7. Спадкування за законом

Спадкування за законом має місце, коли воно не змінено заповітом, тобто спадкодавець не призначив спадкоємців особисто у заповідальному розпорядженні.

Спадкування за законом настає, коли:

• спадкодавець не склав заповіт;

• складеним заповітом не охоплене все належне заповідачу

майно;

• спадкоємець за заповітом відмовився від спадщини або

помер до відкриття спадщини;

• заповіт у судовому порядку визнано недійсним повністю

або частково.

Підставами закликання до спадкування за законом є:

• родинні стосунки (при певному ступені спорідненості та

черговості спадкоємців);

• шлюб;

• усиновлення (удочеріння);

• перебування на утриманні спадкодавця не менше 5 років

до його смерті.

При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених у законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, якої необхідно суворо дотримуватися. Діючим законодавством встановлено п’ять черг спадкоємців за законом. Кожна наступна черга одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Частки в спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Однак у певних випадках спадкоємці за усною угодою між собою (щодо рухомого майна) або за письмовою угодою, посвідченою нотаріусом (щодо нерухомого майна або транспортних засобів), можуть змінити розмір частки в спадщині когось із них.

Спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

До спадкоємців належать діти:

• які народилися в зареєстрованому шлюбі;

– стосовно яких батько добровільно визнав своє батьківство без укладення шлюбу або ж батьківство було встановлено в судовому порядку;

• які усиновлені;

• що були зачаті за життя спадкодавця та народжені після

його смерті.

Спадкоємцями другої черги є рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України).

Спадкоємцями третьої черги – рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК України).

Спадкоємцями четвертої черги – особи, які проживали зі спадкодав­цем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).

Спадкоємцями п’ятої черги є інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення; утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї (ст. 1265  ЦК України).

Спадкування за правом представлення – це такий порядок спадкування, коли одна особа у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини, ніби заступає її місце і набуває право спадкування тієї частки в спадковому майні, яку б отримав померлий спадкоємець, якщо він був би живий на момент відкриття спадщини.

Суб'єктами спадкування за правом представлення є:

• внуки, правнуки спадкодавця – спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їх матері, батькові, бабі, дідові, ніби вони були живими на час відкриття спадщини;

• прабаба, прадід – спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їх дітям (бабі, дідові спадкодавця), ніби вони були живими на час відкриття спадщини;

• племінники спадкодавця – спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їх матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), ніби вони були живими на час відкриття спадщини;

• двоюрідні брати та сестри спадкодавця – спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їх матері, батькові (тітці, дядько­ві спадкодавця), ніби вони були живими на час відкриття спадщини.