- •Структура навчальної дисципліни для студентів іі курсу першого року підготовки
- •Критерії оцінювання рівня знань студентів за кредитно-модульною системою
- •Тема № 1. Філософія як специфічний тип знання
- •Ключові поняття
- •Теми доповідей
- •Рекомендована література Основна
- •Завдання для самоконтролю
- •Теми доповідей
- •Рекомендована література Основна
- •Ключові поняття
- •Завдання для самоконтролю
- •Теми доповідей
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Завдання для самоконтролю
- •Теми доповідей
- •Рекомендована література Основна
- •Завдання для самоконтролю
- •Теми доповідей
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Тема № 7. Українська філософія
- •Ключові поняття
- •Завдання для самоконтролю
- •Теми доповідей
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Інформаційні ресурси
- •Завдання для самоконтролю
- •Теми доповідей
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Націнальний університет біоресурсів і природокористування україни відокремлений підрозділ національного університету біоресурсів і природокористування україни
- •Доповідь на тему: «…………………………»
Рекомендована література Основна
Горлач М.І. Основи філософських знань: Філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство: підручник / М.І. Горлач, В.Г. Кремень. - К.: Центр учбової літератури, 2008. – С. 117 – 149.
Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій / О.М. Губар. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - С. 105 – 146. (Зверніть увагу на загальні особливості епохи Нового часу та Просвітництва у Європі, основних представників). - С. 158 - 171. (Зверніть увагу на філософію марксизму, зокрема).
Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство / Є.А. Подольська. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. - С. 61 – 96.
Причепій Є.М. Філософія: підручник / Є.М. Причепій. - К.: Аграрна наука, 2007. – С. 87 - 134. (Зверніть увагу на філософію марксизму у тому числі).
Черній А.М. Філософія: навчальний посібник для студентів ВНЗ освіти / А.М. Черній, Л.А.Чекаль. – К.: Міленіум, 2006. – С. 64 - 88.
Додаткова
Єрохіна Н.М. Основи філософських знань: навчально-методичний посібник / ред. Н.М. Єрохіна. - К.: Немішаєвський методичний центр, 2006. – С. 31 – 44.
Огневюк В.О. Філософія. Історія філософії: підручник / В.О. Огневюк, І.Г. Утюж. – К.: Грамота, 2010. – С. 115 – 167.
Семінар № 5
Тема № 6. Сучасна філософія
Мета заняття: ознайомити із сучасними напрямами у філософії, актуалізувати теоретичну спадщину провідних сучасних філософів.
Ключові поняття: феноменологія, екзистенціалізм, ірраціоналізм, структуралізм, деконструкція, постмодернізм, фрейдизм, позитивізм, постпозитивізм, постпозитивізм, прагматизм, герменевтика, синергетика.
План
Ірраціоналізм.
Філософія життя.
Неокантіанство (марбурзька та баденська школи), неогегельянство.
IV напрямки позитивізму.
Фрейдизм та неофрейдизм.
Прагматизм.
Феноменологія.
Екзистенціалізм.
Філософська герменевтика.
Аналітична філософія.
Синергетика.
Структуралізм, деконструктивізм.
Постмодернізм.
Ключові поняття
Герменевтика - це теорія і практика тлумачення, інтерпретації, розуміння.
Деконструкція - аналіз конструкції блок за блоком, спосіб аналізу структури. Але на відміну від аналізу, вона не вертається до початків усього, лише до початків структури.
Дискурс – соціально обумовлена організація системи мови, а також певні принципи, у відповідності до яких реальність класифікується і репрезентується у ті чи інші періоди часу.
Екзистенціалізм - це філософський напрямок, який виник перед Першою світовою війною в Росії та після неї у Німеччині і у період Другої світової війни у Франції. Його головне призначення у тому, щоб у просторі сучасної філософської думки, переорієнтованої на сайєнтизм та інші напрямки, зберегти, знову визначити та ствердити специфіку людського існування (творчість, свободу, особисту відповідальність) та специфічно філософський спосіб його розгляду.
Ірраціоналізм - філософський напрямок, який цікавиться проблемами нерозумного початку та який робить його головною характеристикою як самого світу, так і його світорозуміння.
Наратив – мовний акт, тобто мовний виклад на відміну від уявлення – поняття філософії постмодерну, яке фіксує процесуальність само здійснення як спосіб буття «повідомляю чого» тексту. Важливою атрибутивною характеристикою наративу є його самодостатність та самоцінність.
Позитивізм - ідеалістичний напрямок, представники якого все справжнє знання вважають результатом конкретних наук, заперечують філософію як науку зі специфічною для неї теоретичною та світоглядною проблематикою.
Постмодернізм - напрямок сучасної філософії, який часто протиставляють Модерну. Праці провідних класиків-постмодерністів відрізняються такою особливістю, як інтенція до рефлексії, а саме до мета теоретичного аналізу власних парадигмальних основ.
Прагматизм - філософський напрямок, центральною проблемою якого є проблема цінності понять, суджень, що виявляється у практичних результатах дій, які на них базуються.
Різома (від фр. rhizome) – поняття філософії постмодерну, фіксуюче принципово позаструктурний та нелінійний спосіб організації цілісності.
Синергетика - напрям міжгалузевих досліджень, об'єкт яких - процеси самоорганізації у відкритих системах фізичної, хімічної, біологічної, екологічної й іншої природи.
Симулякр (від фр. simulacres – симуляція) – термін філософії постмодерну для позначення позапонятійного засобу фіксації досвіду.
Симуляція – поняття постмодерної філософії, фіксуюче феномен тотальної семіотизації буття до здобуття знаковою сферою статусу єдиної і самодостатньої реальності.
Структуралізм - філософський напрямок, який почав розвиватися із виходом роботи Сосюра «Курс загальної лінгвістики». Розглядаючи мову від простих до складних рівнів систему знаків, Сосюр вважав, що її джерелом виражати та означати щось є зв’язок кожного елемента з іншим, включеність елементів у певну систему відносин. У роботі було висунуте важливе положення про відсутність субстанції мови: навіть на рівні простих звуків ми зустрічаємося не із частинами «матерії» мови, а із парами взаємозаперечуючих елементів, різницями. Структуралізм дозволяє виокремити головне та зрозуміти місце та значення деталей.
