 Анатомія людини (АКУШЕРКА)

Лекція № 4 Анатомія кісток верхньої і нижньої кінцівок та їх з’єднання

4.1. Кістки та з’єднання грудного пояса, кістки вільної частини верхньої кінцівки. Ключиця. Лопатка. З’єднання грудного пояса: груднинно-ключичний і надплечово-ключичний суглоби. Плечова кістка. Променева кістка. Ліктьова кістка. Кістки кисті. З’єднання кісток вільної верхньої кінцівки: променево-ліктьовий синдесмоз, плечовий суглоб, ліктьовий суглоб, суглоби кисті.

4.2. Кістки таза, з’єднання їх. Кульшова кістка (клубова, сіднича, лобкова кістки). Крижово-клубовий суглоб. Лобкове зрощення. Зв’язки таза. Таз у цілому. Великий таз, малий таз. Середні розміри жіночого таза. Площини малого таза (вхід, широка частина, вузька частина, вихід). Осі таза. Статеві особливості таза.

4.3. Анатомічна будова кісток нижньої кінцівки. Стегнова кістка. Кістки гомілки. Кістки стопи. Кульшовий і колінний суглоби. З’єднання кісток гомілки. Надп’ятково-гомілковий суглоб. Суглоби стопи. Склепіння стопи.

Самостійна робота: Площини та розміри жіночого таза(СПРС).

Латинські терміни: os femoris, os tibia, os fibula, patella, pedis. scapula, clavicula, humerus, radius, ulna, ossa manus.

4.1. Кістки та з’єднання грудного пояса, кістки вільної частини верхньої кінцівки. Ключиця. Лопатка. З’єднання грудного пояса: груднинно-ключичний і надплечово-ключичний суглоби. Плечова кістка. Променева кістка. Ліктьова кістка. Кістки кисті. З’єднання кісток вільної верхньої кінцівки: променево-ліктьовий синдесмоз, плечовий суглоб, ліктьовий суглоб, суглоби кисті.

Скелет верхньої кінцівки складається з пояса і вільної кінцівки. Пояс складається з двох кісток - ключиці і лопатки. Вільна кінцівка має відділи: плече (плечова кістка), передпліччя (променева та ліктьова кістки) і кисть. Кисть поділяється на: зап'ясток (складається з 8 кісток), п'ясток і фаланги пальців.

Ключиця (сlаviсulа) - це S-подібно вигнута кістка, яка розміщується між ключичною вирізкою груднини і акроміальним відростком лопатки. В ключиці роз­різняють тіло округлої форми та два кінці: потовщений груднинний і сплющений звер­ху униз акроміальний (рис. 4.46). Вона зумовлює рухи верхньої кінцівки, відстав­ляючи плечовий суглоб на потрібну відс­тань від грудної клітки.

Лопатка (sсариlа) - плоска, три­кутної форми кістка. Вона має верхній, нижній та латеральний кути, передню і задню поверхні, медіальний, латеральний та верхній краї. На латеральному куті знаходиться суглобова западина для го­ловки плечової кістки. У верхній частині задньої поверхні розташована ость, яка в латеральному напрямку закінчується пле­човим відростком - акроміоном. Над верхнім краєм лопатки, поблизу суглобової западини, знаходиться дзьобоподібний від­росток (рис. 4.47). Над остю розташована надостьова ямка, під остю - підостьова.

З'єднання кісток плечового пояса. Груднинний кінець ключиці зчленовується з грудниною й утворює груднино-ключичний суглоб сідлоподібної форми (рис. 4.48). Всередині суглоба є хрящовий диск, внас­лідок чого він функціонує як кулястий.

У ньому можливі рухи ключиці навколо сагітальної (угору і униз), вертикальної (уперед і назад) осей та обертання навколо власної осі. Зовнішній кінець ключиці з'єднується з акроміальним відростком лопатки плоским малорухомим суглобом (рис. 4.49). Між дзьобоподібним та акроміальним відростками лопатки натягнута міцна дзьобо-акроміальна зв'язка, яка виконує функцію склепіння плечового суглоба, перешкоджаючи підняттю верхньої кінцівки вище горизонтальної лінії.

Кістки вільної частини верхньої кінцівки. Плечова кістка. Променева кістка. Ліктьова кістка. Кістки кисті. З’єднання кісток вільної верхньої кінцівки: променево-ліктьовий синдесмоз, плечовий суглоб, ліктьовий суглоб, суглоби кисті.

