему „Робота з документами (оформлення документів з особового складу)” / В. Синівська, В. гуменюк //Трудова підготовка в закладах освіти. – 2006. – №6. – С. 22-24.

102. Сільська школа України: журнал для вчителів та директорів сільських шкіл / Комплект журналів за останні 8 років.

103. Соколовская М.М. Знакомьтесь с макраме: книга для учащихся 4-8 кл. серед. шк. / М.М. Соколовська. – [2-е изд.]. – М.: Просвещение, 1986. – 111 с.: ил.

104. Сорокина Л.М. Учись вышывать: альбом / Л.М. Сорокина. – К.: Рад. школа, 1984. – 79 с.

105. Справочник по трудовому обучению: обработка древесины и металла, электротехнические и ремонтные работы: пособие для учащихся 5-7 классов / под ред. И.А. Карабанова. – М.: Просвещение, 1991. ― 239 с.

106. Ставицький С.Б. Трудове навчання. Робочий зошит-конспект (для дівчат). 5 клас / С.Б. Ставицький. − Х.: Веста: Вид-во „Ранок”, 2006. − 96 с.

107. Ставицький С.Б. Трудове навчання. Робочий зошит-конспект (для хлопчиків). 5 клас / С.Б. Ставицький. − Х.: Веста: Вид-во „Ранок”, 2006. − 96 с.

108. Сучасні шкільні технології //Завуч. Бібліотека. Ч. 2. − К.: Ред. загально педагогічних газет, 2004. − 128 с.

109. Терещук А. Методи проектування / А. Терещук, О. Мелентьєв // Сільська школа України. – 2005. – №29-30. – С. 38-42.

110. Терещук Б.М. Трудове навчання. Технічні види праці. 6 клас: навч.-метод. посібник / Б.М. Терещук, В.І. Туташинський. − Х.: Ранок, 2008. − 144 с.

111. Терещук Г.В. Загальні дидактичні основи індивідуального підходу до учнів / Г.В. Терещук //Трудова підготовка в закл. освіти. – 1997. – №4. – С. 28-33.

112. Терещук Г.В. Пізнавальні завдання з трудового навчання. 5 кл. Ч.І. Обробка деревини; обробка металу / Г.В. Терещук, Ю.В. Туронов. ― Тернопіль: ТДПУ, 1999. ― 96 с.

113. Терещук Г.В. Пізнавальні завдання з трудового навчання. 5 клас. Ч.ІІ. Елементи графічної грамоти і машинознавства. Електротехнічні роботи / Г.В. Терещук, Ю.В. Туронов. ― Тернопіль: ТДПУ, 2000. ― 118 с.

114. Терещук Б.М. Трудове навчання. Технічні види праці. 7 клас: навч.-метод. посібник / Б.М. Терещук. − Х.: Веста: Вид-во „Ранок”, 2008. − 208 с.

115. Тименко В.П. Методикa трудового нaвчaння: технiчної i художньої прaцi. Теоретичнi зaсaди i емпiричний досвiд почaткової дизaйн-освiти: метод. посiб. / В. П. Тименко, В. В. Вдовченко; AПН Укрaїни, Iн-т обдaр. дитини. – К. : Iнформ. системи, 2009. – 332 c. 

116. Титaренко В. П. Оргaнiзaцiя проектно-технологiчної дiяльностi учнiв нa урокaх трудового нaвчaння / В. П. Титaренко. – Полтaвa : ПОIППО, 2007. – Ч. II. – 160 с.

117. Ткачук С. Мета, завдання і принципи технологічної освіти в загальноосвітній школі / С. Ткачук // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2011. – №3. – С. 9-12.

118. Трайнев В.А. Деловые игры в учебном процессе: методология разработки и практика проведения / В.А. трайнев. − М.: Дашков и Ко, 2002. − 360 с.

119. Трудова підготовка в рідній школі: науково-методичний журнал / Комплект журналів за останні 10 років.

120. Трудове навчання в школі: науково-методичний журнал / Комплект журналів за останні 10 років.

121. Трудове навчання: газета для вчителів обслуговуючих та технічних видів праці, викладачів та майстрів виробничого навчання МНВК / Комплект газет за останні 5 років.

122. Труханова А.Т. Основи швейного виробництва: проб. навч. посібник для учнів 8-9 кл. серед. шк. / А.Т. Труханова, В.В. Ісаєв, О.В. Рейнова. – К.: Освіта, 1992. – 144 с.

123. Уроки технического труда в 4 кл. / под ред. Д.А. Тхоржевского. – К.: Рад. школа, 1981. (то же в 5, 6, 7 классах, 1977, 1978, 1979).

124. Фiцулa М.М. Педaгогiкa: нaвчaльний посiбник для студентiв вищих педaгогiчних зaклaдiв освiти / М.М. Фiцулa. – К.: Видaвничий центр «Aкaдемiя», 2002. – 528 с.

125. Формування в учнів 7-9 класів техніко-технологічної компетентності з використанням методу проектів: метод. реком. / авт.-укл.: О.А. Герасименко, В.П. Яцута. – Рівне: РДГУ, 2016. – 86 с.

126. Формування в учнів 8 класів технологічних знань і вмінь з обробки металів тиском при вивченні інтерактивного модуля з розділу “Основи вивчення матеріалів та способи їх обробки” в процесі трудового навчання: метод. реком. / авт.-укл.: А.С. Юсенко, Ю.В. Фещук, В.Л. Омелянчук. – Рівне: РДГУ, 2012. − 86 с.

127. Формування в учнів вмінь проектування виробів на заняттях трудового навчання в основній школі з використанням інформаційних технологій: метод. реком. / авт.-укл.: М.С. Янцур, А.С. Юсенко, В.В. Демидюк. − Рівне: РДГУ, 2008. – 49 с.

128. Формування графічних знань в учнів 8-9 класів на уроках креслення з використанням сучасних наочних посібників: метод. реком. / авт.-укл.: Д.В. Сингаївський, Ю.В. Фещук, К.О. Тишкун. – Рівне: РДГУ, 2012. − 60 с.

129. Формування графічної компетентності в учнів основної школи на уроках креслення з використанням індивідуального підходу: метод. реком. / авт.-укл.: А.В. Василюк, О.Д. Літковець, Ю.В. Фещук. – Рівне: РДГУ, 2013. – 56 с.

130. Формування елементів технологічної культури в учнів 5-6 класів в процесі трудового навчання з використанням ігрових методів: метод. реком. / авт.-укл.: М.С. Янцур, О.Д. літковець, І.В. Ткач. – Рівне: РДГУ, 2012. − 108 с.

131. Формування знань і вмінь з проектування в учнів 5-6-х класів при вивченні розділу «Основи техніки, технологій і проектування» з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: метод. реком. / авт.-укл.: О.А. Герасименко, В.Ю. Ясковець. – Рівне: РДГУ, 2015. – 51 с.

132. Формування знань та трудових вмінь в учнів 8-9 класів на заняттях трудового навчання при вивченні розділу „Раціональне ведення домашнього господарства” з використанням нетрадиційних уроків: метод. реком. / авт.-укл.: Ю.В. Кирильчук, В.О. Поліщук. − Рівне: РДГУ, 2010. − 78 с.

133. Формування інформаційної культури учнів 8-го класу в процесі трудового навчання: метод. реком. / авт.-укл.: О.Д. Літковець, Д.В. Сингаївський, М.О. Шилюк. – Рівне: РДГУ, 2013. – 75 с.

134. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності в учнів 9 класу при проектуванні виробів в процесі трудового навчання: метод. реком. / авт.-укл.: О.Д. Літковець, К.Я. Наумчук, Ю.В. Фещук. – Рівне: РДГУ, 2013. – 112 с.

135. Формування потребно-мотиваційної сфери професійного самовизначення в учнів 5-6-х класів у процесі трудового навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: метод. реком. / авт.-укл.: М.С. Янцур, В.М. Трофімчук, О.П. Августенюк. – Рівне: РДГУ, 2012. − 80 с.

136. Формування проектно-технологічної компетентності в учнів 8 класу на заняттях трудового навчання з використанням інтерактивних технологій: метод. реком. / авт.-укл.: О.О. Майструк, О.Д. Літковець, Ю.В. Фещук. – Рівне: РДГУ, 2013. – 106 с.

137. Формування професійних намірів учнів основної школи засобами інтерактивних технологій в процесі трудової підготовки: метод. реком. / авт.-укл.: М.С. Янцур, Г.П. Стрик. − Рівне: РДГУ, 2008. − 88 с.

138. Формування професійного ідеалу в учнів 8-9 класів у процесі трудового навчання засобами інтерактивних технологій: метод. реком. / авт.-укл.: М.С. Янцур, О.В. Калита. – Рівне: РДГУ, 2012. −90 с.

139. Формування професійної спрямованості учнів 8-9 класів у процесі трудового навчання: метод. реком. / авт.-укл.: М.С.Янцур, О.В.Челишкіна. – Рівне: РДГУ, 2007. – 137 с.

140. Формування рухових навичок учнів 7-8 класів в процесі трудового навчання з використанням макетів та моделей: метод. реком. / авт.-укл.: А.І. Войтко, Д.О. Мазурок. – Рівне: РДГУ, 2012. − 62 с.

141. Формування творчих здібностей учнів 9-го класу при проектуванні вишитих виробів на традиціях українського народу: метод. реком. / авт.-укл.: А.В. Кононець, О.Д. Літковець, Д.В. Сингаївський, М.О. Шилюк. – Рівне: РДГУ, 2013. – 126с.

142. Формування технологічної компетентності в учнів 7-9-х класів при вивченні варіативного модуля «Технологія оздоблення виробів із деревини різьбленням»: метод. реком. / авт.-укл.: О.А. Герасименко, В.М. Матвіюк. – Рівне: РДГУ, 2015. – 85 с.

143. Хрипковa A.Г. Возрaстнaя физиология и школьнaя гигиенa / A.Г. Хрипковa, М.В. Aнтроповa, Д.A. Фaрбер. – М.: Просвещение, 1990. – 319 с.

144. Чередов И.М. Формы учебной рaботы в средней школе: книгa для учителя / И.М. Чередов. – М.: Просвещение, 1988. – 160 с.

145. Школа: інформаційно-методичний журнал / Комплект журналів за останні роки.

146. Школьные технологи: науково-практичний журнал / Комплект журналів за останні 10 років.

147. Шлях освіти: науково-методичний журнал / Комплект журналів за останні 10 років.

148. Якубин Н.Ф. Учебные задания по труду для программированного обучения: 5 класс: из опыта работы / Н.Ф. Якубин. – М.: Просвещение, 1991. ― 128 с.

149. Якубин Н.Ф. Учебные задания по труду для программированного обучения: 6 класс: из опыта работы / Н.Ф. Якубин. ― М.: Просвещение, 1992. – 174 с.

150. Янцур М.С. Класифікація, аналіз та опис професій з практикумом / М.С. Янцур. – Рівне: РДГУ, 2006. – 250 с.

151. Янцур М.С. Організація трудового навчання учнів VIII-IX класів на навчально-виробничій базі: монографія / М.С. Янцур. – Рівне: РДГУ, 2005. – 104 с.

152. Янцур М.С. Практикум з професійної орієнтації і методики профорієнтаційної роботи: навч. посібн. / М.С. Янцур. − К.: Вид-ий дім “Слово”, 2012. − 216 с.

153. Янцур М.С. Професійна орієнтація і методика профорієнтаційної роботи: курс лекцій: навч. посібн. / М.С. Янцур. − К.: Вид-ий дім “Слово”, 2012. − 464 с.

154. Янцур М.С. Професійна орієнтація учнів основної школи у процесі трудового навчання //Трудова підготовка в закладах освіти / М.С.Янцур. − 2002. − №3. − С. 17-22.

155. Янцур М.С. Словник-довідник з професійної орієнтації: навчальний посібник / М.С. Янцур. − К.: Вид-ий дім “Слово”, 2013. − 176 с.

156. Яровой И.Н. Задачи и задания для олимпиад по техническому труду / И.Н. Яровой, Н.Т. Малюта, В.Н. Рыбенцев. − К.: Рад. школа, 1980. − 134 с.: ил.

157. Ярошенко О. Г. Груповa нaвчaльнa дiяльнiсть школярiв: теорiя i методикa / О. Г. Ярошенко. — К. : Пaртнер, 1997. — 208 с.

158. Ящук С. Виконання основних етапів проектування на уроках трудового навчання / М.С. Янцур // Трудова підготовка в закладах освіти. ― 2003. ― №2. ― С. 13.

159. Ящук С. Проектно-технологічна діяльність учнів 5-9-х класів на уроках труд. навчання / С. Ящук // Сільська школа України. – 2005. – №29-30. – С. 34-37.

Додаток А

Навчально-методична карта педагогічної практики

І змістовий модуль. Початковий період

Тривалість – один тиждень (6 днів по 9 годин в день, всього 54 год., з яких 36 год. роботи в школі). Містить 6 частин.

Завершується проміжним контролем у вигляді перевірки методистами і вчителями складених студентом-практикантом індивідуального плану, календарно-тематичних планів з трудового навчання, креслення, плану виховної роботи та планів-конспектів занять з вказаних предметів і заходів на другий тиждень практики.

ІІ змістовий модуль. Основний період

Тривалість – чотири тижні (24 дні по 9 годин в день, всього 216 год., з яких 144 год. роботи в школі). Містить 9 частин.

Проміжний контроль – перевірка, затвердження і оцінка планів-конспектів занять з трудового навчання, креслення, виховних та позакласних заходів та відвідування, аналіз і оцінка занять та виховних заходів студента-практиканта методистами та вчителями.

ІІІ змістовий модуль. Заключний період

Тривалість – один тиждень (6 днів по 9 годин в день, всього 54 год., з яких 36 год. роботи в школі). Містить І частину. Завершується контролем у вигляді прийняття і перевірки звітної документації, захистом результатів педпрактики в комісії, підсумкової конференції та диференційованим заліком.

