4. Опіка та піклування

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх фізичних осіб, повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки.

Опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, і над фізичними особами, які визнані недієздатними.

Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

У цих випадках опіка та піклування встановлюються судом на підставі висновків органу опіки та піклування, у всіх інших випадках – органом опіки та піклування. Опіка та піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки та піклування, або за місцем проживання опікуна та піклувальника, а над майном – за місцем його знаходження.

Опікуном або піклувальником може бути лише повністю дієздатна фізична особа за її письмовою згодою. Опікун і піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних або родинних відносинах із підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними та можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника, враховується також і бажання підопічного – неповнолітньої особи (від 10 до 16 років). Опікунів чи піклувальників може бути призначено декілька.

Не можуть бути опікуном та піклувальником:

1) особа, яка позбавлена батьківських прав;

2) особа, поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки та піклування;

3) особа яка перебуває на обліку чи лікується в психоневрологічних та наркологічних закладах;

4) особа, яка раніше була опікуном та піклувальником, і з її вини опіка чи піклування були припинені;

5) особа, засуджена за здійснення тяжкого злочину.

Опікун зобов’язаний:

– дбати про підопічного і створювати йому необхідні побутові умови, забезпечувати догляд за ним та лікування. Опікун малолітньої особи – дбати про виховання, навчання та розвиток;

– вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Опікун має право:

– вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави;

– вчиняти правочин від імені та в інтересах підопічного.

Піклувальник зобов’язаний:

– дбати про створення для неповнолітньої особи необхідних побутових умов, про її виховання, навчання, розвиток;

– дбати про лікування особи, дієздатність якої обмежена, створювати для неї необхідні побутові умови;

– вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів.

Піклувальник має право:

– давати згоду на вчинення підопічним правочинів.

Опіка припиняється :

– у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам);

– у разі досягнення підопічним 14 років (опікун стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього);

– у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (ст. 76 ЦК).

Піклування припиняються у разі:

– досягнення фізичною особою повноліття;

– реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;

– надання неповнолітній особі повної дієздатності;

– поновлення цивільної дієздатності особи, дієздатність якої була обмежена.