- •Конспект лекцій
- •Тема 10. Соціологія молоді тя сім'ї ………………………………………………………… 67
- •Тема 11. Організація соціологічних досліджень. ……………………………………… 73
- •Тема 1. Соціологія, як наука, її предмет і методи.
- •1. Виникнення соціології як науки.
- •2.Об'єкт та предмет соціології як науки.
- •3. Закони та категорії соціології
- •4. Функції соціології.
- •5. Соціологічні вчення г.Спенсера, к.Маркса, м.Вебера та ін..
- •6. Становлення і розвиток соціології в Україні
- •Тема 2. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура. План
- •1. Визначення суспільства.
- •2. Типологізація суспільств
- •3. Соціальна структура суспільства.
- •4. Соціальні інститути та організації
- •5. Сутність та характеристика соціальної стратифікації.
- •Тема 3. Особистість у системі соціальних зв’язків.
- •Поняття особистості. Статус і соціальні ролі особистості.
- •Структурні елементи особистості
- •Поведінка особистості. Соціальна активність.
- •4. Соціальні типи особистості.
- •5. Нові тенденції взаємодії людини і суспільства у сучасних умовах.
- •Тема 4. Соціологія культури.
- •1. Соціальна сутність культури.
- •2. Структура культури.
- •3. Основні рівні і різновиди культури суспільства.
- •4. Функції культури.
- •5. Загальнолюдське і національне в культурі.
- •Тема 5. Соціологія політики. План
- •1. Предмет, категорії і функції соціології політики.
- •2. Політика як соціальний інститут.
- •3. Соціологічні дослідження політичної системи суспільства та її інститутів.
- •4. Соціологія влади
- •5. Соціологія політичних партій і партійних систем.
- •2)За способом формування і поповнення на:
- •Тема 6. Економічна соціологія. План
- •1. Специфіка економічної соціології.
- •1) Теорія економічної соціології:
- •2) Методологія економічної соціології:
- •2. Виникнення і розвиток економічної соціології, її суть і зміст
- •3. Місце економічної культури в економічній соціології.
- •4. Предмет, об'єкт і функції соціології праці та зайнятості.
- •5. Соціальні аспекти зайнятості і безробіття.
- •Вказані типи і різновиди кар’єри доповнюють один одного. Іноді вони можуть перетинатися, створюючи різні варіанти кар’єри.
- •Тема 7. Соціологія праці та управління. План
- •1. Предмет соціології праці та управління
- •2. Зв'язок соціології праці та управління з іншими науками про працю.
- •3. Соціологія праці й управління і менеджмент.
- •Тема 8. Соціологія релігії. План
- •1. Предмет і об’єкт соціології релігії.
- •2. Релігія як соціологічний інститут, її еволюційні та організаційні форми.
- •3. Історичні типи релігійних вірувань та сучасні релігійні системи.
- •4. Релігійний комплекс і структура.
- •5. Тенденції розвитку релігії в суспільстві.
- •Тема 9. Соціологія конфлікту. План
- •1. Соціальна взаємодія та соціальні зв'язки.
- •2. Соціальні відносини та соціальні конфлікти. Предмет соціології конфлікту.
- •3. Історія становлення соціології конфлікту. Виникнення, розвиток і розв’язання соціального конфлікту.
- •Тема 10. Соціологія молоді та сім’ї. План
- •Сутність, об’єкт та предмет соціології сім’ї.
- •2. Поняття, функції сім’ї та тенденції її розвитку.
- •3. Форми і види сім'ї.
- •Соціологія молоді як спеціальна соціологічна теорія та її місце у державній молодіжній політиці.
- •5 .Стан дослідження молодіжних проблем.
- •Тема 11. Організація соціологічних досліджень. План
- •1. Сутність програмування і організація соціологічного дослідження.
- •1) Функції і види соціологічних досліджень.
- •3. Упорядкування та оброблення зібраної інформації:
- •4. Аналітичний. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розроблення рекомендацій:
- •2) Програма соціологічного дослідження.
- •3) Вибірка у соціологічному дослідженні.
- •2. Опитування як провідний метод збору соціологічної інформації.
- •3. Аналіз документів, спостереження і експеримент у соціології.
- •4. Оброблення і аналіз соціальної інформації.
- •5. Прогнозування соціальних явищ і процесів.
- •6. Якісні методи соціологічного дослідження.
Тема 2. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура. План
Визначення суспільства.
Типологізації суспільства.
Соціальна структура суспільства.
Соціальні інститути та організації.
Сутність та характеристика соціальної стратифікації.
Література:
Піча В.Н. Соціологія. Навчальний посібник. - Л.,2002.
Волович В.І. Соціологія: підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Центр учбової літератури. 2009.
Городяненко В.Г. СоціолФогія. Підручник. - К.: ВЦ «Академія», 2006.