Додаток Б

СХЕМА ТА ВИМОГИ ДО ВЕДЕННЯ

Щоденника студентом-практикантом

Щоденник є звітним документом. Протягом практики щоденник ведеться систематично. Він постійно повинен бути разом зі студентом-практикантом під час його роботи в школі. Відсутність щоденника є порушенням трудової дисципліни під час педпрактики. Періодично якість щоденника і відповідність його змісту дійсно проведеній роботі перевіряється викладачем-методистом. Кожна сторінка щоденника ним підписується. На титульній сторінці вказується: назва ВНЗ, назва факультету, назва кафедри, П.І.Б. студента, курс, група, назва ЗОНЗ, адреса ЗОНЗ, П.І.Б. директора, П.І.Б. заступника директора з навчальної роботи, П.І.Б. заступника директора з виховної роботи, П.І.Б. викладача-методиста, П.І.Б. класного керівника, П.І.Б. вчителів-предметників, терміни проходження практики.

На початку щоденника необхідно записати індивідуальний план роботи (див. таблицю 1.), дані стосовно матеріально-технічного оснащення навчальної майстерні, кабінетів, показати схематично на плані розташування робочих місць учнів і вчителя, обладнання тощо. Далі рекомендується записати розклад уроків. Це допоможе правильно розподілити свій час і організувати відвідування уроків досвідчених вчителів та своїх товаришів.

Таблиця 1.

Схема індивідуального плану роботи

На окремій сторінці записується час проведення різних засідань і нарад, вечорів та інших виховних заходів, що проводяться в окремому класі у школі, в яких студент планує взяти участь.

Завершується вступна частина щоденника списками учнів класів (груп), з якими планується проведення занять студентом-практикантом з короткою характеристикою на кожного учня (дається вчителем під час першого заочного знайомства практиканта з класом (групою)) (див. табл. 2.)

Таблиця 2.

Список учнів класу (групи)

Основна частина щоденника відводиться під запис результатів роботи, що виконується студентом протягом дня в школі. Він записує свої спостереження на уроках та позаурочних заняттях, проводить їх аналіз, робить робочі записи (див. таблицю 3.).

На останніх сторінках щоденника відводиться місце для зауважень керівника практики, вчителя, заступників директора школи, загальної характеристики роботи студента-практиканта викладачем-методистом і відгуку керівника практики.

Таблиця 3.

СХЕМА ВЕДЕННЯ ЩОДЕННИКА

Психолого-педагогічних спостережень

Додаток В

Графік проведення занять І ЗАХОДІВ студентом _________

(П.І.Б.)

групи ________ в загальноосвітній школі № _______________

Підпис студента ________________ Дата __________________

Методист з трудового навчання _____________________________________

(Підпис, посада, П.І.Б.)

Подати методисту на 4-й день педпрактики

Додаток Г

Протокол спостереження відвіданого заняття

Школа__________________________ Клас_________________________

Дата____________________________ Кількість учнів________________

Прізвище та ініціали вчителя (студента) ________________________________

Тривалість заняття__________________________________________________

Тема заняття________________________________________________________

Мета заняття_______________________________________________________

Готовність вчителя чи студента до заняття (готовність дошки, робочий стіл, наочні посібники, ТЗН, тощо)________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Готовність до заняття учнів (спеціальний одяг, робочий зошит, підручник, креслярські аркуші та приладдя, технологічні та інструкційні карти, інструменти і т.п.)___________________________________________________

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

Додаток Д

Схема аналізу і самоаналізу ЗАНЯТТЯ

• Характеристика навчальних можливостей класного колективу (групи учнів) за результатами педагогічного аналізу (на основі діагностування учнів, з урахуванням даних педагогічного консиліуму). Які особливості учнів були враховані при плануванні даного уроку?

• Який тип уроку обраний, як він пов’язаний з попереднім, який матеріал даного уроку необхідно використати в подальшому (які опорні знання, уміння та навички формував учитель)?

• Які головні завдання уроку, як вони враховувалися в процесі реалізації навчальної, розвивальної, виховної і профорієнтаційної мети?

• Чи раціонально використовувався час, чи виявилася раціональною структура уроку для вирішення головних завдань із досягнення мети?

• Яке поєднання методів навчання вибрано вчителем для вивчення нового матеріалу, проведення практичної роботи і чому (пояснити на основі діагностування й прогнозування уроку)?

• Як здійснюється контакт з класом та з окремими учнями, як організовувалася спільна робота вчителя й учня, як налагоджений зворотній зв’язок учень-вчитель?

• Наскільки ефективно організована самостійна робота, чи використовувалися елементи самоосвіти та самовиховання (наскільки доцільно була складена педагогічна інструментовка уроку; чи використовувався індивідуально-диференційований підхід у навчанні)?

• Як був організований контроль і самоконтроль за якістю знань, оцінювання об’єктів і процесу технологічної діяльності учнів?

• Чи була забезпечена цілеспрямованість, виходячи з індивідуальних особливостей дітей, оптимальна розумова діяльність учня?

• Як вчитель попереджував і долав розумове і фізичне перевантаження учнів?

• Чи зацікавив урок учнів (чи розвивалася пізнавальна й трудова активність дитини)?

• Як створювався емоційний настрій учнів, проблемні та проблемно-пошукові ситуації для глибини засвоєння матеріалу?

• Чи використовувалися правила педагогічної етики, норми взаємостосунків вчителя й учня?

• Які елементи, етапи, форми, методи були найвдалішими? Що із запланованого не вдалося, чому?

• Як працювати над подоланням відмічених недоліків? Яка потрібна допомога з боку колег, адміністрації, методичних служб?

• Формулюється загальна оцінка заняття: заняття досягло, частково досягло або не досягло висунутих цілей і завдань.

Додаток 1 Д

Опорний матеріал для аналізу та оцінки заняття

Додаток Е

Організаційна діяльність студента-практиканта як класного керівника

1. Обов’язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника загальноосвітнього навчального закладу, який має педагогічну освіту, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров’я якого дозволяє виконувати ці обов’язки.

2. Обов'язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника за його згодою і не можуть бути припинені до закінчення навчального року. У виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів зміна класного керівника може бути здійснена протягом навчального року.

3. На класного керівника покладається керівництво одним класом.

Функціональні обов'язки класного керівника розробляються відповідно до цього Положення з урахуванням типу закладу та завдань навчально-виховного процесу і затверджуються директором загальноосвітнього навчального закладу.

4. Класний керівник як організатор класного колективу:

• сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями рівня та обсягу освіти, а також розвиткові їх здібностей;

• створює умови для організації змістовного дозвілля, профілактики бездоглядності, правопорушень, планує та проводить відповідні заходи,

• сприяє підготовці учнів до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

• проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів, їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу;

• координує роботу вчителів, психолога, медичних працівників, органів учнівського самоврядування, батьків та інших учасників навчально-виховного процесу з виконання завдань навчання та виховання в класному колективі, соціального захисту учнів.

5. Класний керівник має право на:

• відвідування уроків, занять з трудового навчання, виробничої практики та позакласних занять у своєму класі, присутність на заходах, що проводять для учнів навчальні, культурно-просвітні заклади, інші юридичні або фізичні особи;

• внесення пропозицій на розгляд адміністрації навчального закладу та педагогічної ради про моральне та матеріальне заохочення учнів;

• ініціювання розгляду адміністрацією навчального закладу питань соціального захисту учнів;

• внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу щодо матеріального забезпечення організації та проведення позаурочних заходів у порядку, визначеному законодавством;

• відвідування учнів за місцем їх проживання (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов їх побуту та виховання;

• вибір форми підвищення педагогічної кваліфікації з проблем виховання;

• вияв соціально-педагогічної ініціативи, вибір форм, методів, засобів роботи з учнями;

• захист професійної честі, гідності відповідно чинного законодавства;

• матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів у виконанні покладених на нього завдань.

6. Класний керівник зобов'язаний:

• вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання, виховання і розвитку учнів;

• здійснювати педагогічній контроль за дотриманням учнями статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, інших документів, що регламентують організацію навчально-виховного процесу;

• інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків;

• дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня, захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства, своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі;

• пропагувати здоровий спосіб життя;

• постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;

• вести документацію, пов'язану з виконанням повноважень класного керівника (класні журнали, особові справи, плани роботи тощо).

7. Класний керівник складає план роботи з класним колективом у формі, визначеній адміністрацією навчального закладу.

8. Класний керівник підзвітний у своїй роботі директору навчального закладу, а у вирішенні питань організації навчально-виховного процесу безпосередньо підпорядкований заступнику директора з навчально-виховної роботи.

9. Класний керівник може бути заохочений (відзначений) за досягнення високих результатів у виховній роботі з учнями. Форми і види заохочення регулюються законодавством України.

Додаток Ж

СХЕМА АНАЛІЗУ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

Школа № ________ Клас ______________ Дата ________________________

Класний керівник ___________________________________________________

Форма проведення __________________________________________________

Мета виховного заходу ______________________________________________

Мета відвідування __________________________________________________

Присутні Відсутні Запрошені_____

Аналіз виховного заходу

1. Аналіз готовності педагога або колективу виконавців до проведення виховного заходу:

мета і завдання виховного заходу;

врахування вихованості учнів при визначенні мети і завдань;

місце заходу в загальній системі виховної роботи;

2. Аналіз процесу підготовки виховного заходу:

роль класного керівника;

роль учнівського активу;

забезпечення дружньої та злагодженої роботи колективу в процесі підготовки заходу;

роль учнівської організації, органів самоврядування;

надання тактовної допомоги учням;

участь учнів у підготовці заходу;

наскільки правильно розподілені обов‘язки;

терміни виконання, облік;

3. Аналіз проведення виховного заходу:

організаційна функція (оформлення приміщень, обладнання, організованість, злагодженість, активність учнів, майстерність учасників, дозування часу і раціональність використання, врахування вікових особливостей. Співпраця зі старшими учнями, батьками, громадськістю тощо);

зміст заходу (зв’язок із життям школи, села чи міста, держави, актуальність врахування проблемних питань, які хвилюють учнів, достовірність відтворення реалій оточуючого життя, врахування вікових та індивідуальних особливостей виконавців і учасників).

4. Методика проведення виховного заходу:

• оптимальність вибору форм проведення заходу;

• роль педагога, учнівського активу в проведенні заходу;

• наявність елементів дискусії, відкритого обміну думками;

• активність учасників, емоційність, естетичність;

• рівень самостійності, творчості, ініціативності.

5. Результати:

• досягнення мети виховного заходу;

• чи є захід цілісним, системним;

• які частини заходу вдались краще, які гірше;

• загальні висновки та рекомендації.

Протокольний запис виховного заходу

Результати (чи є захід цілісним, системним, чи досягнуто мети виховного заходу, які частини заходу вдалися краще, які гірше) ___________________________________________________________________

Загальні висновки та рекомендації_____________________________________

___________________________________________________________________

Додаток З

ФОРМА КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУ

ЗАНЯТЬ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

„Узгоджено” „Затверджено”

Вчитель трудового навчання Методист з фаху

_________________________ ___________________

підпис, П.І.Б. підпис, П.І.Б.

„___”________20 р. „___”_______20 р.

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЗАНЯТЬ

З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ В____КЛАСІ З МОДУЛЯ ______________

з розділу (ТЕМИ): __________________________________________

Додаток К

ФОРМА КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУ

УРОКІВ З креслення

„Узгоджено” „Затверджено”

Вчитель креслення Методист з фаху

_________________ ___________________

підпис, П.І.Б. підпис, П.І.Б.

„___”________20 р. „___”_______20 р.

Календарно-тематичнИЙ план УРОКІВ

з креслення в ___ класі

з розділу: _________________________________________________

Додаток Л

ФОРМА КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУ

ВИХОВНИХ І ПОЗАКЛАСНИХ ЗАХОДІВ

„Узгоджено” „Затверджено”

Класний керівник Методист з педагогіки

(вчитель трудового навчання) (методист з фаху)

________________________ ________________________

підпис, П.І.Б. підпис, П.І.Б.

„___”________20__ р. „___”_______20__р.

Календарно-тематичнИЙ план

ВИХОВНИХ І ПОЗАКЛАСНИХ ЗАХОДІВ

В ______КЛАСІ

Додаток М

Алгоритм складання плану-конспекту заняття з трудового навчання

(для студента-практиканта)

План-конспект заняття з трудового навчання

студента _________________________

(П.І.Б. студента)

До проведення заняття допущений з оцінкою плану-конспекту:

вчитель____________________ методист______________________

(оцінка) (підпис П.І.Б.) (оцінка) (підпис П.І.Б.)

Оцінка проведеного заняття:

вчитель____________________ методист______________________

(оцінка) (підпис П.І.Б.) (оцінка) (підпис П.І.Б.)

Дата_______________________ Клас___________________________

МОДУЛЬ:

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: __________________________________________________

___________________________________________________________________

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ (зміст записується відповідно діючої програми трудового навчання для 5-9 класів):

1. Теоретичні відомості _____________________________________________

2. Практична (лабораторно-практична) робота ________________________

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Навчальна ______________________________________________________

(варіанти конструювання навчальної мети:

• сформувати в учнів знання (загальнотехнічні, загальнотрудові, загальновиробничі, спеціальні);

• узагальнити наступні знання ...;

• навчити учнів виконувати трудові дії, прийоми, операції тощо;

• забезпечити формування знань і вмінь (загальнотрудових, загально-виробничих, спеціальних) ..;

• продовжити формування наступних вмінь ...;

• закріпити наступні загальнотрудові, загальновиробничі і спеціальні знання, вміння і навички ...;

• сприяти формуванню і розвитку відповідних знань, умінь і навичок (загальнотрудових, загальновиробничих, спеціальних) ...;

• сприяти запам’ятовуванню основної термінології технологічних процесів;

• сприяти запам’ятовуванню цифрового матеріалу як орієнтиру для розуміння кількісних характеристик об’єктів і явищ, що вивчаються;

• сприяти усвідомленню основного термінологічного матеріалу;

• сприяти формуванню уявлень про ...;

• сприяти усвідомленню суттєвих ознак понять, технологічних процесів;

• створити умови для з’ясування причинно-наслідкових зв’язків:

• розкрити причини ...;

• з’ясувати наслідки ...;

• сприяти розумінню закономірностей ...:

• створити умови для з’ясування взаємозв’язків між ...;

• сприяти розумінню залежності між ...).

