Соціальні функції спорту
Термін «функція» будь-якої соціальної системи (практики) пов’язаний з поняттям про притаманних їй властивостях «функціонувати», тобто, діяти, знаходитися в дії або впливати, виробляючи певний ефект.
Під функціями спорту розуміють об’єктивно притаманні йому властивості впливати на людину і людські відносини, задовольняти і розвивати певні потреби особистості і суспільства. При цьому мається на увазі, що функції реалізуються повною мірою не самі собою, а головним чином через активну діяльність людини, спрямовану на використання відповідних матеріальних і духовних цінностей спорту.
Функції спорту умовно ділять на специфічні (властиві тільки йому як особливому явищу дійсності) і загальні. До специфічних відносять змагально-еталонну і евристично-досягальну функції. До загальних відносять функції, що мають соціально-суспільне значення – такі, як функція особистісно-спрямованого виховання, навчання і розвитку; оздоровчо-рекреативна функція; емоційно-видовищна функція; функція соціальної інтеграції та соціалізації особистості; комунікативна функція і економічна функція.
Змагально-еталонна функція. Специфічні функції спорту і виражаються насамперед у тому, що він служить фактором досягнення вищих показників у вдосконаленні певних людських здібностей, фактором максимальної реалізації можливостей їх розвитку, подолання перешкод на цьому шляху. Така спрямованість спорту випливає із суті спортивної діяльності, яка будується у формі систематичної підготовки до змагань та участі в них. У зв’язку з цим ряд загальних функцій фізичної культури отримує в спорті своє специфічне вираження. Зафіксовані в спорті рекорди та інші вищі досягнення є якби еталоном максимального розвитку певних людських здібностей – критерієм, по якому судять про можливий ступінь їх удосконалення.
Зафіксовані в спорті рекорди і досягнення, виконання класифікаційних норм набувають широке визнання і служать своєрідним показником індивідуальних і загальнолюдських можливостей. На відміну від технічних еталонів, «спортивний еталон» історично не залишається незмінним, а весь час прогресує, стимулюючи тим самим мобілізацію зусиль спортсмена на самовдосконалення. Еталонна функція найбільш яскраво виражена в спорті вищих досягнень, проте в тій чи іншій мірі вона властива і спорту в цілому, в тому числі масового загальнодоступного через систему спеціально організованих змагань.
Евристично-досягальна функція. Для спорту характерна творча пошукова діяльність, сполучена з пізнанням людиною своїх можливостей, поряд з дослідженням ефективних способів максимальної реалізації та їх збільшення. Ця функція найбільш повно виражена в спорті вищих досягнень, так як на шляху до них необхідно постійно вдосконалювати систему підготовки, шукати нові засоби, методи тренування, нові зразки найскладніших елементів техніки і тактичних рішень ведення спортивної боротьби.
У спорті, як в гігантській природній лабораторії, вишукуються нові шляхи мобілізації та збільшення людських можливостей (евристичне значення спорту як творчої пошукової діяльності). Результати цього пошуку, втілюючись у нові спортивні досягнення, відображають рівень прогресу фізичної культури в суспільстві, а в якійсь мірі і рівень прогресу культури в цілому. Підтвердженням цьому можуть служити слова лауреата Нобелівської премії А. Хілла про те, що найбільша кількість сконцентрованих фізіологічних даних міститься не в книгах по фізіології, а в світових спортивних рекордах.
Специфічні функції спорту неоднаково виражені у різних напрямках (розділах) спортивного руху, що отримали назви «спорт вищих досягнень» (його називають також нерідко «великий спорт») і «базовий спорт» (масовий спорт).
Спорт вищих досягнень, як вже вказує його назва, орієнтований безпосередньо на абсолютні параметри спортивних результатів, включаючи досягнення міжнародного, вселюдського масштабу.
На відміну від цього базовий спорт забезпечує досягнення масового рівня. В якості однієї зі складових частин базової фізичної культури він широко використовується для підвищення і збереження загальної фізичної підготовленості. Істотно при цьому, що спортивні заняття будуються у вирішальній залежності від основної навчальної або професійно-трудової діяльності.
