- •Конспект лекцій
- •Тема 10. Соціологія молоді тя сім'ї ………………………………………………………… 67
- •Тема 11. Організація соціологічних досліджень. ……………………………………… 73
- •Тема 1. Соціологія, як наука, її предмет і методи.
- •1. Виникнення соціології як науки.
- •2.Об'єкт та предмет соціології як науки.
- •3. Закони та категорії соціології
- •4. Функції соціології.
- •5. Соціологічні вчення г.Спенсера, к.Маркса, м.Вебера та ін..
- •6. Становлення і розвиток соціології в Україні
- •Тема 2. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура. План
- •1. Визначення суспільства.
- •2. Типологізація суспільств
- •3. Соціальна структура суспільства.
- •4. Соціальні інститути та організації
- •5. Сутність та характеристика соціальної стратифікації.
- •Тема 3. Особистість у системі соціальних зв’язків.
- •Поняття особистості. Статус і соціальні ролі особистості.
- •Структурні елементи особистості
- •Поведінка особистості. Соціальна активність.
- •4. Соціальні типи особистості.
- •5. Нові тенденції взаємодії людини і суспільства у сучасних умовах.
- •Тема 4. Соціологія культури.
- •1. Соціальна сутність культури.
- •2. Структура культури.
- •3. Основні рівні і різновиди культури суспільства.
- •4. Функції культури.
- •5. Загальнолюдське і національне в культурі.
- •Тема 5. Соціологія політики. План
- •1. Предмет, категорії і функції соціології політики.
- •2. Політика як соціальний інститут.
- •3. Соціологічні дослідження політичної системи суспільства та її інститутів.
- •4. Соціологія влади
- •5. Соціологія політичних партій і партійних систем.
- •2)За способом формування і поповнення на:
- •Тема 6. Економічна соціологія. План
- •1. Специфіка економічної соціології.
- •1) Теорія економічної соціології:
- •2) Методологія економічної соціології:
- •2. Виникнення і розвиток економічної соціології, її суть і зміст
- •3. Місце економічної культури в економічній соціології.
- •4. Предмет, об'єкт і функції соціології праці та зайнятості.
- •5. Соціальні аспекти зайнятості і безробіття.
- •Вказані типи і різновиди кар’єри доповнюють один одного. Іноді вони можуть перетинатися, створюючи різні варіанти кар’єри.
- •Тема 7. Соціологія праці та управління. План
- •1. Предмет соціології праці та управління
- •2. Зв'язок соціології праці та управління з іншими науками про працю.
- •3. Соціологія праці й управління і менеджмент.
- •Тема 8. Соціологія релігії. План
- •1. Предмет і об’єкт соціології релігії.
- •2. Релігія як соціологічний інститут, її еволюційні та організаційні форми.
- •3. Історичні типи релігійних вірувань та сучасні релігійні системи.
- •4. Релігійний комплекс і структура.
- •5. Тенденції розвитку релігії в суспільстві.
- •Тема 9. Соціологія конфлікту. План
- •1. Соціальна взаємодія та соціальні зв'язки.
- •2. Соціальні відносини та соціальні конфлікти. Предмет соціології конфлікту.
- •3. Історія становлення соціології конфлікту. Виникнення, розвиток і розв’язання соціального конфлікту.
- •Тема 10. Соціологія молоді та сім’ї. План
- •Сутність, об’єкт та предмет соціології сім’ї.
- •2. Поняття, функції сім’ї та тенденції її розвитку.
- •3. Форми і види сім'ї.
- •Соціологія молоді як спеціальна соціологічна теорія та її місце у державній молодіжній політиці.
- •5 .Стан дослідження молодіжних проблем.
- •Тема 11. Організація соціологічних досліджень. План
- •1. Сутність програмування і організація соціологічного дослідження.
- •1) Функції і види соціологічних досліджень.
- •3. Упорядкування та оброблення зібраної інформації:
- •4. Аналітичний. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розроблення рекомендацій:
- •2) Програма соціологічного дослідження.
- •3) Вибірка у соціологічному дослідженні.