2. Виховна _____________________________________________________

(варіанти конструювання виховної мети:

• виховувати в учнів культуру праці, бережливість, працелюбність, дбайливість, охайність та інші якості сучасного працівника;

• сприяти формуванню і розвитку моральних, трудових, естетичних, патріотичних, екологічних, економічних та інших якостей людини;

• сприяти вихованню правильного ставлення до загальнолюдських цінностей;

• сприяти формуванню та розвитку пізнавального інтересу і нахилів учнів до предмету).

3. Розвивальна _____________________________________________________

(варіанти конструювання розвивальної мети:

• сприяти розвитку мови учнів (збагачення і ускладнення словникового запасу, посилення виразності та відтінків);

• сприяти оволодінню основними способами мисленнєвої діяльності учнів (вчити аналізувати, виділяти головне, порівнювати, вибудовувати аналогії, узагальнювати і систематизувати, доводити та спростовувати, визначати і пояснювати поняття, ставити та вирішувати проблеми);

• сприяти розвитку сенсорної сфери учнів (розвиток окоміру, орієнтування у просторі, точності та тонкості розрізнення кольорів, форми);

• сприяти розвитку рухової сфери (оволодіння моторикою дрібних м’язів рук, розвивати рухову спритність, співрозмірність рухів, точність і координацію рухів рук);

• сприяти розвитку в учнів творчих, технічних, загальних і спеціальних здібностей;

• сприяти розвитку в учнів відповідних видів і типів сприймання, пам’яті, мислення, уваги, уяви;

• сприяти формуванню і розвитку самостійності, цілеспрямованості, організованості та інших вольових якостей учнів).

4. Профорієнтаційна _______________________________________________

(варіанти конструювання профорієнтаційної мети:

• ознайомити учнів з метою, предметом, знаряддями, змістом, характером, умовами праці фахівців певної професії (спеціальності)....;

• сприяти формуванню і розвитку стійких професійних намірів (інтересів, нахилів, мотивів, ідеалів, ціннісних орієнтацій)....;

• сприяти формуванню і розвитку вмінь збирати та аналізувати інформацію про професії, будувати індивідуальну освітню траєкторію, оцінювати власні можливості професійної освіти та працевлаштування;

• розширяти світогляд учнів у плані формування професійного самовизначення.... ;

• узагальнити в учнів знання про сфери трудової діяльності, професії, кар’єру;

• сприяти формуванню знань та вмінь об’єктивно здійснювати самоаналіз рівня розвитку своїх професійно важливих якостей та співвідносити їх з вимогами різних професій і сфер трудової діяльності до людини;

• розвивати уявлення про народне господарство і потребу в трудовій діяльності та професійному самовихованні, саморозвитку і самореалізації;

• виховувати повагу до людини праці).

ОБ’ЄКТИ ПРАЦІ: __________________________________________________

ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ (їх назва, умовні позначення):

• підручник, навчальний посібник (автор(и), назва, місто видання, видавництво, рік, розділ, підрозділ, сторінки) ________________________

• робочий зошит;

• додаткова література (словники, довідники, журнали): ________________

• натуральні об’єкти (машини, верстати, пристрої, інструменти, матеріали, вироби тощо, їх назва, тип, марка, позначення): ______________________

• макети, моделі, муляжі (М): _______________________________________

• кіно-, відео- діафільми (КФ, ДФ, ВФ): ______________________________

• мультимедійні засоби (МЗ): _______________________________________

• плакати (П): ____________________________________________________

• таблиці (Т): ____________________________________________________

• навчально-технологічна документація (НТД):

• технологічні карти (ТК): ________________________________________

• інструкційні карти (ІК): ________________________________________

• інструкційно-технологічні карти (ІТК): ___________________________

• інформаційні карти (ІФК): ______________________________________

• зразки об’єктів праці: ____________________________________________

• зразки повузлової обробки виробів: ________________________________

• матеріали для контролю знань учнів:

• картки-завдання: ______________________________________________

• тести: ________________________________________________________

• кросворди, шаради, доміно тощо: ________________________________

ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ, МАТЕРІАЛИ (їх назва, тип, сортамент, марка, кількість, групового чи індивідуального користування):

• кабінет (майстерня) трудового навчання: __________________________

• верстати, машини: _____________________________________________

• інструменти, пристосування: ____________________________________

• матеріали: ____________________________________________________

ТРУДОВІ ДІЇ, ПРИЙОМИ ТА ОПЕРАЦІЇ: ______________________________

МЕТОДИ НАВЧАННЯ (як вчителя так і учнів): _________________________

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ: ___________________________________________________________________

СЛОВНИКОВА РОБОТА: ___________________________________________

Тип ЗАНЯТТЯ: ____________________________________________________

Кількість учнів у класі: ________________________________________

План заняття

I. Організаційний момент. ________________________________________хв.

II. Повторення раніше вивченого матеріалу. _________________________хв.

III. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів. ___________________хв.

IV. Вивчення нового навчального матеріалу. _________________________хв.

V. Закріплення нового навчального матеріалу. _______________________хв.

VI. Практична (лабораторно-практична) робота.

VI.1.Вступний інструктаж. _______________________________________хв.

VI.2.Самостійна практична робота учнів та інструктаж вчителя. _______хв.

VI.3.Заключний інструктаж. _____________________________________хв.

VII. Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговими.

VIII. Підведення вчителем підсумків заняття. _________________________хв.

Хід і зміст заняття

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ________ (затрати часу в хвилинах):

1. введення учнів в майстерню (яким чином, до дзвоника чи після, у спецодязі чи ні і т.п.); привітання;

2. перевірка присутності учнів (за журналом, рапорт чергового, старости, письмово чи усно); заповнення вчителем класного журналу;

3. перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, підручник, креслярське приладдя, форматні аркуші, наявність спецодягу та інше);

4. призначення чергових (вчителем, за графіком, старостою);

5. організація робочих місць (що повинно бути на столі чи верстаку);

6. ознайомлення учнів з планом заняття.

ІІ. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ __________ (затрати часу в хвилинах):

1. аналіз домашнього завдання чи самостійної роботи, виконаної на попередньому занятті (зміст і методика проведення);

2. контрольні питання, завдання, задачі (їх зміст, картки і т.п.);

3. форми, методи і прийоми перевірки знань і вмінь (фронтальна, групова чи індивідуальна перевірка; письмова, усна, тестова, програмована чи змішана і т.п.);

4. прізвища учнів, призначених для опитування;

5. критерії оцінки знань і вмінь учнів з попередньої теми.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ учнів _______ (затрати часу в хвилинах):

1) коротке мотиваційне обґрунтування теми і завдань заняття (зміст, методи, засоби).

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ _______ (затрати часу в хвилинах):

1. повідомлення (усно чи письмово) нової теми, плану та їх запис, конкретизація завдань заняття;

2. техніко-технологічні відомості у вигляді стислого конспекту з розкриттям їх суті, виділенням головного, того, що буде даватись під запис і обов’язковою вказівкою методів і прийомів навчання, виховання, розвитку і профорієнтації учнів (повинно бути вказано на досягнення всіх цілей заняття з використанням різноманітних методів і прийомів, особливо інноваційних освітніх технологій: інтерактивних, інформаційно-комунікаційних, проблемних тощо).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ ______ (затрати часу в хвилинах):

1. питання, завдання і задачі (їх зміст);

2. методи і прийоми закріплення нових знань і вмінь.

VІ. ПРАКТИЧНА (ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА) РОБОТА (назва): ___________________________________________________________________

VІ.1. ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ ________ (затрати часу в хвилинах):

1. повідомлення назви, мети і завдань практичної (лабораторно-практичної) роботи;

2. ознайомлення з технічними вимогами до об’єктів праці (зразків);

3. повідомлення вказівок про підготовку до роботи, організацію робочого місця, дотримання правил безпечної праці (вказати, на що особливо звернути увагу);

4. показ і пояснення прийомів та способів виконання нових операцій і трудових дій (в робочому темпі, розчленовано в повільному темпі з поясненням всіх дій і рухів, знову в робочому темпі);

5. пояснення і показ методів самоконтролю правильності виконання операцій, прийомів і якості роботи;

6. попередження про причини браку і можливі помилки в роботі;

7. перевірка правильності засвоєння практичних прийомів і способів виконання операцій 1-2 учнями: спочатку усно (ознайомлювальна вправа), а потім практично (пробні вправи);

8. показ зразків виробів, які будуть виготовляти учні;

9. ознайомлення з технічною (ескізи, креслення, схеми) і технологічною (інструкційні, інформаційні та технологічні карти) документацією на ці вироби;

10. повідомлення про норми часу і норми виробітку;

11. пояснення критеріїв оцінювання практичної (лабораторно-практичної) роботи;

12. видача завдань для практичної (лабораторно-практичної) роботи і розподіл учнів за робочими місцями та бригадами (ланками, парами).

VІ.2. САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ ТА ІНСТРУКТАЖ ВЧИТЕЛЯ ____ (затрати часу в хвилинах):

А. Самостійна робота учнів:

1. зміст та час роботи учнів над кожним завданням (вправи, розробка проекту чи виготовлення виробу, за якою навчально-технологічною документацією і т.п.);

2. форми організації праці учнів (індивідуальна, групова (бригади, ланки, пари), фронтальна).

Б. Інструктаж вчителя:

1. форма проведення (індивідуальна, групова);

2. зміст цільових обходів робочих місць учнів:

1-й обхід: перевірка правильності організації робочого місця і початку роботи;

2-й обхід: перевірка правильності виконання трудових прийомів, дій, рухів і якості виробів; інструктування учнів з використання окремих операцій і завдання в цілому;

3-й обхід: перевірка правильності проведення самоконтролю; концентрація уваги учнів на найефективніших прийомах виконання операцій; надання допомоги слабо підготовленим до виконання завдання учням;

4-й обхід: перевірка правильності дотримання технічних умов; контроль за бережливим ставленням учнів до засобів праці і навчання; перевірка раціонального використання навчального часу учнями;

Постійна перевірка виконання учнями правил безпечної праці та виробничої санітарії;

3. прийняття і попередня оцінка робіт (проектів, звітів) учнів.

VІ.3. ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ ______ (затрати часу в хвилинах):

1. підведення підсумків практичної (лабораторно-практичної) роботи;

2. відзначення кращих робіт та їх демонстрація;

3. аналіз найхарактерніших помилок і недоліків у роботі учнів; з’ясування причин, які призвели до помилок;

4. повторне пояснення вчителем способів усунення помилок.

VІІ. ПРИБИРАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ УЧНІМИ І ПРИМІЩЕННЯ МАЙСТЕРНІ ЧЕРГОВИМИ.

VІІІ. Підведення вчителем підсумків ЗАНЯТТЯ: ____ (затрати часу в хвилинах):

1. повідомлення вчителя про досягнення цілей заняття;

2. об’єктивна оцінка результатів колективної та індивідуальної праці учнів на занятті; виставлення оцінок у класний журнал та у щоденники учнів;

3. повідомлення теми наступного заняття;

4. завдання учням для підготовки до наступного заняття.

Додаток 1М

Зразок плану-конспекту заняття з трудового навчання

Клас 7.

Тема заняття: ТЕХНІКА.

Зміст заняття:

1. Теоретичні відомості: Електрифіковані знаряддя праці. Їх переваги у порівнянні з ручними і механічними знаряддями праці. Загальна будова електричного приводу (на прикладі токарного верстата). Правила безпечної роботи під час користування електрифікованими знаряддями праці. Економне використання електроенергії у процесі роботи. Токарний верстат для обробки деревини. Його призначення та будова. Кінематична схема верстата. Керування верстатом. Технологічні пристрої для верстата, їх призначення. Правила безпечної роботи на верстаті.

2. Лабораторно-практична робота: Ознайомлення з механізмами і вузлами верстата. Підготовка верстата до роботи. Вправи з регулювання швидкості обертів шпинделя верстата та керування. Ознайомлення з технологічними пристроями верстата та їх призначенням.

Мета заняття:

1. Навчальна: сформувати в учнів уявлення про електрифіковані знаряддя праці, їх переваги у порівнянні з ручними і механічними знаряддями праці, сформувати в них знання про електричний привод та призначення і будову токарного верстата для обробки деревини, його кінематичну схему, технологічні пристрої для верстата, правила безпечної роботи на верстаті та економне використання електроенергії у процесі роботи; навчити учнів готувати верстат до роботи, регулювати швидкість обертів шпинделя верстата та керувати ним.

2. Виховна: виховувати в учнів працелюбність, відповідальне ставлення до майна, бережливість, охайність, економне використання електроенергії.

3. Розвивальна: Сприяти розвитку в учнів наочно-образної та наочно-дієвої пам’яті, уважності, точності і скоординованості рухів рук.

4. Профорієнтаційна: ознайомити учнів зі змістом праці столяра при використанні електрифікованих знарядь праці та верстатника деревообробних верстатів при вивченні токарного верстата з обробки деревини, його підготовки до роботи та управлінні ним.

Об’єктИ праці: Верстат СТД – 120 М, деталі для вимірювання.