П лечова кістка (hитerиs) - належить до довгих кісток. Вона має тіло і два кінці - проксимальний та дистальний. На проксимальному кінці розрізняють головку, анатомічну шийку, нижче - хірургічну шийку (місце найчастіших переломів). На тілі спіралеподібне проходить борозна променевого нерва. Дистальний кінець несе на собі виросток для з'єднання з кістками передпліччя і два надвиростки - латеральний та медіальний (у дітей його переломи бувають частіше). Над виростком спереду знаходиться вінцева ямка, ззаду - ямка ліктьового відростка (рис. 4.50).

Л іктьова кістка (ulпа) розташована з медіальної сторони передпліччя з боку V пальця (мізинця). Це довга кістка, яка на верхньому (проксимальному) кінці має два відростки - ліктьовий та вінцевий, а між ними розташована блокоподібна вирізка. Нижній (дистальний) кінець несе на собі головку і шило­подібний відросток (рис. 4.51).

Променева кістка (rаdіus) розташована з латеральної сторони перед­пліччя (з боку великого пальця). Вона теж належить до довгих трубчастих кісток, її верхній (проксимальний) кінець представлений головкою, під якою знаходиться шийка. На нижньому (дистальному) кінці розрізняють зап'ясткову суглобову поверхню, ліктьову вирізку та шилоподібний відросток. Тіла обох кісток передпліччя мають тригранну форму, а загострені краї, що повернуті один до одного, називаються міжкістковими.

Кістки зап'ястка розташовані у два ряди (рис. 4.52). У верхньому (прок­симальному), рахуючи від великого пальця, лежать: човникоподібна, півмісяцева, тригранна і горохоподібна кістки. У нижньому (дистальному) ряді розрізняємо кістку-трапецію, трапецієподібну, головчасту і гачкувату кістки. Долонна поверхня зап'ястка увігнута і утворює борозну, а зв'язка, що натягнута

над борозною, перетворює її на канал зап'ястка, в якому з передпліччя на кисть проходять сухожил­ки м'язів, судини та нерви.

Кістки п'ястка представлені п'ятьма корот­кими кістками, кожна з яких має основу, тіло і головку.

Ф аланги пальців - це короткі кістки, які теж мають основу, тіло і головку. Головка несе блокоподібну поверхню. Фаланги позначаються як І, II, III, або як проксимальна, середня і дистальна. Кожний палець, за винятком великого, складається з трьох фаланг, а великий має лише проксимальну і дистальну фаланги.

Кістки вільної верхньої кінцівки з'єднуються між собою за допомогою суглобів: плечового, ліктьо­вого та суглобів кисті.

П лечовий суглоб (аrtісиlаtіо hитеrі) утворений головкою плечової кістки та суглобовою западиною лопатки, яка доповнюється хрящовою суглобовою губою (рис. 4.53). Це типовий кулястий суглоб, в якому можливі такі рухи, як згинання і розгинання, відведення та приведення, обертання всередину та назовні (пронація та супінація), а також периферичне обертання (циркумдукція). Суглобова капсула досить вільна й укріплюється лише однією дзьобо-плечовою зв'язкою. Через порожнину суглоба проходить сухожилок довгої головки двоголового м'яза плеча.

В утворенні ліктьового суглоба (аrtісиlаtіо сиbiti) бере участь три кістки: плечова, ліктьова та променева (рис. 4.54). Тому за будовою він є складним. Цей суглоб складається з трьох суглобів: плечоліктьового, плечопроменевого та проксимального променеліктьового. Ці три суглоби мають спільну капсулу, яка підкріплюється бічними зв'язками. Ліктьовий суглоб за формою є гвинтоподібним, і в ньому можливі такі рухи, як згинання та розгинання навколо фронтальної осі.

Кістки передпліччя з'єднуються між собою двома видами з'єднань: 1) син­десмозом (за допомогою міжкісткової перетинки) та 2) проксимальним і дисталь­ним променеліктьовими суглобами, які функціонують як єдиний комбінований циліндричний суглоб. При цьому відбувається обертання променевої кістки разом з кистю назовні (супінація) і всередину - (пронація) навколо вертикальної осі. Ліктьова кістка при цьому залишається нерухомою (рис. 4.55).

П роменезап'ястковий суглоб (аrtісиlаtіо radiocarpea) утворений шляхом зчленування дистального кінця променевої кістки з трьома кістками першого ряду зап'ястка (рис. 4.56). За будовою цей суглоб складний, за формою -еліпсоподібний. У ньому можливі такі рухи, як згинання і розгинання, відведення та приведення, колові рухи. Капсула підкріплюється бічними зв'язками.

