Рекомендована література Основна

1. Горлач М.І. Основи філософських знань: Філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство: підручник / М.І. Горлач, В.Г. Кремень. - К.: Центр учбової літератури, 2008. – С. 117 – 149.

2. Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій / О.М. Губар. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - С. 105 – 146. (Зверніть увагу на загальні особливості епохи Нового часу та Просвітництва у Європі, основних представників). - С. 158 - 171. (Зверніть увагу на філософію марксизму, зокрема).

3. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство / Є.А. Подольська. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. - С. 61 – 96.

4. Причепій Є.М. Філософія: підручник / Є.М. Причепій. - К.: Аграрна наука, 2007. – С. 87 - 134. (Зверніть увагу на філософію марксизму у тому числі).

5. Черній А.М. Філософія: навчальний посібник для студентів ВНЗ освіти / А.М. Черній, Л.А.Чекаль. – К.: Міленіум, 2006. – С. 64 - 88.

Додаткова

1. Єрохіна Н.М. Основи філософських знань: навчально-методичний посібник / ред. Н.М. Єрохіна. - К.: Немішаєвський методичний центр, 2006. – С. 31 – 44.

2. Огневюк В.О. Філософія. Історія філософії: підручник / В.О. Огневюк, І.Г. Утюж. – К.: Грамота, 2010. – С. 115 – 167.

Семінар № 5

Тема № 6. Сучасна філософія

Мета заняття: ознайомити із сучасними напрямами у філософії, актуалізувати теоретичну спадщину провідних сучасних філософів.

Ключові поняття: феноменологія, екзистенціалізм, ірраціоналізм, структуралізм, деконструкція, постмодернізм, фрейдизм, позитивізм, постпозитивізм, постпозитивізм, прагматизм, герменевтика, синергетика.

План

1. Ірраціоналізм.

2. Філософія життя.

3. Неокантіанство (марбурзька та баденська школи), неогегельянство.

4. IV напрямки позитивізму.

5. Фрейдизм та неофрейдизм.

6. Прагматизм.

7. Феноменологія.

8. Екзистенціалізм.

9. Філософська герменевтика.

10. Аналітична філософія.

11. Синергетика.

12. Структуралізм, деконструктивізм.

13. Постмодернізм.

Ключові поняття

Герменевтика - це теорія і практика тлумачення, інтерпретації, розуміння.

Деконструкція - аналіз конструкції блок за блоком, спосіб аналізу структури. Але на відміну від аналізу, вона не вертається до початків усього, лише до початків структури.

Дискурс – соціально обумовлена організація системи мови, а також певні принципи, у відповідності до яких реальність класифікується і репрезентується у ті чи інші періоди часу.

Екзистенціалізм - це філософський напрямок, який виник перед Першою світовою війною в Росії та після неї у Німеччині і у період Другої світової війни у Франції. Його головне призначення у тому, щоб у просторі сучасної філософської думки, переорієнтованої на сайєнтизм та інші напрямки, зберегти, знову визначити та ствердити специфіку людського існування (творчість, свободу, особисту відповідальність) та специфічно філософський спосіб його розгляду.

Ірраціоналізм - філософський напрямок, який цікавиться проблемами нерозумного початку та який робить його головною характеристикою як самого світу, так і його світорозуміння.

Наратив – мовний акт, тобто мовний виклад на відміну від уявлення – поняття філософії постмодерну, яке фіксує процесуальність само здійснення як спосіб буття «повідомляю чого» тексту. Важливою атрибутивною характеристикою наративу є його самодостатність та самоцінність.

Позитивізм - ідеалістичний напрямок, представники якого все справжнє знання вважають результатом конкретних наук, заперечують філософію як науку зі специфічною для неї теоретичною та світоглядною проблематикою.

Постмодернізм - напрямок сучасної філософії, який часто протиставляють Модерну. Праці провідних класиків-постмодерністів відрізняються такою особливістю, як інтенція до рефлексії, а саме до мета теоретичного аналізу власних парадигмальних основ.

Прагматизм - філософський напрямок, центральною проблемою якого є проблема цінності понять, суджень, що виявляється у практичних результатах дій, які на них базуються.

Різома (від фр. rhizome) – поняття філософії постмодерну, фіксуюче принципово позаструктурний та нелінійний спосіб організації цілісності.

Синергетика - напрям міжгалузевих досліджень, об'єкт яких - процеси самоорганізації у відкритих системах фізичної, хімічної, біологічної, екологічної й іншої природи.

Симулякр (від фр. simulacres – симуляція) – термін філософії постмодерну для позначення позапонятійного засобу фіксації досвіду.

Симуляція – поняття постмодерної філософії, фіксуюче феномен тотальної семіотизації буття до здобуття знаковою сферою статусу єдиної і самодостатньої реальності.

Структуралізм - філософський напрямок, який почав розвиватися із виходом роботи Сосюра «Курс загальної лінгвістики». Розглядаючи мову від простих до складних рівнів систему знаків, Сосюр вважав, що її джерелом виражати та означати щось є зв’язок кожного елемента з іншим, включеність елементів у певну систему відносин. У роботі було висунуте важливе положення про відсутність субстанції мови: навіть на рівні простих звуків ми зустрічаємося не із частинами «матерії» мови, а із парами взаємозаперечуючих елементів, різницями. Структуралізм дозволяє виокремити головне та зрозуміти місце та значення деталей.