Основні ключові поняття та терміни: протосуспільство, суспільство, типологізація суспільств, традиційне (доіндустріальне суспільство), індустріальне суспільство, постіндустріальне суспільство, соціальні зміни, соціальний розвиток, структурні соціальні зміни, процесуальні соціальні зміни, функціональні соціальні зміни, мотиваційні соціальні зміни, цивілізація, соціальна структура суспільства, соціальна стратифікація, соціальна мобільність, соціальний статус, соціальна роль, соціальна група, еволюційні та революційні соціальні зміни, фактори соціальних змін, теорії соціальних змін (еволюційні, циклічні, функціоналістські, конфліктні), модернізація, соціальна система, писемне суспільство, дописемне суспільство, складне суспільство, просте суспільство, соціальна спільнота, соціальний інститут, соціальна організація, соціальний клас, вищий клас, середній клас, нижчий клас, маргінали..
1. Визначення суспільства.
Об’єктом соціології є суспільство як цілісна соціальна реальність. Однак, поняття “суспільство” не має однозначного визначення серед соціологів та представників інших суспільствознавчих наук. Перш ніж дати визначення суспільству виділимо найбільш значні історичні етапи становлення даного поняття, особливості еволюції якого призвели до виникнення соціології як самостійної науки.
Уявлення про суспільство та його специфіку почали формуватися ще в Стародавньому світі. Довгий час в соціальній думці суспільство ототожнювалось з державою. Наприклад, у Платона суспільство характеризує передусім суспільні функції держави – захист населення від зовнішніх ворогів, підтримка порядку в середині країни. Думки Платона продовжив розвивати його учень Аристотель.
Представники раннього Середньовіччя (А. Блаженний, Ф. Аквінський) розглядали суспільство як результат Божої волі.
Соціальна думка Нового часу у трактуванні суспільства виходила з концепції “природного стану” і суспільного договору. Зокрема такі думки зустрічаємо у творах Т. Гоббса, Ж-Ж. Руссо, Дж. Локка.
В ХІХ ст. з’являються праці, в яких поняття “суспільство” аналізується з точки зору соціології. Так, О. Конт розглядав суспільство як функціональну систему, основними підставами виникнення якої став розподіл праці між індивідами, що спонукав їх до взаємодії та сприяв формуванню певних типів соціальних відносин.
У творах Е. Дюркгейма суспільство постає як надіндивідуальна реальність, що базується на колективних уявленнях; як наймогутніший фокус фізичних і моральних сил, який тільки існує у світі.
М. Вебер розумів суспільство як взаємодію людей, яка є продуктом соціальних дій.
Сьогодні поняття “суспільство” має такий же понятійний зміст, що і в соціальній науці ХІХ ст. Зокрема:
Суспільство – особливий, надзвичайно складний вид організації соціального життя, що включає в себе всю багатоманітність стійких соціальних взаємодій, всі інститути та спільноти, що локалізовані в рамках конкретних державно-територіальних кордонів.
Суспільство – це більш-менш велика, стійка і цілісна сукупність людей, об’єднаних історично сформованими формами їх взаємозв’язків і взаємодій з метою задоволення власних потреб.
Суспільство – це продукт взаємодії людей, специфіку якого складають відносини людей один з одним.
Суспільство – це специфічна організація життєдіяльності людей, певний соціальний механізм, система відносин, що зв’язує людей в єдине ціле.
Суспільство – це спосіб існування людства, сукупність форм спільної життєдіяльності людей, які історично розвиваються.
Суспільство – сукупність людей, які об’єднані певними інтересами, потребами, взаємними симпатіями або певним видом діяльності.
Отже, складність загального визначення поняття “суспільство” полягає у тому, що воно є досить широким за об’ємом, багатогранним і багаторівневим за структурою поняттям.
Найчастіше суспільство визначається в соціології як системно організована сукупність всіх форм і способів взаємодії і об’єднання, що породжується цілеспрямованою діяльністю великих груп людей. У такому значенні суспільство включає в себе все, що відрізняє цю систему від природних явищ.
Суспільство (1) — найзагальніша система взаємозв’язків і взаємовідносин між людьми, соціальними групами, спільнотами та соціальними інститутами. (Згідно з Н. Смелзером, це об’єднання людей, яке має певні географічні кордони, спільну законодавчу систему і певну національну (соціокультурну) ідентичність).
Суспільство (2) – якісно відмінне від природи надскладне багатовимірне, внутрішньо розгалужене і водночас органічно цілісне утворення, що постає як сукупність історично сформованих способів і форм взаємодії та об’єднання (діяльності, відносин, поведінки, тощо) індивідів та їх груп, в яких знаходить своє виявлення всебічна і багаторівнева взаємозалежність людей.
До основних ознак суспільства належать:
територія, на якій відбувається консолідація соціальних зв'язків;
універсальність, тобто різносторонній його характер, що передбачає що воно включає в себе всю багатоманітність соціальних зв 'язків, відносин, всі соціальні, інститути та спільноти в рамках певного територіального простору;
- автономність, тобто спроможність існувати самостійно, що досягається за рахунок високого рівня внутрішньої саморегуляції, що забезпечує підтримку та постійне відтворення складної системи соціальних взаємин;
- інтегративність, тобто цілісність, єдність загальної системи цінностей (традицій, норм, законів, правил тощо), яку називають культурою.
Основні ознаки й підсистеми суспільства:
1) Основні ознаки суспільства: спільна територія; загальноприйнята система норм і цінностей, система культури; саморегуляція, саморозвиток; автономність.
2) Основні підсистеми суспільства: економічна; культурна; соціальна; політична.