7. Організація готівкових грошових розрахунків

Касові операції банків полягають у прийнятті та видачі готівко­вих коштів (банкнот та розмінних монет) від клієнтів та клієнтам.

Банки України здійснюють касові операції, виходячи з таких принципів:

1. усі суб'єкти господарської діяльності зобов'язані зберігати свої кошти на рахунках у банках;

2. суб'єкти господарської діяльності, які мають готівкові кош­ ти, зберігають їх у касі в межах ліміту, встановленого комерцій­ ним банком. Сума готівки, що перевищує ліміт, повинна бути здана в банк і зарахована на поточний рахунок протягом трьох днів, враховуючи день отримання;

3. витрачання готівки суб'єктами господарювання здійсню­ ється за цільовим призначенням.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні поширюється на підприємства, незалежно від форм власно­сті і виду діяльності, та їх відокремлені підрозділи, а також на фізи­чних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності. Це положення стосується як резидентів, так і нерезидентів, за певним винятком.

Таким чином, банки України, крім традиційного касового об­слуговування, змушені здійснювати контроль за дотриманням касової дисципліни своїх клієнтів. Але це суперечить партнерсь­ким взаємовідносинам між банком та його клієнтами. Зокрема, мінімум один раз на два роки працівник банку повинен здійсню­вати перевірку дотримання касової дисципліни з виїздом на під­приємство. Він має право вимагати надання усіх первинних до­кументів, де відображені касові обороти.

Для того, щоб задовольнити інтереси клієнтів, установа банку має касу, де повинна міститись певна сума готівки. Розмір готів­ки в касі не повинен бути завищеним, оскільки для банку це — непрацюючі активи. Навпаки, здійснення касових операцій пов'я­зані з певними витратами для банку (наприклад, на охорону, ін­касацію, придбання готівки).

Банки відкривають прибуткові та видаткові каси. Також роз­різняють денні і вечірні каси. Денні каси функціонують протягом операційного дня, а після його закінчення готівку приймають ве­чірні каси. Видаткові операції вечірні каси не здійснюють. Готів­ка видається клієнтам видатковими касами на підставі таких до­кументів, як грошовий чек, видатковий касовий ордер.

Грошові купюри формуються в корінці по 100 банкнот одного номіналу, на який накладають бандероль. 10 корінців банкнот одного номіналу формують пачку з картонним накладенням та пломбою. Для підвищеної відповідальності касових працівників на бандеролях та пачках зазначають назву банку, номінал купю­ри, суму, дату покупки, підпис та іменний штамп касира.

Готівка в касу банку потрапляє у результаті надходжень кош­тів від клієнтів. Основне джерело — це здача виручки. Через те, що надходження і видатки з кас банку мають нерівномірний ха­рактер, в установах банків здійснюють прогнозування касових оборотів. Для цього всі підприємства подають до комерційного банку, як правило, за 60 днів до початку планового кварталу, за-явку-розрахунок. У цій заявці показують касові обороти підпри­ємства з надходження і видатку готівки з кас підприємств на пла­новий квартал, а також фактичні дані за відповідний квартал ми­нулого року. Відомості подаються в розрізі встановлених НБУ джерел надходжень готівки, а також напрямів її витрачання.

Якщо прогнозується перевищення виплат над надходженнями, то банк може отримати підкріплення готівкою від територіально­го управління НБУ. Для цього до територіального управління НБУ подається заява за три дні до дати отримання готівки, і те­риторіальне управління дає дозвіл на підкріплення готівкою, який дійсний чотири робочих дні. При цьому банк отримує готів­ку та одночасно аналогічна сума списується з його кореспон­дентського рахунку в НБУ. НБУ стягує плату за касове обслуго­вування комерційних банків у розмірі 1 % від суми угоди.

Якщо в банку прогнозується надлишок готівки, то він може бути реалізований іншому банку. Операція продажу готівки про­ходить через коррахунки обох банків у НБУ. Для цього банк-продавець подає у НБУ платіжне доручення. У разі, коли надли­шок готівки в касі банку перевищує ліміт і не може бути реалізо­ваний, готівка має бути здана до територіального управління НБУ, а аналогічні кошти зараховуються на коррахунок у НБУ.

Касові операції банків трудомісткі і витратні, тому за надання послуг, пов'язаних з касовим обслуговуванням, банки, як прави­ло, стягують плату зі своїх клієнтів згідно з договором на розра­хунково-касове обслуговування клієнтів.