Теми доповідей

1. Проаналізуйте стародавні міфи та виділіть у них моральні чесноти.

2. Філософія у системі наук.

Рекомендована література Основна

1. Горлач М.І. Основи філософських знань: Філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство: підручник / М.І. Горлач, В.Г. Кремень. - К.: Центр учбової літератури, 2008. – С. 14 – 42. (Зверніть увагу на поняття філософії, предмет, функції та види світогляду).

2. Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - С. 4 – 12, 18 – 21. (Зверніть увагу на види світогляду та предмет філософії)

3. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство / Є.А. Подольська. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - С. 8 - 21. (Зверни увагу на поняття, предмет філософії, її структуру та основні риси, зображені у схемі).

4. Причепій Є.М. Філософія: підручник / Є.М. Причепій. - К.: Аграрна наука, 2007. – С. 15 – 19, 27 – 36. (Зверніть увагу на поняття, предмет, методи, функції філософії)

5. Черній А.М. Філософія: навчальний посібник для студентів ВНЗ освіти / А.М. Черній, Л.А. Чекаль. – К.: Міленіум, 2006. – С. 9 – 11, 14 – 25. (Зверніть увагу на поняття філософії, умови її виникнення, предмет та функції).

Додаткова

1. Єрохіна Н.М. Основи філософських знань: навчально-методичний посібник / ред. Н.М. Єрохіна. - К.: Немішаєвський методичний центр, 2006. – С. 4 - 10.

2. Огневюк В.О. Філософія. Історія філософії: підручник / В.О. Огневюк, І.Г. Утюж. – К.: Грамота, 2010. – С. 5 - 17

Інформаційні ресурси

1. Сайт: «Морія: міфи і легенди». – Режим доступу: http://www.moriyag.com/mif-legend (Проаналізувати стародавні міфи, виписати головне у конспект)

Семінар № 2

Тема № 2. Філософія Стародавнього світу

Мета заняття: виявити рівень знань студентів відносно філософії Стародавнього світу та епохи Античності, ознайомити із ключовими етапами розвитку філософської думки у цей період.

План

1. Філософія Стародавнього світу.

2. Філософія епохи Античності: натурфілософський період, софісти, період грецької класичної філософії (Сократ, Платон, Арістотель), елліністичний період (скептицизм, епікуреїзм, стоїцизм, неоплатонізм).

Ключові поняття

Буддизм - одна зі світових релігій, яка не займається вивченням реального життя, так як життя сприймається як страждання. Щоб позбутися від страждань, потрібно позбутися від бажань та сконцентруватися на досягненні нірвани (зверхбуття по той бік життя та смерті, буття та небуття).

Даосизм - філософська школа Стародавнього Китаю, представники якої переконані у тому, що людина має прислухатися до космічної гармонії; вчення про дао чи «шлях речей».

Епікуреїзм - філософських напрямок епохи Античності, представники якого переконані, що людина має шукати щастя і надавати перевагу духовному щастю перед тілесним.

Індуїзм - релігія індусів, яка об’єднує десятки різних напрямків. У центрі індуїзму – Тримурті або трійка богів – Брахми, Вішну та Шиви. Брахма – дух Всесвіту, його вічна сутність та її творець; Вішну відповідальний за стабільність та порядок світу; Шива – нищить світ. Інших богів – до 33 тис. Боги – різні форми єдиного, які носять ім’я Брахмана. Брахма – персоніфікація Брахмана. Ціль індуїзму – віднайти індивідуальну духовну досконалість, звільнитись від ланцюга карми та здійснити самореалізацію «Я» внутрішнього, вищого та божественного.

Конфуціанство - філософська школа Стародавнього Китаю, представником якої був Конфуцій, який переймався збереженням традицій, дотриманням кожним своєї верстви суспільства, проблемами етики та моралі.

Неоплатонізм - являє собою синтез ідей Платона із поєднанням логіки та міркувань Арістотеля, піфагореїзму, орфізму, ідей халдейських оракулів та єгипетської релігії. Вірять, що людина - насамперед душа.

Неортодоксальні школи Стародавньої Індії (джайнізм, буддизм, чарвака-локаята) - школи, які не визнавали авторитет стародавніх текстів індуїзму (вед).

Ортодоксальні школи Стародавньої Індії (санкх’я, міманса, вайшешика, ньяя, йога, веданта) - школи, які визнавали авторитет стародавніх текстів індуїзму (вед).

Скептицизм - відсутність переконаності у тому, що щось можна стверджувати у світі та постійна критика будь-якого твердження.

Стоїцизм - філософський напрямок, представники якого переконані у тому, що природа - єдине джерело міркувань для людини і що потрібно прислухатися до природи як необхідності.