5. Договір дарування. Пожертва

Договір дарування – це договір, за яким одна сторона (дарувальник) передає чи зобов'язується передати в майбутньому іншій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Предметом договору дарування є рухомі речі, зокрема й гроші та цінні папери, а також нерухомі речі, що належать дарувальникові. Крім того, дарунком можуть бути майнові права, якими володіє дарувальник або які можуть виникнути в нього надалі.

Дарування речей, обмежених у цивільному обігу (наприклад, мисливської рушниці), не повинне порушувати спеціального правового режиму, тобто обдаровуваний повинен мати дозвіл на володіння відповідною річчю (наприклад, член спілки мисливців або мисливець, який має ліцензію).

Сторонами в договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада.

Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим; документом дарувальника.

Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. Доручення на його укладення, у якому не встановлено ім'я обдаровуваного, є нікчемним.

Види договорів дарування:

• дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому – обіцянка вчинення дарування;

• передача майна (дарунку) – класичний договір дарування.

Юридична характеристика договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому:

• двосторонній;

• консенсуальний;

• безвідплатний (інакше такі дії можна розглядати як договір міни чи купівлю-продаж).

Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Форма договору: договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається в письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

Договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний термін (у певний термін). При настанні строку (терміну) чи відкладальної обставини обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості. Якщо після укладання договору майновий стан дарувальника істотно погіршився, то він має право відмовитися від передання дарунка в майбутньому.

Коли до настання строку (терміну) чи відкладальної обставини, встановленої договором, дарувальник або обдаровуваний помре, то договір дарування втрачає силу.

Юридична характеристика договору дарування (класичного):

• односторонній або двосторонній. Одностороннім договір вважається, якщо дарувальник має право передати дарунок, а обдаровуваний – право його приймати чи не приймати. Двостороннім договір вважається, коли дарувальник, окрім прав, має своїм обов'язком повідомити обдаровуваного про недоліки речі, що є дарунком, або про її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для його життя, здоров'я чи майна. У свою чергу, дарувальник може наділятися обов'язком вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи чи утриматися від її вчинення за умовами договору;

• реальний – право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, то він є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, що посвідчують належність дарувальникові предмета договору, чи символів речі (ключів, макетів тощо), є дією, яка підтверджує факт прийняття дарунка;

• безвідплатний (оскільки договір дарування є безоплатним, то до дарувальника не можна висувати вимог щодо якості переданих речей).

Форма договору. Договір дарування нерухомої речі укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Дарування рухомих речей, що мають особливу цінність, укладається в письмовій формі. Відсутність законодавчого визначення грошового еквівалента вартості особливо цінної рухомої речі ускладнює чітке розмежування усної та письмової форм договору.

Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.

Валютні цінності на суму, що перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Особливість договору дарування полягає в тому, що на дарувальника, якому відомо про недоліки дарунка чи його особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб, покладається обов'язок повідомити про ці обставини.

При порушенні цього обов'язку обдаровуваний має право вимагати від дарувальника, який знав про можливість заподіяння шкоди та не повідомив про це, відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, спричинену каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю в результаті володіння або користування дарунком.

Договором дарування може бути встановлено обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи чи утриматися від її вчинення (передати грошову суму або інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не висувати вимог до третьої особи про виселення тощо).

Дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи. У разі порушення обдаровуваним цього обов'язку він має право вимагати розірвання договору та повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, – відшкодування його вартості.

Пожертва – це дарування нерухомих і рухомих речей, зокрема грошей і цінних паперів, фізичним особам, юридичним особам, державі Україна і Автономній Республіці Крим, територіальній громаді для досягнення ними певної, наперед обумовленої, мети.

Юридична характеристика договору:

• двосторонній (за договором пожертвувач має права, а особа, яка отримала пожертву, крім прав, має обов'язки використовувати річ із наперед обумовленою метою);

• реальний (є укладеним із моменту прийняття пожертви);

• безвідплатний.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором. Якщо використати пожертви за призначенням виявилося неможливим, то використання її за призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи – за рішенням суду.

Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо вона використовується не за призначенням.

Одним із положень ЦК України стало збільшення підстав для розірвання виконаного договору дарування (пожертви), тобто анулювання договору, що призвів до настання юридичних наслідків.

За загальними правилами договір дарування може бути визнаний недійсним, а відповідно й розірваний внаслідок його укладання:

• малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності;

• неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності;

• без дозволу органу опіки та піклування дієздатною фізичною особою, яка на момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій і (чи) не могла керувати ними;

• недієздатною фізичною особою;

• під впливом помилки, обману, насильства та під впливом тяжкої обставини.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо:

• обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність. У кожному випадку ступінь і розмір "великої немайнової цінності" дарунка доводить дарувальник під час розгляду цивільної справи в суді;

• унаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що стано­вить історичну, наукову, культурну цінність, вона може бути знищена чи істотно пошкоджена. Із метою практичної реалізації зазначених положень ЦК України дарувальник при укладанні договору повинен попередити обдаровуваного про особливості дарунка та порядок по­водження з ним.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору, якщо на момент пред’явлення вимоги дарунок є збереженим. Як наслідок, обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

До вимог про розірвання договору дарування застосовується спеціальний термін позовної давності – один рік.

Згідно з договором про пожертву, пожертвувач має право здійснювати і контроль за використанням відповідно до визначеної в договорі мети. Якщо пожертва використовується не за призначенням, то пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання цього договору.