- •А. В. Гончарова, т. А. Кобзєва цивільне право україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Загальна характеристика цивільного права
- •1.1. Загальні положення цивільного права
- •1.2. Цивільне законодавство
- •1.3. Поняття та особливості цивільних правовідносин. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків
- •1.4. Захист цивільних прав, відповідальність у цивільному праві
- •Розділ 2. Суб’єкти та об’єкти цивільних правовідносин.
- •Об’єкти цивільних прав
- •Фізичні особи як суб’єкти цивільних прав
- •2.3. Юридичні особи
- •Розділ 3. Правочини. Представництво. Позовна давність
- •Правочини
- •Представництво і довіреність
- •Строки та терміни. Позовна давність
- •Опіка та піклування
- •Розділ 4. Особисті немайнові права фізичної особи
- •Розділ 5. Право власності
- •5.1. Поняття та ознаки права власності
- •Право інтелектуальної власності
- •5.3. Правова охорона винаходів
- •Розділ 6. Договірні зобов’язання
- •Загальні положення щодо зобов’язаннь
- •Виконання зобов’язань
- •Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •Припинення зобов’язань
- •Договір купівлі-продажу
- •Договір поставки
- •Договір міни (бартеру)
- •Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •Договір дарування. Пожертва
- •Договір ренти
- •Договір довічного утримання
- •Договір найму (оренди)
- •Договір прокату
- •Договір найму (оренди) транспортного засобу
- •Договір лізингу
- •Договір найму житла
- •Договір позички
- •Договори щодо надання послуг
- •Договір страхування
- •Договір доручення
- •6. 21. Договір комісії
- •6.22. Договір управління майном
- •6.23. Договір позики
- •6.24. Кредитний договір
- •6.25. Договір банківського вкладу
- •6.26. Договір банківського рахунка
- •6.27. Договір факторингу
- •6.28. Загальні положення про розрахунки
- •6.29. Договір комерційної концесії
- •6.30. Договір про спільну діяльність
- •6.31. Договір підряду
- •7.1. Поняття та види недоговірних зобов'язань
- •1) Недоговірні зобов'язання, що виникають з правочинних дій:
- •Розділ 8. Спадкове право
- •8.1. Поняття спадкового права
- •8.2. Усунення від права на спадкування
- •8.3. Спадкування за заповітом
- •8.4. Види заповідальних розпоряджень
- •Види заповітів
- •8.5. Виконання заповіту
- •8.6. Право на обов’язкову частку у спадщині
- •Спадкування за законом
- •8.8. Прийняття та відмова від спадщини
- •Оформлення права на спадщину
- •8.9. Спадковий договір
- •Розділ 9. Аномаліїї цивільного права
- •9.1. Договір парі
- •9.2. Договір лотереї
- •9.3. Право на доменне ім’я в мережі Інтернет
- •Список літератури
- •Додаткова
- •Цивільне право україни
8.4. Види заповідальних розпоряджень
Заповідальний відказ (легат) – це покладання спадкодавцем на одного чи декількох спадкоємців виконати певні дії на користь третьої особи, яка зазначена в заповіті, за рахунок спадкового майна.
Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входить або не входить до складу спадщини (ст. 1238 ЦК України).
При заповідальному відказі вимагається наявність трьох суб'єктів: заповідача, спадкоємця, обтяженого відказом, та відказоодержувача.
Відказоодержувачами (третіми особами) можуть бути особи, які входять, а також ті, які не входять до спадкоємців за законом. Відказоодержувач має право вимоги до спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов'язаний виконати його лише в межах реальної вартості майна, яке перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно.
Заповідальний відказ втрачає чинність у разі смерті відказоодержувача, що сталася до відкриття спадщини.
Заповідальне покладання – заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети. Ці дії повинні бути немайнового характеру, наприклад, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання. Покладання не створює цивільно-правового зобов'язання між спадкоємцем та конкретною особою, а лише зобов'язує спадкоємця виконати певні дії.
Відмінність заповідального відказу від покладання полягає в тому, що:
– за заповідальним відказом доручення виконати певні дії робиться на користь конкретної особи, а при покладанні – конкретна особа, яка має право вимоги відсутня. Виконання покладання може вимагати прокурор, зацікавлені організації, виконавець заповіту;
– заповідальний відказ завжди являє собою майнову вигоду
для певної особи – відказоодержувача, а покладання може мати і немайновий характер.
Підпризначення спадкоємця – це призначення заповідачем додаткового (іншого) спадкоємця на випадок, якщо основний спадкоємець (спадкоємець, зазначений у заповіті) помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування (ст. 1244 ЦК України).
Для закликання підпризначеного спадкоємця до спадкування необхідно наявність таких умов:
– підпризначений спадкоємець повинен пережити момент відкриття спадщини;
– підпризначений спадкоємець повинен пережити момент відпадання призначеного за заповітом основного спадкоємця.
Підпризначеним спадкоємцем може бути будь-яка особа, яка призначається ним за заповітом, а саме:
– фізична особа, яка є живою на час відкриття спадщини;
– особа, яка була зачата за життя спадкодавця і народжена живою після відкриття спадщини;
– юридична особа;
– інші учасники цивільних відносин (держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави).
Спадкова трансмісія має місце, коли спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить вже до його спадкоємців (ч. 1 ст. 1276 ЦК України).