Т к а ч у к   Г а л и н а,

учитель історії загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 21

Івано-Франківської міської ради, учитель-методист

Тема. Угорська революція 1956 р. «Празька весна». (Чехословацька криза 1968 р.).

Мета. Повідомити учням нові знання; формувати (розвивати) уміння і навички, формувати (виховувати) ціннісні орієнтації, зокрема:

• продемонструвати процеси встановлення комуністичних режимів в Угорщині та Чехословаччині;

• розкрити перебіг революційних подій в Угорщині 1956 р., подій «Празької весни» 1968 р. у Чехословаччині;

• охарактеризувати основних політичних діячів Угорщини та Чехословаччини;

• осмислити доцільність тих революцій; спрогнозувати їх можливі альтернативи;

• закріпити уміння зіставлення і порівняння явищ в історичних умовах; аналізу історичного матеріалу;

• виховувати якості патріотизму, національної свідомості та гідності.

Тип уроку. Повідомлення нових знань, формування (розвиток) умінь і навичок.

Вид уроку. Практичне заняття.

Навчально-методичне забезпечення.

1. Бураков Ю. В., Кипаренко Г. М., Мовчан С. П. Всесвітня історія: новітній час: підручн. для 11 кл. загальноосвіт. навч. зак. – Вид. 4-те, виправл. та доповн. – К. : Генеза, 2005. – 416 с. : іл.

2. Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: підручн. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К. : Грамота, 2011. – 224 с. : іл.

3. Щупак І. Я. Всесвітня історія. Новітній період (1939–2011): підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закладів. – Запоріжжя : Прем’єр, 2011. – 272 с. : іл.

4. Середницька Г. В. Всесвітня історія: 11 кл.: опорні конспекти. – К. : Книги України ЛТД, 2014. – 464 с.

5. Гісем О. В. Всесвітня історія. 11 клас: плани-конспекти уроків. – Харків : Вид-во «Ранок», 2004. – 528 с.

6. Інтернет-ресурс «Вікіпедія».

7. Дидактичний та роздавальний матеріал, писемне та наочне приладдя.

Матеріали до заняття

І. Розвиток умінь і навичок орієнтування в історичному просторі.

Д

ПрАТ «Інститут передових технологій» 2007-2015рр. ТОВ «Антекс-К» 2007-2015рр. Барладін О,В. 2007-2015рр.

жерело 1.

• Розгляньте карту.

• Використовуючи умовні позначки, опишіть процеси, що відбувалися у Європі після закінчення Другої світової війни.

• Назвіть європейські держави комуністичного орієнтування.

• Визначте до якого військово-політичного об’єднання входили Чехословаччина та Угорщина?

• Визначте на тлі яких загальноєвропейських подій відбувалася Угорська революція? Чехословацька революція?

• Де ще відбувалися революції у Європі в другій половині ХХ ст.?

• Спрогнозуйте, що могло би стати поштовхом для розгортання тих революцій?

Режим доступу: http://ukrmap.su/program2009/wh11/Maps/9.jpg

ІІ. Розвиток умінь і навичок орієнтування в історичному часі.

Джерело 1.

   

Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Угорська_революція_1956_року;

http://www.radiosvoboda.org/a/25146144.html;

http://www.memory.gov.ua/news/23-zhovtnya-vipovnilosya-60-rokiv-iz-pochatku-ugorskoi-revolyutsii

• П

  Режим доступу: http://inosmi.ru/history/20160614/236846627.html

  Режим доступу: http://inosmi.ru/history/20160614/236846627.html

  роаналізуйте яку подію могли б ілюструвати дібрані фотознімки?

• Як можна оцінити перебіг, масштабність та результат цієї події?

ІІI. Розвиток умінь і навичок опрацювання історичних джерел, зіставлення і порівняння.

Угорщина

Джерело 1.

Оскільки Угорщина в період Другої світової війни була союзницею Німеччини, у вересні 1944 р. на територію Угорщини, переслідуючи гітлерівські війська, вступила Радянська армія.

