9. Розгляд справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.

Безхазяйною є річ, яка немає власника або власник якої неві­домий (ч. 1 ст. 335 ЦК України). Правовий режим таких речей за­конодавець поставив у залежність від того, чи є вони рухомими або нерухомими.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійс­нює державну реєстрацію прав на нерухоме майно за заявою орга­ну місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття такої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, вона за заявою органу, упов­новаженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана на підставі рішення суду у комунальну влас­ність.

Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність те­риторіальної громади подається до суду за місцезнаходженням цієї речі (ст. 269 ЦПК України).

У цій заяві повинно бути зазначено:

1) яку саме нерухому річ заявник просить передати у власність територіальної громади;

2) основні характеристики нерухомої речі;

3) посилання на документи про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно;

4) друковані засоби масової інформації, в яких було зроблено оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік (ст. 270 ЦПК України).

Суд відмовляє в прийнятті заяви про передачу безхазяйної не­рухомої речі у власність територіальної громади, якщо:

• безхазяйна нерухома річ не бралася на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно;

• заяву подано до закінчення одного року з дня прийняття та­кої речі на облік.

Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність те­риторіальної громади розглядається судом за участю заявника з обов'язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

Якщо нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття її на облік, суд ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.

10. Розгляд справ про визнання спадщини відумерлою.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усу­нення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, спадщина визнається відумерлою в судовому порядку.

Відумерла спадщина - це спадщина, у якій відсутні спад­коємці за заповітом і за законом, або вони усунені від права на спадкування, або спадщина неприйнята ними, а також яку відмовились прийняти спадкоємці.

Спадщина може бути визнана відумерлою лише у судово­му порядку (ст. 1277 ЦК).

Заявником може бути відповідний орган місцевого самовря­дування.

Підсудність - за місцем відкриття спадщини.

Заява подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Метою визнання спадщини відумерлою є перехід у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається відповідним органом місцевого самоврядування до суду за місцем відкриття спадщини після спливу одного року з часу її відкриття (частини 1, 2 ст. 1277 ЦК України, ст. 274 ЦПК України).

У такій заяві повинні бути вказані відомості про:

1. час і місце відкриття спадщини;

2. майно, що становить цю спадщину;

3. докази, які підтверджують належність цього майна спадко­давцю;

4. відсутність спадкоємців за заповітом і за законом або усу­нення їх від права на спадкування, або неприйняття ними спадщини, або відмову від її прийняття (ст. 275 ЦПК України).

Суд відмовляє у прийнятті заяви про визнання спадщини від-умерлою, якщо вона подана до закінчення одного року з часу від­криття спадщини.

Розгляд справи про визнання спадщини відумерлою відбувається у судовому засіданні з обов'язковою участю заявника та з обов'яз­ковим повідомленням усіх заінтересованих осіб (ст. 277 ЦПК України).

У разі, якщо суд встановить, що спадкоємці за заповітом і за за­коном відсутні або усунені від права на спадкування, або якщо спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, суд ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.