- •Конспект лекцій
- •Тема 10. Соціологія молоді тя сім'ї ………………………………………………………… 67
- •Тема 11. Організація соціологічних досліджень. ……………………………………… 73
- •Тема 1. Соціологія, як наука, її предмет і методи.
- •1. Виникнення соціології як науки.
- •2.Об'єкт та предмет соціології як науки.
- •3. Закони та категорії соціології
- •4. Функції соціології.
- •5. Соціологічні вчення г.Спенсера, к.Маркса, м.Вебера та ін..
- •6. Становлення і розвиток соціології в Україні
- •Тема 2. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура. План
- •1. Визначення суспільства.
- •2. Типологізація суспільств
- •3. Соціальна структура суспільства.
- •4. Соціальні інститути та організації
- •5. Сутність та характеристика соціальної стратифікації.
- •Тема 3. Особистість у системі соціальних зв’язків.
- •Поняття особистості. Статус і соціальні ролі особистості.
- •Структурні елементи особистості
- •Поведінка особистості. Соціальна активність.
- •4. Соціальні типи особистості.
- •5. Нові тенденції взаємодії людини і суспільства у сучасних умовах.
- •Тема 4. Соціологія культури.
- •1. Соціальна сутність культури.
- •2. Структура культури.
- •3. Основні рівні і різновиди культури суспільства.
- •4. Функції культури.
- •5. Загальнолюдське і національне в культурі.
- •Тема 5. Соціологія політики. План
- •1. Предмет, категорії і функції соціології політики.
- •2. Політика як соціальний інститут.
- •3. Соціологічні дослідження політичної системи суспільства та її інститутів.
- •4. Соціологія влади
- •5. Соціологія політичних партій і партійних систем.
- •2)За способом формування і поповнення на:
- •Тема 6. Економічна соціологія. План
- •1. Специфіка економічної соціології.
- •1) Теорія економічної соціології:
- •2) Методологія економічної соціології:
- •2. Виникнення і розвиток економічної соціології, її суть і зміст
- •3. Місце економічної культури в економічній соціології.
- •4. Предмет, об'єкт і функції соціології праці та зайнятості.
- •5. Соціальні аспекти зайнятості і безробіття.
- •Вказані типи і різновиди кар’єри доповнюють один одного. Іноді вони можуть перетинатися, створюючи різні варіанти кар’єри.
- •Тема 7. Соціологія праці та управління. План
- •1. Предмет соціології праці та управління
- •2. Зв'язок соціології праці та управління з іншими науками про працю.
- •3. Соціологія праці й управління і менеджмент.
- •Тема 8. Соціологія релігії. План
- •1. Предмет і об’єкт соціології релігії.
- •2. Релігія як соціологічний інститут, її еволюційні та організаційні форми.
- •3. Історичні типи релігійних вірувань та сучасні релігійні системи.
- •4. Релігійний комплекс і структура.
- •5. Тенденції розвитку релігії в суспільстві.
- •Тема 9. Соціологія конфлікту. План
- •1. Соціальна взаємодія та соціальні зв'язки.
- •2. Соціальні відносини та соціальні конфлікти. Предмет соціології конфлікту.
- •3. Історія становлення соціології конфлікту. Виникнення, розвиток і розв’язання соціального конфлікту.
- •Тема 10. Соціологія молоді та сім’ї. План
- •Сутність, об’єкт та предмет соціології сім’ї.
- •2. Поняття, функції сім’ї та тенденції її розвитку.
- •3. Форми і види сім'ї.
- •Соціологія молоді як спеціальна соціологічна теорія та її місце у державній молодіжній політиці.
- •5 .Стан дослідження молодіжних проблем.
- •Тема 11. Організація соціологічних досліджень. План
- •1. Сутність програмування і організація соціологічного дослідження.
- •1) Функції і види соціологічних досліджень.
- •3. Упорядкування та оброблення зібраної інформації:
- •4. Аналітичний. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розроблення рекомендацій:
- •2) Програма соціологічного дослідження.
- •3) Вибірка у соціологічному дослідженні.
- •2. Опитування як провідний метод збору соціологічної інформації.
- •3. Аналіз документів, спостереження і експеримент у соціології.
- •4. Оброблення і аналіз соціальної інформації.
- •5. Прогнозування соціальних явищ і процесів.
- •6. Якісні методи соціологічного дослідження.
3) Вибірка у соціологічному дослідженні.
На етапі збирання первинних матеріалів суб'єкт соціологічного дослідження повинен з'ясувати кількісні та якісні параметри об'єкта, уточнити, хто є носієм інформації, скільки таких носіїв треба обстежити, щоб отримати достовірну картину соціальної реальності. У практиці емпіричних досліджень, якщо об'єкт кількісно невеликий (не перевищує 300—500 одиниць), можна вдатися до суцільного обстеження, опитавши, наприклад, усіх респондентів або проаналізувавши всі номери визначених часописів тощо.
