5. Договір позички

Договір позички – це договір, за яким одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає чи зобов'язується передати іншій стороні (користувачеві) річ для користування упродовж встановленого терміну (ст. 827 ЦК України).

Юридична характеристика договору:

• двосторонній;

• безвідплатний;

• як реальний, так і консенсуальний.

Сторонами за договором позички є позичкодавець та користувач.

Форма договору позички:

• в усній формі – договір позички на речі побутового призначення між фізичними особами;

• у простій письмовій формі – договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особами;

• у простій письмовій формі – договір позички будівлі, іншої капі­тальної споруди, а на термін понад один рік – підлягає нотаріальному посвідченню;

• у письмовій нотаріальній формі – договір позички транспортного засобу, у якому хоча б однією зі сторін є фізична особа.

Істотними умовами договору позички є предмет і безоплатність договору.

Термін договору позички може бути як визначений у договорі, так і невизначений, при цьому він обумовлюється відповідно до мети користування річчю.

Позичкодавець має право вимагати розірвання договору та повернення речі, якщо:

• у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;

• користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;

• річ самочинно передано в користування іншій особі;

• у результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена, пошкоджена (ч. 2 ст. 834 ЦК України).

Користувач має право вимагати розірвання договору позички та відшкодування завданих збитків, якщо позичкодавець не виконує обов'язку передати річ у користування.

Договір позички припиняється в разі смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо і не встановлено договором (ст. 835 ЦК України).

Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, то позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

5. Договори щодо надання послуг

Договори щодо надання послуг – це договір, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, що споживається в процесі вчинення певної дії чи здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Юридична характеристика договору:

• двосторонній;

• консенсуальний (наприклад, договір транспортного експедируван­ня) або реальний (наприклад, договір перевезення вантажу, зберігання);

• відплатний (наприклад, договори комісії, перевезення) або безвідплатний (наприклад, зберігання речей у гардеробі організації).

Сторонами договору про надання послуг є виконавець і замовник.

Предметом договору є виконання певних дій або здійснення певної діяльності, які не мають матеріального результату.

Форма договору – проста письмова.

Плата за договором про надання послуг визначається в розмірі, у терміни та в порядку, встановлених договором.

Термін договору встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 ЦК України).

Відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг:

1. збитки, завдані замовникові невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим унаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 906 ЦК України);

2. збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням дого­вору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлено договором (ч. 2 ст. 906 ЦК України).