 Анатомія людини (АКУШЕРКА)

Лекція № 2 . Загальні дані про скелет. З’єднання кісток. Анатомія кісток тулуба та їх з’єднання

2.1.Загальні дані про скелет та його функції. Класифікація кісток. Кістка як орган, її хімічний склад. Компактна й губчаста кісткова речовина, її будова. Будова трубчастої кістки, її частини.

2.2.Окістя. З’єднання кісток, класифікація їх. Види синартрозів, симфізи, діартрози. Види рухів у суглобах.

2.3.Будова суглоба. Допоміжний апарат суглобів. Класифікація суглобів за будовою, формою суглобових поверхонь, та за функцією.

2.4.Міжнародна анатомічна номенклатура. Її значення для вивчення анатомії, клінічних дисциплін. Основні анатомічні терміни, які розкривають топографію анатомічних об’єктів та їхні основні характеристики.

2.5.Анатомічні площини (сагітальна, фронтальна, горизонтальна) та осі (фронтальна, вертикальна, сагітальна), характеристика їх, використання для опису кісток та їхніх частин.

2.6.Хребтовий стовп, його відділи. Будова хребців. Основні ознаки шийних, грудних і поперекових хребців. Крижова кістка. Куприк. З’єднання хребців. Міжхребцеві диски. Зв’язки і суглоби хребта. Хребтовий стовп у цілому. Груднина. Ребра. З’єднання кісток грудної клітки. Грудна клітка в цілому.

Самостійна робота: Окістя. З’єднання кісток, їхня класифікація. Види синартрозів, симфізи, діартрози. Види рухів у суглобах. (СПРС)

Латинські терміни: skeleton, os, articulatio, symphysis, sutura.

2.1.Загальні дані про скелет та його функції. Класифікація кісток. Кістка як орган, її хімічний склад. Будова трубчастої кістки, її частини.

Основною відмінністю тварин від рослин є їх пристосування до навколиш­нього середовища шляхом переміщення в просторі.

У тваринному світі існує три види руху: 1) амебоїдний (за допомогою протоплазми - амеби); 2) миготливий (за допомогою війок - інфузорії); 3) м'я­зовий (за допомогою спеціальних м'язових елементів, що мають здатність скорочуватися). У людини збереглися всі ці три види руху: амебоїдний рух лейкоцитів, коливання війок миготливого епітелію і скорочення м'язо­вих волокон,які становлять м'язи.

Опорно-руховий апарат складається з кіс­ток, їх з'єднань та м'язів. Кістки та їх з'єднання становлять пасивну частину, а м'язи - активну частину опорно-рухового апарату. Кістки ви­конують функцію важелів, а м'язи змінюють положення кісток.

Вчення про кістки та їх з'єднання (остеологія і артросиндесмологія)

Остеологія - вчення про кістки.

Скелет (skeleton) - це комплекс щільних утворів, які розвиваються із ме­зенхіми. Увесь скелет людини складається з кісток голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок (рис. 4.2).

Скелет виконує наступні функції:

1. опори (внаслідок прикріплення м'яких тканин до різних частин скелета);

2. рухів (завдяки будові кісток у вигляді важелів);

3. захисну (шляхом формування кісткових каналів і порожнин - череп, грудна клітка, таз);

4. обміну речовин (особливо мінеральний обмін, тому що кістка є депо мінеральних солей - фосфору, калію, кальцію, заліза тощо);

5. к ровотворну (кістковий мозок, який знаходиться в кістках);

6) діагностичну (за допомогою радіоактивних ізотопів рентгенівських променів).

Класифікація кісток (рис. 4.3):

1. Довгі кістки - мають тіло (діафіз) і кінці (епіфіз - проксимальний та дистальний). Між діафізом та епіфізом є "зона росту" - метафіз, за рахунок чого кістка росте у довжину.

2. Короткі кістки - наприклад, фаланги пальців.

3. Плоскі кістки - широкі, мають захисну функцію (наприклад, лопатка).

4. Змішані кістки - мають елементи плоских і губчастих кісток (наприклад хребці).

5. Повітроносні кістки - мають порожнину, яка заповнена повітрям

(наприклад, верхня щелепа).

6 . Сесамоподібні кістки (наприклад, наколінок).

Кістка як орган. Кістка (os) як орган складається із різних тканин: основної - влас­не кісткової, а також хрящової, кровотворної, жирової, її пронизують судини і нерви. Кіст­кова тканина складається з клітинних елемен­тів та основної (міжклітинної) речовини (див. розділ 2). Серед усіх тканин організму міжклі­тинна речовина кістки вирізняється високим вмістом неорганічних речовин, що забезпечує механічну міцність скелета. Знежирена, відбілена та висушена кістка (мацерована) на 1/3 складається з органічних речовин, які отримали назву "осеїн", і на 2/3 - з неорганічних (макро- та мікроелементи).

У живому організмі кістка містить до 50 % води, 28,15 % органічних речо­вин, в тому числі 15,75 % жиру і 21,85 % неорганічних речовин, які представлені сполуками кальцію, фосфору, магнію та інших елементів.

Я кщо опустити кістку в кислоту, то солі розчиняться, а органічна речовина залишиться. Таку кістку можна зав'язати у вузол, і вона не зламається. Якщо кістку спалити, то органічна речовина згорить, а солі залишаться, і така кістка буде твердою, але крихкою. Саме наявність як органічних, так і неорганічних речовин одночасно спричинює міцність та пружність кісток

Таким чином, міцність кістки (механічні властивості) забезпечується фізико-хімічною єдністю органічних та неорганічних речовин, а також конструкцією кісткової тканини.

Кожна кістка складається із компактної та губчастої кісткової речовини, співвідношення яких є різним у різних кістках і навіть в межах однієї кістки. Універсальною структурною оди­ницею зрілої кісткової тканини є пластинка, яка в губчастій речовині формує трабекули, а в компактній - остеони.

О стеон утворений концентричними плас­тинками, що обмежовують центральний канал, в якому проходять судини і нерви (рис. 4.4). Остеони в компактній речовині розміщуються впорядковано та орієнтовані відповідно до найбільшого навантаження на кістку. Компакт­на кісткова речовина розміщується завжди на поверхні кісток і утворює товстий шар в діафі­зах довгих кісток та тонкий зовнішній шар в їх епіфізах, а також в губчастих і плоских кістках. Губчаста кісткова речовина зазвичай розміщена всередині кістки. У цій речовині кісткові пластинки формують трабекули, що мають різний напрямок та обмежують комірки, які заповнені червоним кістковим мозком. Всередині довгих кісток є кістковомозковий канал, який у внутрішньоутробному періоді та в новонароджених заповнений червоним кістковим мозком, а в подальшому він замінюється на жовтий кістковий мозок.