Кістки заплесна

Заплесне складається з таких кіс­ток: надп'яткової, п'яткової, кубоподіб­ної, човникоподібної та клиноподіб­них - медіальної, проміжної і латераль­ної (рис. 4.64).

Надп'яткова кістка має головку із суглобовою поверхнею (спрямована вперед), за якою іде шийка, а за нею -тіло. На тілі зверху розташований блок для зчленування з великогомілковою кісткою, а на нижній поверхні - сугло­бові поверхні для зчленування з п'ятко­вою кісткою.

П'яткова кістка лежить під над­п'ятковою і має тіло та шорсткий горб, спрямований назад і вниз. На тілі роз­ташовані суглобові поверхні для зчле­нування з надп'ятковою та кубоподіб­ною кістками.

Кістки плесна

Плесно складається з п'яти корот­ких кісток, в яких розрізняють головку, тіло та основу.

Фаланги пальців

К ожен палець, крім великого, має три фаланги: проксимальну, середню та дистальну. Великий палець має лише проксимальну та дистальну фаланги.

Між кістками вільної нижньої кінцівки є як неперервні (синдесмози), так і перервні з'єднання (суглоби). Найбільше практичне значення мають кульшовий, колінний та надп'ятковий (гомілковостопний) суглоби.

Кульшовий суглоб утворений суглобовою поверхнею головки стегнової кістки та кульшовою западиною тазової кістки (рис. 4.65). За будовою - це простий, за формою - чашоподібний, за функцією - багатоосьовий суглоб. Він являється різновидом кулястого суглоба і в ньому можливі рухи навколо всіх осей, але дещо в обмеженому об'ємі. Всередині суглоба знаходиться хрящова губа (для кращого охоплення суглобової поверхні головки) і зв'язка головки стегнової кістки, в якій проходять судини та нерви, що живлять головку. Най­більш міцною зв'язкою, яка підкріплює суглоб і витримує вагу до 300 кг, є клубово-стегнова зв'язка.

К олінний суглоб утворений внаслідок зчленування трьох кісток: виростків великогомілкової та стегно­вої кісток і наколінка (рис. 4.66). Це досить складний суглоб, всередині якого знаходяться медіальний та латеральний меніски, передня та задня хрестоподібні зв'язки, а капсула утворює багато виворотів (сумок). Деякі сумки сполу-чаються з порожниною колінного суглоба, що має практичне значення при запальних процесах. За будовою суглоб складний, за формою - виростковий, за функцією - двоосьовий. В ньому можливі згинання та розгинання і при зігнутому коліні - обертання навколо вертикальної осі (внаслідок розслаблення бічних зв'язок, які підкріплюють капсулу).

. З’єднання кісток гомілки. Надп’ятково-гомілковий суглоб. Суглоби стопи. Склепіння стопи.

Верхні кінці великогомілкової та малогомілкової кісток утворюють плоский малорухомий суглоб. Тіла кісток гомілки з'єднані за допомогою синдесмозу (міжкісткової мембрани), а нижні кінці - теж за допомогою синдесмозу (зв'язки).

Надп'ятковий суглоб (гомілковостопний), аrtісиlаtiо tаlосrиrаlis, утво­рений нижніми кінцями малогомілкової та великогомілкової кісток, суглобові поверхні яких, як вилка, охоплюють надп'яткову кістку. За будовою цей суглоб складний, за формою - блокоподібний, за функцією - одноосьовий. У ньому можливі згинання і розгинання стопи навколо фронтальної осі (рис. 4.67).

Кістки заплесна зчленовуються суглобами, капсули яких підкріплюються короткими зв'язками як із підошовної, так і з дорзальної поверхонь стопи. Рухи в цих суглобах доповнюють рухи в надп'ятковому суглобі.

І з суглобів заплесна практичне значення мають надп'ятково-човникоподібний і п'ятково-кубоподібний, які хірурги об'єднують в один поперечний суг­лоб заплесна - суглоб Шопара (рис. 4.68). По лінії цього суглоба можна ампуту­вати стопу, попередньо перерізавши міжкісткову зв'язку, яка йде до човникоподібної і кубоподібної кісток. Цю зв'язку називають "ключем" суглоба Шопара.

Кістки заплесна з'єднуються з основами плеснових кісток і утворюють плоскі малорухомі заплесно-плеснові суглоби. В хірургії вони відомі як суглоб Лісфранка. Його "ключем" є медіальна заплесно-плеснова міжкісткова зв'язка.

Плеснофалангові та міжфалангові суглоби за своєю будовою і рухами подібні до аналогічних суглобів кисті.