З'єднання кісток кисті. Середній зап'ястковий суглоб знаходиться між І і II рядом кісток зап'ястка, а між окремими кістками зап'ястка утворюються плоскі міжзап'ясткові суглоби. Разом з плоскими малорухомими зап'ястково-п'ястковими суглобами (з II по V) вони утворюють тверду основу кисті. Зап'яст­ково-п'ястковий суглоб великого пальця є сідлоподібним за формою, в ньому можливі такі рухи, як відведення та приведен­ня, згинання та розги­нання, а також проти­ставлення великого пальця мізинцю (опо­зиція) і зворотний рух (репозиція), що характерно лише для людини. П'ястково-фалангові суглоби за формою кулеподібні, а міжфалангові -типові блокоподібні. Капсули всіх цих суглобів підкріплюються бічними зв'язками (рис. 4.57). Особливості будови суглобів надають кисті надзвичайну рухомість, яка потрібна в процесі трудової діяльності.

4.2. Кістки таза, з’єднання їх. Кульшова кістка (клубова, сіднича, лобкова кістки). Крижово-клубовий суглоб. Лобкове зрощення. Зв’язки таза. Таз у цілому. Великий таз, малий таз. Середні розміри жіночого таза. Площини малого таза (вхід, широка частина, вузька частина, вихід). Осі таза. Статеві особливості таза.

Пояс нижньої кінцівки складається з тазо­вих кісток.

Тазова кістка (кульшова) (оз сохае; рис. 4.58.) утворюється у 20—22 роки внаслі­док повного зрощення клубової, сіднич­ної та лобкової кісток. У місці зро­щення їх на зовнішній поверхні зна­ходиться глибока кульшова западина (асеtаbulum), оточена з трьох боків високим краєм, а з четвертого — вирізкою кульшової западини. По пе­риферії кульшової западини прохо­дить суглобова півмісяцева поверхня. Майже вся западина (за винятком не­великої кульшової ямки) вкрита хря­щовою тканиною і служить для зчле­нування з головкою стегнової кістки.

Клубова кістка (оs іlіum) складаєть­ся з тіла та крила . Тіло кістки має значну

товщину і формує верхній край куль­шової западини, яка знаходиться на її зовнішній поверхні. Крило кістки тонше за її тіло і обернене догори та дозаду, причому передня частина відхилена вбік, а задня — присередньо. Дугопо­дібна лінія на внутрішній поверхні кістки відділяє тіло кістки від її крила. Верхній край крила потовщений, нагадує літеру S і має назву клубового гребеня. На гребені виділяють зовнішню і внутрішню губи, між якими проходить проміжна лінія. До цих утворів прикріплюються м'язи живота. Спереду гребінь закінчується заокругленою передньою верхньою клу­бовою остю, нижче від якої знахо­диться передня нижня клубова ость. На задньому кінці клубового гребеня є задня верхня клубова ость, а ниж­че — задня нижня клубова ость. На внутрішній поверхні крила клубової кістки розміщується заглиблення -клубова ямка, ззаду якої знаходиться нерівна вушкоподібна по­верхня, за допомогою якої клубова кістка зчленовується з крижовою. Вище і дозаду від цієї поверхні знаходиться клубова горбистість, до якої прикріп­люються зв'язки. Сіднична (зовнішня) поверхня крила клубової кістки опукла, і на ній можна побачити передню, задню і нижню сідничні лінії, від яких починаються сідничні м'язи.

Сіднична кістка (оs іsсhіі) розмі­щується донизу від кульшової западини і складається з тіла та гілки. Тіло з'єднується з клубовою і лобковою кістками, а його задній край на межі з клубовою кісткою утворює велику сідничну вирізку, нижче від якої зна­ходиться мала сіднична вирізка. Велику сідничну вирізку відділяє від малої сід­нична ость. На межі між тілом сідничної кістки і її гілкою знаходить­ся, обернений назовні і назад, сід­ничний горб, до якого прикріплюються зв'язки та м'язи.

Лобкова кістка (оs рubіs) складаєть­ся з тіла і верхньої та нижньої гілок .

Тіло кістки з'єднується з клубовою і сідничною кістками і утворює передню частину кульшової западини. Верхня гілка лобкової кістки відходить від її тіла вперед, униз та присередньо, а її верхній край дещо загострений і має назву гребеня лобкової кістки. Його передній відділ закінчується лоб­ковим горбком. Вздовж нижнього краю верхньої гілки лобкової кістки про­ходить затульна борозна, де лежать одноіменні судини і нерв.

До нижньої частини переднього від­ділу верхньої гілки приєднується під кутом нижня гілка лобкової кістки, а в місці їхнього з'єднання утворюється поверхня зрощення, що має овальну форму.

Щоб відрізнити тазові кістки, слід пам'ятати, що кульшова западина обер­нена униз і назовні, а клубова — назад і вгору.