Дидактичні засоби:

• підручник: Трудове навчання. Технічні види праці. 7 клас/ Б.М. Терещук, В.І. Туташинський, В.К. Загорний. – К.: Ґенеза, 2008. – С. 272-289;

• кіно-, відео-, діафільми: ВФ1 “Столяр”, ВФ2 “Верстатник дерево-обробних верстатів” ;

• мультимедійні засоби:

- мультимедійна презентація МП.1 «Електрифіковані знаряддя праці»;

- мультимедійна презентація МП.2.“Професія столяр”

- мультимедійна презентація МП.3. «Будова СТД – 120М»;

- мультимедійна презентація МП.4. «Будова передньої бабки»;

- мультимедійна презентація МП.5 «Будова задньої бабки»;

- мультимедійна презентація МП.6 «Технологічні пристрої верстата СТД – 120М»;

• робочий зошит

• плакати:

- П1 «Правила безпечної роботи при роботі на СТД – 120М» (додаток 12А.3);

- П2 «Кінематична схема СТД – 120М»;

- професіограми професій П3 «Токар», П4 «Слюсарь-інструментальник», П5 «Верстатник деревообробних верстатів», П6 «Столяр»;

• таблиці: --

• макети, моделі, муляжі: --

• натуральні об’єкти:

- пристрої до верстата: тризуб, планшайба, патрон з шипами, цанговий патрон, лещатний патрон, патрон з конічним гвинтом, чашковий патрон;

- електродриль, електрорубанок, електрошліфувальна машина, електро-полірувальна машина, електрична пила, електролобзик;

- верстат СТД – 120М;

• навчально-технологічна документація:

  • технологічні картки: --

  • інструкційна картка до лабораторно-практичної роботи «Ознайомлення з механізмами і вузлами верстата. Підготовка верстата до роботи. Вправи з регулювання швидкості обертів шпинделя верстата та керування верстатом» (Додаток 12А.4);

  • інформаційні картки: --

• зразки об’єктів праці: --

• матеріали для контролю знань і вмінь учнів:

  • тести: повторення раніше вивченого матеріалу з теми «Технологічні процеси ручної та механічної обробки деталей виробів» (Додаток 12А.1);

  • картки-завдання: вимірювання штангенциркулем і лінійкою (Додаток 12А.2).

Обладнання, інструменти та матеріали:

• майстерня трудового навчання з обробки деревини;

• обладнання: мультимедійний проектор; демонстраційний екран; столярні верстаки – 16 шт, верстати з обробки деревини СТД – 120М – 8 шт.;

• інструменти, прилади. пристрої: тризуб – 8 шт.; патрон з шипами – 8 шт.; чашковий патрон -8 шт; набір ключів до верстата СТД-120М– 8 шт.;

• матеріали: заготовка з деревини розміром 300х50х50 мм – 8 шт; мастило; ганчірки.

Трудові дії, прийоми та операції: підготовка верстата до роботи; регулювання швидкості обертання шпинделя; керування верстатом СТД – 120М.

Методи навчання: тестування; розповідь і пояснення вчителя; демонстрація; інструктаж; показ прийомів роботи; вправи; лабораторно-практична робота;

Форми організації пізнавальної діяльності учнів:

• фронтальна – вивчення нового матеріалу, мотивація навчальної діяльності, закріплення нового матеріалу, вступний інструктаж ;

• групова – повторення раніше вивченого матеріалу, практична робота, біжучий інструктаж;

Словникова робота:

• портативний - зручний для перенесення з місця на місце, невеликий за розмірами, не громіздкий.

• габарит - крайні межі зовнішнього обрису якого-небудь предмета.

• станина - масивна частина верстата, на якій монтуються всі скла­дальні одиниці (вузли) і механізми.

• шпиндель – фасонний вал, який сприймає і передає обертовий рух від шківа до тризуба;

• бабка – одна з частин верстата для закріплення оброблюваної деталі.

• підручник – пересувна опора для різального інструмента на токарному верстаті.

• платформа – рівна площадка.

• маховик – колесо для ручного обертання вала, гвинта тощо. Може бути з рукояткою і без неї.

• піноль – металева циліндрична деталь, за допомогою якої переміщується задній центр задньої бабки верстата.

Тип заняття: Комбіноване.

Кількість учнів: 16.

План заняття

I. Організаційний момент. _____________________________________1 хв.

II. Повторення раніше вивченого матеріалу. ______________________5 хв.

III. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів. _______________2 хв.

IV. Вивчення нового матеріалу. ________________________________19 хв.

V. Закріплення нового матеріалу. ______________________________4 хв.

VI. Практична робота.

VI.1.Вступний інструктаж. ____________________________________10 хв.

VI.2.Самостійна практична робота учнів та інструктаж вчителя. _____40 хв.

VI.3.Заключний інструктаж. ____________________________________5 хв.

VII. Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговим.

VIII. Підведення вчителем підсумків заняття. _____________________3 хв.

Хід і зміст заняття:

І. Організаційний момент – 1 хв.

1. Введення учнів у майстерню до дзвінка вдягнутих в спецодяг;

2. Перевірка присутності учнів за рапортом чергового;

3. Перевірка підготовки учнів до заняття та організації їх робочого місця (наявність зошита, підручника, олівця, ручки, лінійки та наявність спецодягу).

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу – 5 хв.

Тема: Технологічні процеси ручної та механічної обробки деталей виробів.

Десять учнів виконують тестові завдання з теми «Технологічні процеси ручної та механічної обробки деталей виробів» (додаток 12А.1). Двоє учнів виконують практичне завдання за картками-завданнями (додаток 12А.2).

Чотирьох учнів опитую за наступними питаннями:

• Які контрольно-вимірювальні інструменти Ви знаєте?

• Як класифікують контрольно-вимірювальні інструменти? (шкальні і не шкальні)

• Для чого призначені губки штангенциркуля ШЦ – І;

• Для чого служить затискний гвинт у штангенциркулі ШЦ – І;

• В якому випадку доцільно використовувати лінійку?;

• Яка ціна поділки шкали лінійки?

• Що таке кронциркуль?

• Коли виникли професії токаря і верстатника деревообробних верстатів?

• Яка мета праці верстатника деревообробних верстатів?

• Які знаряддя праці у своїй роботі використовують токар, слюсар-інструментальник та верстатник деревообробних верстатів (плакати П3, П4, П5, П6)?

Критерії оцінювання:

• 10–12 – відповідь дається чітко без помилок, помітне досить високе розуміння матеріалу, висловлювання власної думки з даного питання;

• 7–9 – чітке засвоєння матеріалу учнями, можливі деякі незначні неточності у відповіді;

• 4–6 – розуміння основних понять попередньої теми, можливі помилки чи неточності у відповіді.

Результати тестування оцінюються згідно шкали, наведеної в додатку 12А.1.

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів – 1 хв.

Коротка розповідь про те, що ця тема є дуже корисною у подальшому житті, а саме: при виготовленні виробів домашнього вжитку, таких як качалка, товкач, таріль. Електрифікований інструмент значно полегшує виконання різних видів столярних операцій. Затрати часу стають меншими. При цьому кількість виробів, виготовлених за однаковий проміжок часу, збільшується. Електрифіковані знаряддя праці – є знаряддями праці столяра. А в деревообробній промисловості велике значення має верстатник деревообробних верстатів і його знаряддя праці – токарний верстат з обробки деревини (демонстрація фрагменту ВФ2 “Верстатник деревообробних верстатів”).

IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.

І так тема уроку: «Техніка». На сьогоднішньому уроці ми розглянемо види електрифікованих знарядь праці, їх переваги у порівнянні з ручними і механічними знаряддями праці; токарний верстат для обробки деревини СТД -120М; його призначення та будову, кінематичну схема верстата; прийоми керування верстатом; технологічні пристрої для верстата, їх призначення; правила безпечної роботи на верстаті. Продовжимо знайомитись зі змістом праці столяра при використанні електрифікованих знарядь праці та верстатника деревообробних верстатів при використанні токарного верстата з обробки деревини.

План:

1. Електрифіковані знаряддя праці, їх переваги.

2. Будова електроприводу (на прикладі токарного верстата СТД – 120М).

3. Токарний верстат для обробки деревини СТД – 120М: призначення та будова, кінематична схема.

4. Технологічні пристрої для верстата.

5. Зміст праці столяра при використанні електрифікованих знарядь праці та верстатника деревообробних верстатів при використанні токарного верстата з обробки деревини.

1. Електрифіковані знаряддя праці: Розповідь з демонстрацією. Щоб полегшити технологію виготовлення виробів, поліпшити їх якість та здешевити вартість, люди сконструювали різноманітні механізовані знаряддя праці. Широкого використання в побуті та на промислових підприємствах набули електрифіковані знаряддя праці: електричні пилки, дрилі, лобзики, шліфувальні та полірувальні машини, електричні рубанки та ін. Завдяки тому, що електрифіковані інструменти легкі й портативні, їх часто застосовують при виконанні різноманітних технологічних операцій.

Під запис: До електрифікованих нарядь праці відносяться: шліфувальні машини, полірувальні машини, дискові пили, електролобзики, електродрилі, фрезерні станки, електрорубанки та ін.

Під час розповіді користуюся презентацією МП.1 та показую натуральний електрифікований інструмент учням.

Шліфувальні машини призначені для шліфування поверхонь металу, деревини, пластичних мас.

Полірування металевих та дерев'яних поверхонь виконують полірувальними машинами.

Дисковими електропилками розпилюють заготовки з деревини, фанери, ДВП, ДСП та інших деревинних матеріалів.

Електричний лобзик слугує для випилювання складних криволінійних контурів.

За допомогою електричної свердлильної машини (дриля) свердлять отвори в деталях з деревини, металу, пластичних мас тощо.

Перед виконанням технологічних операцій електрифікованими знаряддями праці насамперед необхідно ознайомитися з інструкціями до інструментів, визначити їх призначення, особливості користування, безпечні прийоми роботи. З метою економного споживання електричної енергії не рекомендується залишати ввімкненими в електричну мережу інструменти після припинення виконання технологічних операцій. Також рекомендується працювати в оптимальному для інструмента режимі. Так якщо інструмент буде працювати практично на холостому ході, то споживання електроенергії буде великим.

Електрифіковані інструменти повинні володіти такими функціями: портативність, невеликі габарити.

Під портативністю розуміють зручність для перенесення з місця на місце, невеликі за габаритними розмірами, не громіздкі.

Габаритні розміри – відстань між крайніми точками приладу.

Електрифіковані знаряддя праці – є знаряддями праці столяра. У сучасних умовах столяр використовує у своїй роботі дуже великий арсенал різноманітних електрифікованих інструментів. Деякі з них ми з Вами розглянули сьогодні. Від того, як він буде знати їх будову, залежить швидкість і якість налагоджування інструментів, це у свою чергу збільшить продуктивність праці та якість продукції. А також при їх використанні столяр повинен бути уважним і обережним, так як його може вразити електричний струм. Столяр має завжди пам’ятати, як необхідно готувати до роботи та використовувати правильно електроінструмент (демонстрація фрагменту ВФ1 “Столяр” та плакату П6 “Cтоляр”).

2. Електричний привід. Розповідь про основні частини кожного електрифікованого інструменту. Основою кожного електрифікованого інструменту є двигун. У розвинених технологічних машинах, які складаються з трьох основних частин, першою є двигун. – А які ще дві частини складають розвинену технологічну машину? – Це передаточний механізм і робочий орган. (необхідна відповідь учнів). Двигуном у верстаті СТД – 120М є електричний двигун. Він перетворює електричний трьохфазний струм в механічний обертовий рух валу двигуна. Вал, разом із закріпленим на ньому двохступінчатим шківом, починає обертатися і через клинопасову передачу передає обертовий рух на двохступінчатий шків шпинделя.

Під час розповіді демонструю МП.3 та натуральний деревообробний верстат СТД-120 М.

3. Токарний верстат для обробки деревини СТД – 120М. Розповідь з демонстрацією. Перші відомості про механічну обробку виробів з деревини відносять до 212 р. до н. є. Токарний верстат тих часів приводився в рух за допомогою лучка. Приблизно у І ст. н. є. вдосконалений токарний верстат став приводитися в рух педаллю з важелем. На початку XIX ст. було сконструйовано верстат, механізми якого приводилися в рух за допомогою спеціального двигуна, спочатку теплового, а потім електричного. Вдосконаленим варіантом цього верстата нині є шкільний верстат з обробки деревини СТД-120М. Букви і цифри означають: С - верстат (від російського слова «станок»); Т – токарний; Д – для обробки деревини; число 120 – відстань у міліметрах від осі шпинделя до напрямних станини. Буква М означає модернізацію верстата, його зміну.

На токарних верстатах з обробки деревини виготовляють деталі та вироби, які мають циліндричну, конічну або фасонну форму оброблюваної поверхні.

Під запис: Токарний верстат СТД-120М, відповідно до будови розвиненої технологічної машини, складається з таких основних частин та вузлів: І – електродвигун, 3-хфазний, змінного струму; ІІ – передаточний механізм: клинопасова передача обертового руху від електродвигуна до валу передньої бабки, яка складається з двох ступінчатих шківів та клинового пасу; ІІІ – робочий орган верстата: передня бабка і задня бабка, в які встановлюються різноманітні пристрої для утримування заготовки, підручник, органи керування верстатом. І всі ці частини верстата встановлюються на станину,

Під час розповіді використовую презентацію МП.3 «Будова СТД – 120М» та сам верстат.

Станина відлита з чавуну і є основою, на якій монтуються складальні одиниці (вузли) верстата. Вона встановлена на платформі 13. Зліва на станині закріплена передня бабка. Вздовж напрямних станини можна переміщувати і закріплювати (фіксувати) в потрібному положенні задню бабку і підручник.

Для пуску та зупинки верстата на передній бабці розміщено кнопковий пульт керування 4.

Підручник – це опора для різального інструмента під час роботи. Він складається з опорної лінійки 1, що кріпиться на сталевому циліндрі 2, каретки 4, фіксатора опорної лінійки 3 та фіксатора каретки 5.

Каретку підручника виставляють у потрібному положенні і закріплюють на напрямних станини за допомогою фіксатора 5. Опорну лінійку виставляють по висоті і під певним кутом та закріплюють за фіксатором опорної лінійки 3.

Під час розповіді демонструю презентацію МП.4 «Будова передньої бабки» та показую його розміщення на верстаті.

Передня бабка призначена для встановлення і кріплення заготовки та передавання їй обертального руху. Вона складається з корпусу 1, в якому на двох підшипниках 7 і 9 установлено шпиндель 8. Шпиндель має вигляд фасонного вала, на правому кінці якого нарізана різьба для нагвинчування патрона, планшайби та інших спеціальних пристроїв для кріплення заготовок. На лівому кінці шпинделя кріпиться двоступінчастий шків 2, який отримує рух за допомогою клинопасової передачі від електродвигуна.

Під час розповіді демонструю презентацію МП.5 «Будова задньої бабки» та показую її на верстаті.

