3) Підставою порушення таких справ є заява;

4) всі справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду та має додаткові особливості розгляду;

5) особами, які беруть участь у справах окремого проваджен­ня, є заявник, заінтересовані особи та їх представники;

6) враховуючи особливості предмета та суб'єктного складу справ окремого провадження, закон обумовлює немож­ливість їх передання на розгляд третейського суду та закрит­тя у зв'язку з укладенням мирової угоди.

Справи, які суд розглядає в порядку окремого проваджен­ня, можна поділити на три групи. До першої відносяться ті спра­ви, процесуальний порядок розгляду яких урегульований ЦПК, а саме справи про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголо­шення її померлою;

4) усиновлення;

5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явни­ка та векселі;

7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

8) визнання спадщини відумерлою;

9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

10) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

До другої групи відносяться справи, зазначені у ч.3 ст. 234 ЦПК, а саме про:

1. надання права на шлюб;

2. розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей;

3. поновлення шлюбу після його розірвання;

4. встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя.

До третьої групи відносяться інші справи у випадках, вста­новлених законом.

Кожна справа окремого провадження розглядається за за­гальними правилами, встановленими до окремого проваджен­ня (ст. ст. 234, 235 ЦПК) з урахуванням особливостей порядку розгляду відповідних справ. Справи, які процесуально не вре­гульовані ЦПК, проводяться за загальними правилами окремо­го провадження та вимогами закону, який містить посилання про розгляд справи в порядку окремого провадження.

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'я­заний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Кон­ституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізич­них або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю за­явника і заінтересованих осіб.

При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодо­вуються, якщо інше не встановлено законом.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, створення умов здійснення нею особистих немай-нових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження характеризується такими ознаками:

1) відсутній спір про право цивільне. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який має вирішуватись в порядку позовного провадження, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах;

2) розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів. Проте встановленню підляга­ють не будь-які юридичні факти, а лише ті, що мають значен­ня для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності оспорюваних прав;