- •Садово-паркових обєктів
- •1.1. Організація виробничих робіт
- •1.1.2. Черговість робіт
- •1.1.3. Постачання садивним і будівельними матеріалами
- •Вода (з розходом упродовж 10 днів )…….. 180 м3
- •Перегній ……… 1м3.
- •Добрива
- •1.1.4. Забезпечення будівництва робочою силою і механізмами
- •1.1.5.Забезпечення транспортом
- •Забезпечення інструментом і пристосуваннями
- •Тимчасові споруди
- •1.2. Підготовка території до посадок
- •1.2.1.Догляд за існуючим рослинним покривом
- •12.2.Очистка території
- •1.2.3. Розпланування ділянки
- •1.2.4. Вертикальне планування
- •1.2.5. Водостоки і дренажі
- •1.2.6. Влаштування водопроводу та зрошувальних систем
- •1.2.7. Укріплення схилів і берегів водойм
- •1.3. Будівництво доріжок і майданчиків
- •1.3.1. Будівництво доріжок та сходів
- •1.3.2. Будівництво майданчиків
- •1.4. Будівництво водойм і водотоків
- •1.5. Влаштування освітлення.
- •1.6. Скельні гірки
- •1.7. Сади на дахах
- •1.8. Огорожі
- •1.9. Малі архітектурні форми
- •Розділ 2. Агротехніка озеленення
- •2.1. Посадка дерев і чагарників та догляд за ними
- •2.1.1. Підбір і підготовка посадкового матеріалу
- •2.1.2. Викопка посадкового матеріалу
- •2.1.3. Приймання посадкового матеріалу
- •2.1.4. Упаковка і транспортування саджанців
- •2.1.5. Збереження посадкового матеріалу
- •2.1.6. Строки і норми посадки
- •2.1.7. Нормативи посадки
- •2.1.8. Технологія посадкових робіт
- •2.1.9. Літня посадка
- •2.1.10. Зимова посадка
- •2.1.11. Особливості посадок на промислових територіях
- •2.1.12. Підбір дерев, чагарників і ліан для озеленення садиб
- •2.2. Діагностика стану зелених насаджень і догляд за ними
- •2.3. Догляд за грунтом і кореневими системами дерев
- •2.3.1.Характер залягання коренів у грунті і догляд за ними
- •2.3.2. Періодичність росту коренів дерев і догляд за ними
- •2.3.3. Підвищення стійкості дерев у місті шляхом використання нових технічних засобів і хімічних препаратів
- •2.4. Догляд за посадками
- •2.4.1. Загальні положення
- •2.4.2. Обробка дупел і механічних пошкоджень
- •2.5. Формування дерев і чагарників
- •2.5.1. Обрізування дерев і чагарників
- •2.5.2. Формуюче обрізування
- •2.5.3. Санітарне обрізування
- •2.5.4. Омолоджувальне обрізування
- •2.5.5. Обрізування декоративних дерев
- •2.5.6. Обрізування безштамбових дерев
- •2.5.7. Щеплення
- •2.6. Догляд за живоплотами
- •2.6.1. Живоплоти без строгої форми
- •2.6.2. Живоплоти з приземкуватих кущистих чагарників і дерев
- •2.6.3. Стрижка хвойних і вічнозелених листяних чагарників
- •2.6.4. Хімічні методи догляду за живоплотами
- •2.6.5. Омолодження живоплоту
- •2.6.6. Омолоджувальне обрізування чагарників
- •2.6.7. Омолоджування чагарників посадкою “на пень”
- •2.7. Догляд за вюнкими рослинами
- •2.8. Влаштування й утримання газонів
- •Рекомендований механічний склад грунту спортивних газонів
- •Рекомендовані дози внесення мінеральних добрив при створенні спортивних газонів
- •Рекомендовані травосуміші для створення спортивного газону
- •2.9. Догляд за квітниками
- •2.10. Капітальний і поточний ремонти садово-паркових обєктів
- •2.11. Реконструкція, реставрація та консервація зелених насаджень
- •2.11.1. Реконструкція насаджень
- •2.11.2. Реставрація насаджень
- •2.12. Захист зелених насаджень від шкідників та хвороб
- •2.13. Догляд за рослинами водойм
- •Розділ 3. Oрганізація зеленого господарства
- •3.1. Перспективне планування озеленення міст
- •3.2. Основи планування господарської діяльності підприємств зеленого будівництва і господарства
- •3.3. Технологічні карти
- •Технологічна карта
- •3.4. Показники вартості озеленення міст
- •3.5. Охорона і збереження зелених насаджень
- •3.5.1. Порядок прийомки-передачі обєктів зеленого господарства
- •3.5.2. Система огляду міських насаджень
- •3.5.3. Охорона і збереження зелених насаджень
- •8.5.4. Порядок ведення будівельних робіт у зоні зелених насаджень
- •3.6. Паспорт обєкта зеленого будівництва
- •3.7. Шляхи підвищення економічної ефективності озеленення
2.5.3. Санітарне обрізування
Санітарне обрізування полягає в усуненні з крони хворих, усихаючих і надломлених гілок, порослевих і жирових пагонів, а також гілок, які ростуть всередині крони і зближені з іншими, причому з двох зближених гілок зрізують слабшу, що сприяє рівномірному світлопроникненню в крону і кращому її провітрюванню.