До соціально-громадських насамперед відносять функцію особистісно-спрямованого виховання, навчання і розвитку. Спорт представляє великі можливості не тільки для фізичного і спортивного вдосконалення, але й морального, естетичного, інтелектуального та трудового виховання. Приваблива сила спорту, високі вимоги до прояву фізичних і психічних сил представляють широкі можливості для особистісно-спрямованого виховання духовних рис і якостей людини.
Суттєво, що кінцевий результат у досягненні виховних цілей залежить не тільки і не стільки від самого спорту, скільки від соціальної спрямованості всієї системи виховання і розвитку. Таким чином, виховні можливості спорту реалізуються не самі по собі, а за допомогою системи виховних відносин, що складаються в сфері спорту. Так як спорт включений в соціально-педагогічну систему, він є також дієвим засобом фізичного виховання, а завдяки заняттям професійно-прикладними видами спорту стає найважливішим компонентом в трудовій і військовій діяльності.
Оздоровчо-рекреативна функція виявляється в позитивному впливі спорту на стан і функціональні можливості організму людини. Особливо це яскраво виражено в дитячому та юнацькому спорті, де позитивний вплив занять спортом на розвиток і формування організму неоціненний. Саме в цьому віці закладаються основи здоров’я, прищеплюються навички систематичних занять фізичними вправами, формуються звички особистої та громадської гігієни. Спорт одночасно є і джерелом позитивних емоцій, він нівелює психічний стан дітей, дозволяє знімати розумову втому, дає пізнати «м’язову радість». Особливо велика його роль у справі ліквідації негативних явищ гіподинамії у дітей.
Велика роль відводиться спорту і в роботі з дорослим населенням. Він є засобом оздоровлення, захисту від несприятливих наслідків науково-технічного прогресу з характерним для нього різким зменшенням рухової активності в трудовій діяльності і в побуті. Спорт є однією з найпопулярніших форм організації здорового дозвілля, відпочинку та розваг. Особливо це яскраво проявляється в масовому спорті, де не ставиться мета досягнення високих спортивних результатів.
Емоційно-видовищна функція полягає в тому, що спорт (багато його видів) несе в собі естетичні властивості, які проявляються в гармонії фізичних і духовних якостей людини, межує з мистецтвом. Особливо в цьому плані привабливі складнокоординаційні види спорту, такі як спортивна і художня гімнастика, фігурне катання, стрибки у воду та ін. Краса людського тіла, технічно складні і відточені рухи, святковий настрій – все це приваблює справжніх шанувальників спорту. Популярність спорту, як видовища, характеризується емоційністю і гостротою сприйняття, що зачіпає особисті та колективні інтереси великої кількості людей, а також універсальністю «мови спорту», зрозумілого практично кожному. Майже для всіх спорт цікавий як емоційно насичене видовище. Сучасні технічні засоби комунікацій, особливо телебачення, сприяли тому, що аудиторія спортивних видовищ, як ніколи раніше, розширилася, а це збільшило вплив спорту на емоційний світ людства.
Без уболівальників спорт перестав би бути загальнозначущим соціальним явищем. Співпереживаючи з тими, хто змагається на спортивній арені, вболівальники ототожнюють себе з кимось із них, ніби самі беруть участь у спортивних баталіях, боротьбі характерів, вирішенні спортивних конфліктів на емоційно-образному рівні, знаходять яскраві приклади для наслідування і приводи утвердитися у своїй життєвій позиції.
Функція соціальної інтеграції та соціалізації особистості. Спорт є одним з потужних факторів залучення людей у громадське життя, залучення до неї і формування досвіду соціальних відносин. На цьому заснована його важлива роль в процесі соціалізації особистості.
Специфічні спортивні відносини (міжособистісні, міжгрупові, міжколективні) так чи інакше втягуються у систему соціальних відносин, що виходять за рамки спорту. Сукупність цих відносин складає основу впливу спорту на особистість, засвоєння її соціального досвіду як у сфері спорту, так і в більш широкому масштабі.
