- •Тема 1: Персонал організації як об’єкт менеджменту, методологія менеджменту персоналу
- •1.1 Менеджмент персоналу як об’єктивне соціальне явище і сфера професійної діяльності. Методологія менеджменту персоналу.
- •1.2 Стратегія та політика менеджменту персоналу організації
- •1.1 Менеджмент персоналу як об’єктивне соціальне явище і сфера професійної діяльності. Методологія менеджменту персоналу
- •1.2 Стратегія та політика менеджменту персоналу організації
- •Тема 2: ресурсне забезпечення менеджменту персоналу
- •2.2. Науково-методичне забезпечення менеджменту персоналу
- •2.3. Інформаційна база менеджменту персоналу
- •2.4. Кадрове забезпечення менеджменту персоналу
- •2.6. Фінансове забезпечення менеджменту персоналу
- •Тема 3. Соціально-психологічні аспекти менеджменту персоналу
- •3.2. Соціально-психологічні фактори трудової поведінки персоналу
- •Заробітна плата
- •Система преміювань
- •Скорочений робочий день, гнучкий графік роботи
- •3.3. Комунікації в управління персоналом
- •1 Боротьба керівників за обмежені ресурси;
- •2 Капітал та робочу силу;
- •3 За схвалення певних ідей, проектів тощо.
- •3.5. Соціально-психологічний клімат та його вплив на ефективність діяльності організації
- •Тема 4: Кадрова служба та кадрове діловодство
- •4.3. Кадрове діловодство
- •Тема 5: Планування та формування персоналу
- •5.2. Джерела поповнення та оновлення персоналу
- •5.3. Методи професійного відбору та підбору кадрів
- •Тема 6: розвиток персоналу і рух персоналу
- •6.2.Первинна професійна підготовка кадрів у профтехучилищах, вищих навчальних закладах та на виробництві
- •1) Навчання на робочому місці;
- •2) Зовнішнє навчання.
- •6.3.Підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів, система неперервного навчання персоналу
- •6.4. Планування трудової кар’єри в організації
- •6.5.Створення й підготовка резерву на заміщення вакантних посад керівників
- •6.6. Види, фактори та показники руху кадрів
- •1) Якi виникають на самому пiдприємствi (розмiр з/п, умови працi, рiвень автоматизацiї працi, перспектива професiйного росту I т.П.)
- •2) Особистi фактори (вiк працiвника, рiвень його освiти, досвiд роботи I т.П.)
- •3) Зовнiшнi по вiдношенню до пiдприємтсва фактори (економiчна ситуацiя в країнi або регiонi, сiмейнi обставини, поява нових пiдприємтсв I т.П.).
- •6.7. Основні процеси руху кадрів
- •6.8. Припинення трудової угоди. Пристосування кадрів до економічних змін
- •1) Чисельна адаптація — вивільнення зайвої чисельності або набір з зовнішнього ринку праці при виниклій потребі в робочій силі;
- •2) Функціональна адаптація власної робочої сили до мінливих потреб виробництва шляхом:
- •6.9. Вивільнення робочої сили
- •1) Економічні умови вимагають утримання на підприємстві дійсно необхідної чисельності і вивільнення зайвої;
- •1) З вузькоспеціалізованою підготовкою;
- •2) З універсальної, чи тривалою теоретичною підготовкою в системі профтехосвіти.
- •Тема 9. Регулювання трудової діяльності
- •7.2. Методи управління персоналом
- •7.1. Створення умов для ефективної діяльності персоналу
- •7.2. Методи управління персоналом
- •Тема 8. Управління робочим часом працівників та створення сприятливих умов праці
- •8.4. Створення сприятливих умов праці . Поняття, фактори і елементи умов праці.
- •8.5. Державне регулювання умов праці.
- •Профспілки
- •Трудові колективи через уповноважених
- •8.8. Основні напрямки та соціально-економічна ефективність поліпшення умов праці на виробництві
- •1)Забезпечення повної реалізації конституційного права працівників на безпечні й здорові умови праці;
- •2) Підвищення ефективності виробництва на базі поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища.
- •Тема 9: Оцінювання персоналу, мотивація та стимулювання персоналу .
8.8. Основні напрямки та соціально-економічна ефективність поліпшення умов праці на виробництві
За останні роки на підприємствах України умови праці значно погіршилися.
У сфері матеріального виробництва кожен третій, а на окремих підприємствах кожен другий працівник працює в несприятливих умовах, що веде до негативних наслідків.
Низькі темпи вдосконалення умов праці на виробництві потребують докорінної перебудови системи управління умовами праці.
Управління умовами праці — це безперервний процес здійснення організаційно-технічних, соціально-економічних та інших заходів, спрямованих на збереження здоров’я працівників, зменшення впливу несприятливих і шкідливих факторів на організм людини.
Завданнями управління умовами праці такі:
1)Забезпечення повної реалізації конституційного права працівників на безпечні й здорові умови праці;
2) Підвищення ефективності виробництва на базі поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища.
Важливою функцією управління є планування заходів з поліпшення умов праці. Під час планування роботи з поліпшення умов праці використовуються:
- матеріали атестації робочих місць за умовами праці;
-комплексні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії;
-матеріали розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій тощо.
Під час складання планів підприємств з поліпшення умов праці передбачаються аналіз стану умов праці та його соціальне й економічне оцінювання, визначення ефективності застосовуваних заходів з поліпшення умов праці, а також прогнозування змін стану умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу.
Розробка плану підприємства з поліпшення умов праці
Розробка плану підприємства з поліпшення умов праці
Виділяють такі напрями поліпшення умов праці на виробництві:
удосконалення технологічних процесів ;
механізація та автоматизація виробничих процесів;
впровадження дистанційного управління виробничими процесами для виведення людини з зони несприятливих умов праці;
удосконалення конструкцій устаткування або заміна застарілого устаткування новим;
раціональне планування та інженерне забезпечення виробничих процесів;
улаштування та реконструкція діючих вентиляційних систем;
виготовлення та установка ефективних інженерно-технічних засобів охорони праці (огороджень, засобів сигналізації, контролю запобіжних пристроїв тощо);
реалізація конструктивних рішень для доведення до норми рівнів шуму, вібрації, температурного режиму тощо;
раціоналізація режимів праці та відпочинку ;
використання індивідуальних засобів захисту тощо.
Здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і на соціальні результати виробництва.
Економічні результати впливу умов праці на людину:
1) позитивний вплив:
- підвищення продуктивності праці;
- раціональне використання основних виробничих
фондів;
- також скороченню плинності кадрів
2) негативні економічні результати:
- недоодержання додаткового продукту,
- непродуктивне споживання робочої сили,
- зниження продуктивності праці.
Соціальні результати впливу умов праці на працівників:
1) позитивний вплив:
- віднести ступінь сприятливого впливу процесу праці на стан здоров’я людини;
- ставлення до праці, соціальну активність;
- максимальне задоволення умовами праці.
2) негативний вплив:
- зниження творчої активності, зацікавленості в праці, трудової дисципліни;
- зростання плинності кадрів внаслідок
несприятливих умов праці.
