Завдання для самоконтролю

1. Проаналізуйте значення серця у творчості Г.С. Сковороди та П. Юркевича. Чи можна вважати серце просто фізичним органом? Чому?

2. За що критикував слов’ян Микола Костомаров?

3. Чому протиставляються до певної міри погляди М. Драгоманова та І. Франка?

4. Микола Міхновський та Дмитро Донцов як представники радикального націоналізму.

5. Намалюйте у зошиті табличку.

№	Епоха	Ім’я мислителя	Напрям, течія чи філософська школа	Праці	Поняття, ним введені
1

Теми доповідей

1. Слов’янські давні вірування.

2. Філософія Григорія Савича Сковороди.

3. Філософія серця П. Юркевича.

4. Острозький центр та філософія найвідоміших його представників (К. Острозький, Герасим Смотрицький).

5. Філософія найвідоміших представників Києво-Могилянської академії (П. Могила, Інокентій Гізель).

Рекомендована література Основна

1. Горлач М.І. Основи філософських знань: Філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство: підручник / М.І. Горлач, В.Г. Кремень. - К.: Центр учбової літератури, 2008. – С. 157 - 199.

2. Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - С. 184 - 202.

3. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії / Є.А. Подольська. - К.: Інкос, 2006. - С. 196 - 205.

4. Причепій Є.М. Філософія: підручник / Є.М. Причепій. - К.: Аграрна наука, 2007. – С. 201 - 253.

5. Черній А.М. Філософія: навчальний посібник для студентів ВНЗ освіти / А.М. Черній, Л.А. Чекаль. – К.: Міленіум, 2006. – С. 110 – 121, 323 – 354.

Додаткова

1. Єрохіна Н.М. Основи філософських знань: навчально-методичний посібник / ред. Н.М.Єрохіна. - К.: Немішаєвський методичний центр, 2006. – С. 60 - 71.

2. Огневюк В.О. Філософія. Історія філософії: підручник / В.О. Огневюк, І.Г. Утюж. – К.: Грамота, 2010. – С. 191 - 224.

3. Франко І.Я. Основи суспільності. Повість із сучасного життя / Іван Франко // Філософські праці / ред. М.Д. Бернштейн. - К.: Молодь, 1986. - С. 192 - 198.

4. Чайченко В. Писання Трохима Зіньківського / В. Чайченко. - Львів: З друкарні Наукового Товариства імені Шевченка. - кн. 1 - . - 1893. - 234 с.

5. Яременко В. Микола Міхновський: Самостійна Україна: Справа української інтелігенції / Микола Міхновський; ред. В. Яременко. - К.: МАУП, 2007. - 352 с.

Інформаційні ресурси

1. Володимир Мономах. Поучення [Ел. джерело] / Володимир Мономах; пер. Л.Є.Махновця // Літопис руський. - К.: Дніпро, 1989. - Режим доступу: http://litopys.org.ua/litop/lit27.htm (Проаналізувати державницькі погляди мислителя, моральні норми. Законспектувати)

2. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть [Ел. джерело] / М. Грушевський. Міжнародний діловий журнал «Image.ua». - Вересень, 2011. – Режим доступу: http://image.ua/хто-такі-українці-і-чого-вони-хочуть/ (Проаналізувати основні ментальні риси українців у творчості мислителя, законспектувати)

3. Донцов Д. Націоналізм / Дмитро Донцов. – К.: Дарницька районна організація Всеукраїнського об’єднання «Свобода», 1926. – С. 22 – 44. – Режим доступу: http://dar-svoboda.org/wp-content/uploads/2013/04/Dmytro-Doncov.-Nacionalizm..pdf

4. Костомаров М. Книга буття українського народу / М. Костомаров // Кирило Мефодіївське товариство: у 3 т. — К. : Наук. думка, 1990. — Т. 1. — С. 152 -169. (Віднайти ознаки слов’янської нації, законспектувати)

5. Кралюк П. Чи є українська філософія європейською? [Електронне джерело] / Петро Кралюк // Щоденна українська газета «Україна Incognita» // Артем Жуков. – 2014. – Режим доступу: http://incognita.day.kiev.ua/chi-ye-ukrayinska-filosofiyayevropejskoyu.html