Санітарне обрізування проводять упродовж всього вегетаційного періоду. Гілки обрізують біля самої їх основи, а пагони – над брунькою, намагаючись не зачепити і не пошкодити її.
Крупні гілки рекомендують відпилювати в три прийоми: перший пропил роблять на глибину декількох сантиметрів на невеликій віддалі від стовбура; другий пропил робиться вище першого приблизно на 2-5 см; і лише потім відпилюють на рівні стовбура решту гілки. Така послідовність не дає розчахнутися гілці та запобігає пошкодженню кори.
Місце зрізу обробляється садовою замазкою, варом або ж олійною фарбою на натуральній оліфі, що захищає рослину від попадання спор дереворуйнівних грибів і допомагає швидшому заростанню зріза. Необрізані бокові пеньки, що залишаються від спиляних гілок, сприяють утворенню дупел.
2.5.4. Омолоджувальне обрізування
Омолоджувальне обрізування використовують у випадку, коли дерево практично перестало давати річні прирости або почало суховершинити й обростати так званими “вовчками”. При цьому сильно вкорочують (на 1/2 – 3/4 загальної довжини) старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку.
Влітку внаслідок цієї операції на вкорочених гілках і на стовбурі завдяки пробудженню сплячих бруньок зявляється рясна поросль, яку рекомендують злегка прорідити. Омолодженню добре піддаються в основному липа, тополя, верба, з хвойних порід – ялина колюча (ф. голуба).
Омолодження проводять упродовж 2-3 років, починаючи обрізування з вершини і крупних скелетних гілок.
Найкраще сильне одноразове обрізування витримує тополя, його можна проводити в кінці зими або на початку літа. Пізнє осіннє обрізування може призвести до появи тріщин, спровокованих сокорухом раптових зимових потеплінь і обледенінням. Обрізують стовбур і нижні сучки на віддалі 15-20 см. Через один-два роки проріджують крони, а через три-чотири роки обрізування повторюють, якщо цю операцію проводять для попередження рознесення тополевого пуху.
Доводиться досить часто здійснювати омолодження шляхом спилювання стовбурів дерев (особливо тополі, осики, берези, липи, граба, клена ясенелистого, верби білої та ін.) до самого пня (садити “на пень”). Ця операція спричиняє швидкий і рясний ріст кореневої порослі, з якої можна формувати одно- або багатостовбурне дерево.
Поряд з омолоджуванням крони досить часто омолоджують кореневі системи. Слід зауважити, що обрізування коріння добре переносять практично всі дерева. Коріння обрізують поступово, підрізаючи щороку 1/3-1/2 кореневої системи. Цю операцію, як правило, суміщають з обрізуванням крон.
Перед обрізуванням коріння дерево обкопують траншеєю завширшки 30-40 см на глибину 40-60 см. Внутрішній бік траншеї має бути віддаленим від стовбура на віддаль, яка дорівнює 10-кратному діаметру стовбура дерева. Після акуратного обрізування (як правило, гострою лопатою) в траншею засипають родючу землю і поливають.