Однак соціологія найчастіше має справу з великими групами людей, носіями певних характерних ознак, учасниками різноманітних соціальних процесів. Об'єктом досліджень можуть бути десятки і сотні тисяч людей, що мешкають у різних регіонах, містах, областях; багатотисячні колективи промислових підприємств, організацій; великі соціальні спільноти: підприємці, молодь, студентство, жіноцтво, діти. Тому дослідник, дбаючи про якість, достовірність майбутніх результатів, повинен ретельно підійти до вибору найоптимальніших методів. Адже суцільні обстеження за таких обставин неможливі (виняток становлять суцільні дослідження, використовувані під час перепису населення, проведення референдумів). Тому найчастіше вдаються до вибіркового методу як альтернативи суцільному обстеженню. Його теорія ґрунтується на досягненнях математичної статистики.
Вибірковий метод — науково обгрунтований підхід, за результатами якого роблять висновки про об'єкт дослідження як ціле, спираючись на дані аналізу його певної частини.
Використання методу вибірки передбачає опанування таких понять, як «генеральна сукупність», «вибіркона сукупність», «одиниця відбору», «одиниця спостереження», «репрезентативність», «помилка репрезентативності» тощо.
Генеральна сукупність — обмежений територіальне і в часі об'єкт дослідження.
Визначення генеральної сукупності передбачає конкретизацію характеристик об'єкта, його найважливіших суттєвих ознак, які піддаються фіксації.
Вибіркова сукупність — певна кількість відібраних за суворими правилами елементів генеральної сукупності.
Вона нібито є мікромоделлю генеральної сукупності. її структура повинна максимально збігатися зі структурою генеральної сукупності за основними якісними характеристиками і контрольними ознаками.
Одиниці відбору — елементи вибіркової сукупності, які згідно з планом вибирає дослідник на кожному етапі побудови вибірки.
Такими елементами є поселення, підприємства, різноманітні спільноти.
Одиниці спостереження — елементи вибіркової сукупності, які підлягають обстеженню.
Ними можуть бути як окремі індивіди, так і соціальні групи.
Для побудови вибірки конкретного соціологічного дослідження потрібно попередньо оцінити якість вибірки (визначити ймовірність і ступінь точності, з якими дані, отримані під час дослідження вибіркової сукупності, можна переносити на генеральну сукупність); дібрати тип вибірки, найбільш адекватний меті й завданням дослідження; визначити обсяг вибірки, який, з одного боку, повинен бути статистичне значущим, а з іншого — економним, забезпечуючи оперативне отримання якісної інформації.
Визначення якості вибірки означає оцінку її на предмет репрезентативності щодо всього об'єкта дослідження.
Репрезентативність вибірки — здатність вибіркової сукупності відтворювати основні характеристики генеральної сукупності.
Вибірка не може абсолютно точно відтворювати генеральну сукупність, тому вона завжди матиме певні відхилення від неї.
Помилка репрезентативності — відхилення вибіркової сукупності за певними характеристиками від генеральної сукупності.
Чим більша величина відхилень, тим значніша помилка репрезентативності, тим нижча якість отриманих даних. Головним завданням на цьому етапі соціологічного дослідження є врахування помилки репрезентативності під час інтерпретації та узагальнення результатів дослідження, проведеного із застосуванням вибіркового методу.
Значну роль у визначенні якості інформації, отриманої в результаті емпіричного дослідження, окрім репрезентативності, відіграють такі параметри, як надійність і валідність.
Надійність інформації — адекватність одержаних результатів дослідження соціальній ситуації.
Забезпечується вона врахуванням так званих випадкових помилок, які є неминучими внаслідок неоднорідності досліджуваного контингенту. Чим однорідніший контингент обстеження і чим більший обсяг вибіркової сукупності, тим незначніша випадкова помилка вибірки і, відповідно, вища якість отриманої інформації. Випадкові помилки виникають також і через низьку якість інструментарію, непрофесійну роботу дослідника тощо. Величину випадкової помилки можна розрахувати за допомогою спеціальних математичних формул.
Якість дослідження встановлюється величиною випадкової помилки (знаходять її за допомогою математичних формул), яка дає змогу врахувати її під час поширення висновків, зроблених на підставі вибіркового дослідження, на всю генеральну сукупність.
Валідність (обгрунтованість) інформації — відповідність результатів саме тим явищам і процесам, які передбачалося дослідити.
До зниження валідності можуть призвести не тільки помилки інструментарію, а й систематичні помилки вибірки.
Систематичні помилки — помилки, які виникають внаслідок неправильних вихідних статистичних даних про параметри контрольних ознак генеральної сукупності, занадто малого обсягу вибірки, хибного застосування способу відбору одиниць аналізу тощо.