- •Тема 1: Персонал організації як об’єкт менеджменту, методологія менеджменту персоналу
- •1.1 Менеджмент персоналу як об’єктивне соціальне явище і сфера професійної діяльності. Методологія менеджменту персоналу.
- •1.2 Стратегія та політика менеджменту персоналу організації
- •1.1 Менеджмент персоналу як об’єктивне соціальне явище і сфера професійної діяльності. Методологія менеджменту персоналу
- •1.2 Стратегія та політика менеджменту персоналу організації
- •Тема 2: ресурсне забезпечення менеджменту персоналу
- •2.2. Науково-методичне забезпечення менеджменту персоналу
- •2.3. Інформаційна база менеджменту персоналу
- •2.4. Кадрове забезпечення менеджменту персоналу
- •2.6. Фінансове забезпечення менеджменту персоналу
- •Тема 3. Соціально-психологічні аспекти менеджменту персоналу
- •3.2. Соціально-психологічні фактори трудової поведінки персоналу
- •Заробітна плата
- •Система преміювань
- •Скорочений робочий день, гнучкий графік роботи
- •3.3. Комунікації в управління персоналом
- •1 Боротьба керівників за обмежені ресурси;
- •2 Капітал та робочу силу;
- •3 За схвалення певних ідей, проектів тощо.
- •3.5. Соціально-психологічний клімат та його вплив на ефективність діяльності організації
- •Тема 4: Кадрова служба та кадрове діловодство
- •4.3. Кадрове діловодство
- •Тема 5: Планування та формування персоналу
- •5.2. Джерела поповнення та оновлення персоналу
- •5.3. Методи професійного відбору та підбору кадрів
- •Тема 6: розвиток персоналу і рух персоналу
- •6.2.Первинна професійна підготовка кадрів у профтехучилищах, вищих навчальних закладах та на виробництві
- •1) Навчання на робочому місці;
- •2) Зовнішнє навчання.
- •6.3.Підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів, система неперервного навчання персоналу
- •6.4. Планування трудової кар’єри в організації
- •6.5.Створення й підготовка резерву на заміщення вакантних посад керівників
- •6.6. Види, фактори та показники руху кадрів
- •1) Якi виникають на самому пiдприємствi (розмiр з/п, умови працi, рiвень автоматизацiї працi, перспектива професiйного росту I т.П.)
- •2) Особистi фактори (вiк працiвника, рiвень його освiти, досвiд роботи I т.П.)
- •3) Зовнiшнi по вiдношенню до пiдприємтсва фактори (економiчна ситуацiя в країнi або регiонi, сiмейнi обставини, поява нових пiдприємтсв I т.П.).
- •6.7. Основні процеси руху кадрів
- •6.8. Припинення трудової угоди. Пристосування кадрів до економічних змін
- •1) Чисельна адаптація — вивільнення зайвої чисельності або набір з зовнішнього ринку праці при виниклій потребі в робочій силі;
- •2) Функціональна адаптація власної робочої сили до мінливих потреб виробництва шляхом:
- •6.9. Вивільнення робочої сили
- •1) Економічні умови вимагають утримання на підприємстві дійсно необхідної чисельності і вивільнення зайвої;
- •1) З вузькоспеціалізованою підготовкою;
- •2) З універсальної, чи тривалою теоретичною підготовкою в системі профтехосвіти.
- •Тема 9. Регулювання трудової діяльності
- •7.2. Методи управління персоналом
- •7.1. Створення умов для ефективної діяльності персоналу
- •7.2. Методи управління персоналом
- •Тема 8. Управління робочим часом працівників та створення сприятливих умов праці
- •8.4. Створення сприятливих умов праці . Поняття, фактори і елементи умов праці.
- •8.5. Державне регулювання умов праці.
- •Профспілки
- •Трудові колективи через уповноважених
- •8.8. Основні напрямки та соціально-економічна ефективність поліпшення умов праці на виробництві
- •1)Забезпечення повної реалізації конституційного права працівників на безпечні й здорові умови праці;
- •2) Підвищення ефективності виробництва на базі поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища.
- •Тема 9: Оцінювання персоналу, мотивація та стимулювання персоналу .
