Висновки

Розкриваючи зміст визначення системи нормативного регулювання, необхідно зазначити, що система соціальних норм виступає лише частиною системи нормативного регулювання, оскільки в суспільстві діє два види норм: соціально-технічні і власне соціальні. Цей найбільш загальний розподіл всіх діючих в суспільстві норм має первинне, початкове значення.

Таким чином можна зробити наступні висновки:

1. Право займає особливе місце в системі нормативного регулювання суспільних відносин. Це місце визначається передусім тим, що воно фактично охоплює в своїх нормах всі найбільш важливі суспільні відносини, необхідність врегулювання яких об'єктивно існує.

2. Еволюція нормативно-правової бази суспільства пов'язана з появою і розвитком нових видів суспільних відносин. Право по суті відображає рівень соціально-економічного розвитку суспільства і тому в ідеалі повинне повністю відповідати його потребам у врегулюванні. Прагнення до цього зараз простежується і втілюється через вдосконалення правової системи шляхом прийняття нових правових норм. Це відрізняє право, скажімо, від норм звичаїв і релігії, які характеризуються певною стабільністю ось уже протягом багатьох років.

3. Найважливішою особливістю права, що визначає його місце як специфічного регулятора є забезпеченість реалізації його норм можливістю застосування заходів державного примусу. Необхідність цього визначається передусім тим, що деякі люди внаслідок прихильності до тих чи інших норм поведінки, або внаслідок соціальних умов життя продовжують керуватися застарілими або не відповідними дійсності реаліями, при цьому фактично порушуючи громадський порядок і тим самим суперечать інтересам суспільства. Виходячи з того, що право має своєю меті підтримку громадського порядку і втілення інтересів суспільства, то застосування заходів примусу також диктується об'єктивною необхідністю, тим більше, що умови і порядок застосування суворо регламентовані нормами права, що виключає можливість свавілля з боку держави.

4. Право, виражаючи суспільну волю, тобто сукупність виявів волі окремих індивідів у всій своїй різноманітності, виключає можливість існування різних варіантів інтерпретації його норм, прагнучи по можливості в найбільшій мірі їх деталізувати, щоб виключити можливість їх різного тлумачення. При цьому цей нюанс вирішується за допомогою тлумачення змісту правових норм компетентними органами, в яких працюють кваліфіковані юристи.

5. Норми права відрізняються загальною обов'язковістю, тобто всі суб'єкти суспільних відносин, що знаходяться в сфері дії даних норм, попадають під їх вплив і можуть або повинні керуватися ними. Закріплені в актах держави правові норми носять формально-визначений характер і підлягають зміні тільки в особливому, досить складному порядку. Важливим є те, що норми права формулюються компетентними висококваліфікованими особами, що об'єктивно представляють всі сторони суспільного життя і здатні дати конкретне формулювання норми, яка виражає інтереси всього суспільства загалом.

Отже право можна виділити, як особливий регулюючий засіб, який характеризується рядом ознак, що відрізняють його від інших видів соціальних норм і роблять його на даний момент найбільш соціально пріоритетним.