Контрольні питання:

1. З якою цілю проводять польові обстеження на ділянках гібридизації по отриманню гібридів на фертильній основі?

2. З якою ціллю проводять польові обстеження на ділянках розмноження стерильних форм, на ділянках гібридизації на стерильній основі?

3. Що враховують при попередньому обстеженню ділянок гібридизації?

4. В яких випадках посів кукурудзи вибраковується в результаті польових обстежень ?

5. Скільки відсотків фертильних волотей допускається при розмноженні супереліти і еліти самозапильних ліній?

Заняття 17

ВИЗНАЧЕННЯ ТРАВМУВАННЯ НАСІННЯ РІЗНИХ СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ.

Завдання:

1. Описати методику і визначити відсоток травмованого насіння різних сортів озимої пшениці.

2. Описати заходи виключення травмування насіння.

Практичні навики: потрібно знати причини, що викликають травмування насіння, і заходи попередження і виключення травмування насіння.

Матеріали і реактиви: насіння сортів озимої пшениці, очищене на насіннєвоочисній машині, 1% розчин анилинового барвника.

Пояснення

При механізованій обробці насіння (обмолот, очищення і сортування, протруєння) проходить їх пошкодження –травмування.

За даними І.Г. Строни в виробничих умовах травмованість насіння досягає – 85-90%, кукурудзи – 95%.

Травмоване насіння знижує польову схожість, на ньому розвиваються збудники хвороб. Розрізняють макро- і мікротравми насіння. До макротравм відносять пошкодження пов‘язані з відокремленням якоїсь частини насіння. Ці пошкодження найбільш небезпечні для життя насіння.

До мікротравм відносяться пошкодження тканини без відокремлення, сюди відносяться пошкодження від діяльності мікроорганізмів, сисних шкідників і мілкі механічні пошкодження. На сучасних очисних машинах можна відібрати (видалити) тільки насіння дроблене і сплюснуте, а насіння з мікротравмами залишається в посівному матеріалі і знижує якість.

Заходи зниження травмованості насіння:

Перед збиранням необхідно визначити правильний режим роботи молотильного агрегату комбайну. Рекомендується максимальна частота обертів барабана за хвилину при обмолоті пшениці – 1000-1200, ячменя – 900-1000, проса – 700-500. В процесі збирання необхідно контролювати травмування насіння і регулювати зазор деки барабана.

Оптимальний строк збирання являється важливим фактором боротьби з травмованістю насіння. Встановлено, що насіння зернових найменше пошкоджується при вологості під час збирання – 17-18%, бобових – 16-17%, качани кукурудзи – 11-12%.

Сушка насіння: високі температури, різка зміна високих і низьких температур можуть визвати внутрішні тріщини, які знижують схожість і врожайні якості насіння.

При очищенні і транспортуванні насіння підлягає механічним ударам, що приводить до травмування. Необхідно підбирати насіннєочисні машини, щоб за один пропуск виконати очистку і сортування. Не можна допускати падіння насіння з великої висоти. При роботі погрузочного шнеку необхідно піднімати його поступово, не допускаючи падіння насіння з висоти більше – 40-50 см.

При зберіганні насіння може пошкоджуватися (травмуватися) шкідниками. Необхідно проводити заходи боротьби.

Виконання завдання

Згідно діючого стандарту відбирають середню пробу насіння, від котрої беруть по дві наважки для аналізу на чистоту. Від кожної наважки відбирають по 100 насінин, поміщують їх в колбу і заливають 1 % розчином анилинового барвника. Через одну хвилину розчин зливають. Насіння промивають водою, розкладають на папері, і кожне насіння оглядають під лупою. В незамітні неозброєним оком мікротравми проникає розчин барвника. Середня кількість сім’янок з травмами за двома пробами складає відсоток травмованого насіння.

Контрольні питання:

1. Які причини травмованості насіння?

2. Які заходи знижують травмованість насіння при збиранні, при очищені, при зберіганні?

3. Яка методика визначення травмованості насіння?

Заняття 18

РОЗРАХУНОК НАСІННИЦЬКИХ ПЛОЩ І СКЛАДАННЯ ПЛАНУ СОРТООНОВЛЕННЯ

Мета: вивчити принцип розрахунку насінницьких площ для складання плану сортооновлення.

Завдання:

1. Записати принцип розрахунку насінницьких площ.

2. Розрахувати насінницькі площі господарства по озимій пшениці при наступних вихідних даних: загальна площа, по даному сорту складає 1500 га; норма висіву 2,2 ц/га; строки сортооновлення – прийняті для Дніпропетровської області, урожайність 50 ц/га, вихід кондиційного насіння 60%, розмір страхового фонду для РС-1-3 складає 15%.

3. Скласти план сортооновлення і завдання бригадиру з виробництва сортового насіння озимої пшениці.

Практичні навики:

• необхідно знати схему насінництва зернових і олійних культур на промисловій основі, а також без промислової основи.

• Вивчити принцип розрахунку насінницьких площ для господарства, області;

• Вміти складати план сортооновлення.

Матеріали для проведення занять: бланки планів сортооновлення і завдань бригадиру по виробництву сортового насіння.

Контрольні питання:

1. Які існують ланки системи насінництва?