Задня бабка слугує опорою для довгих заготовок під час обробки, підтримуючи їх заднім центром 3, та для кріплення в ній свердлильного патрона, свердла й інших інструментів для обробки отворів. Корпус 1 задньої бабки пересувається вздовж напрямних станини. Залежно від довжини заготовки корпус закріплюється на станині за допомогою пластини 12 і болта з гайкою 13. У корпус задньої бабки вмонтовано піноль 4. З одного боку піноль має конусний отвір, у який вставляється задній центр 3. З другого боку запресована втулка 7 з внутрішньою різьбою. Піноль вільно пересувається в отворі верхньої частини корпусу. Обертанню пінолю навколо своєї осі запобігає установочний гвинт 2, який входить у паз на зовнішній поверхні пінолю. У різьбову втулку 7 входить гвинт 8 пінолю, на другому кінці якого на шпонці насаджено маховик 10, закріплений гайкою. Обертаючись за допомогою маховика навколо своєї осі, гвинт через різьбову втулку пересуває піноль. Фіксація пінолю в потрібному положенні здійснюється рукояткою фіксатора 5. Для змащування пінолю і гвинтового механізму в корпусі бабки є маслопровідні отвори 6.

Давайте пригадаємо, для чого призначена кінематична схема? (відповідь учнів: - Кінематична схема – це умовне зображення основних механізмів та вузлів верстата). А як на кінематичній схемі позначається вал? (- пряма лінія). Двигун? (- коло в якому написано букву М). Шків? (- прямокутник, в середині якого перехрещуються дві лінії, що показують жорстке закріплення шківа).

Демонструю кінематичну схему токарного верстата СТД – 120М на плакаті П2 і по ньому пояснюю принцип його дії. Двигун (позначено на схемі літерою М) обертає вал, на якому жорстко закріплений двохступінчатий шків. В своє чергу шків через клинопасову передачу передає обертальний рух на двохступінчатий шків, який жорстко закріплений на шпинделі. Шків обертається разом із шпинделем та обертає технологічний пристрій, який закріплений на шпинделі. У свою чергу пристрій обертає заготовку. Ось так відбувається передача руху від двигуна до заготовки.

4. Технологічні пристрої для верстата.

Після ознайомлення учнів з кінематичною схемою верстата СТД – 120М переходжу до розповіді про технологічні пристрої для верстата.

Під час пояснення демонструю презентацію МП.6.

Технологічні пристрої - це конструктивні елементи, за до­помогою яких установлюють та закріплюють на верстатах заготовки і різальний інструмент. Найбільш поширеним пристосуванням токарного верстата є тризуб і задній центр (демонструю їх на верстаті). Він застосовується для кріплення довгих та порівняно важких заготовок, які під час обробки підтримуються заднім центром. Заготовка звичайно має форму правильного паралелепіпеда.

При розповіді про кожен із пристроїв показую їх учням.

Патрон з шипами має двоступеневу циліндричну форму. З лівого боку патрона нарізана внутрішня різьба, за допомогою якої він нагвинчується на шпиндель. На правому торці патрон має чотири гострих шипи. Центральний шип на 3...4 мм довший за крайні.

Патрон з конічним гвинтом (показую його) має таку саму форму, що й патрон з шипами, але у цьому пристрої шипи замінені на конічний гвинт, на який нагвинчують заготовку. Заготовку м'яких порід деревини нагвинчують безпосередньо на гвинт, попередньо наколовши шилом точку накручування. У заготовках твердих порід це місце насвердлюють на глибину, що дорівнює довжині гвинта.

Чашковий патрон (показую його) використовують для кріплення заготовок, у яких передбачається обробка внутрішніх поверхонь. Заготовку спочатку закріплюють за допомогою тризуба або патрона з шипами і проточують до надання їй циліндричної форми. Потім один кінець циліндричної заготовки проточують, надаючи її поверхні конусної форми, подібної до форми конічного отвору патрона. Проточену таким чином заготовку вгвинчують у патрон. Залежно від конструкції патрона заготовку можна додатково фіксувати кількома шурупами або гвинтами.

Цанговий патрон (показую його) застосовують при серійному виробництві однотипних деталей. Заготовку затискують, набиваючи кільце на конічний корпус патрона.

У лещатному патроні (показую його) за допомогою гвинта затискають заготовки, що мають у перерізі форму квадрата або прямокутника.

Для закріплення коротких заготовок великого діаметра застосовують планшайби (показую її). Це чавунний диск з отворами, який нагвинчується на шпиндель як і всі інші пристрої.

Ось основні технологічні пристрої, які застосовуються при роботі на верстаті СТД – 120М і їх у своїй роботі використовує верстатника деревообробних верстатів..

5. Зміст праці верстатника деревообробних верстатів.

Розповідь з демонстрацією ВФ 2 та плакату П5.

Верстатник деревообробних верстатів має знати призначення та можливості різних видів верстатів, їх конструктивні особливості, комплекс прийомів роботи на них. Вміння працювати на різних видах верстатах (фрезерному, стругальному, свердлильному, фугувальному тощо), зокрема токарному. При цьому він повинен знати послідовність виконання операцій, конструкції верстатів та системи управління. Верстатник повинен “відчувати” матеріал, з яким працює, уявляти і передбачати результат взаємодії деревини з ріжучим інструментом, можливість відхилення від регламентованої поведінки. Методи перевірки технічного стану верстата, методи його налагоджування, запуску і запинки, причини виникнення браку та методи їх усунення – у цих питаннях повинен добре розбиратись верстатник.

V. Закріплення нового матеріалу – 4 хв.

Проводжу фронтальне усне опитування учнів, задаю питання:

1. Які знаряддя праці належать до електрифікованих?

2. Які переваги електрифікованих інструментів над механічними?

3. З яких основних частин складається токарний верстат з обробки деревини як технологічна машина?

4. Який електропривод використовується у верстаті СТД – 120М?

5. Які частини входять до механізму передачі руху СТД-120М?

6. Що таке станина і де вона розташована?

7. З яких основних вузлів і деталей складається робочий орган СТД-120М?

8. Що таке підручник і для чого він призначений?

9. Де розташована задня бабка? Для чого вона служить?

10. Де розташована передня бабка? Її призначення?

11. Скільки передач має верстат СТД – 120М?

12. Що таке шпиндель і для чого він призначений?

13. Який шків називають ведучим, а який – веденим?

14. Як позначається пасова передача на кінематичній схемі?

15. Які Ви знаєте професії, пов’язані з використанням електрифікованого інструменту?

16. У чому полягає зміст праці столяра з використанням електрифікованих знарядь праць?

17. Токарний верстат – фахівців, яких професій , це є знаряддям праці?

18. У чому полягає зміст праці верстатника деревообробних верстатів?

ІV. Практична робота:

ІV.1. Вступний інструктаж – 10 хв.

Повідомляю тему лабораторно-практичної роботи: «Ознайомлення з механізмами і складальними одиницями (вузлами) токарного верстата з обробки деревини»

Під час цієї практичної роботи Вам необхідно виконати такі завдання:

1. Вивчити механізми і основні вузли верстата СТД – 120М;

2. Навчитися готувати верстат до роботи;

3. Навчитися регулювати швидкість обертання шпинделя;

4. Навчитися керувати верстатом.

Для цього Ви будете використовувати токарний верстат для обробки деревини СТД – 120М; пристрої: тризуб, патрон з шипами, чашковий патрон, центр для задньої бабки; інструменти: лінійку 30 см., рулетку 2м., ключ для патрона.

У нас в майстерні є 8 верстатів СТД – 120М, тому лабораторно-практичну роботу будемо виконувати попарно. Клас ділимо на 8 пар. Кожній парі роздається інструкційні картки (додаток 12А.4).

При роботі на верстаті СТД – 120М потрібно дотримуватись правила безпеки праці (П1 – додаток 12А.3).

Працюючі на верстаті СТД – 120М та на електрифікованих знаряддях праці ви будете мати можливість ознайомитись зі змістом праці спеціалістів, які ці знаряддя праці використовують у своїй роботі, зокрема, це столяр та верстатник деревообробних верстатів (плакати П3 і П6).

Після інструктажу з правил безпеки праці учні починають виконувати лабораторно-практичну роботу.

По закінченню роботи кожен учень здає звіт з лабораторно-практичної роботи.

Чергові видають кожній групі інструкційні картки та набір пристроїв та інструментів і учні приступають до виконання роботи;

VI.2. Самостійна практична робота учнів та інструктаж вчителя – 40 хв.

1. Самостійна робота учнів.

Виконання лабораторно-практичної роботи за інструкційними картками (додаток 12А.4) парами. На виконання першого завдання учням відводиться 9 хв., другого – 6 хв., для виконання третього і четвертого завдань – 25 хв.

2. Інструктаж вчителя.

   1. Підходжу до кожної пари, контролюю роботу кожного учня і даю короткі вказівки, щодо правильності виконання завдань.

   2. Зміст цільових обходів робочих місць учнів:

1–й обхід: перевіряю правильність організації робочого місця і початку роботи;

2–й обхід: перевірка на розуміння послідовності виконання роботи: розміщення основних механізмів та вузлів на верстаті, підготовка верстата до роботи, регулювання швидкості обертання шпинделя, керування верстатом;

3–й обхід: перевіряю правильність виконання роботи та даю підказки, щодо правильності виконання контрольних вимірювань: визначення відстані від лінії центрів до станини, вимірювання діаметрів, вимірювання найбільшої відстані між центрами;

4–й обхід: перевірка правильності проведення самоконтролю та поправка неточностей при виконанні роботи: неточності вимірювання відстані між центрами, відстані від лінії центрів до станини;

5–й обхід: перевірка правильності та вказівки щодо підготовки верстата до роботи;

6–й обхід: перевірка правильності та вказівки, як правильно змінювати кількість обертів шпинделя;

7–й обхід: перевірка правильності та вказівки щодо правильності керування верстатом;

Постійно слідкую за виконанням учнями правил безпеки праці та виробничої санітарії.

Оголошення про закінчення виконання роботи. Прийом та попередня оцінка звітів учнів про роботу.

VI.3. Заключний інструктаж – 5 хв.

1. Підведення підсумків роботи: сьогодні при виконання лабораторно-практичної роботі ми вивчили основні механізми і вузли верстата СТД – 120М; навчилися готувати верстат до роботи, регулювати швидкість обертання шпинделя верстата та керувати ним;

2. Група, яка перша і точно виконала практичну роботу, заохочується додатковим одним балом;

3. Виношу на колективний розгляд найкращий звіт про виконану роботу, вказую на характерні помилки та способи їх уникнення;

4. Сьогодні ми ознайомились зі змістом праці столяра при використанні електрифікованих знарядь праці та верстатника деревообробних верстатів при використанні токарного верстата з обробки деревини, підготовки його до роботи, засвоїли деякі прийоми роботи цих фахівців.

8. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.

8. Підведення вчителем підсумків заняття – 3 хв.

   1. Підведення підсумків заняття.

   2. Об’єктивно оцінюю роботи учнів згідно вищезгаданих критеріїв і виставляю оцінки в класний журнал.

   3. Домашнє завдання: за підручником опрацювати ст. 272-289. Підготувати (прізвища учнів) короткі повідомлення про професії токаря, налагоджувальника металообробних верстатів і слюсаря.

   4. Повідомлення змісту наступного заняття з теми «Техніка»: будемо вивчати токарно-гвинторізний верстат та зміст праці токаря і налагоджувальника металообробних верстатів.

Додаток 1.М.1

Тестові завдання з трудового навчання до теми «Технологічні процеси ручної та механічної обробки деталей виробів», 7 клас.

В аріант І

У вказаних завданнях виберіть або допишіть вірну відповідь.

1) Яка ціна поділки шкали металевої лінійки?

1. 1 мм; В. 0,5 мм; С. 0,01 мм;

2) Який інструмент використовують для вимірювання деталей циліндричної форми?

1. Лінійка; В. Штангенциркуль; С. Малка.

3) Який інструмент використовують для вимірювання прямих кутів?

1. Єрунок; В. Малка; С. Кутник.

4 ) Яка ціна поділки шкали ноніуса штангенциркуля ШЦ-І?

А. 0,1 мм; В. 0,05 мм; С. 1 мм.

5) Яка деталь штанген-циркуля ШЦ-І зображена на рисунку 1 під номером 2?

1. Губки; В. Штанга; С. Рамка.

6) Запишіть всі частини штангенциркуля ШЦ-І (рис 1).

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

7) Вкажіть послідовність вимірювання штангенциркулем ШЦ-І.

1. Прочитати розмір деталі за шкалами штангенциркуля, дивлячись перпендикулярно до шкал.

2. Розсунути губки штангенциркуля на розмір, більший від розміру деталі.

3. Перевірити точність ШЦ-І.

4. Послабити гвинт штангенциркуля.

5. Тримаючи губки штангенциркуля паралельно поверхням деталі, затиснути ними деталь.

6. Взяти в ліву руку деталь, яка буде вимірюватися.

7. Розсунути губки штангенциркуля та знати його з деталі.

8. Зафіксувати рамку затяжним гвинтом.

9. Підвести губки штангенциркуля до поверхонь деталі, які будуть вимірюватися.

Форма відповіді:

Еталон правильних відповідей до варіанту І

Варіант ІІ

У вказаних завданнях виберіть або допишіть вірну відповідь.

1) Яка ціна поділки шкали штангенциркуля ШЦ-І?

А. 1 мм; В. 0,1 мм; С. 0,05 мм.

2) Для утримання рамки на штанзі штангенциркуля ЩЦ-І служить?

А . Губка; В. Гвинт; С. Ноніус.

3) Яка деталь штанген-циркуля ШЦ-І зображена на рисунку 1 під номером 4?

1. Губки; В. Штанга;

С. Рамка.

4) Яка ціна поділки шкали металевої лінійки?

1. 0,01 мм; В. 0,5 мм;

С. 1 мм;

5) Який інструмент використовують для вимірювання деталей циліндричної форми?

1. Штангенциркуль; В.Лінійка; С. Малка.

6) Запишіть всі частини штангенциркуля ШЦ-І (рис 1).

