Завдання по філософії історії:

1. Для співставлення понять у зошиті записати визначення:

ІСТОРІОГРАФІЯ

МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ

ІСТОРІОСОФІЯ

2. Томас Кун Структура наукових революцій , парадигма

Бродель Ф. Грамматика цивилизаций опрацювати

Вступ, частину 1 – всім

питання для обговорення: - Цивілізаційна концепція історичного процесу: термін, концепція, розвиток

• Цивілізаційний підхід у викладанні історії в школі.

Від розділу ІІ – вибрати регіон та:

- дати характеристику місця цивілізації (за вибором) в історії

- Дати оцінку можливостям історичної інтерпретації та передбачення й пророцтв в історичному дослідженні.

Завдання: підготувати у письмовому вигляді відповіді на питання: Завдання: підготувати у письмовому вигляді:

1. Формування філософії історії та її предмету як складової суспільно-гуманітарного знання.

2. Поняття «базисна модель» історії: її складові та значення.

3. Філософія історії про закономірностей та законів історії

4. Філософія історії про зміст смислу історії. Парадигми проблеми смислу історії.

5. Теорія прогресу та її вплив на концепції історичного процесу.

6. Філософія історія про «фігуру» протікання історії

7. Проблема суб’єкту історичного процесу у філософії історії.

8. Вплив неокантіанської традиції на розвиток філософії історії.

Програма курсу: Cутність і завдання філософії історії

«Філософія історії» як поняття. Формування предмету сучасної філософії історії. Предмет і завдання курсу «Філософія історії». Історичні передумови виникнення філософії історії. Понятійний апарат філософії історії.

Філософія історії в системі соціально-гуманітарних дисциплін. Філософія історії та історична наука. співвідношення понять «історіографія», «філософія історії», «методологія історії». Філософія історії та соціальна філософія й соціологія. Проблеми інтеграції історичного і соціального пізнання. Філософія історія в сучасному світі. Актуальність філософії історії, її сучасні задачі.

Історія у філософії античності та середньовіччя.

Постання історичної свідомості. Історія і міф. Характерні риси міфологічної свідомості та їх значення для становлення історичної свідомості. Теократична історія і міф.

Становлення історичного мислення в античній культурі. «Природній історизм» античної філософії. Античне розуміння історії та його реалізація в історичних дослідженнях.

Революція в розвитку історичної свідомості в епоху середньовіччя: історизація свідомості. Християнська інтерпретація історії як певного роду цілісності. Християнська теологія історії: основні риси. Провіденціоналізм та есхатологія. Смислова завершеність моделі історії у християнській історіософії та її значення.

Філософія історії як явище новоєвропейської філософії

Проблеми історії у філософії доби Відродження та нового часу. Наукова революція XVI-XVII ст.: формування засад математичного природознавства. Раціоналізм та емпіризм як філософсько-методологічна програма науки Нового часу.

Людина як мета історії у філософії гуманістів. Гуманістичні концепції історії. Історичне мислення в пошуках методу. Ж. Боден. Філософсько-історична концепція Дж. Віко. Субстанціалістські концепції історії в західноєвропейській філософії історії нового часу. Філософія історії в епоху Просвітництва. Мистецтво писати історію. М.Ф. Вольтер. Теорія кругообігу. Розробка філософії історії як теорії історичного прогресу. Й.Ґ. Гердер. М.Ж. Кондорсе. Філософський історизм. Ідеї раціональної організації суспільного життя.

Романтизм як інтелектуально культурний феномен. Принцип історизму.

Німецька класична філософія. Філософсько-історичні погляди І. Канта. Концепція універсального історичного процесу Ґ.В.Ф. Геґеля.

Засади теорії історичного процесу в марксизмі. Філософія історії як засіб обґрунтування радикальної соціальної дії. К. Маркс.

Позитивістський еволюціонізм ХІХ ст. Позитивістська соціологія та історія. Історичний метод Й.Ґ. Дройзена як основа для розробки принципів історичного синтезу. Проблеми природи історичного знання: Фрідріх Ніцше. Е. Дюркгейм та філософія модернізму.