2. Які дані необхідно мати при розрахунку насінницьких площ?

3. Що таке сортооновлення? Сортозміна?

Звіт про виконання завдання: представити розрахунок насінницьких площ по одній культурі для господарства або області; відповісти на контрольні питання.

Заняття 19

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЯКОСТЕЙ ЗЕРНА СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Мета: вивчити технологічні якості зерна сортів озимої пшениці і освоїти методику їх визначення.

Технологічні якості зерна сортів озимої пшениці: маса 1000 зерен (г), натурна маса (г/л), скловидність зерна (%) впливають на вихід муки і якість хліба.

Технологічні якості зерна озимої пшениці залежать від генотипу сорту і умов вирощування. В зв’язку з цим для оцінювання сортів на технологічну якість їх вирощують в однакових умовах, наприклад в конкурсному сортовипробуванні.

Для заняття по цій темі потрібно мати зерно різних сортів озимої пшениці, вирощене в цьому році в однакових умовах. Для порівняння використовується стандартний сорт.

Завдання:

1. Описати методику визначення маси 1000 зерен і скловидності.

2. Оцінити сорти озимої пшениці по цим показникам.

Практичні навики:

• освоїти методику і техніку визначення основних показників якостей озимої пшениці;

• вміти, оцінювати сорти озимої пшениці за цими показниками.

Матеріали для проведення занять: зерно різних сортів озимої пшениці, терези технічні, розділювач, аналізна дошка, совочок, шпатель, пінцет, чашечка для наважок, діафаноскоп і лезо безпечної бритви.

Виконання завдання

Визначення маси 1000 зерен

Для визначення маси 1000 зерен беруть зразки зерна, звільнюють від сміттєвої і зернової домішки, добре перемішують, розрівнюють на аналізній дошці в вигляді квадрата і ділять зерно по діагоналі на чотири трикутника. Із двох протилежних трикутників без вибору відраховують по 250 цілих зерен і з’єднують їх. Таким чином, отримують дві наважки по 500 зерен. Кожну наважку зважують на технічних терезах с точністю до 0,01 грамів сумарна маса двох наважок рівна масі 1000 зерен.

Визначення вважається правильним, якщо різниця між масою двох наважок не перевищує 5 % їх середньої маси. В протилежному випадку визначення маси 1000 зерен повторюють. Отримані результати характеризують масу 1000 зерен при фактичній вологості зерна.

Для визначення маси 1000 зерен потрібно знати вологість зерна і зробити перерахунок на суху речовину за формулою.

А=(100-С)*а/100

Де: А – абсолютна маса 1000 зерен в грамах;

С – вологість зерна, %;

а – маса зерна в повітряно сухому стані, г,

При оцінці по цьому показнику окремих рослин підраховують число всіх зерен, зважують їх і перераховують на 1000 зерен.

Таблиця 20

Маса 1000 зерен озимої пшениці, г

№ пп.	Сорт	Маса 1000 зерен		Середня маса 1000 зерен, г	Примітка
		1 проба	2 проба
1	Стандарт
2
3

Визначення скловидності зерна

Зерно пшениці по ступеню скловидності можна віднести до однієї з трьох груп:

а) скловидне (з повністю скловидним ендоспермом;

б) борошнисте (з повністю борошнистим ендоспермом);

в) частково скловидне (з частково борошнистим, або частково скловидним ендоспермом).

До цієї групи відносяться також зерна з явно виявленими борошнистими плямами, так називаними жовтобочками.

Визначення проводять на ста зернах, взятих без вибору з добре перемішаного зразку. Кожне зерно крім жовтобочок, розрізають навпіл скальпелем або лезом безпечної бритви і на основі огляду зрізу по ступеню скловидності визначають відношення зерна до тієї чи іншої групи. Жовтобочки по зовнішньому огляду відносяться до частково скловидних.

Скловидність зерна характеризують по показнику загальної скловидності.

Приклад з 100 зерен 50 скловидних, 20 борошнистих, частково скловидних – 30. Загальна скловидність буде дорівнювати 50+30/2=65%.

Скловидність можна визначати і без розрізу зерна за допомогою діафаноскопу. На касету діафоноскопу висипають наважку зерна, і здійснюючи кругові рухи касети в горизонтальній плоскості досягають заповнення всіх 100 комірок решітки цілими зернами, по одному в кожній комірці. Залишки зерна обережно зсипають, потроху нахиляючи касету, після чого її вставляють в проріз корпусу приладу і вмикають джерело світла. За допомогою рукоятки керування касету встановлюють так, щоб в полі зору було видно перший ряд з зерном.

За допомогою діафаноскопу визначають скловидність в двох пробах по 100 зерен в кожній. Розходження показників загальної скловидності між пробами не повинно перевищувати 5 %.

По загальній скловидності розрізняють слідуючі групи зерна: низькоскловидна – скловидність нижче 40%; середньоскловидне – скловидність 40-70%; високоскловидне – скловидність вище 70%.

Дані записати в таблицю 21.

Таблиця 21

Скловидність зерна у сортів озимої пшениці, %

№ пп.	Сорт	Кількість зерен			Відсоток скловидності	Група скловидності
		Скловидних	Напівскловидних	Борошнистих
1	Стандарт
2