Тема 10. Регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне забезпечення

1. Поняття аудиторської діяльності та її правове забезпечення.

2. Порядок сертифікації на заняття аудиторською діяльністю.

3. Підвищення кваліфікації та пересертифікація аудиторів.

4. Персонал суб’єктів аудиторської діяльності.

1. Поняття аудиторської діяльності та її правове забезпечення.

Аудиторська діяльність — підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Аудит — перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитися з ініціативи суб’єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов’язковий аудит).

Аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов’язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб’єктів господарювання.

Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), визначається Аудиторською палатою України відповідно до стандартів аудиту.

Основними нормативними документами, що визначають головні засади аудиторської діяльності, є Закон України «Про аудиторську діяльність», «Стандарти аудиту та етики».

Стандарти аудиту формують єдині основні вимоги до його якості та надійності і забезпечення відповідного рівня га­рантій щодо результатів аудиторської перевірки при їх до­триманні. Аудиторські стандарти є підставою для вирішен­ня спірних питань, які можуть виникати між аудитором і замовником, та встановлення ступеня відповідальності аудиторів. Вони забезпечують:

• високу якість аудиторських перевірок;

• впровадження в аудиторську практику нових наукових досліджень;

• допомагають користувачам зрозуміти процес аудиторської перевірки;

• створюють високий громадський імідж професії;

• допомагають аудитору вести переговори з клієнтом;

• забезпечують зв'язок окремих елементів аудиторського процесу.

У 1977 р. з метою розвитку аудиту та координації робо­ти бухгалтерів-аудиторів у світовому масштабі була заснова­на Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ). У її межах створено постійно діючий Комітет міжнародної практики аудиту (КМПА) при раді МФБ. З 1 квітня 2002 р. КМПА перейменований у Раду з МСА та надання впевненості (РМСАНВ). Основними завданнями РМСАНВ є розробка і випуск:

• МСА;

• Міжнародних стандартів завдань з надання впевненості (МСЗНВ);

• Міжнародних стандартів супутніх послуг (МССП).

В історичному аспекті варто зауважити, що у 70-х роках XX ст. КМПА розробив і випустив стандарти аудиту в двох серіях:

1.МСА.

2. МНА/СР.

МСА мали 33 стандарти, розділені на чотири групи: за­гальні (4), робочі (23), стандарти звітності (4), стандарти супутніх аудиту послуг (2).

За останні роки структура стандартів змінена і відтепер включає такі стандарти, видані РМСАНВ:

• Міжнародні стандарти аудиту (МСА 100—999).

• Міжнародні стандарти завдань з огляду (МСЗО 2000—3999).

• Міжнародні стандарти завдань з надання впевненості (МСЗНВ).

• Міжнародні стандарти супутніх послуг (МССП 4000—4999).

У зв'язку з цим змінена нумерація попередньо виданих МСА.

Видані в різних країнах національні стандарти аудиту мають певні розбіжності за змістом і формою. РМСАНВ ви­вчає стандарти аудиту різних країн, узагальнює їх і випускає стандарти в розрахунку на їх прийняття міжнародним спів­товариством. Україна прийняла ці стандарти в якості Націо­нальних стандартів аудиту, ведеться певна робота спрямо­вана на їх впровадження.

МСА застосовуються незважаючи на те, чи аудит є неза­лежним дослідженням фінансової інформації прибуткового або збиткового підприємства. Немає значення специфіка організації та правової власності підприємства, його розмі­ри. В усіх випадках аудит проводиться з метою вивчення і підтвердження фінансової звітності підприємства та систе­ми обліку.

У процесі аудиторської перевірки фінансової звітності або під час виконання інших послуг аудитор повинен вико­нати вимоги Міжнародних норм етики, прийняті Коміте­том з етики МФБ.

У межах кожної країни МСА зазнають змін відповідно до чинної практики аудиту. Окремі країни на основі МСА випускають свої національні стандарти аудиту.