Висновки

1. Основним методом дослідження психічнохворих є клініко-психопатологічний метод , що грунтується на бесіді з хворим, розпитуванні, спостереженні за виразом його обличчя та поведінкою. Метою цього методу є виявлення клінічних чинників, котрі характеризують стан особистості, психічної діяльності та поведінки пацієнта упродовж усього захворювання , вивчення умов і причин розвитку наявних порушень в результаті збору анамнестичних даних та визначення діагнозу на синдромологічному

2. Психіатрична історія хвороби – це збір загальних даних про хворого, скарг, а також анамнез життя і хвороби. На основі одержаних даних виставляють ведучий психопатологічний синдром.

3. Параклінічні методи дослідження, що застосовуються у психіатрії (експериментально-психологічний, патопсихологічний, нейрофізіологічні, нейрорентгенологічні, лабораторні дослідження, генетичні, епідеміологічний метод).

   ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Запитання для перевірки вивченого матеріалу

1. Дати визначення клініко-психопатологічного методу дослідження.

2. Описати схему психіатричної історії хвороби.

3. Які параклінічні методи дослідження найчастіше застосовуються для діагностики психічних захворювань?

4. Що таке експериментально-психологічний метод дослідження?

5. Що таке патопсихологічний метод дослідження?

6. Які найбільш поширені нейрофізіологічні методи дослідження?

7. Які Ви знаєте самі сучасні нейрорентгенологічні методи дослідження?

2. Теми доповідей і рефератів

25

1. Клінічне дослідження психічнохворих: бесіда з хворим в психіатричній клініці.

2. Параклінічні методи дослідження в психіатрії.

3. Психологічні аспекти медичної етики та деонтології.

3. Завдання для самостійного опрацювання

1. Опрацювати матеріал за опорним конспектом.

2. Здійснити теоретичний огляд наукових інформаційних джерел з проблеми методів дослідження в психіатрії.

  Література:

Основна:

1. Психіатрія. Підручник під ред. проф. О.К.Напреєнко. – Київ, 2001. – с.143-151.

2. Психиатрия. Учебник под ред. проф. Е.Н.Жарикова. – Москва, 2000. – с.64-87.

3. Лекции по психиатрии и медицинской психологии. Под ред. проф. В.А.Абрамова. – Донецк, 1998. – 198 с.

4. Руководство по психиатрии. Под ред. проф.А.Н.Тиганова. – Москва, 2001, т.1. – с. 144-163.

     5. Вітенко І.С. Загальна та медична психологія. – К.: “Здоров’я”, 1994. – С.52-291.

    6. Медсестринство в психіатрії. За ред. д.м.н. О.С.Чабана. – Тернопіль, «Укрмедкнига», 2001. – 249с.

     7. psychiatry.ukrtb.net/posobie/Ukr/R6.

     8. http://www.eurolab.ua/encyclopediaua/mental-diseases-ua/

Додаткова:

1. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства. – М.: Медицина, 1993. – 400 с.

2. Бадалян Л.О. Невропатология. – М.: Академия, 2000. – 384 с.

3. Блейхер В М. Экспериментально- психологическое исследование психических больных. - Т.: Медицина, 1970. - 176 с.

4. Брайт Д., Джонс Ф. Стресс. Теории, исследования, мифы. — СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. — 352 с.

5. Водопьянова Н. Е. Психодиагностика стресса.- СПб.: Питер, 2009.- 336 с.

6. Демьянов Ю.Г. Диагностика психических нарушений: Практикум. - СПб.: ИД «МиМ», ТОО «Респекс», 1999. - 224 с.

7. Дубровская Н.В. Психофизиология ребенка. – М.: Владос, 2000. – 200 с.

8. Зейгарник Б.В., Братусь Б.С. Очерки по психологии аномального развития личности. М., Изд-во МГУ, 1980. - 169 с.

9. Карелин А. Большая энциклопедия психологических тестов. - М.: Эксмо, 2007. - 416 с.

10. Макаров ИВ. Лекции по детской психиатрии. – СПб.: Речь, 2007. . – 293 с.

11. Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології. - К.: Перун, 1996. - 463 с.

12. Морозов Г.В., Ромасенко В.А. Нервные и психические болезни с основами медицинской психологии. - 6-е изд., исп. и доп. - М.: Медицина, 1982, 384 с, ил.