Спортивний рух як масова соціальна течія набув великого значення і в якості одного з факторів соціальної інтеграції, тобто зближення людей і об’єднання їх в групи, організації, спілки, клуби на основі спільності інтересів і діяльності по їх задоволенню. Популярність спорту, природна оцінка спортивних успіхів з престижними інтересами народу, нації, держави роблять його зручним каналом для впливу на масову свідомість. У сучасному світі цей канал використовується і в комерційних цілях.
Комунікативна функція. Гуманізація суспільства в даний період розвитку людства робить спорт фактором розгортання міжнародних зв’язків, взаєморозуміння і культурного співробітництва народів, зміцнення миру на землі. Спорт давно вже зайняв одне з провідних місць у міжнародному спілкуванні. Не дивно, що міжнародні спортивні зв’язки виросли в нашу епоху до глобальних розмірів, а такі форми спортивного руху як «Спорт для всіх» та олімпійський рух стали щонайширшими інтернаціональними течіями сучасності. Слід зазначити, що в даний час Міжнародний олімпійський комітет об’єднує близько 200 національних олімпійських комітетів.
Економічна функція. Спорт має велике економічне значення, що виражається в тому, що кошти, вкладені в розвиток спорту, сторицею окупаються насамперед у підвищенні рівня здоров’я населення, підвищення загальної працездатності, продовження життя людини. Участь у змаганнях та підготовка до них, особливо в рамках «спорту для всіх», підвищують фізичну і психічну працездатність населення, збільшуючи продуктивність праці і знижуючи витрати підприємств (організацій) на оплату лікарняних листів і санаторного лікування. Спорт активно стимулює різні науково-технічні розробки (в області нових матеріалів, вимірювальних приладів, медичних препаратів, харчування, спортивного інвентарю та обладнання, машино-, судно-, авіабудування та ін.), що представляють для кожної країни комерційний інтерес, прикладну і безпосередню цінність для окремих фундаментальних економічно важливих для держави шляхів розвитку. Економічне значення мають також фінансові кошти, одержувані від спортивних видовищ, експлуатації спортивних споруд.
Контрольні запитання та завдання
Розкажіть про теорію спорту як наукову дисципліну.
Схарактеризуйте розділи «Теорії спорту».
Розкажіть про міждисциплінарні зв’язки теорії спорту.
Розкажіть про виникнення і стан сучасного спорту.
Які чинники відносять до спорту у сучасному його розумінні?
Дайте класифікацію видам спорту за особливостями предмета змагань і характером активності.
Дайте визначення поняттю «спорт».
Дайте визначення поняттю «змагальна діяльність».
Дайте визначення поняттю «фізична культура».
Дайте визначення поняттю «вид спорту».
Що включає в себе система підготовки спортсмена?
Дайте визначення поняттю «спортивне тренування».
Дайте визначення поняттю «змагання».
Дайте визначення поняттю «спортивне досягнення».
Дайте визначення поняттю «спортивний рух».
Що включає в себе масовий спорт?
Що включає в себе шкільно-студентський спорт?
Що включає в себе професійно-прикладний спорт?
Що включає в себе фізкультурно-кондиційний спорт?
Що включає в себе оздоровчо-рекреативний спорт?
Що включає в себе спорт вищих досягнень (великий спорт)?
Що включає в себе сучасний спорт вищих досягнень?
Що включає в себе любительський спорт?
Як спортсменів-професіоналів можна розділити на групи?
Що розуміють під функціями спорту?
На які підрозділи умовно ділять функції спорту? Дайте їм визначення.
У чому виражається змагально-еталонна функція спорту?
У чому виражається евристично-досягальна функція спорту?
У чому виражаються специфічні функції спорту?
У чому виражається функція особистісно-спрямованого виховання, навчання і розвитку?
У чому виражається оздоровчо-рекреативна функція спорту?
У чому виражається емоційно-видовищна функція спорту?
У чому виражається функція соціальної інтеграції та соціалізації особистості?
У чому виражається комунікативна функція спорту?
У чому виражається економічна функція спорту?