Конспект лекції на тему: «Догляд за хворими з пошкодженнями та хірургічними захворюваннями органів сечостатевої системи»

1. Діагностика урологічних захворювань

1. Опитування хворого.

• Хворі скаржаться на біль у поперековій ділянці, який може бути гострим, колікоподібним, тупим, постійним.

• Може віддавати в промежину, пахвинну ділянку, зовнішні статеві органи.

• Турбують дизуричні розлади, змінюється колір і прозорість сечі.

• Розвивається набряк повік, знижується гострота зору.

2. Огляд.

• Зі сторони поперекової ділянки може бути припухлість, гематома, почервоніння шкіри.

• В нижніх ділянках живота – випинання внаслідок переповненого сечового міхура та ін.

3.Пальпація.

• Нирки пальпують в положенні на спині, на боці, одну руку на поперек, а іншою пальпують підребер’я.

• Сечовід можна пропальпувати в нижньому відділі через пряму кишку.

• Передміхурову залозу пальпують через пряму кишку.

• Сечовий міхур пальпується в наповненому стані над лоном.

4 . Перкусію виконують з метою визначення симптома Пастернацького.

5. Лабораторні методи.

• Загальний аналіз крові,

• сечі,

• проби Зимницького, Нечипоренка, Каковського– Аддіса,

• аналізи виділень із сечовивідного каналу,

• секрету передміхурової залози.

5. Цистоскопія – огляд слизової сечового міхура та устя сечоводів через металеву трубку, яка має оптичну систему і джерело світла (цистоскоп).

6. Хромоцистоскопія: дає можливість дослідити функцію нирок.

В/в вводять 4 мл 0,4% розчину індигокарміну, синього кольору (який в незміненому вигляді виводиться нирками), а в сечовий міхур вводять цистскоп. Через оглядовий цистоскоп слідкують, коли з’явиться сеча синього кольору із устя сечоводів в сечовому міхурі (в нормі через 3-5 хв.).

7. Рентгенологічне дослідження:

а) Оглядова R-графія сечової системи (оглядова урографія): можна виявити камені, контури збільшених нирок.

б) Внутрішньовенна екскреторна урографія: в/в вводять 50 мл 40% розчину сергозину. Знімки роблять через 10-20 і 30 хвилин (визначається видільна функція нирок).

в) Висхідна (ретроградна) пієлографія: дозволяє отримати рентгенограму ниркової миски і сечоводу. За допомогою маніпуляційного цистоскопа проводять катетеризацію одного або двох сечоводів тонкими катетерами, через які вводять водорозчинні контрастні препарати (уротраст, кардіотраст). На оглядовому знімку можна виявити камені, контури збільшених нирок.

г) Висхідна цистографія.

Уводять 10% розчин сергозину 150-200 мл в сечовий міхур і роблять знімки (можна виявити камінь, пухлини сечового міхура).

8. Радіоізотопні методи (сканування нирок).

В/в вводять неогідрин, промеран, мічений радіоактивною ртуттю, який вибірково накопичується в ниркової паренхімі. За допомогою цього методу можна виявити вогнища ураження у нирках.

9. Ультразвукові методи (УЗД).

10. Аортографія, венокавографія проводиться при підозрі на пухлину нирки або наднирникових залоз.

2. Ушкодження сечостатевих органів

Ушкодження нирок

Виникають при травмі, падінні з висоти, вогнепальних і ножових пораненнях

Види закритих ушкоджень нирок.

1. Забій нирки.

2. Субкапсульні ушкодження.

3. Розриви капсули і паренхіми нирки.

4. Розриви паренхіми з перфорацією миски і чашечок.

5. Розтрощення нирки.

6. Відрив ниркової ніжки.

Клініка:

• гематурія від мікро- до макроскопічної, профузної з кров’яними згустками.

• Біль у поперековій ділянці.

• Набряк, гематома в поперековій ділянці.

• Симптоми крововтрати.

Діагноз підтверджується під час УЗД, екскреторної урографії і комп’ютерної томографії.

Лікування:

Консервативне:

• холод на ділянку нирки,

• гемостатична і

• антибактеріальна терапія.

При гематурії, гематомі і інших значних ушкодженнях нирок – операція:

• ушивання нирки,

• резекція або

• нефректомія (видалення нирки).

Відкриті ушкодження нирок.

Вогнепальні, колоті, різані та інш.

Клініка:

• гематурія,

• урогематома ділянки нирки.

• При ушкодженні плеври і очеревини – затікання крові і сечі в порожнини.

• Кровотеча із рани може бути незначна.

Лікування: оперативне – ушивання нирки, резекція або нефректомія.

Ушкодження сечового міхура

Часто комбінуються з переломами тазових кісток.

1. Внутрішньочеревинні ушкодження

Розрив верхівки сечового міхура, вкритого парієтальною очеревиною.

Клініка:

• Припинення виділення сечі через уретру.

• Кров у сечі.

• Симптоми перитоніту: біль у животі, напруження м’язів, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, здуття живота, наявність в черевній порожнині вільної рідини, яка переміщується при зміні положення хворого.

2. Позачеревні ушкодження

Розрив ділянки міхура, не вкритого очеревиною.

Клініка:

• сильний біль в ділянці сечового міхура,

• порушення сечовиділення,

• через уретру виділяються краплі крові (кривава анурія).

• Внаслідок сечової інфільтрації тканин і кровотечі – припухлість і сильний біль над лоном і в здухвинних ділянках.

• На 2-3 день – симптоми сечових запливів на промежині, в малому тазу.

Лікування: оперативне.

При внутрішньочеревному розриві сечового міхура:

• лапаротомія,

• ушивання рани сечового міхура,

• цистостомія і дренування сечового міхура.

• На 2 день в сечовий міхур вводять постійний катетер через сечовидільний канал.

При позачеревному розриві сечового міхура:

• ушивання рани сечового міхура,

• розтинають і дренують сечові запливи,

• накладають надлобковий дренаж сечового міхура.

Ушкодження сечівника

Скарги на:

• утруднене сечовипускання,

• виділення крові із сечівника.

• У нижніх відділах живота набряк і гематома.

• Сечовий міхур переповнений, виступає над лобком.

Діагноз підтверджується під час ретроградної уретрографії.

Лікування оперативне.