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

7) Вкажіть послідовність вимірювання штангенциркулем ШЦ-І.

1. Послабити гвинт штангенциркуля.

2. Прочитати розмір деталі за шкалами штангенциркуля, дивлячись перпендикулярно до шкал.

3. Розсунути губки штангенциркуля на розмір, більший від розміру деталі.

4. Розсунути губки штангенциркуля та знати його з деталі.

5. Взяти в ліву руку деталь, яка буде вимірюватися.

6. Перевірити точність ШЦ-І.

7. Тримаючи губки штангенциркуля паралельно поверхням деталі, затиснути ними деталь.

8. Зафіксувати рамку затяжним гвинтом.

9. Підвести губки штангенциркуля до поверхонь деталі, які будуть вимірюватися.

Форма відповіді:

Еталон правильних відповідей до варіанту ІІ

Шкала оцінювання знань учнів за результатами тестування.

Примітка: Максимальна кількість балів, яку може набрати учень, дорівнює 22. Так як в тестах використовуються завдання першого, другого та третього рівнів, то максимальна кількість балів, яку може отримати учень у 12-тибальній шкалі, дорівнює 9. Тому використовується для оцінювання знань учнів 9-тибальна шкала.

Додаток 1.М.2

Картки-завдання на вимірювання штангенциркулем і лінійкою

Варіант І

1. Виміряти розміри деталі, зображеної на рис. 2, лінійкою і штангенциркулем ШЦ-І і результати занести до таблиці.

Рис 2.

	L1	L2	L3	D1	D2	D3
Лінійка
ШЦ-І

2. Порівняти точність розмірів, виконаних лінійкою та штангенциркулем ШЦ-І, і зробити висновок про точність вимірювання різними контрольно-вимірювальними інструментами.

Варіант ІІ

1. Виміряти розміри деталі, зображеної на рис. 3, лінійкою і штангенциркулем ШЦ-І і результати занести до таблиці.

Рис. 3.

	L1	L2	L3	D1	D2	D3
Лінійка
ШЦ 1

2. Порівняти точність розмірів, виконаних лінійкою та штангенциркулем ШЦ-І, і зробити висновок про точність вимірювання різними контрольно-вимірювальними інструментами.

Додаток 1.М.3

Правила безпечної роботи на токарному верстаті з обробки деревини стд-120 м

1. Перед початком роботи переконатися, що підлога біля верстата чиста, а на її поверхні лежить гумовий килимок або дерев'яна підставка. Оглянути верстат і технологічні пристрої до нього. У разі виявлення несправностей обладнання повідомити вчителя.

2. Перевірити надійність заземлення верстата. Якщо провід заземлення верстата пошкоджений, вмикати верстат заборонено!

3. Працювати на верстаті необхідно у спецодязі, головному уборі та захисних окулярах.

4. Забороняється відходити або залишати без нагляду ввімкнений верстат.

5. За умови виявлення будь-яких неполадок негайно припинити роботу та повідомити вчителя.

6. Вимірювання розмірів деталей, заміну пристроїв, перевірку надійності кріплення заготовок, а також прибирання треба виконувати після зупинки верстата.

7. Після закінчення роботи верстат вимкнути, очистити від стружки, пилу і бруду; перевірити його справність і змастити мастилом; скласти інструмент у відведене місце для зберігання; показати виконану роботу вчителеві.

Додаток 1.М.4

Інструкційна карта до лабораторно-практичної роботи

Тема: Техніка.

Мета: Ознайомитись з механізмами і вузлами верстата. Навчитись готувати верстат до роботи, регулювати швидкість обертів шпинделя верстата та керувати ним.

Клас: 7.

Матеріально-технічне устаткування: токарний верстат для обробки деревини СТД – 120М; пристрої: тризуб, патрон з шипами, чашковий патрон, центр для задньої бабки, інструменти: лінійка 30 см., рулетка 2м., ключ для патрона; матеріали: мастило.

Час виконання роботи: 40 хв.

Порядок виконання роботи:

1. Оглянути верстат зовні.

2. Ознайомитися із розташуванням та особливостями кріплення основних вузлів верстата.

3. До таблиці 12А.4.1 записати назви основних механізмів та вузлів верстата, дати їм коротку характеристику.

4. Визначити відстань від лінії центрів до станини та занести результати до таблиці 12А.4.2.

5. Визначити максимальну відстань між центрами та занести результати до таблиці 12А.4.2.

6. Визначити допустимий вихід пінолі та занести значення до таблиці 12А.4.2.

7. Розкрити захисний кожух, виміряти діаметри шківів D₁ та D₂ на двигуні та D₃, D₄ – на валу шпинделя, результати вимірювань занести до таблиці 12А.4.2.

8. Установити найменшу частоту обертання шпинделя. Закрити кожух.

9. Закріпити на шпинделі тризуб.

10. Включити верстат і прослідкувати за обертами шпинделя з закріпленим тризубом.

11. Вимкнути верстат.

12. Відкрити захисний кожух, установити найбільшу частоту обертан­ня шпинделя. Закрити кожух.

13. Зняти тризуб і закріпити на валу шпинделя патрон з шипами.

14. Включити верстат і прослідувати за обертами шпинделя з закріпленим патроном.

15. Вимкнути верстат.

16. Через маслоприймальний отвір у задній бабці змасти гвинтову передачу і піноль.

17. Виставити опорну лінійку підручника по висоті лінії центрів.

18. Перевірити справність проводу заземлення.

Таблиця 11А.4.1.

Таблиця 11А.4.2.

19. Прибрати робоче місце.

20. По закінченню роботи здати пристрої та інструменти вчителеві.

21. Здайте звіт на перевірку вчителю.

Контрольні запитання:

1. З яких основних частин (вузлів) складається токарний верстат СТД-120М?

2. Для чого призначена задня бабка?

3. Яке призначення підручника?

4. Що кріпиться в конічному отворі пінолю?

5. Які роботи виконують на токарному верстаті з обробки деревини?

6. Хто працює на верстаті з обробки деревини?

Додаток Н

Алгоритм складання плану-конспекту уроку з креслення

(для студента-практиканта)

План-конспект уроку креслення

студента _________________________

(П.І.Б. студента)

До проведення уроку допущений з оцінкою плану-конспекту:

вчитель____________________ методист________________________

(оцінка) (підпис П.І.Б.) (оцінка) (підпис П.І.Б.)

Оцінка проведеного уроку:

вчитель____________________ методист________________________

(оцінка) (підпис П.І.Б.) (оцінка) (підпис П.І.Б.)

Дата_______________________ Клас____________________________

ТЕМА УРОКУ:_____________________________________________________

МЕТА УРОКУ: 1. Навчальна:_______________________________________

2. Виховна:_______________________________________

3. Розвивальна_____________________________________

4. Профорієнтаційна:_______________________________

ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ (їх назва, умовні позначення):

• кіно-, відео- діафільми (КВФ): ___________________________________

• мультимедійні засоби (МЗ): _____________________________________

• робочий зошит;

• плакати (П): __________________________________________________

• таблиці (Т): ___________________________________________________

• макети, моделі, муляжі (М): _____________________________________

• натуральні об’єкти (НО): _______________________________________

• навчально-технічна документація (НТД):

креслення, ескізи (КЕ):___________________________________________

інструкційні карти (ІК):________________________________________

інформаційні карти (ІФК):______________________________________

• зображення на дошці: ___________________________________________

• матеріали для контролю знань і вмінь учнів:

картки-завдання:_________________________________________

тести:___________________________________________________

кросворди, шаради, доміно тощо:___________________________

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ (назва, видання, параграф, сторінки): _______

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ УЧНІВ (назва, видання, параграф, сторінки): ___________

ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ, МАТЕРІАЛИ (їх назва, тип, кількість, групового чи індивідуального користування):

― для вчителя: матеріали, інструмент, приладдя ______________________

― для учнів: матеріали, інструмент, приладдя ________________________

ГРАФІЧНІ ДІЇ, ПРИЙОМИ ТА ОПЕРАЦІЇ:_____________________________

МЕТОДИ НАВЧАННЯ:______________________________________________

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ:___________

СЛОВНИКОВА РОБОТА:____________________________________________

ТИП УРОКУ:_______________________________________________________

ПЛАН УРОКУ

І. Організаційний момент. ________________________________________ хв.

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу. __________________________ хв.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу. ____________________________________ хв.

IV. Закріплення нового матеріалу. __________________________________ хв.

V. Практична робота (назва) _______________________________________ хв.

V.1. Вступний інструктаж. _______________________________________ хв.

V.2. Самостійна практична або графічна робота учнів і біжучий інструктаж вчителя. ____________________________________________________ хв.

V.3. Заключний інструктаж. _____________________________________ хв.

VI. Домашнє завдання. ___________________________________________ хв.

VII. Підведення вчителем підсумків уроку. __________________________ хв.

ХІД І ЗМІСТ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ______(затрати часу в хвилинах):

1. перевірка наявності учнів (за журналом, рапорт чергового, старости; усно чи письмово);

2. перевірка підготовленості учнів до уроку (креслярські інструменти, приладдя, зошит, підручник, аркуші креслярського паперу);

3. організація робочих місць (що повинно бути на столі );

ІІ. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ _________________

(затрати часу в хвилинах):

1. аналіз домашнього завдання чи самостійна робота, виконаної на попередньому уроці;

2. контрольні запитання, завдання, задачі (їх зміст і оформлення – картки і т.п.);

3. форми, методи і прийоми перевірки знань і вмінь (фронтальна, групова, індивідуальна; письмова, усна, програмована чи змішана і т.п.);

4. прізвища учнів, намічених для опитування;

5. критерії оцінки знань і вмінь учнів з попередньої теми.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ_____(затрати часу в хвилинах):

1. повідомлення нової теми (усно чи письмово), завдань уроку та їх мотивація;

2. зміст питань теми уроку, понять, які дають під запис, розкриття їх суті, виділення головного, графічні побудови на дошці;

3. методи і прийоми вивчення нового матеріалу і засоби їх навчання, які використовуються на даному уроці (обов’язкова вказівка методів і прийомів досягнення всіх цілей уроку).

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ____(затрати часу в хвилинах):

1. контрольні запитання, завдання і задачі (їх зміст);

2. методи і прийоми закріплення нових знань і вмінь;

VІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА (назва) ______________________________

V.1. ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ ____(затрати часу в хвилинах):

1) повідомлення назви, мети і завдання практичної чи графічної роботи;

2) ознайомлення з державними стандартами, які будуть використовуватись учнями при виконанні графічних побудов;

3) пояснення і демонстрація прийомів і способів виконання практичної чи графічної роботи;

4) демонстрація зразків графічної роботи з теми, що вивчається;

5) пояснення і показ прийомів самоконтролю правильності виконання роботи;

6) пояснення критеріїв оцінки за роботу;

7) попередження про можливі помилки при виконанні роботи;

8) перевірка правильності засвоєння прийомів виконання роботи учнями;

9) видача завдань для практичної чи графічної роботи.

V.2. САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА АБО ГРАФІЧНА РОБОТА І БІЖУЧИЙ ІНСТРУКТАЖ____(затрати часу в хвилинах):

А). Самостійна робота учнів:

1. зміст графічної або практичної роботи (вправи чи виконання креслення або ескізу, яким чином);

2. форми організації навчальної роботи учнів ( фронтальна, індивідуальна, парна, бригадна, комбінована);

Б). Інструктаж вчителя:

1. зміст цільових обходів робочих місць учнів та форма проведення;

2. прийняття, попередня оцінка і аналіз робіт учнів.

V.3. ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ ____(затрати часу в хвилинах):

1. підведення підсумків практичної чи графічної роботи;

2. аналіз характерних недоліків в самостійній роботі учнів і шляхи їх усунення;

3. відзначення кращих робіт і їх демонстрація;

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ____(затрати часу в хвилинах):

1) завдання за підручником (параграф, сторінки);

2) зміст графічної домашньої роботи;

3) вказівки до виконання графічної домашньої роботи;

VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ВЧИТЕЛЕМ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ____(затрати часу в хвилинах):

1). повідомлення вчителя про досягнення цілей заняття; загальна характеристика уроку;

2). об’єктивна оцінка результатів колективної та індивідуальної праці учнів на занятті; виставлення оцінок у класний журнал та у щоденники учнів.

Додаток П

Алгоритм складання плану-розробки виховного заходу

(для студента-практиканта)

План-розробка виховного заходу

студента _________________________

(П.І.Б. студента)

До проведення заходу допущений з оцінкою плану-розробки:

вчитель__________________________ методист_________________________

(оцінка) (підпис П.І.Б.) (оцінка) (підпис П.І.Б.)

Оцінка проведеного заходу:

вчитель__________________________ методист_________________________

(оцінка) (підпис П.І.Б.) (оцінка) (підпис П.І.Б.)

Дата__________________________ Клас____________________________

Тема______________________________________________________________

Мета______________________________________________________________

Обладнання________________________________________________________

Технічні засоби навчання ____________________________________________

Форма_____________________________________________________________

Методи і прийоми __________________________________________________

Хід виховного заходу (вказувати форму, методи і прийоми)

1. Вступне слово педагога.

2. Основна частина.

3. Підсумок.

4. Література.

Додаток Р

схемА психолого-педагогічної характеристики особистості учня

1. Загальні дані про учня: прізвище, ім’я, вік, школа, клас, місце проживання; аналіз умов життя в сім’ї, освіта батьків, місце їх роботи і посада; матеріальні, житлово-побутові умови: особливості сімейного мікроклімату, сімейні традиції; причини сімейних конфліктів, якщо вони існують; характер взаємин між батьками, батьками та дітьми; як ставляться члени сім’ї до успішності та поведінки учня, до школи, вчителів, товаришів (друзів) дитини, контакт з класним керівником; спосіб життя дитини в сім’ї та системи її виховання; режим дня, трудові обов’язки школяра вдома; які засоби, методи виховного впливу переважають (заохочення, переконання, вимога, вправляння, привчання тощо): хто з членів сім’ї здійснює переважаючий виховний вплив на дитину і користується найбільшим авторитетом.

