- •Организационный момент
- •II. Актуализация опорных знаний
- •III. Мотивация учебной деятельности
- •IV. Работа по теме урока
- •1) Определить падеж прилагательных и выделить окончания.
- •Алгоритм
- •V. Итог урока
- •VI. Домашнее задание
- •Ход урока
- •Итог урока Украинский язык и литературное чтение
- •4 Класс
- •Хід уроку
- •V підсумок уроку
- •Vі домашнє завдання
Хід уроку
І ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Ае род ром
Аеродром
Поясніть значення слова аеродром, доберіть синоніми до цього слова.
Аеродром – земельна ділянка з комплексом споруд, що забезпечують зліт, посадку, розміщення і технічне обслуговування літальних апаратів.
Сьогодні на наш класний аеродром приземлилася красуня – осінь.
ІІІ МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ
УДОСКОНАЛЕННЯ КАЛІГРАФІЧНИХ НАВИЧОК.
•СЛОВНИКОВА РОБОТА
Принесла вона нам в дарунок осіннє листя. Це листя е просте – це листочки – завдання.
1. Індивідуальна робота
Пошир речення іменниками. Визнач і'х рід і число.
Колискову (що?)... співає (що?)... А чи чули ви таку (що?)...? (Хто?)... виховують своїх (кого?)... за допомогою (чого?).
Від поданих слів утвори спільнокореневі іменники.
Скляний — ...; мудрий — ...; березовий — ...;
кричати — ...; сріблити — ...; сміятися — ...
Випиши з тексту іменники.
Діти завжди любили малювати. Фарби, олівці — це найкращий подарунок для них. Діти зберігають художню книжку, вирізку з журналу, старий підручник для , того, щоб навчитися малювати.
2. Повторення про іменник.
Другий листочок - це повторення вивченого про іменник.
Пригадайте все, що ви знаєте про іменник.
ІV ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Розповідь учителя.
- Предмети, що знаходяться навколо нас, мають різну форму. (Демонстрація олівця, крейди, підручника, квітки тощо.) Слова, як і предмети, також можуть мати різну форму. Це відбувається тоді, коли у слові змінюється тільки закінчення, а значення залишається незмінним.
2. Робота в парах.
Третій листочок допоможе поспостерігати нам за зміною форми слова, запропонувавши ці речення. Попрацюйте в парах. Знайдіть іменник який змінював свою форму.
Сумно хитає вітами береза.
Жовте вбрання берези купається в сонячних променях.
Березі сумно прощатися з теплими літніми днями.
Запам’ятаю березу отакою замріяно сумною, осінньою.
Буду милуватися березою щоранку крізь вікно.
Сидить на березі пташка та журливо співає свою прощальну пісеньку.
3. Колективна робота.
- поставте питання до знайденого слова і запишіть стовпчиком.
Що? береза
Чого? берези
Чому? березі
Що ? березу
Чим? березою
На чому? на березі
4.Ознайомлення з новим поняттям.
- Оже, ми знаємо, що іменники, пов'язуючись у реченні з іншими словами, змінюють свої закінчення, тобто вживаються в різних формах. Зміна закінчень іменників називається відмінюванням, або змінюванням за відмінками. Сьогодні ми розпочинаємо вивчати відмінювання іменників, будемо вчитися змінювати іменники за відмінками…
Наче лицарі казкові,
Вірно служать рідній мові:
Так слова єднати вміють,
Що усі їх розуміють.
5. Хвилинка-цікавинка (про відмінки та відмінювання іменників).
Цей листочок повідомить нам дещо цікаве.
Основоположником вчення про відмінки є видатний давньогрецький філософ Аристотель.Українське слово «відмінки» показує, що іменники з однією основою можуть бути чимось відмінні одні від одного: небо – неба – небу – небом – на небі. Для зв’язку з іншими словами у реченні іменники змінюються за відмінками: в’ється річка, на березі річки, йшов над річкою.В українській мові є сім відмінків. Кожний відмінок, крім кличного, відповідає на певне питання, має своє значення і форму його вираження.
Змінювання форми слова за відмінками для вираження свого зв’язку з іншими словами в реченні називається відмінюванням.
Називний відмінок називає виконавця дії, відповідає на питання хто? що? Називний відмінок є початковою формою іменника, він завжди вживається без прийменника.
Родовий відмінок відповідає на питання кого? чого? чий? звідки? Вживається з прийменниками біля, після, для, без, із, від, до.
Давальний відмінок відповідає на запитання кому? чому? Вживається з прийменниками по, до.
Знахідний відмінок відповідає на питання кого? що?, вживається з прийменниками в, на, за, під, про
Орудний відмінок відповідає на питання ким? чим? .вживається з прийменниками з, під, за, над, перед
Місцевий відмінок відповідає на запитання на кому?, на чому?, вживається з прийменниками в, на, при. про
Кличний – від слова «кликати», виражає звернення до когось. Як і називний вживається без прийменників.
Лише місцевий відмінок у сучасній українській мові не може вживатися без прийменників. Інші відмінки, крім називного і кличного, можуть поєднуватися з прийменниками, а можуть вживатися і самостійно.
Робота над правилом.
Відмінювання іменників
Наступний листочок пропонує нам провідміняти тепле слово сонце.
6. Опрацювання статті про Олександра Олеся
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання учнями статті про поета
— Де проводив свій час улітку маленький хлопчик?
— Хто мав великий вплив на майбутнього поета?
— Який вплив на Олександра мав дід?
— Що згадував поет про дитинство?
— Що відчуваєте, читаючи вірші Олександра Олеся?
7. Робота над віршем Олександра Олеся «Степ»
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Який настрій він у вас викликав?
— Які картини ви уявляли, слухаючи його?
2) Словникова робота.
Неоглядна — безмежна, безкрая.
Перина — виготовлений з пуху, пера матрац.
Яр — глибока довга западина з крутими або прямовисними схилами, що утворюється внаслідок розмивання крутих порід тимчасовими потоками.
3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання.
— В якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш?
— Чи однаковою буде інтонація і темп читання кожної строфи?
— Які слова виділите голосом при читанні?
4) Виразне читання вірша учнями за строфами.
5) Фізкультхвилинка.
6) Аналіз змісту вірша.
— Доберіть синоніми до слова степ. Із чим порівнюється степ навесні?
— Хто зображений у творі як вишивальник, що прикрашає степ?
— Про які різкі зміни у ньому йдеться?
— Із чим порівнюють степ улітку? Чому?
— На що схожий степ восени? Чому він як пустеля? Чому не чути пташок? Де поділися квіти?
— Із чим порівнюється степ узимку?
— Хто оберігає сон баби-зими?
7) Вибіркове читання.
— Знайдіть у вірші порівняння.
— Які прикметники вжито для опису степу, моря, пташок, зими?
— Знайдіть образні вислови.
8) Робота за ілюстраціями.
— Розгляньте ілюстрації до цього вірша.
— Що художник зобразив на кожній ілюстрації? Які кольори він використав?
— Який настрій вони створюють? Як передають характер кожної пори року?
— Яким рядкам вірша відповідають малюнки?
9) Словесне малювання.
— Які картини до вірша намалювали би ви? Які кольори використали б? Чому?
10) Гра «Знайдіть початок».
... морем став.
... пахощі поля.
... рівна і м’яка.