6. Леся Українки. Державний лад [Електронний ресурс] / Леся Українки // Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки. - Режим доступу: http://www.l-ukrainka.name/uk/Miscel/DerzhLad.html (Законспектувати державницькі та суспільні погляди Лесі Українки)

7. Липинський В. Листи до братів-хліборобів: Про ідею і організацію українського монархізму: повне зібрання творів, архів, студії / В’ячеслав Липинський; ред. Ярослав Пеленський. – К.: Східноєвропейський дослідний інститут імені В’ячеслава Казимировича Липинського, 1995. – Т. 6: Політологічна секція. – Кн. 1. - С. 7 – 15. – Режим доступу: http://www.ex.ua/11718731

8. Лісна І.С. Становлення української державності в Галичині (1918-1923 рр.): монографія [Ел. джерело] / І. С. Лісна. - Тернопіль, 2001. - С. 6 - 14.

- Режим доступу: http://www.ukrcenter.com/!FilesRepository (З’ясувати стан українського суспільства ХІХ – початку ХХ століття)

9. Шиян В. Григорій Сковорода: лицар святої броні [Ел. ресурс] / В. Шиян. - Луцьк, 2002. - С. 79 - 81. – Режим доступу: http://ceolte.com/view/87/

10. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні: виправлене видання. - К., 1992. –

• Режим доступу: http://litopys.org.ua/chyph/chyph.htm

Семінар № 7

Тема № 8. Проблеми онтології. Тема № 9. Проблеми гносеології.

Тема № 10. Проблеми соціальної філософії

Мета заняття: ознайомити із сучасними проблемами буття та небуття; з’ясувати сутність основних етапів процесу пізнання у класичній та некласичній філософії; ознайомитися із проблемами сучасної соціальної філософії.

Ключові поняття: онтологія, гносеологія, епістемологія, денацифікація, денаціоналізація, люстрація, демократія, тоталітаризм, монархія.

План

1. Поняття онтології та метафізики.

2. Поняття гносеології та епістемології.

3. Поняття, предмет, об’єкт соціальної філософії.

4. Соціальна філософія у сфері наук.

5. Філософія економіки.

Ключові поняття

Авторитаризм - політичний режим, який характеризується зосередженням державної влади в руках однієї особи чи групи осіб або в одному її органі.

Гносеологія - філософська дисципліна, основною проблемою якої є проблема відносин об’єкта пізнання - навколишнього світу і суб’єкта пізнавальної діяльності - людини. Є теорією пізнання.

Демократія – політичний режим, стан політичного життя, за якого державна влада здійснюється на основі широкої та реальної участі громадян та їх об’єднань у формуванні

державної політики, утворення та діяльності органів державної влади.

Денацифікація - люстрація, комплекс заходів, спрямованих на очищення післявоєнного німецького та австрійського суспільства, культури, преси, економіки, освіти, юриспруденції та політики від впливу нацистської ідеології.

Десталінізація - ліквідації культу особистості та сталінської політичної системи, створеної Іосифом Сталіним.

Епістемологія - філософська дисципліна, предметом якої є не думка і віра, а знання, тобто те, що має всі підстави вважатися за знання.

Люстрація - заборона функціонерам високого рангу, які скомпрометували себе, протягом певного часу займати посади в державному апараті, балотуватись в представницькі органи, бути суддями і т. д.

Метафізика (від гр. meta ta physika – після фізики) – філософське поняття, яке ввів в обіг олександрійський бібліотекар Андронік Родоський. В історичному контексті має 5 визначень: 1) метафізика як вчення про надчуттєві, недоступні досвіду принципи; 2) метафізика тотожна філософії; 3) як вчення про малозрозуміле і туманне; 4) як спосіб вирішення смисложиттєвих проблем, які не піддаються експериментам; 5) як метод, альтернативним діалектиці.

Онтологія - онтологію вважають не вченням про буття, а одкровенням про логічність буття, вкоріненість у бутті логоса; вчення про буття як таке, яке виступає (поряд із гносеологією, антропологією) базовим компонентом філософської системи; у сучасній некласичній філософії - інтерпретація способів буття із нефіксованим статусом.

Тоталітаризм - політичний режим всеохоплюючого репресивного примусу громадян до виконання владної волі, цілковитого державного контролю за діяльністю окремих громадян, їх об'єднань, соціальних груп та інститутів.