2. Навчальна діяльність: ставлення школяра до навчання, улюблений навчальний предмет; основний мотив навчальної діяльності; успішність (в минулі роки навчання і в даний час); причини неуспішності (якщо вони є) і шляхи її усунення); розумовий розвиток школяра, уміння самостійно знаходити раціональні методи розумової діяльності і навчальної роботи, відмовляючись від шаблону; як в умовах школи здійснюється управління розумовим розвитком школяра в процесі організації його розумової діяльності; загальний рівень розумового розвитку, світогляд, начитаність; розвиток мови, вміння висловити свою думку в усній і письмовій формі, запас слів, образність та емоційність мови.

3. Особливості пізнавальних процесів: особливості уваги, ступінь розвитку довільної уваги, її зосередженість, стійкість, здатність до розподілу, швидкість переключення; увага на різних уроках; сприймання навчального матеріалу, швидкість усвідомлення, оволодіння перцептивними розумовими діями; особливості пам’яті та запам’ятовування, володіння мнемічними діями; швидкість і міцність запам’ятовування, відтворення; індивідуальні особливості пам’яті та переважаючий її вид; розвиток мислення, вміння мислити і робити самостійні висновки, рівень володіння операціями аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування і узагальнення, особливості уяви учня.

4. Трудова діяльність: ставлення до праці і мотиви трудової діяльності, повага чи нехтування працею; якому виду праці надає перевагу, що саме приваблює у праці: сам процес, набуття певних умінь і навичок, кінцевий результат, оцінка результатів праці; рівень трудової підготовки школяра в порівнянні з іншими учнями, наявність трудових умінь і навичок; легкість набуття нових трудових навичок; в яких видах суспільно-корисної роботи у школі приймає участь, організованість, дисциплінованість, самостійність у праці, яким видам праці віддає перевагу; яку професію збирається обрати, мотиви вибору, стійкість професійних інтересів, яку професію рекомендують класний керівник, шкільний психолог і батьки.

5. Громадська діяльність та активність: які громадські доручення виконує і як ставиться до їх виконання, причини пасивності і недобросовісного виконання громадських доручень (якщо це має місце); де проявляє громадську активність (в класі, гуртку, секції, клубі тощо); інтерес до громадського життя країни (читання газет, прослуховування радіопередач, перегляд відповідних телепередач, обговорення суспільних подій з учителями та товаришами).

6. Спрямованість особистості учня і його інтереси: інтерес до питань світогляду, моралі, науки, техніки, мистецтва, спорту; наявність провідного інтересу та професійного інтересу; характер інтересів з точки зору їх глибини, широти, активності та стійкості; переконання, ідеали; чи є особливі здібності з будь-якого виду діяльності (музика, малювання, техніка, спорт тощо) і в чому вони проявляються; в яких гуртках і спеціальних дитячих установах працює учень; особливості читацьких інтересів.

7. Особливості характеру: яскраво виражені позитивні і негативні риси характеру; ставлення до людей, навчання, праці, самого себе; прояв особливостей характеру учня в процесі спілкування з іншими людьми (товариськість, замкнутість, взаємодопомога, егоїзм, чуйність, зловтішність, відвертість, правдивість, брехливість, хитрість та інші); характерна для школяра оцінка своїх можливостей (впевненість, скромність, самовпевненість тощо); вимоги до себе та інших; вольові риси характеру (настирливість, самостійність, ініціативність у навчанні, праці, громадському житті, іграх, негативізм); моральні риси характеру (почуття обов’язку і відповідальності, чесність, щирість та інше); особливості темпераменту, його вираження в емоційній сфері, працездатність, спілкування.

8. Місце учня в системі внутрішньо-колективних стосунків: розвиток учня, рівень вихованості, традиції та вимоги класного колективу, взаємостосунки у колективі; ставлення учня до однокласників; задоволення своїм статусом у колективі і яке місце хотів би займати; в якій групі учень проводить вільний час поза школою і сім’єю (з однокласниками, у компанії, спортивній секції, художньому гуртку тощо), яка з цих груп є референтною, яке місце займає в цих групах учень; ставлення до школи; стосунки з учителями і вихователями; ставлення вчителів і вихователів до учня.

9. Висновки: найважливіші позитивні сторони учня; причини відставання у навчанні, відхилень у поведінці; які засоби впливу були вжиті педагогічним колективом і студентом до цього учня, їх ефективність; яку систему заходів, на думку практиканта, слід розробити і реалізувати для виправлення становища; які індивідуально-типологічні особливості слід враховувати при цьому.

Додаток С

Навчальний проект з трудового навчання

Навчальний проект складається з трьох частин:

1. Теоретичної (опис проекту).

2. Графічної (ескізи, схеми, технічні малюнки, креслення, технологічні та інструкційні картки).

3. Практичної (виріб).

Теоретична частина складається з титульного аркуша (див. п. 19.2.), змісту, основної частини, в якій розкриваються основні етапи проекту: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний та заключний (згідно додатку 19.1.), списку використаних джерел та додатків. Теоретична частина виконується на паперових носіях з дотриманням відповідних вимог: набрана на комп’ютері в редакторі Word, шрифтом Times NR, 14, інтервалом 1,5, берегами: зліва – 30, справа ― 10, зверху ― 20, знизу ― 20, з одного боку аркуша формату А4, в межах 25-30 сторінок (без врахування додатків). Нумерація сторінок проставляється внизу справа, починаючи зі ст. 3. Список використаних джерел – подається перелік використаної літератури та інших джерел (Інтернет тощо), на яку є посилання у теоретичній частині проекту, який повинен бути оформлений за алфавітом з дотриманням державного стандарту на бібліографію. Таблиці можуть бути розміщені по тексту або винесені в додатки та повинні мати нумерацію в межах розділу (наприклад: 1.2 – друга таблиця першого розділу; 2.1 – перша таблиця другого розділу). Якщо таблиці подаються в тексті, то їх розташовують після першого згадування. Над правим верхнім кутом таблиці пишуть «Таблиця» з вказівкою на її порядкового номера. Назву таблиці подають безпосередньо під словом «Таблиця» посередині рядка. Примітки, що з нею пов’язані, розташовують під таблицею.

У графічній частині подають всі схеми, ескізи, картки, малюнки тощо. Кожен малюнок, картка, ескіз, схема повинні мати назву. Креслення виробу виконується в масштабі 1: 1 або 1: 4 на папері формату А4 та розміщуються в додатках. Технологічні та інструкційні картки на виріб оформляються відповідно вимог, розглянутих в практикумі з теорії і методики трудового й професійного навчання [О 106].

Практична частина передбачає виріб, виконаний згідно теми навчального проекту, виготовлений в натуральну величину. Виріб повинен відповідати всім теоретико-технологічним вимогам даного навчального проекту, які описані в теоретичній частині та розроблені в графічній частині проекту. Виріб виставляється на виставці під час підсумкової конференції з педагогічної практики і здається на кафедру в кабінет самостійної роботи, що реєструється в журналі.

С.1. ЕтаПи виконання навчального проекту з трудового навчання

І. Організаційно-підготовчий етап:

1.1. Формулювання завдання:

• пошук проблеми;

• усвідомлення проблемної сфери;

(визначитись з напрямом і темою проектної діяльності, з виробом, який потрібно проектувати та виготовляти, описати його, встановити, хто буде ним користуватись, і чому в ньому виникла потреба).

1.2. Дизайн-аналіз:

• виконання аналізу аналогів у письмовій та графічній формі;

• вироблення ідей та варіантів;

(проведення дизайн-аналізу; взаємозв’язок між призначенням виробу і матеріалом, з якого він виготовлений; аналіз форми виробу; зв’язок між формою і функціональним призначенням виробу; способи ручної та механічної обробки матеріалів; кінцева обробка та оздоблення виробів).

1.3. Аналіз виробу:

• формування основних параметрів і граничних вимог;

• вибір оптимального варіанту та обґрунтування проекту;

• прогнозування результатів.

(сформувати критерії, що враховують інтереси споживача; критерії вибору матеріалу, розмірів виробу; критерії визначення технологічності виробу; екологічні, ергономічні критерії; критерії вибору способу виробництва та оформлення виробу).

ІІ. Конструкторський етап:

2.1. Розробка початкових ідей:

• генерування ідей, розробка і складання ескізів, зарисовок;

(виконання ескізів, рисунків, моделей з паперу чи пластичних матеріалів таких як: пластилін, глина, гіпс та ін.).

2.2. Оцінка ідей для вибору найдосконалішої:

• оцінка ідей за розробленими критеріями, вибір найвдалішої за найбільшою кількістю позитивних якостей.

(аналіз ідей, ескізів, рисунків за сформованими критеріями, що враховують інтереси споживача; критерії вибору матеріалу, розмірів виробу; критерії визначення технологічності виробу; екологічні та ергономічні критерії; критерії вибору способу виробництва та оформлення виробу.)

2.3. Детальне відпрацювання кращої ідеї:

• розробка детального ескізу, креслення;

• опис виробу;

(детальне відпрацювання проекту; визначення необхідної технічної документації для виготовлення спроектованого виробу; розробка ескізу; виконання креслень; опис виробу).

2.4. Добір матеріалів, інструментів та обладнання:

• підбір матеріалів;

• добір інструментів та обладнання.

2.5. Вибір технології:

• визначення та розробка технології обробки деталей;

• вибір технології з’єднання деталей;

• визначення технології оздоблення виробу;

• складання технологічної карти.

2.6. Економічне та екологічне обґрунтування:

• визначення затрат часу на проектування та виготовлення виробу;

• визначення кількості матеріалів на виріб;

• визначення собівартості виробу та його ціни;

• проведення екологічної експертизи виробу.

2.7. Мінімаркетингове дослідження:

• вивчення попиту і пропозиції на спроектований виріб;

• розробка власного товарного знака;

• пошук пропозиції і можливостей (шляхів реалізації спроектованого виробу).

2.8. Організація робочого місця і праці:

• обладнання робочого місця;

• визначення ергономічних і гігієнічних норм;

• визначення безпечних умов праці.

ІІІ. Технологічний етап:

3.1. Виконання технологічної послідовності виготовлення виробу:

• виконання операцій з виготовлення деталей;

• коректування технологічних операцій та режимів обробки;

• виконання складання виробу;

• виконання оздоблення виробу.

3.2. Самоконтроль власної діяльності:

• здійснення контролю якості обробки деталей;

• проведення контролю якості складання виробу;

• визначення якості оздоблення виробу.

3.3. Дотримання технологічної та трудової дисципліни, культури праці:

• слідкування та контроль за технологічною дисципліною;

• дотримання трудової дисципліни;

• виконання вимог культури праці;

• самовиховання.

3.4. Оцінка якості виробу:

• здійснення оцінки якості спроектованого і виготовленого виробу;

• порівняння власного виробу з відомими та теоретичним проектом.

ІV. Заключний етап:

4.1. Корегування виконаного виробу:

• порівняння виконаного проекту з запланованим;

• усунення недоліків і неполадок.

4.2. Випробування виробу:

• підготовка до випробування;

• виконання випробування;

• фіксація параметрів під час випробувань.

4.3. Самооцінка проекту:

• здійснення самоаналізу виробу;

• самооцінка діяльності і проекту.

4.4. Аналіз підсумків:

• аналіз проведеної роботи;

• підведення підсумків роботи.

4.5. Оформлення проекту:

• виконання і написання тексту опису проекту;

• оформлення товарного знаку виробу.

(виконання титульної сторінки, змісту, висновків та списку використаної літератури.)

4.6. Захист проекту

(учень проводить самооцінку діяльності на всіх етапах роботи над проектом та робить загальний висновок щодо проектування та виготовлення спроектованого виробу. Звичайно учень проводить дві оцінки. В першому випадку він сам проводить оцінку виробу і пропонує шляхи його удосконалення. У другому – він через проект аналізує процес проектування і виготовлення виробу. На цій стадії проходить потужне накопичення знань, коли учень розуміє, що і як зробити краще.)

С.2. Зразок титульного аркуша навчального проекту

Додаток Т

СХЕМА-АЛГОРИТМ ХАРАКТЕРИСТИКИ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА

Характеристика студента-практиканта IV курсу фізико-технологічного факультету рдгу

напряму підготовки „Технологічна освіта (технічна чи обслуговуюча праця)”

__________________________________________________________________

(П.І.Б. студента повністю)

Студент-практикант ______________________________ проходив педагогічну

(П.І.Б.)

практику в загальноосвітньому навчальному закладі I-IIІ ст. № ___м. Рівне з __ _____ по __ ___________ 20__ року.

За період педагогічної практики студент________________________________

(П.І.Б.)

працював на посаді вчителя трудового навчання в __ і __ класах (наприклад, у 6-А і 8-Б кл.), креслення в __ класі (наприклад, у 8-Б кл.) та був помічником класного керівника у __ класі (наприклад, у 6-А класі).

Дається розгорнута характеристика студента-практиканта як вчителя трудового навчання, креслення, де вказується, на якому рівні він проводив ці заняття, які методи і прийоми використовував при цьому, які новітні педагогічні технології застосовував під час проведення занять, які методичні розробки, навчальний проект створив і як їх використовував на заняттях тощо.

Дається розгорнута характеристика студента-практиканта як помічника класного керівника, де вказується, які і на якому рівні були проведені виховні заходи, яку роботу проводив з обдарованими та відстаючими учнями, як співпрацював з батьками учнів класу тощо.

Дається розгорнута характеристика проведення студентом-практикантом позакласних заходів зі спеціальності, де вказується які позакласні заходи були проведені, особливо наголосивши на заході з професійної орієнтації у 8-9 класах, яких успіхів досягнув (характеристика проведених заходів).

Дається узагальнена характеристика студента-практиканта, як майбутнього фахівця, так і його особистості (Наприклад: компетентний, комунікабельний, організований, доброзичливий, вимогливий, дисциплінований, відповідальний, емпатійний, ініціативний, старанний, добросовісний, творчий та ін.).

Педагогічна рада загальноосвітнього навчального закладу № __ м. Рівне (протокол №__ від _________ 20__ р.) рекомендує оцінити роботу студента-практиканта ______________________________________ на __________.