- •2. Опитування як провідний метод збору соціологічної інформації.
- •3. Аналіз документів, спостереження і експеримент у соціології.
- •4. Оброблення і аналіз соціальної інформації.
- •5. Прогнозування соціальних явищ і процесів.
- •6. Якісні методи соціологічного дослідження.
4. Оброблення і аналіз соціальної інформації.
В емпіричній соціології нагромаджено немало статистичних процедур, за допомогою яких розрізнені дані, що містяться в окремих анкетах чи інших матеріалах соціологічних досліджень, адаптують для узагальнення, опису, аналізу, наукової інтерпретації. За результатами узагальнень роблять певні висновки, розв'язуючи завдання дослідження. Внаслідок цих процедур з'являється реальна змога з'ясувати тенденції у досліджуваних процесах, явищах, виробити прогнози і практичні рекомендації, що відкривають вихід соціальної інформації у соціальну практику.
Опис інформації та обчислення узагальнюючих параметрів.
Найчастіше статистичні методи аналізу соціальної інформації використовують для:
- опису інформації та обчислення узагальнюючих параметрів (одновимірна статистика);
- виміру зв'язку між окремими ознаками, отриманими у відповідях на різні запитання анкети, якщо як метод збору даних застосовувалося опитування або контент-аналіз текстів ЗМІ, якщо використовувався метод аналізу документів (двовимірна статистика);
- проведення складних математичних процедур, які дають змогу проаналізувати водночас кілька взаємопов'язаних ознак (багатовимірна статистика).
Застосування методів математичної статистики забезпечує:
- стислий опис первинної соціологічної інформації, обчислення одновимірних розподілів, наочне уявлення її у вигляді таблиць, графіків, діаграм;
- обчислення зв'язків між ознаками досліджуваного суспільного явища, оцінку їх за допомогою статистичних коефіцієнтів зв'язку, застосування кореляційного, регресійного аналізу тощо;
- встановлення латентних (прихованих) факторів, які визначають взаємозв'язки всередині групи, ознак
досліджуваного явища (факторний, латентно-структурний аналіз);
- класифікацію ознак та об'єктів, побудову типологій (кластерний аналіз, дискримінантний аналіз, факторний аналіз);
- перевірку (підтвердження чи спростування) вихідних гіпотез дослідження, формулювання нових проблем;
- вироблення коротко- і довгострокових прогнозів щодо функціонування та розвитку певного суспільного явища.
Використання методів математичної статистики передбачає певний набір попередніх процедур, до яких належать: підготовка анкети, іншого первинного матеріалу до оброблення, яка може здійснюватися вручну чи автоматизовано; вибір рівня майбутнього аналізу (описовий чи пояснювальний); вибір конкретних статистичних процедур для оброблення інформації.
В емпіричному дослідженні соціолог вивчає певну множину об'єктів, наприклад колектив працівників підприємства. Кожному елементу множини притаманні певні властивості (ознаки), скажімо стать, вік, задоволеність умовами праці. Кожний об'єкт має певне значення за кожною ознакою. Так, працівник має одне з двох можливих значень ознаки «Стать» (чоловіча або жіноча), одне з трьох можливих значень ознаки «Задоволеність умовами праці» (задоволений, не зовсім задоволений, незадоволений), певне значення ознаки «Вік» (число повних років від 18 до 80) та ін.
Як правило, для спрощення оброблення всі значення ознак кодують числами, тому дані для оброблення становлять прямокутну таблицю (матрицю) чисел. Кожний рядок цієї таблиці відповідає одному об'єкту, а кожний стовпчик — певній ознаці. На перетині певного рядка та стовпчика цієї таблиці знаходиться значення певної ознаки певного об'єкта.
Ознаки поділяють на якісні та кількісні. Якісні ознаки не мають кількісного виразу («Стать», «Задоволеність умовами праці»). Кількісні ознаки мають одиниці вимірювання. Наприклад, одиницею вимірювання кількісної ознаки «Вік» є рік, «Заробітна плата» — гривня. Ці ознаки ще називають ознаками, заданими у метричній шкалі.