Міністерство освіти і науки України
Педагогічний коледж ЧНУ імені Юрія Федьковича
Реферат на тему: «Танці в Стародавній Греції»
Підготувала:
студентка 32 групи
Закраєвська Тетяна
Чернівці, 2017
Зміст
Вступ
1. Екскурс в історію танцю стародавньої Греції.
2. Різновиди танцю стародавньої Греції.
3. Групи грецьких танців.
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
«Шляхи розвитку людської культури складні й різноманітні. І хоч би які негаразди спіткали людство, його хода ніколи не була ретроградною. Людина завжди прямувала вперед…Разом із людством уперед просувалося й мистецтво – особливий світ думок, поривань і почуттів, що втілюється в русі пензля, ритмі поезії, жесті актора, кадрі кінофільму… Мистецтво стало духовним надбанням людства. Воно залишає нам у спадок творчі скарби народів світу.»
Танцювальне мистецтво давніх греків значно вплинуло на культуру римлян. Але естетичні смаки римлян докорінно відрізнялися від грецьких. Для греків мистецтво і танець були чимось священним, що виховувало шляхетність в душі людини, наближало її до богів. Римляни ж, більш грубі й приземлені, бачили в мистецтві лише розвагу. Священні танці Давньої Греції на римському ґрунті поступово почали втрачати свою первісну красу і художній вигляд. В них все частіше почали відображати і висловлювати пристрасть, що зовсім не відповідала високому релігійному призначенню танцю в Давній Греції.
Екскурс в історію танцю Стародавньої Греції.
У всі часи танець був невід'ємною частиною побуту людей і всього життя в цілому. Він супроводжував людині і в радості, і в горі, створюючи той настрій, який було необхідно. Природно, танці під часів античності дуже сильно відрізнялися від сучасної хореографії. Але варто зауважити, що увага їм в стародавні часи приділялося менше, ніж у наші дні. Наприклад, у Стародавній Греції танець вважався справжнім безцінним подарунком богів. Давньогрецькі танцювальні композиції були втіленням єдності тілесної і душевної краси, незалежно від епохи. За допомогою таких па під акомпанемент прекрасної мелодії люди могли доторкнутися до Божественного хоч на мить. Людина античності дуже строго відчував гармонію земного і Божественного і намагався відшукати її в собі і в навколишньому світі.
Античні танці
Поєднання особливих рухів рук і ритмічного кроку створювало античний танець. Хореографія Стародавній Греції відрізнялася досить суворим дотриманням ритму, який надавав фантастичну «правильність» всьому дії і створював неповторне видовище. Танцювати в Стародавній Греції вміли практично всі, адже навчальна програма в школах передбачала обов'язковий урок танців. Концепція давньогрецького танцю полягала в красі, гармонійності і витонченості кожного руху. Кожне з па має виражати почуття і справжні емоції танцюриста.
Різновиди Давньогрецького танцю.
У Стародавній Греції танці були досить різноманітними і мали самий різний сенс - від простого і банального до смислового і серйозного. Всі існуючі дві сотні хореографічних постановок можна розділити на п'ять умовних груп, а саме: цивільні, сценічні, домашні, обрядові і священні. Останні в основному присвячувалися Афіні, Афродіті і Діонісу. Найяскравішим представником цивільних танців був пирриха, тобто військовий танець із застосуванням зброї імітував різні прийоми бою.
Військові танці використовувалися не для веселощів, а для виховання почуття обов'язку, бойового духу, який був необхідний в битвах. Військові танці відрізнялися досить складними постановками і насиченістю розмаїттям рухів. Крім усього іншого в подібних діях часто використовувалися різні предмети: списи, мечі, дротики, факели, щити, луки та ін.
Особливою вигадливістю і неординарністю відрізнялися давньогрецькі сценічні танці, які окремо створювалися під кожен жанр театралізованих уявлень. Грунтувався такий танець на створенні особливого такту, який відбивався ногами за допомогою спеціальних дерев'яних або залізних сандалій. Доповненням всій хореографічної постановки служили кастаньєти з устричних раковин, які надягали на середні пальці.