2 грудня 1944 р. у м. Сегед створено Угорський національний фронт незалежності (УНФН). До нього входили представники Угорської комуністичної партії (УКП), а також інших партій, серед яких партія дрібних сільських господарів (ПДСГ). Політрада УНФН призначила прем’єр-міністром коаліційного уряду генерала Бели Міклоша.

20 січня 1945 р. уряд Б. Міклоша підписав угоду про перемир'я з СРСР, США, Великою Британією, оголосивши війну Німеччині, а 4 квітня Червона армія завершила визволення Угорщини. Таким чином, влада УНФН і його уряду поширилася на всю країну.

На виборах до Національних зборів 4 листопада 1945 р. УКП змогла делегувати до парламенту тільки 70 представників. Беззастережну перемогу здобула ПДСГ, що надало їй право на 245 мандатів. Новий парламент 1 лютого 1946 р. проголосив Угорщину республікою.

Уряд лідера ПДСГ Ференца Надя прагнув демократизувати державний і суспільний устрій. ПДСГ виступила проти революційних і насильницьких методів боротьби, захищали приватну власність, обстоювали демократичні принципи, а УКП боролася за «народну демократію» як форму диктатури пролетаріату. Протистояння УКП та ПДСГ стало неминучим. Керівництво УКП інспірувало змову з боку ПДСГ проти «народно-демократичного ладу». Лідерів ПДСГ звинуватили у підготовці воєнного путчу. Прем’єр-міністр Ф. Надь змушений залишитися у Швейцарії, де він знаходився на відпочинку, інші керівники партії покинули країну. ПДСГ виявилася дискредитованою, в її керівництві взяли гору політики лівої орієнтації, близькі до комуністів.

Після «об’єднання» комуністів і соціал-демократів створено Угорську партію трудящих (УПТ), яка будувала свою діяльність на марксистсько-ленінських засадах. У виборах до Державних зборів у травні 1949 р. могли брати участь тільки схвалені комуністами кандидати. Вони дістали 95 % голосів.

18 серпня 1949 р. ухвалено нову конституцію Угорщини. Відтоді офіційно країну називали Угорською Народною Республікою (УНР). Отже, внаслідок політичних маніпуляцій, розправляючись із конкурентами і спираючись на всебічну допомогу і підтримку кремлівського керівництва, перед яким буквально плазував генеральний секретар УПТ Матяш Ракоші, комуністи на 1949 р. встановили повний контроль у країні.

   

У перші роки свого правління М. Ракоші створив жорстокий режим культу особи, переслідував опонентів, застосовував тортури, репресії, розстріли.

Після смерті Йосипа Сталіна Москва зрозуміла необхідність демократизації Угорщини, виправлення хиб режиму М. Ракоші. На посаду прем’єр-міністра з Кремля рекомендовано Імре Надя. Він засудив проведення насильницької колективізації, його уряд зменшив податки та обов’язкові поставки сільськогосподарської продукції, планував перерозподіл капіталовкладень із важкої промисловості у виробництво товарів споживання. Симпатії суспільства були на його боці. Але у боротьбі з таким досвідченим супротивником, як М. Ракоші, І. Надь програв, 1955 р. його виключили з партії. Однак ім’я М. Ракоші викликало ненависть. Наступного року його відправлено у відставку.

Під впливом ідей XX з’їзду КПРС в Угорщині, як і в інших країнах Східної Європи, пожвавився національно-демократичний рух. Населення вимагало негайно реабілітувати безвинно засуджених і страчених.

Події у Польщі стали каталізатором суспільного вибуху в Угорщині. 23 жовтня 1956 р. понад 50 тис. осіб зібралися біля будинку польського посольства, студенти вимагали припинення беззаконня й культу особи. Підрозділи служби безпеки відкрили вогонь по демонстрантах. Ці події стали прологом народно-демократичної революції в Угорщині.

