20.5. Зовнішні жіночі статеві органи: лобкове підвищення, великі соромітні губи, малі соромітні губи, присінок піхви, присінкові залози, клітор. Ж іноча соромітна ділянка

До жіночої соромітної ділянки відносять лобкове підвищення, великі та малі соромітні губи, присінок піхви.

Великі соромітні губи (Lаbіа таjоrа рudепdi) - це складки шкіри, які містять багату жиром сполучну тканину. Спереду і ззаду вони з'єднуються між собою передньою і задньою спайками. Щілиноподібний простір між ними називається соромітною щілиною (рис. 11.8).

Спереду від лобкового симфізу є підвищення, яке утворене жировою клітковиною і має назву лобкового підвищення (топs риbіs).

Латеральна поверхня великих статевих губ і лобок вкриті волос­сям. Медіальна поверхня губ вкрита тонкою шкірою, яка своїм виглядом подібна до слизової оболонки.

Малі соромітні губи (lаbіа тіпоrа рudепdi) теж утворені двома поздовжніми складками шкіри і зна­ходяться в щілині між великими губами. Передні кінці малих губ охоплюють клітор і утворюють його шкірочку та вуздечку. Простір, який знаходиться між малими губами, є присінком піхви. В присінок відкри­ваються: сечівник, піхва та великі присінкові залози (бартолінійові). Ці залози є невеликими утворами овальної форми діаметром близько 1 см. їхні протоки відкриваються в борозні між основою малих губ і дівочою перетинкою.

К рім великих присінкових за­лоз, є малі залози присінка піхви, вивідні протоки яких відкриваються на слизовій оболонці між отворами піхви і сечівника.

Ці залози продукують тягучу рі­дину, яка змащує слизову оболонку присінка піхви.

Цибулина присінка - це гус­те венозне сплетення, яке подібне до кавернозної тканини і являє со­бою парний орган, що розташовуєть­ся з обидвох боків піхви і сечівника.

Клітор (сlitoris) (рис. 11.9) є аналогом печеристих тіл статевого члена, довжиною близько 3 см. У ньому розрізняють тіло, головку і ніжки, які прикріплюються до нижніх гілок лобкових кісток. Клітор покритий шкірою, яка містить численні нервові закінчення.

20.6. Промежина, визначення. Сечостатева діафрагма, діафрагма таза.

Промежина. Промежина (реrіпеит) - це комплекс м'яких тканин, які закривають вихід з порожнини малого таза. У вузькому розумінні - це ділянка, яка розта­шована між зовнішніми статевими органами й анусом. Промежина знаходиться між лобковим симфізом - спереду, куприком - ззаду і сідничними горбами - з боків. Лінія, яка з'єднує сідничні горби, ділить промежину на два трикутники: сечостатевий (передній) і анальний (задній). Сечостатевий трикутник знахо­диться між нижнім краєм симфізу і гілками лобкових та сідничних кісток, він закритий сечостатевою діафрагмою. Анальний трикутник закритий тазовою діафрагмою. Через сечостатеву діафрагму проходить сечівник, а в жінок ще й піхва. Через тазову діафрагму проходить як у чоловіків, так і у жінок пряма кишка (рис. 11.10).

Сечостатева діафрагма представлена глибокими м'язами однойменного трикутника (глибокий поперечний м'яз промежини, м'яз-стискач сечівника), які покриті верхньою та нижньою фасціями сечастатевої діафрагми.

Діафрагма таза представлена глибокими м'язами анального трикутника (куприковий м'яз, м'яз-підіймач відхідника), які покриті верхньою та нижньою фасціями тазової діафрагми.

Поверхневі м'язи промежини функціонально пов'язані із зовнішніми стате­вими органами та анальним відділом прямої кишки.

Чоловіча та жіноча промежина.

Промежина є дном тазу, яке утворене групою поперечно-смугастих м'язів і фасціями, що прикривають отвір тазового виходу.

У промежині виділяють сечостатеву (передню) область, що включає зовнішні статеві органи, сечовипускальний канал, м'язи сечостатевої діафрагми, піхву (у жінок) і заднепрохідну область, в якій знаходяться промежинний відділ прямої кишки із заднім проходом і зовнішнім утискувач (сфінктером) заднього проходу, а також м'язи тазової діафрагми.

Мал. 11.11. М'язи промежини

А - чоловіча; Б - жіноча:

1.- цибулинно-губчастий м'яз;

2.- поверхнева фасція промежини;

3.- сіднично – печеристий м'яз;

4.- поверхневий поперечний м'яз промежини;

5.- зовнішній утискувач заднього проходу;

6. - м'яз, що піднімає задній прохід;

7. - великий сідничний м'яз

Фасція тазу покриває м'язи тазового дна зверху. Вона є безпосереднім продовженням внутрішньочеревної фасції і складається з парієнтальної фасції тазу і вісцеральної фасції, що покриває органи малого тазу. Знизу промежина покрита поверхневою фасцією промежини (мал. 11.11.) і нижньою фасцією діафрагми тазу.

До м'язів тазового дна відносяться:

- м'яз, що піднімає задній прохід (мал. 11.11.), є основою тазової діафрагми, піднімає тазове дно, роблячи його пружним. Крапка початку м'язу знаходиться на внутрішніх поверхнях тазових кісток, звідки вона по косою прямує вниз до серединної лінії, де переплітається волокнами з однойменним м’язом протилежної сторони, оточуючи задній прохід. М'яз тісно стикається із зовнішнім утискувачем заднього проходу, а у жінок частина її пучків бере участь в утворенні утискувача піхви;

- глибокий поперечний м'яз промежини, створюючи сечостатеву діафрагму. Крапка початку м'язу розташовується на сідничних буграх, звідки вона прямує до серединної лінії і об'єднується з однойменним м’язом протилежної сторони;

- поверхневий поперечний м'яз промежини (мал. 11.11.), непостійний, розташовується у заднього краю сечостатевої діафрагми, перехрещується з однойменним м’язом, частково вплітається в цибулинно-губчастий м'яз і в м'яз, що стискає задній прохід;

- м'яз, що стискає сечовипускальний канал, парний, оточує перетинкову частину сечовипускального каналу, у чоловіків зростається з предстательною залозою, у жінок - з піхвою;

• сіднично – печеристий м'яз (мал. 11.11.) і цибулинно-губчастий м'яз (рис 11.11.), скорочуючись, сприяють ерекції, просуванню сечі або сперми. У чоловіків ці м'язи покривають корінь статевого члена, у жінок вони розвинені набагато слабкіше і закінчуються на кліторі або навколо входу в піхві.