4. Основні етапи виконання курсової роботи

1. Аналіз завдання

У рамках виконання курсового проекту, студенти повинні створити клас, що відповідатиме тематиці отриманій у завданні. Клас наповнюється полями (змінними), що також описані у завданні та унікальні для кожного з варіантів. Джерела даних для заповнення кожного поля окремо описані у завданні. У класі повинні бути реалізовані конструктор та деструктор, а також інші методи, що оброблятимуть створенні поля згідно завданню.

У основній програмі повинен бути створений масив (або інша колекція) з екземплярів класу та реалізоване меню, що дозволить користувачу виводити на екран інформацію з екземплярів класу у якості таблиці, аналізувати та змінювати її.

У роботі повинні бути використані такі навики програмування, як:

• вміння писати програмний код;

• створення класу та його екземплярів;

• слідування принципам ООП;

• розуміння рівнів приватності;

• праця із циклами;

• використання операторів розгалуження;

• ввід-вивід даних;

• праця із файлами;

• використання генератору випадкових чисел;

• форматування програмного коду;

• створення блок-схем.

Також під час виконання курсової роботи, студент повинен написати записку до свого проекту, та створити презентацію і підготувати промову для його захисту.

2. Розробка прикладного програмного забезпечення

Програма розробляється мовою програмування С++ у середовищі розробки Visual Studio (бажано останньої версії), або іншому, за умовою згоди викладача та забезпечення працездатності програми на захисті курсового проекту.

Під час розробки прикладної програми потрібно відвідувати спеціальні заняття присвячені створенню курсового проекту. Для підвищення якості кінцевого результату, треба регулярно демонструвати викладачу проміжні результати роботи, звертатися до нього із питаннями та складнощами, а також уточненнями щодо завдання.

Найефективнішим порядком виконання роботи є такий:

1. створення класу;

2. створення усіх полів класу;

3. розробка конструктору, та методів що заповнятимуть поля;

4. розробка диструктору;

5. створення основної програми;

6. створення колекції екземплярів класу;

7. розробка меню;

8. розробка методів що виконуватимуть окремі пункти меню;

9. відладка програми;

10. побудова блок-схеми;

11. написання записки;

12. перевірка записки;

13. складання презентації;

14. написання промови до захисту;

15. репетування промови.

При розробці прикладної програми дозволяється використання любих джерел інформації, що не входять у перелік рекомендованих, включно (й особливо) з конспектом. Але не дозволяється використання готових рішень.

3. Тестовий запуск програми

Рекомендується робити проміжні тестові запуски програми після виконання кожної невеликої окремої задачі. Під час таких запусків непотрібно перевіряти роботу програми в цілому, натомість треба зосереджуватись на конкретних задачах. Інші, вже перевірені, задачі що заважають або уповільнюють перевірку, можна тимчасово вимкнути за допомогою коментарів.

Коли будуть виконані усі задачі у повній мірі, слід зробити головний тестовий запуск, під час якого перевірити роботу програми повністю. Для цього багаторазово виконати кожне з можливих дій без виходу з програми, у різній послідовності та навіть одне й те саме поспіль. Також зробити максимальну кількість помилкових дій, та перевірити чи не викликають вони аварійне завершення програми під час помилки або після неї.

Також слід заздалегідь перевірити працездатність програми на комп’ютері, що використовуватиметься під час захисту курсового проекту.

Якщо усе працює як воно має, можна переходити до наступного етапу роботи над курсовим проектом.