5.3. Методи професійного відбору та підбору кадрів
Фахівці виділяють кілька причин за якими проведення відбору кадрів вважається типовим станом задоволення потреби організації в кадрах. Перша з них це вимога ефективності. Якщо при відборі кадрів не вдається виділити з їх числа тих, що володіють потрібними здібностями, то навряд чи в майбутньому від них можна очікувати плідної роботи. Відсів небажаних працівників починається саме з моменту їх попередньої перевірки, а не тоді коли вони вже стали співробітниками організації.
Другою причиною є витратність набору персоналу. За підрахунками зарубіжних експертів загальні витрати прийому на роботу кожного працівника з числа персоналу управління коштує за різними оцінками від 40 до 70% його річного окладу. Дещо меншими є витрати по прийому на роботу робітничих кадрів, але і вони досить відчутні для організації.
Третя причина криється в юридичній особливості найму. Так, з одного боку при прийомі на роботу незаперечним є слідування вимогам закону про рівність прав кандидатів. З іншого боку частіше проявляється упередженість роботодавців до окремих кандидатів при наймі на посаду.
В будь-якому випадку механізм здійснення найму працівників потрібної кваліфікації включає цілу систему методів, які враховують особливості зовнішнього та внутрішнього ринків праці.
До числа методів, що орієнтовані на зовнішній ринок праці відносять опитування на основі анкетування, інтерв’ювання співбесіду, тестування, документальний та графічний методи, та т.і.
Опитування, що проводить організація для виконання конкретної мети - найму працівників, принципово відрізняється від опитування яке проводиться в традиційному розумінні цього слова. Метод співбесіди вважається одним з різновидів інтерв’ювання, та доволі слабким але широко розповсюдженим засобом виявлення підходящих кандидатів.
Справа в тому, що спеціалісти, які проводять співбесіди в односторонньому порядку складають свої особистісні враження про осіб які приймають участь в опитуванні.
Важливо пам’ятати, що видбіркова співбесіда має відповісти на питання на скільки зацікавленим виявлявся претендент на дане робоче місце, та чи він, здатний належним чином виконувати свої обов’язки.
В ході співбесіди обговоренню підлягає контракт, який стає частиною найму як до, так і після прийняття рішення про прийом на роботу. Відбіркова бесіда залишається найбільш поширеним методом відбору кадрів, при її проведенні відбувається особисте знайомство з претендентом на робоче місце.
Досить популярним методом, на основі якого проходить відбір кадрів, є тестування. Використання тестів з типовими прикладами виробничих ситуацій, що пропонуються для вирішування претендентам, також займають належне місце серед методів відбору кадрів.
Існують багато видів тестів спрямованих, як на визначення інтелектуального рівня, та і на визначення різноманітних характеристик працівника. Однак проводити ґрунтовне тестування працівників повинні тільки спеціалісти, які працюють в спеціалізованих службах зайнятих підбором кадрів.
В організації в ході набору і відбору кадрів важливо чітко розрізняти функції спеціалістів кадрового менеджменту і лінійних менеджментів. Кадрові менеджери вносять суттєвий внесок в процес відбору. Вони добре розуміють яких працівників шукає організація. Суттєву роль тут також відіграють лінійні менеджери, оскільки вони до тонкощів розуміють зміст роботи, що перебуває під вакансією. Їх участь в розробці вимог та посадових інструкцій до вакансій незаперечна. Окрім того лінійні менеджери краще знають колектив до якого повинен надійти новоприйнятий працівник.
У той час, як кадрові менеджери добре розуміються на організаційних питаннях (складанні та розповсюдженні (об’яв про прийом на роботу, підбор кандидатів, проведенням інтерв’ю і т.і.), то лінійні менеджери краще володіють технікою відбору та персонального визначення майбутніх працівників.
Кадрові менеджери пропонують та надають необхідну методичну, організаційну та виконавську допомогу при розробці, проведенні та аналізі результатів тестування, що в свою чергу потребує спеціальної підготовки. Крім того спеціалісти по кадрам зуміють краще оцінити придатність кандидата до тривалої роботи в організації, та розкриють йому перспективи зростання. Іноді доцільно до остаточного вибору кандидата залучити колектив, у який він може бути направлений.
В будь якому випадку лінійному менеджеру відводиться вирішальна роль в прийомі нових співробітників, оскільки саме він несе всю повноту відповідальності за результативність наступної роботи призначеного на посаду.
