Завдання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте сутність філософії у період Середньовіччя. Над якими священними текстами філософствували у Європі та в арабо-мусульманських країнах?

2. Намалюйте у зошиті табличку.

№	Епоха	Ім’я мислителя	Державна та етнічна приналежність	Напрям, течія чи філософська школа	Праці	Поняття, ним введені
1

Теми доповідей

1. Розуміння, віра та свобода волі у творчості Томи (Фоми) Аквінського та

Августина Блаженного.

2. Реалісти як послідовники ідей Платона, а номіналісти – Арістотеля.

3. Людина у 7 Вселенських соборах православної церкви.

4. Релігійний догматизм Середньовіччя та гуманізм Відродження.

Рекомендована література Основна

1. Горлач М.І. Основи філософських знань: Філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство: підручник / М.І. Горлач, В.Г. Кремень. - К.: Центр учбової літератури, 2008. – С. 87 - 117. (Зверніть увагу на загальні особливості епохи Середньовіччя, Відродження, основних представників європейської та арабо-мусульманської філософії).

2. Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій / О.М. Губар. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - С. 58 - 79, 96 - 105. (Зверніть увагу на загальні особливості Середньовіччя, Відродження та арабо-мусульманської філософії).

3. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство / Є.А. Подольська. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - С. 46 - 61. (Зверніть увагу на основних представників епохи Середньовіччя та Відродження)

4. Причепій Є.М. Філософія: підручник / Є.М. Причепій, . - К.: Аграрна наука, 2007. – С. 75 - 87. (Зверніть увагу на загальні риси епохи Середньовіччя, Відродження, поняття патристики, схоластики та її різновиди).

5. Черній А.М. Філософія: навчальний посібник для студентів ВНЗ освіти / А.М. Черній, Л.А. Чекаль. – К.: Міленіум, 2006. – С. 52 - 63.

Додаткова

1. Волинка Г.І. Історія філософії в її зв’язку з освітою: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Г.І. Волинка. – К.: Каравелла, 2006. – 480 с.

2. Огневюк В.О. Філософія. Історія філософії: підручник / В.О. Огневюк, І.Г. Утюж. – К.: Грамота, 2010. – С. 91 – 115.

3. Петрушенко В.П. Філософія: навчальний посібник / В.П. Петрушенко. – Л.: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2010. – 344 с.

4. Єрохіна Н.М. Основи філософських знань: навчально-методичний посібник / ред. Н.М. Єрохіна. - К.: Немішаєвський методичний центр, 2006. – С. 21 - 26.

Інформаційні ресурси

1. Короткі відомості про Вселенські Собори. – Режим доступу: http://www.truechristianity.info/ua/books (Коротко охарактеризувати сутність Вселенських Соборів)

Семінар № 4

Тема № 4. Філософія Нового часу та Просвітництва.

Тема № 5. Німецька класична філософія

Мета заняття: ознайомитися із особливостями наукоцентризму, гносеології епохи Нового часу та особливостями філософії в епоху Просвітництва; з’ясувати особливості поглядів представників німецької класичної філософії; пояснити вплив філософії Канта на головні ідеї феноменології; розглянути основні ідеї марксистської філософії.

План

1. Наукоцентризм та гносеологія епохи Нового часу. Історичні передумови.

2. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу. Емпіризм та раціоналізм.

3. Філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі.

4. Німецька класична філософія: І. Кант, І.Г. Фіхте, В.Ф. Шелінг, Г.В.Ф. Гегель, Л. Фейєрбах.

Ключові поняття

Антиномії - ситуація, при якій протилежні думки щодо одного і того ж поняття мають рівноправне обґрунтування.

Апостеріорне судження – протилежне апріорному і залежне від досвіду пізнання.

Апріорі - незалежні від досвіду і навіть від усіх чуттєвих вражень пізнання, відрізняються від емпіричних.

Дедукція (від лат. deductio — виведення) — метод, який полягає в одержанні часткових висновків на основі знання якихось загальних положень.

Діалектика – філософська концептуалізація розвитку, зрозумілого як в онтологічному, так і в логіко-понятійному його вимірі.

Емпіризм (від гр. – досвід) – напрям у теорії пізнання, який визнає людський досвід джерелом знань і стверджуючий, що все знання засноване на досвіді.

Ідея права – це свобода, але істинне її розуміння осягається у понятті і у бутті цього поняття, на думку Г.В.Ф. Гегеля.

Іманентний (від лат. immanes – той, що перебуває всередині) – поняття, означаюче особливість, внутрішньо притаманна предмету, процесу чи явищу.

Імператив – моральний закон у творчості І. Канта.

Індукція (від лат. inductio — наведення, спонукання) — метод пізнання, що ґрунтується на формально-логічному умовиводі, який дає можливість одержати загальний висновок на основі окремих фактів. 

Максими – наші принципи моральної поведінки у творчості І. Канта.

Метод бджоли – метод пізнання у творчості Френсіса Бекона, відповідно до якого у пізнанні аналізуються факти у людській свідомості.

Метод мурахи – метод пізнання у творчості Френсіса Бекона, відповідно до якого у пізнанні збираються факти, але не аналізуються.

Метод павука – метод пізнання у творчості Френсіса Бекона, відповідно до якого істини виводяться тільки із власної свідомості.

Монада - у філософії Г. Лейбніца одухотворений атом, індивідуальний діяльний початок, субстанціальний, не від чого зовнішнього не залежний та нічого у себе ззовні не допускаючий, не здатний до сприйняття, а також до внутрішньої самозміни. Вища монада, чи Монада усіх монад – Бог, який створив багато родів та видів усіх інших монад, упорядкував їх діяльність так, щоб у ній була певна єдність, яку можна було б спостерігати у вигляді впорядкованості навколишнього світу.

Раціоналізм – (від. лат. ratio – розум) – метод осягнення дійсності розумом.

«Річ у собі» - поняття у творчості Імануіла Канта, яке відображає сутність речі безвідносно щодо нашого ставлення до цієї речі.

Сенсуалізм – (від лат. sensus – відчуття) – філософська установка на акцентування сфери людського досвіду.

Субстанція - у метафізиці: першооснова буття, існуюча сама по собі та ні від чого не залежна; перебуває глибше сприйнятого та осягненого. У Б. Спінози Субстанція – Бог як Природа. У Г. Лейбніца субстанцій (монад) багато.

Трансцендентне - потойбічне.

Трансцендентальне - умова можливості сприйняття світу.

Філософія майбутнього – у творчості Фейєрбаха, філософія поєднана із мораллю релігії.