(П.І.Б.) (оцінка прописом)

Характеристика видана для подання в Рівненський державний гуманітарний університет.

Учитель трудового навчання (5-6 кл.) ___________________ ______ ______________

(оцінка прописом) (підпис) (П.І.Б.)

Учитель трудового навчання (7-9 кл.) ___________________ ______ ______________

(оцінка прописом) (підпис) (П.І.Б.)

Учитель креслення (8-9 кл.) ___________________ ______ ______________

(оцінка прописом) (підпис) (П.І.Б.)

Класний керівник ____ класу ___________________ ______ ______________

(оцінка прописом) (підпис) (П.І.Б.)

М.П. Директор школи ___________________ ______________

(підпис) (П.І.Б.)

Примітка: характеристика оформляється на одному аркуші паперу формату А4.

Додаток У

СХЕМА-АЛГОРИТМ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВЧИТЕЛЯ

Трудового навчання характеристика

вчителя трудового навчання, креслення

________________________________________________________________

(назва загальноосвітнього навчального закладу)

__________________________________________________________________

(П.І.Б вчителя)

З (дата) ________________________________ працює вчителем (П.І.Б. вчителя)

трудового навчання в 5–9 класах, креслення у 8-9 класах.

Дається розгорнута характеристика вчителя, де вказується, на якому рівні він проводить заняття, які методи використовує при цьому, які новітні педагогічні технології застосовує під час проведення занять, тощо.

Дається розгорнута характеристика вчителя, як класного керівника, де вказується, на якому рівні проводяться виховні заходи, яка робота проводиться з обдарованими та відстаючими учнями, як співпрацює з батьками учнів класу, яку роботу профорієнтації проводить тощо.

Дається узагальнена характеристика вчителя, як фахівця, так і його особистості (Наприклад: компетентний, комунікабельний, організований, доброзичливий, вимогливий, дисциплінований, відповідальний, емпатійний, ініціативний, старанний, добросовісний, творчий та ін.).

Педагогічна рада ЗОНЗ № __ оцінює роботу вчителя _____________________________________ на _____________

(П.І.Б. вчителя) (оцінка прописом)

Характеристика видана для подання в Рівненський державний гуманітарний університет

Директор школи __________________ П.І.Б (Підпис)

М.П.

Примітка: характеристика оформляється на одному аркуші паперу формату А4.

Додаток Ф

СХЕМА ДОВІДКИ З МІСЦЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ

Трудового навчання

Місце штампу ЗОНЗ

з номером довідки та датою

ДОВІДКА

Видана ________________________________ про те, що він працює в (П.І.Б. вчителя)

_______________________________________ (назва району, області, міста) з

(повна назва ЗОНЗ І – ІІ ст.., № )

_______________________ на посаді вчителя трудового навчання і креслення (дата зарахування на посаду)

з тижневим навантаженням:

трудове навчання в 5-9 класах _____ год.;

креслення в 8-9 класах _____ год..

є класним керівником у _____ класі.

Довідка видана для подання в Рівненський державний гуманітарний університет.

М.П. Директор школи _______________ _______________ (Підпис) (П.І.Б.)

Додаток Х

СХЕМА ЗВІТУ З ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Студента-практиканта звіт з педагогічної практики1

студента __________________________________________________________

(П.І.Б. студента-практиканта)

_______ курсу групи _______ _________________________факультету

База практики_______________________________________________________

(назва загальноосвітнього навчального закладу)

Термін проходження практики: з „__”____________ по „__”_________ 20__ р.

Звіт складається згідно наведеної структури за всіма пунктами, у якому студент повністю висвітлює свою роботу за період педпрактики. Звіт перевіряє викладач-методист з фаху, виставляє в ньому оцінку за педпрактику. З ним також ознайомлюється факультетський викладач-методист і завіряє його підписом.

Структура звіту наступна:

1. Загальна характеристика бази практики.

2. Навчальна робота.

3. Методична робота.

4. Науково-дослідна робота.

5. Виховна і позакласна робота.

6. Висновки.

У першому розділі звіту необхідно відобразити:

- коротку історичну довідку про загальноосвітній навчальний заклад;

- організацію навчально-виховного процесу в школі (особливості режиму навчання, праці і відпочинку учнів різних груп, правила внутрішнього розпорядку, побудови уроків і організації роботи з виконання домашніх завдань, позаурочної роботи з учнями тощо);

- кадровий склад вчителів загальноосвітнього навчального закладу з трудового навчання, креслення, класного керівника − прізвище, ім’я, по-батькові, вища освіта за фахом, коли і який вищий навчальний заклад закінчив, отримана спеціальність, стаж роботи за фахом;

- стан матеріально-технічної бази школи з фахових дисциплін (коротка характеристика навчально-матеріальної бази з трудового навчання, креслення).

У другому розділі звіту необхідно навести:

- результати своїх відвідувань і аналізів уроків досвідчених вчителів школи з трудового навчання, креслення та студентів-практикантів: прізвище, ім’я, по-батькові відвіданого вчителя чи студента-практиканта, тема відвіданого уроку, його зміст і короткий аналіз; узагальнений висновок;

- класи і теми проведених занять з трудового навчання і креслення;

- узагальнений самоаналіз проведених занять та висновок щодо шляхів покращення методики проведення занять з трудового навчання і креслення.

У третьому розділі звіту необхідно висвітлити:

- організацію і зміст методичної роботи в школі в минулому і поточному році: матеріали засідань педагогічної ради та методичних предметних комісій школи;

- матеріали методичного кабінету, особливо наявна в ньому навчальна, методична і наукова література; методичні розробки вчителів трудового навчання, креслення, класних керівників;

- аналіз методичних прийомів із здійснення індивідуальної роботи з учнями і проведення позакласних занять;

- який навчальний проект з трудового навчання розроблено і в якому класі пропонується його використовувати;

- результати ознайомлення з методикою оцінювання і контролю знань, умінь і навичок учнів з трудового навчання, креслення в школі;

- роботу з обладнання кабінетів і навчальних майстерень (що конкретно зроблено, які інструменти, вироби, стенди виготовлені студентом).

У четвертому розділі висвітлюються:

- наукова проблема (тема дипломної роботи), над якою працював студент-практикант, форми і методи її проведення в школі;

- результати педагогічного експерименту з дипломної роботи;

- участь студента в роботі проблемної групи, підготовка виступу на звітну наукову конференцію викладачів та студентів РДГУ;

П’ятий розділ звіту присвячується виховній та позакласній роботі, де студент висвітлює:

- зміст роботи студента в якості класного керівника;

- теми виховних заходів і класних години з учнями, які були проведені у закріпленому класі;

- теми і зміст позакласних заходів з трудового навчання і професійної орієнтації, які були проведені у відповідних класах, їх характеристика та аналіз;

- робота, яка проводилась з відстаючими та обдарованими учнями й їх батьками;

- робота, яка проводилась з учнями після уроків (бесіди, лекції і доповіді - кількість та їх тематика );

- участь у підготовці і проведенні олімпіад, виставок, фестивалів, вечорів, культпоходів, екскурсій, ігор, змагань, випусків стінних і радіогазет, виготовленні альбомів і фотоальбомів, суспільно-корисної роботи з учнями тощо;

- результати проведених досліджень індивідуальних особливостей учня та складання психолого-педагогічної характеристики на окремого учня в закріпленому класі;

- участь у підготовці і проведенні нарад наставників і вихователів.

Шостий розділ присвячується висновкам з педагогічної практики, в якому необхідно відобразити:

- в якому обсязі і на якому рівні виконані всі завдання педпрактики; що вдалося зробити з задуманого, а що ні, чому не вдалося; яких знань і вмінь не вистачало для проведення навчальної, методичної, організаційної, виховної, науково-дослідної чи позакласної роботи в школі, що потрібно зробити з точки зору студента, для покращення такої підготовки;

- які труднощі зустрічалися при підготовці і проведенні уроків і позакласних заходів, яка робота проводилась з відстаючими учнями на уроках і в позаурочний час і які її результати?

Що дала практика? Пропозиції із вдосконалення змісту, форм і методики проведення педпрактики студентів з напряму підготовки «Технологічна освіта».

Дата: _____________________ Підпис студента: ______________

Оцінка за педпрактику: ______________

____________________________________________________ _______________________________________________

(підпис групового методиста-викладача) (посада, П.І.Б.)

______________________________________________________ ________________________________________________

(підпис члена комісії) (посада, П.І.Б.)

______________________________________________________ ________________________________________________

(підпис члена комісії) (посада, П.І.Б.)

Додаток Ц

Положення про оцінювання результатів педагогічної практики в модульно-рейтинговій системі

Згідно навчального плану тривалість проходження педагогічної практики студентами розрахована на 6 тижнів, що має в собі сім кредитів ЕСТS і відповідно має три модуля. Перший модуль „Початковий період”, тривалість – 1-ий тиждень, містить 6 частин, завершується проміжним контролем у вигляді складання індивідуального плану студента-практиканта, календарно-тематичних планів та конспектів занять з предметів. Другий модуль „Основний період” – 2, 3, 4, 5-ий тижні, містить 9 частин, проміжний контроль – відвідування та аналіз занять студента методистами. Третій модуль „Заключний період” – 6-ий тиждень, містить 1 частину, завершується контролем у вигляді захисту звітної документації, підсумкової конференції з виставкою та диференційованим заліком.

Педагогічна практика має повне навчально-методичне забезпечення, яке подане як у вигляді навчальних і методичних посібників [1;3;4;5;6;7;8;9 та ін.], так і на електронних носіях: тексти лекцій на CD ROM, методичні розробки занять та інше.

Об’єктами контролю при рейтинговій системі оцінки дій студентів слід вважати:

• систематичність відвідування загальноосвітнього навчального закладу студентом, в якому він проходить практику, відвідування занять вчителів та студентів;

• вчасність і якість підготовки та проведення занять і виховних заходів, оформлення документації;

• виконання індивідуальних завдань – навчально-дослідної роботи (написання курсової (бакалаврської) роботи, проведення експерименту, анкетування учнів з метою профорієнтації, розробка методичних матеріалів до занять, навчального проекту з виробом тощо);

• вчасність та якість виготовлення наочності, виробів тощо до занять та шкільних майстерень;

• активність, творчість, ініціативність та самостійність студента під час проходження практики.

За весь термін проходження практики студент-практикант за обов’язкові види робіт може набрати 100 балів, а також за додаткові види робіт не більше 20 балів.

По кожному виду робіт визначаються оціночні бали. За не вчасне виконання певного виду основної навчальної роботи, а також за виконання роботи на оцінку нижчу «5» передбачаються штрафні санкції. Студент, який хоче набрати відповідну кількість балів, щоб вийти на підсумковий контроль, має можливість виконувати додаткові індивідуальні навчально-методичні і практичні завдання. Спираючись на орієнтовну оцінку видів навчальної діяльності студентів з дисциплін кафедри в модульно-рейтинговій системі нами розроблена конкретна оцінка видів навчальної роботи з проходження педагогічної практики для денної форми навчання. В таблиці 20.1 наведено оцінки як обов’язкових, так і додаткових видів навчальної роботи студентів-практикантів.

Таблиця 1

Оцінка видів навчальної роботи в модульно-рейтинговій системі з педагогічної практики студентів

ІV курс, напряму підготовки 6.010103 „Технологічна освіта”

Максимальна кількість балів за додаткові види робіт не може перевищувати 20 балів.

Виходячи зі всіх видів робіт та набраних студентом-практикантом балів під час проходження практики у відповідності до прийнятої шкали оцінювання в РДГУ визначається конкретна оцінка студента-практиканта в рейтинговій, РДГУ, ЄКТС та національній шкалах (див. таблицю 22.2).

Таблиця 2.

Оцінювання результатів педагогічної практики студентів в шкалах: національній, рдгу, єктс та рейтинговій

Оцінювання результатів виробничої (педагогічної)

База практики _____________________________

(повна назва

Методисти з фаху: ____________________________

(Підпис)

____________________________

(Підпис)

____________________________

(Підпис)

Методист з педагогіки: ____________________________

(Підпис)

Методист з психології: ____________________________

(Підпис)

Зав. кафедри з фаху: ____________________________

(Підпис)

Примітка: Ф. − робота з фаху: підготовка і проведення занять з трудового

В. − виховна робота (виконання функцій класного керівника та

Т. – робота з трудового навчання; К. – робота з креслення.

Додаток Ш

практики студентів IV курсу за КТСОНП

______________ м. Рівне (або Рівненського р-ну)

ЗОНЗ, №)

_______________________________________________________

(Посада) (П.І.Б.)

_______________________________________________________

(Посада) (П.І.Б.)

_______________________________________________________

(Посада) (П.І.Б.)

_______________________________________________________

(Посада) (П.І.Б.)

_______________________________________________________

(Посада) (П.І.Б.)

_______________________________________________________

(Посада) (П.І.Б.)

навчання, креслення, позакласних заходів з трудового навчання;

проведення виховних заходів).

Додаток Щ

Зразок оформлення титульного аркушА документації з педагогічної практики

З м і с т

Навчальне видання

Педагогічна практика (виробнича) студентів IV курсу (за вимогами кредитно-модульної системи): методичний посібник. Напрям підготовки 6.010103 “Технологічна освіта”. – 6-е вид., змінене і доповнене.

Автори-укладачі: Микола Сергійович Янцур,

Юрій Вікторович Фещук,

Олена Дмитрівна Літковець,

Андрій Ілліч Войтко,

Наталія Василівна Симонович.

Відповідальний редактор: М.С. Янцур.

Технічний редактор: Н.Л. Коваль.

Комп’ютерна верстка: Т.К. Хильчук.

Підписано до друку 27.01.2017 р.

Формат 60х84 1/16. Папір друкарський

Умов. друк. арк. 11,6

Тираж 120 примірників. Замовлення № 124

Набір здійснено в науково-дослідній лабораторії з профорієнтації “ПРОГНОЗ” при кафедрі технологічної освіти

Рівненського державного гуманітарного університету

Редакційно-видавничий відділ

Рівненського державного гуманітарного університету,

33028, М. Рівне, вул. Бандери, 12

104