- •Конспект лекцій
- •Тема 10. Соціологія молоді тя сім'ї ………………………………………………………… 67
- •Тема 11. Організація соціологічних досліджень. ……………………………………… 73
- •Тема 1. Соціологія, як наука, її предмет і методи.
- •1. Виникнення соціології як науки.
- •2.Об'єкт та предмет соціології як науки.
- •3. Закони та категорії соціології
- •4. Функції соціології.
- •5. Соціологічні вчення г.Спенсера, к.Маркса, м.Вебера та ін..
- •6. Становлення і розвиток соціології в Україні
- •Тема 2. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура. План
- •1. Визначення суспільства.
- •2. Типологізація суспільств
- •3. Соціальна структура суспільства.
- •4. Соціальні інститути та організації
- •5. Сутність та характеристика соціальної стратифікації.
- •Тема 3. Особистість у системі соціальних зв’язків.
- •Поняття особистості. Статус і соціальні ролі особистості.
- •Структурні елементи особистості
- •Поведінка особистості. Соціальна активність.
- •4. Соціальні типи особистості.
- •5. Нові тенденції взаємодії людини і суспільства у сучасних умовах.
- •Тема 4. Соціологія культури.
- •1. Соціальна сутність культури.
- •2. Структура культури.
- •3. Основні рівні і різновиди культури суспільства.
- •4. Функції культури.
- •5. Загальнолюдське і національне в культурі.
- •Тема 5. Соціологія політики. План
- •1. Предмет, категорії і функції соціології політики.
- •2. Політика як соціальний інститут.
- •3. Соціологічні дослідження політичної системи суспільства та її інститутів.
- •4. Соціологія влади
- •5. Соціологія політичних партій і партійних систем.
- •2)За способом формування і поповнення на:
- •Тема 6. Економічна соціологія. План
- •1. Специфіка економічної соціології.
- •1) Теорія економічної соціології:
- •2) Методологія економічної соціології:
- •2. Виникнення і розвиток економічної соціології, її суть і зміст
- •3. Місце економічної культури в економічній соціології.
- •4. Предмет, об'єкт і функції соціології праці та зайнятості.
- •5. Соціальні аспекти зайнятості і безробіття.
- •Вказані типи і різновиди кар’єри доповнюють один одного. Іноді вони можуть перетинатися, створюючи різні варіанти кар’єри.
- •Тема 7. Соціологія праці та управління. План
- •1. Предмет соціології праці та управління
- •2. Зв'язок соціології праці та управління з іншими науками про працю.
- •3. Соціологія праці й управління і менеджмент.
- •Тема 8. Соціологія релігії. План
- •1. Предмет і об’єкт соціології релігії.
- •2. Релігія як соціологічний інститут, її еволюційні та організаційні форми.
- •3. Історичні типи релігійних вірувань та сучасні релігійні системи.
- •4. Релігійний комплекс і структура.
- •5. Тенденції розвитку релігії в суспільстві.
- •Тема 9. Соціологія конфлікту. План
- •1. Соціальна взаємодія та соціальні зв'язки.
- •2. Соціальні відносини та соціальні конфлікти. Предмет соціології конфлікту.
- •3. Історія становлення соціології конфлікту. Виникнення, розвиток і розв’язання соціального конфлікту.
- •Тема 10. Соціологія молоді та сім’ї. План
- •Сутність, об’єкт та предмет соціології сім’ї.
- •2. Поняття, функції сім’ї та тенденції її розвитку.
- •3. Форми і види сім'ї.
- •Соціологія молоді як спеціальна соціологічна теорія та її місце у державній молодіжній політиці.
- •5 .Стан дослідження молодіжних проблем.
- •Тема 11. Організація соціологічних досліджень. План
- •1. Сутність програмування і організація соціологічного дослідження.
- •1) Функції і види соціологічних досліджень.
- •3. Упорядкування та оброблення зібраної інформації:
- •4. Аналітичний. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розроблення рекомендацій:
- •2) Програма соціологічного дослідження.
- •3) Вибірка у соціологічному дослідженні.
- •2. Опитування як провідний метод збору соціологічної інформації.
- •3. Аналіз документів, спостереження і експеримент у соціології.
- •4. Оброблення і аналіз соціальної інформації.
