3. Довгострокове кредитування інвестиційних проектів

Банк може виступати учасником інвестиційного процесу за допомогою механізмів середньо- та довгострокового кредитуван­ня. Довгострокові кредити банку, як правило, є найпоширенішою формою такої участі. Використання банківського кредиту — це потужний стимул для споживачів інвестицій якнайефективніше використовувати кошти, щоб забезпечити погашення кредиту та відсотків за користування ним.

За допомогою довгострокового кредитування можливо впро­ваджувати прямі інвестиційні заходи, здійснювати витрати на придбання елементів основного капіталу.

Об'єктами довгострокового кредитування можуть бути:

1. будівництво нових підприємств;

2. реконструкція, технічне переозброєння та розширення під­ приємств;

3. організація випуску нової продукції;

4) придбання науково-технічної продукції, інтелектуальних цінностей та інших об'єктів власності;

5) здійснення екологічних заходів.

Джерелами ресурсів можуть виступати власні кошти банку, державні кошти та залучені банком ресурси.

У процесі надання довгострокового кредиту потенційний по­зичальник, окрім стандартного пакета документів, подає за узго­дженням з установою банку такі матеріали:

1. проектно-кошторисну документацію;

2. основні техніко-економічні показники проекту;

3. контракт на будівництво;

4. документи на право землекористування;

5. позитивне рішення екологічної експертизи.

На підставі поданих документів в установі банку проводиться комплексна оцінка кредитоспроможності позичальника, а також попередня інженерно-економічна експертиза проекту. Фахівці банку визначають доцільність надання кредиту та його економіч­ну ефективність.

Спеціалісти банку вирішують проблему потреби у довго­строковому кредитуванні шляхом визначення повної вартості витрат на впровадження заходів за умови, що кредит є єдиним джерелом фінансування проекту, або ж встановлення різниці між вартістю цих витрат і власними коштами позичальника, якщо існують інші джерела фінансування проекту. Видача дов­гострокового кредиту може здійснюватися одночасно або по­етапно (в міру виконання будівельно-монтажних робіт, при­дбання товарно-матеріальних цінностей тощо). Відсоткова став­ка за кредит обумовлюється з урахуванням терміну позички, рівня ризику, кредитної історії клієнтів.

Загальний термін користування кредитом складається з нор­мативного часу здійснення витрат і часу, протягом якого цей кредит повертається банку.

Тема 8. Операції банків в іноземній валюті

1. Порядок відкриття та ведення уповноваженими банками України рахунків в іноземній валюті.

2. Посередництво банків у фінансових розрахунках між екс­ портером та імпортером та їх кредитування.

3. Валютне кредитування.

Література

1. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 184/96-ВР від 07.05.96 (із змінами і доповненнями).

2. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (із змінами і доповненнями) від 29.03.01.

3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 2139-12 від 19.02.92 (із змінами і доповненнями).

4. Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях. Затв. постановою Правління НБУ № 118 від 26.03.98.

5. Інструкція про відкриття банками рахунків у національній та іно­ земній валюті № 527 від 18.12.98.

6. Положення Національного банку України «Про кредитування» № 246 (із змінами і доповненнями) від 28.09.95.

7. Вступ до банківської справи / За ред. М. І. Савлука.

8. Основы банковского дела / Под ред. А. Н. Мороза.