Непередбачуваність наслідків випадання однієї країни з радянського блоку штовхала СРСР на надзвичайні заходи. Попервах урядові І. Надя, який доступився до влади в ніч проти 24 жовтня, у Москві довіряли і радилися з ним. На світанку 24 жовтня до Будапешта «на усне прохання» угорських керівників уведено радянські війська. Одначе 28 жовтня І. Надь висунув вимогу, вивести радянські війська з Будапешта і країни в цілому.

1 листопада 1956 р. І. Надь сформував коаліційний уряд, Новий уряд проголосив нейтралітет Угорщини і вихід її з Варшавського договору, висловив намір припинити орієнтацію на СРСР і розпочати великомасштабне економічне співробітництво з західними країнами. Замість комуністичних адміністрацій створювалися нові органи влади – ради. Оголошувалася амністія для політичних в’язнів, УПТ розпускалася. У Москві вирішили лінію співробітництва переглянути на користь суто воєнного вирішення угорської кризи, зміни уряду. Замість УПТ створювалася нова партія – Угорська соціалістична робітнича партія (УСРП), яку очолив Янош Кадар. На нього радянські керівники поклали завдання відновлення комуністичного правління в Угорщині після завершення воєнної операції. На військовому літаку Я. Кадара вивезли до СРСР, де він залишався до 4 листопада – початку штурму радянськими дивізіями Будапешта. Того дня група політичних діячів на чолі з Я. Кадаром створила Тимчасовий революційний робітничо-селянський уряд для «розгрому контрреволюції та відродження соціалізму у країні».

На світанку 4 листопада радянські війська розпочали виконання поставленого завдання – «допомогти зламати опір заколотників у Будапешті, відновити законну владу і порядок у країні».

Люди, які домоглися демократичних свобод, стали на захист своїх завоювань, пролилася кров. Унаслідок бойових дій в листопаді 1956 р. – січні 1957 р. тільки в Будапешті загинули 1 188 мешканців, іще 200 – в інших містах країни. Серед радянських військ утрати склали 720 вояків загиблими і такими, що пропали безвісти. Є достовірні дані, що чекісти розстріляли кількасот вояків Радянської армії, які відмовилися стріляти в повсталих угорців. Події в Угорщині 1956 р. стали наслідком кризи сталінської моделі соціалізму.

Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Угорська_революція_1956_року

Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/a/25146144.html

Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Угорська_революція_1956_року

• Які основні причини невдачі революції?

• За яких обставин Угорська революція була б успішною?

• Як слід би було уряду СРСР діяти в даних умовах?

• Що дала ця революція угорцям?

Джерело 2.

Гісем О. В. Всесвітня історія. 11 клас: плани-конспекти уроків. – Харків : Вид-во «Ранок», 2004. – С. 300–302.

Джерело 3.

Угорщина. Революційні події 1956 р.

Причини Криза сталінської моделі соціалізму; репресивний режим М. Ракоші; початок десталінізації в СРСР. Мета Демократизація країни; соціально-економічні реформи; виведення радянських військ, набуття нейтрального статусу. Основні події 23 жовтня – початок революції, масова демонстрація на підтримку Польщі та проти уряду М. Ракоші; прем’єр-міністром призначено І. Надя, який увів військовий стан і почав формування загонів самооборони; у відповідь до Будапешта введено радянські війська; перетворення уряду на коаліційний; 1 листопада – заява І. Надя про вихід Угорщини з Організації Варшавського Договору; 4–10 листопада – операція радянських військ «Вихор» з придушення революції. Новим головою уряду став Я. Кадар. І. Надя заарештовано, згодом страчено. Причини поразки Радянська інтервенція; розкол суспільства; відсутність міжнародної підтримки. Результати й наслідки Загинуло близько 3000 осіб; утворення нової правлячої партії – Угорської робітничої соціалістичної партії (УРСП); проведення реформ Я. Кадара.

• Проаналізуйте і виведіть передумови революції.

• Зробіть висновки про характер революції.

• Проведіть паралель між Угорською революцією 1956 р. і Українською революцією 1917–1921 рр.