- •5. Прогнозування соціальних явищ і процесів.
- •6. Якісні методи соціологічного дослідження.
4. Функції культури.
В історії людини і суспільства культура відіграла непересічну роль, будучи однією з важливих умов їх становлення, буття і розвитку. Підтвердженням цьому є долі феральних людей, які, будучи вирваними з культурного середовища суспільства, вирісши в оточенні тварин, втрачали ознаки людини (у ниx не було мислення, зв'язної мови, людських почуттів). Для суспільного буття особливо важливі такі функції культури:
1) людинотворча (гуманістична). Вона полягає в pозвитку творчого потенціалу людини в усіх формах її життєдіяльності. Усі цінності світу чогось варті для людини, якщо поліпшують її життя, розвивають її індивідуальність, формують творчу особистість. Створюючи цінності, людина творить себе, «окультурює» свої сутнісні сили, формується як особистість. Отже, культура разом з наукою та освітою формує творчі здібності людини, готує її до життя в суспільстві на основі засвоєних традицій, ціннісних і нормативних зразків, привчає людину справлятися з її обов'язками;
2) гносеологічна (пізнавальна). Ця функція передбачає продукування нових знань, норм, цінностей, ідей, уявлень про світ, суспільство, людину. У різні періоди історії цю функцію брали на себе магія, міфологія, релігія, філософія; сьогодні її виконує наука. Кожна з цих форм духовної культури створила власні системи вироблення конкретних і загальних знань, уявлень про навколишню реальність.
У сучасну епоху розвиток суспільства особливо залежить від виробництва знань, яке є різновидом індустрії. Нові галузі праці (автоматика, електроніка, ракетобудування, телерадіокомунікації, молекулярна біологія) ґрунтуються передусім не на виробничому досвіді, а на знаннях. Індустрія знань, яка виробляє і споживає інформацію, а не товари і послуги, охоплює в розвинутих країнах переважну частину національного виробництва;
3) інформаційна. Виявляється вона у трансляції соціального досвіду, що забезпечує зв'язок часів і поколінь. У цьому сенсі культура є своєрідним резервуаром духовних ресурсів, накопичувачем і зберігачем усього цінного й позитивного, досягнутого людством, їй характерна безперервність розвитку завдяки засвоєнню культурної спадщини, історичного досвіду (традицій) і створенню нових культурних цінностей (новаторству).
Носіями новаторства є творчі особистості (мудреці, вчені, письменники, політики), які народжують нові ідеї, норми, способи діяльності. Тому в культурі будь-якого суспільства підтримується високий статус людей, які володіють надзвичайними здібностями до творчості, якщо ця творчість відповідає очікуванням групи, затребувана суспільством.
Творчість, інноваційна діяльність є джерелом розвитку, збагачує матеріальну і духовну культури, відкидає архаїчне, віджите. Проте розвиток культури відбувається лише за умови використання досвіду попередніх поколінь. Як складова культури новаторство не є альтернативою традиції. Принципова сутність традиції полягає в тому, що вона є своєрідним механізмом соціального і культурного успадкування. Завдяки їй зберігається матеріальний і духовний досвід попередніх поколінь, відтворюється найцінніше в культурній спадщині. Завдяки цьому традиції забезпечують стійкість матеріальної і духовної культури, а новаторство є джерелом її розвитку.
Культура зберігає соціальний досвід поколінь у поняттях, словах, математичних символах, формулах науки, своєрідних мовах мистецтва. Засобами збереження і накопичення інформації є: природна пам'ять індивіда; колективна пам'ять, відображена в мові і духовній культурі; символічні і речовинні засоби збереження інформації (тексти, книги, образотворчі засоби);
4) інтегративна функція культури. Через засвоєння спільних елементів культури (цінностей, норм тощо) відбувається об'єднання людей на національному і світовому рівнях, формується їх культурна (групова, індивідуальна) ідентичність;
5) ціннісно-орієнтаційна, нормативно-регулятивна функції культури. У суспільному бутті культура задає певну систему координат, рамки прийнятної поведінки людей, моральні орієнтири, регулюючи їхнє співжиття.
Деградація функцій культури призводить до занепаду сутнісних, культуротворчих сил людини, дезінтеграції, кризи суспільства.