3) Підставою порушення таких справ є заява;

4) всі справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду та має додаткові особливості розгляду;

5) особами, які беруть участь у справах окремого проваджен­ня, є заявник, заінтересовані особи та їх представники;

6) враховуючи особливості предмета та суб'єктного складу справ окремого провадження, закон обумовлює немож­ливість їх передання на розгляд третейського суду та закрит­тя у зв'язку з укладенням мирової угоди.

Справи, які суд розглядає в порядку окремого проваджен­ня, можна поділити на три групи. До першої відносяться ті спра­ви, процесуальний порядок розгляду яких урегульований ЦПК, а саме справи про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголо­шення її померлою;

4) усиновлення;

5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явни­ка та векселі;

7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

8) визнання спадщини відумерлою;

9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

10) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

До другої групи відносяться справи, зазначені у ч.3 ст. 234 ЦПК, а саме про:

1. надання права на шлюб;

2. розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей;

3. поновлення шлюбу після його розірвання;

4. встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя.

До третьої групи відносяться інші справи у випадках, вста­новлених законом.

Кожна справа окремого провадження розглядається за за­гальними правилами, встановленими до окремого проваджен­ня (ст. ст. 234, 235 ЦПК) з урахуванням особливостей порядку розгляду відповідних справ. Справи, які процесуально не вре­гульовані ЦПК, проводяться за загальними правилами окремо­го провадження та вимогами закону, який містить посилання про розгляд справи в порядку окремого провадження.

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'я­заний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Кон­ституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізич­них або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю за­явника і заінтересованих осіб.

При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодо­вуються, якщо інше не встановлено законом.

2. Загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.

Склад осіб, які беруть участь в окремому провадженні, відрізняється від складу осіб, які беруть участь у позовному провадженні. В окремому провадженні визначено специфічне коло суб'єктів цивільного процесу - справи розглядаються за участю заявників і заінтересованих осіб, органів державного управління, державних підприємств, установ, організацій, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громад­ських організацій, осіб. Заявники - це особи, які порушують справи в суді в порядку окремого провадження.

Коло заявників, як правило, встановлено нормами ци­вільного процесуального права, які регулюють порядок розгляду тієї чи іншої справи окремого провадження.

Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідно­синами з заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права й обов’язки (наприклад, органи РАЦС у справах про встановлення, неправильності запису в актах громадянського стану). Участь у справі цих осіб обумовлена тим, що з установленням певних обставин заявник може реалізувати своє право в право­відносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерно те, що їх суб'єктивні права і обов’язками мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами обов'язками заявників.

Особливістю справ даного провадження є і те, що при розгляді таких справ не застосовуються деякі інститути і категорії, властиві позовному провадженню: позивач, від­повідач, співучасть, треті особи, відмова від позову, визнання позову, мирова угода і т.д. Всі справи окремого провадження розглядаються суддею одноособово. Що стосується справ про визнання громадянина недієздатним і про усиновлення дітей, то у разі скасування одноособового рішення судді по цих справах вони повинні розглядатися колегіальним складом суду. У зв'язку зі складністю справи апеляційна чи касаційна судова інстанція, скасовуючи рішення одноособового судді, можуть направити будь-яку справу окремого провадження на новий розгляд колегіального суду.

Окреме провадження є одним із видів цивільного судочинства, яке займає самостійне положення у зв'язку з тим, що відображає характерні особливості визначених категорій справ.

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний:

• роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки;

• сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридич­них осіб;

• вживати заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи.

При цьому суд може за власною ініціативою витребувати необ­хідні докази з метою з'ясування обставин справи.

При ухваленні судом рішення по справах окремого проваджен­ня судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом (ч. 7 ст. 235 ЦПК України).