 Анатомія людини (АКУШЕРКА)

Лекція № 5. Анатомія м’язів голови та шиї, м’язів тулуба

5.1. М’яз як орган, визначення. Сухожилки, апоневрози. Допоміжні апарати м’язів.

5.2. Загальні поняття про біомеханіку м’язів.

5.3.Початок і прикріплення м’язів: їх функціональна характеристика.

5.4.Класифікація м’язів.

А) М’язи голови: апоневротичний шолом, будова та функції жувальних м’язів, мімічні м’язи: особливості будови, функції.

Б) М’язи шиї: класифікація (поверхневі, надпід’язикові, підпід’язикові, глибокі). Шийна фасція. Сонна піхва.

В) Топографічні утворення тулуба. Ділянки спини, грудей, живота, трикутники діафрагми.

Г) М’язи спини (поверхневі, власні м’язи спини), їх розташування, функції.

Ґ) М’язи грудної клітки (поверхневі, власні), розташування, функції.

Д) М’язи живота: розташування, функції. Апоневроз живота, біла лінія живота, пупкове кільце, пахвинний канал, піхви прямого м’яза живота.

Самостійна робота: М’яз як орган, сухожилки, апоневрози, загальні поняття про біомеханіку м’язів

Самостійна робота: М’язи шиї: класифікація (поверхневі, надпід’язикові, підпід’язикові, глибокі). Шийна фасція. Сонна піхва.

Латинські терміни: musculus, fascia, ossa sesamoidea.

5.1.М’яз як орган — визначення. Сухожилки, апоневрози.

Допоміжні апарати м’язів.

ЗАГАЛЬНА МІОЛОГІЯ

Розвиток м'язів. М'язи тулуба розвиваються із мезенхіми, яка розташована по боках спинної струни і нервової трубки. Мезодерма поділяється на сегменти, з яких потім розвиваються міотоми, які, зливаючись, дають початок м'язовим волокнам. З дорсальних міотомів розвивається дорсальна (спинна) мускулатура, а із вентральних - вентральна (яка розташовується на передній та бічній сто­ронах тулуба). В кожний містом вростають гілки однойменного спинномозкового нерва, тобто м'язи, які розвинулися з декількох міотоміе, іннервуються декількома нервами (наприклад, прямий м'яз живота).

М'язи кінцівок розвиваються з мезенхіми бруньок кінцівок. Ці м'язи досить диференційовані у вищих форм внаслідок того, що у них кінцівки перетворилися в складні важелі, які виконують складні рухи.

М'язи голови виникають частково з головних сомітів та з мезодерми зябро­вих дуг.

М'яз як орган. В організмі людини нараховують 400 – 600 м’язів.Кожний м'яз (musculus) складається із пучків посмугованих м'язових волокон, які з'єднуються за допомогою пухкої сполучної тканини в пучки першого порядку, а вони - в пучки другого порядку і т.д., утворюючи черевце. На кінцях кожного черевця сполучнотканинні прошарки переходять у сухожилок м'яза. Отже, черевце є активною складовою м'яза, а сухожилок - пасивною, за допомогою якої він прикріплюється до кісток. Широкі м'язи тулуба мають широкі сухожилки, які називаються апоневрозами.

Основною функцією м'язів є їх здатність до скорочення. При скороченні м'язів відбувається зближення двох точок, до яких вони прикріплюються. Отже, точка, яка є нерухомою - це місце початку м'яза, а точка, з якої починається скорочення м'яза, називається місцем його прикріплення. Ці точки можуть мінятися місцями, і тоді змінюється функція м'яза. Кожний рух в будь-якому суглобі є результатом дії м'язів-антагоністів, тобто м'язів, що виконують протилеж­ну функцію (наприклад, при скороченні м'яза-згинача скорочується і м'яз-розгинач, утримуючи його від надмірного скорочення). М'язи, які виконують однакову функцію, називаються синергістами.

До допоміжного апарату м'язів належить їх оболонка з волокнистої сполучної тканини, яка називається фасцією. Фасції слугують опорою для органів, м'язів, судин, нервів, захищаючи їх від ушкоджень. Фасції бувають поверхневі і глибокі.