Грудна клітка

Грудна клітка формується 12-ма парами ребер, непарною грудною кісткою (грудниною) та грудними хребцями (рис. 4.42).

Ребра (соstае) являють собою вузькі, довгі, вигнуті плоскі кістки. Роз­різняють справжні ребра .(верхніх сім), вони самостійно переднім кінцем прикріплюються до груднини; несправжні ребра (VIII, IX, X) - вони своїми хрящами з'єднуються з хрящем попереднього ребра і лише тоді досягають груднини; коливальні ребра (XI, XII) - їх передні кінці вільно закінчуються в м’язах передньобічної стінки живота.

У кожному ребрі розрізняють зад­ню - кісткову частину і передню - ре­берний хрящ. Кісткова частина має го­ловку, шийку і тіло. Між шийкою і тілом у верхніх 10-ти парах ребер знаходиться горбик ребра. На тілі розміщені зовнішня та внутрішня поверхні, верхній і нижній краї. На внутрішній поверхні нижнього краю помітна борозна ребра, де приля­гають судини і нерви (рис. 4.43, а). Тому . голку при пункції плевральної порожнини потрібно вводити по верхньому краю ребра.

Перше ребро, на відміну від усіх інших, має верхню та нижню поверхні, зовнішній та внутрішній краї. На верхній поверхні є драбинчастий горбик (місце прикріплення драбинчастого м'яза). По­заду від горбика знаходиться борозна під­ключичної артерії, попереду - борозна підключичної вени (рис. 4.43, б).

Груднина

Груднина (stеrпит) - це плоска кістка, яка складається з трьох частин -ручки (верхня частина), тіла та мечопо­дібного відростка (рис. 4.44). Тіло з'єд­нане з ручкою під тупим кутом. На верх­ньому краї ручки знаходиться яремна вирізка, по боках від якої — ключичні вирізки. На бічних краях ручки і тіла груднини помітні реберні вирізки.

Будова груднини відрізняється від інших кісток значним вмістом червоного кісткового мозку. Стернальна пункція (пункція грудини) виконується для отри­мання певної частини кісткового мозку. Отриманий пунктат наносять на пред­метне скло і роблять мазки, які дослі­джують мікроскопічне. Ця маніпуляція призначається пацієнтам із захворю­ваннями крові, а також для пересадки кісткового мозку при лікуванні проме­невої хвороби.

Г руднина містить багато ніжної губ­частої речовини із досить розвинутою кровоносною сіткою, що дає можливість проводити внутрішньогруднинне пере­ливання крові.

З'єднання кісток грудної клітки

Своїми задніми кінцями (голов­ками) ребра зчленовуються з грудними хребцями і утворюють суглоб головки ребра (рис. 4.45). Горбики ребер зчле­новуються з поперечними відростками і утворюють суглоб горбика ребра. Ці суглоби комбіновані, в них відбувається піднімання та опускання ребер. Сім пар верхніх ребер своїми передніми кінцями зчленовуються з грудниною. Перше ребро з грудниною утворює синхондроз, а останніх 6 - суглоби (діартрози).

VIII, IX, X ребра між собою з'єднуються за допомогою синхондрозів і утворюють ре­берну дугу.

Грудна клітка в цілому

Грудна клітка (thоrах) обмежовує грудну порожни­ну, в якій розташовуються внутрішні органи: серце, леге­ні, трахея, стравохід, судини і нерви. Форма грудної кліт­ки залежить від статі, віку, будови тіла і фізичного розвит­ку. Вона може бути широкою і короткою, довгою і вузькою, але завжди, на відміну від тварин, у людини передньозадній розмір грудної клітки менший від поперечного.

В ерхній отвір грудної клітки обмежений тілом І грудного хребця, першою парою ребер і верхнім краєм ручки груднини. Нижній отвір обмежений тілом XII грудного хребця, реберними дугами і мечоподібним відростком. Він закритий діафрагмою. У жінок грудна клітка коротша, ніж у чоловіків.

Права і ліва реберні дуги утворюють підгруднинний кут, відкритий донизу. Між ребрами є міжреберні простори.

На форму грудної клітки впливають перенесені захворювання. Наслідком рахіту буває так звана куряча грудна клітка, коли кут груднини виступає вперед у вигляді кіля птахів. Якщо людина переносить захворювання, які впливають на функцію дихання, то у неї може сформуватися бочкоподібна грудна клітка тощо.

Рухи грудної клітки при диханні відбуваються нерівномірно. Причиною є те, що нижні ребра довші і більш вигнуті, а верхні - коротші і менш вигнуті. У верхніх відділах грудної клітки спостерігається так зване реберне дихання, коли під час вдиху вона розширюється в сагітальному напрямку. Одночасно з цим нижні відділи розширюються в поперечному напрямку (черевне дихання). Перше ребро взагалі дуже малорухоме, а тому верхівки легень вентилюються недостатньо. Це в певних умовах призводить до розвитку патологічного процесу (наприклад, туберкульозу) в першу чергу на верхівках легень.

На зовнішній поверхні грудної клітки розрізняють наступні умовні лінії: передня серединна лінія, пригруднинна лінія, середньоключична (соскова) лінія; передня, середня і задня пахвові лінії; лопаткова лінія, прихребтова лінія та задня серединна лінія.

12