- •2.1.Загальні дані про скелет та його функції. Класифікація кісток. Кістка як орган, її хімічний склад. Будова трубчастої кістки, її частини.
- •2.2.Окістя. З’єднання кісток, їхня класифікація. Види синартрозів, симфізи, діартрози. Види рухів у суглобах. (спрс)
- •2.3.Будова суглоба. Допоміжний апарат суглобів. Класифікація суглобів за будовою, формою суглобових поверхонь, за функцією.
- •2.5.Анатомічні площини (сагітальна, фронтальна, горизонтальна) та осі (фронтальна, вертикальна, сагітальна), їхня характеристика, використання для опису кісток та їхніх частин.
- •Хребетний стовп
- •Будова хребців
- •Види з'єднань між хребцями
- •Грудна клітка
Види з'єднань між хребцями
Між хребцями є всі види з'єднання, а саме (рис. 4.37): синдесмози -наприклад, передня та задня поздовжні зв'язки, а також жовта зв'язка між дугами хребців (синеластоз); синхондрози - це диски між тілами хребців; синостози - це крижові хребці, які зрослися в одну крижову кістку; діартрози - це суглоби, які утворені при зчленуванні верхніх суглобових відростків хребця, що лежить нижче, з нижніми суглобовими відростками хребця, що розташований вище. За будовою ці суглоби комбіновані, за формою плоскі, за функцією багатоосьові, але малорухомі.
Тіла двох сусідніх хребців з'єднуються
між собою за допомогою міжхребцевих
дисків. Кожен диск має форму опуклої
лінзи, периферична частина якої
утворена волокнистим хрящем; його
волокна утворюють фіброзне кільце, а
центральна частина складається з
еластичної речовини, яку називають
драглистим ядром (рис. 4.38). За допомогою
фіброзного кільця тіла сусідніх хребців
з'єднуються між собою. Драглисте
ядро, яке знаходиться всередині
фіброзного кільця і стискується
тілами сусідніх хребців, виконує
роль амортизатора.
Уздовж хребетного стовпа тіла хребців і між-хребцеві диски з'єднані передньою та задньою поздовжніми зв'язками. Короткими зв'язками з'єднані поперечні відростки (міжпоперечні зв'язки), остисті відростки (міжостисті зв'язки). Над верхівками остистих відростків проходить довга надостиста зв'язка, яка в шийній частині переходить у так звану каркову зв'язку (вона добре розвинена у копитних тварин) (рис. 4.39).
Між І шийним хребцем і потиличною
кісткою утворюються правий та лівий
атлан-топотиличні суглоби - комбіновані
за будовою, еліпсоподібні за формою і
двохосьові за функцією (рис. 4.40). В
них можливі рухи: навколо фронтальної
(згинання і розгинання голови) і
сагітальної (відведення і
приведення) осей. У циліндричному
атланто-осьовому суглобі
відбуваються повороти голови вправо і
вліво. При цьому атлант обертається
навколо
зуба II
шийного
хребця разом із черепом.
Хребет у цілому
Хребет дорослої людини має вигини. Розрізняють вигини фізіологічні та патологічні. До фізіологічних належать: 1) лордоз -вигин, обернений опуклістю вперед. Лордоз є шийний і поперековий. Вони виникають у дитини, коли вона починає тримати голову і ходити; 2) кіфоз - вигин, обернений опуклістю назад. Кіфоз є грудний та крижовий. Вони виникають, коли дитина починає сидіти (рис. 4.41).
У людей в нормі е також невеликий вигин хребта вбік - сколіоз. Він виникає внаслідок більшого розвитку мускулатури однієї половини тіла (у правші - справа, у лівші - зліва). В старшому віці збільшується грудний кіфоз. При хворобливих (патологічних) змінах можливе утворення горба (гібус).
Вигини хребта пом'якшують поштовхи та струси тіла при ходінні, бігові, стрибках.
Н
езважаючи
на незначну рухомість міжхребцевих
суглобів, в хребті в цілому можливі
такі рухи, як згинання і розгинання,
відведення і приведення (нахили в
боки) та так зване скручування. Досить
рухомими є шийний та поперековий відділи
хребта. До якого рівня можна розвинути
гнучкість хребта, видно з досягнень
гімнастів .і циркових артистів.
