3.4. Співвідношення права і корпоративних норм

Корпоративні норми – правила поведінки, що встановлюються та забезпечуються політичними партіями, громадськими організаціями та іншими громадськими об'єднаннями людей¹⁹.

Корпоративні норми виступають невід'ємною частиною системи нормативного регулювання суспільних відносин. Вони виробляються на основі взаємодії індивідуальних свобод окремих членів різних громадських об'єднань.

З метою організації своєї діяльності, успішного вирішення внутрішніх задач організації створюють корпоративні норми, що є їх власними нормами Специфічна їх особливість полягає в тому, що їх дія обмежена межами тієї або іншої громадської організації і внаслідок цього, носить локальний характер.

Взагалі корпоративні норми можна визначити, як встановлені правила поведінки, виражені в статутах, положеннях, рішеннях громадських організацій для реалізації і досягнення цілей їх функціонування.

Сфера дії корпоративних норм зумовлена тим, що вони виражають волю учасників громадських об'єднань і мають для них обов'язковий характер. Корпоративні норми регулюють тільки внутрішні відносини: задачі і цілі даної організації, компетенцію органів, їх права і обов'язки, порядок вступу і виходу з даної організації, гарантії дотримання норм.

Норми громадських організацій правового характеру можуть міститися в спільних актах державних органів і громадських організацій, але при цьому більшій мірі набувають значення правового акту, оскільки виходять в основному від держави. Всі громадські об'єднаня можуть брати участь в правотворчості, однак здійснюють цю функцію в різних формах і різному об'ємі. Формально - юридично право видавати нормативно-правові акти закріплено в основному за профспілками і окремими видами кооперацій.

Можна зробити висновок, що корпоративні норми в значній мірі схожі з правовими. Вони, як і юридичні норми, документально закріплені, певною мірою деталізовані, мають політичний зміст, забезпечуються за допомогою організаційних заходів, санкцій і т.д. Однак потрібно відмітити відсутність безпосереднього зв'язку корпоративних норм з державною діяльністю. Ці норми поступаються правовим по силі, сфері діяльності, категоричності, однак мають і переваги: виражають активність і ініціативу, є самодіяльними, розповсюджують свою дію за межі правового регулювання.

Вплив права на корпоративні норми визначається характером і межами регулювання ними організації і діяльності громадських об'єднань. Положення, що містяться в Конституції України, законі України "Про об'єднання громадян" і інших законодавчих актах, визначають сферу дії корпоративних норм, їх гарантованість. Зокрема, недотримання статутних норм або здійснення об'єднанням діяльності, що суперечить нормам статуту, є підставою для припинення і навіть ліквідації громадського об'єднання²⁰.

Якщо спробувати зробити короткий висновок по всьому вище сказаному з даного питання, то необхідно наступне. Норми права і корпоративні норми мають спільні межі: вони містять чіткі, яскраво виражені правила поведінки; закріплені в спеціальних актах; являють собою систему норм. Відмінність між ними - в мірі забезпечення: якщо норми права встановлюються державою і забезпечуються її примусом, то норми громадських організацій забезпечуються силою громадської думки громадської організації, . Крім того пріоритет права визнається в нормах громадських організацій.