Іі Практична частина

1. Розгляньте та замалюйте мікропрепарат №1: Мазок крові жаби (забарвлення гематоксиліном та еозином, Об.Х40, Ок.Х7). На малюнку позначте: 1 – еритроцити: а – ядро; б – цитоплазма; 2 – лейкоцити; 3 – тромбоцити.

Розглядаючи клітини крові жаби, зверніть увагу на те, що її еритроцити значно більші за еритроцити ссавців. Вони мають овальну форму і містять паличкоподібне базофільне ядро, цитоплазма еритроцита завдяки оксифілії забарвлена в яскраво-червоний колір. Поміж еритроцитів помітні лейкоцити, які за будовою не відрізняються від лейкоцитів людини.

2. Розгляньте та замалюйте препарат №2: Мазок крові дорослої людини (забарвлення за Романовським-Гімза, Об.Х40, Ок.Х10). На малюнку позначте: 1 – еритроцити; 2 – еозинофіл; 3 – сегментоядерний нейтрофіл; 4 – моноцит лімфоцити; 5 - базофіл.

При великому збільшенні мікроскопа знайдіть найчисленніші клітини крові – еритроцити, які забарвлені еозином у рожевий колір. Зверніть увагу на те, що еритроцити мають форму двояко вигнутих дисків і не містять ядер. Центральна частина еритроцитів більш тонка і має світліше забарвлення. Поміж еритроцитів помітні менш численні лейкоцити. На відмінну від еритроцитів, лейкоцити більші за розмірами і мають ядро. Із групи гранулярних лейкоцитів найбільш часто зустрічаються сегментоядерні нейтрофіли, які відрізняються темно-фіолетовим сегментованим ядром і блідо-рожевою цитоплазмою з дрібними гранулами. Дуже рідко зустрічаються еозинофіли. Їх цитоплазма забарвлюється оксифільно і містить великі рожеві гранули. Ядро еозинофілів, зазвичай має два сегменти. Дуже рідко трапляються і базофіли, які відрізняються ядром неправильної форми, а в цитоплазмі містяться гранули, що забарвлюються у фіолетовий колір. На мазку крові помітні найбільш великі лейкоцити – моноцити., що мають велике богоподібне, або підковоподібне блідобазофільне ядро. Цитоплазма моноцитів не містить гранул.

Контрольні питання

1. Перерахуйте функції крові. 2. Що таке плазма крові та сироватка крові? 3. Опишіть хімічний склад плазми крові. 4. Опишіть ультраструктурну будову еритроцитів. 5. Яка функція гемоглобіну? Будова гему. Різновиди гемоглобіну.

Рекомендована література

Базова

1. Дзержинський М.Е. Загальна цитологія і гістологія : підручник / [М.Е. Дзержинський, Н.В. Скрипник, Г.В. Островська та ін.]. – К. : ВПЦ "Київський університет", 2010. – 575 с.

2. Луцик О.Д. Гістологія людини: підручник / [О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак та ін.] – К.: Книга Плюс, 2010. – 582 с.

3. Напханюк В.К. Цитологія, загальна гістологія та ембріологія: навч. посіб. / [В.К. Напханюк, В.А. Кузьменко, С.П. Заярна та ін.]. — Одеса: ОДМУ, 2002. –218 с.

4. Барінов Е.Ф. Гістологія, цитологія та ембріологія: навч. посіб.: у 3-х кн. / [Е.Ф. Барінов, Ю.Б. Чайковський, О.М. Сулаєва та ін.] – К.: ВСВ "Медицина", 2013. – 472 с.

5. Волков К.С. Ультраструктура клітин і тканин. Атлас / К.С. Волков, Н.В. Пасєчко. – Тернопіль.: Укрмедкнига, 1997. – 425 с.

6. Новак В.П. Цитологія, гістологія, ембріологія: підручник / В.П. Новак, М.Ю. Пилипенко, Ю.П. Бичков. – Київ, 2001. – 256 с.