15. Класифікація документів.

Зважаючи на велику кількість та різноманітний характер документів, виникає необхідність їх класифікації за однорідними ознаками.

За призначенням: розпорядчі, виконавчі, бухгалтерського оформлення, комбіновані. Розпорядчими є документи, які містять розпорядження на здійснення певної господарської операції (чек на отримання грошових коштів у банку, платіжне доручення і т. д.). Однак розпорядчі документи не підтверджують факту здійснення операцій, а тому не є підставою для їх відображення в обліку.

Виконавчими є документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції (виписка банку, акт приймання-передачі матеріальних цінностей тощо).

Документи бухгалтерського оформлення складаються самими працівниками бухгалтерії ( бух. довідка, відомість щодо нарахування амортизації і т. д.). Такі документи не підтверджують здійснення господарської операції, однак, необхідні у технічній підготовці бух. записів. Носять допоміжний характер.

Комбіновані документи за своїм призначенням виконують функції двох або трьох груп попередніх документів (прибуткові та видаткові касові ордери, табелі обліку робочого часу тощо).

За порядком складання: первинні, зведені.

Первинні документи складають в момент здійснення господарської операції (касові ордери, акти виконаних робіт).

Зведені документи складають на підставі первинних шляхом узагальнення їх показників (звіти касира чи розрахункові відомості про нарахування ЗП).

За способом охоплення операцій: разові, накопичувальні.

Разові документи використовуються для оформлення однієї операції (касові ордери, вимоги на відпуск, акти виконаних робіт).

Накопичувальні документи використовують для оформлення однорідних господарських операцій, які систематично повторюються і накопичуються в міру їх здійснення (лімітно-забірні картки).

16.Порядок перевірки та опрацювання документів у системі бо.

Опрацювання документів у бухгалтерії передбачає здійснення чотирьох послідовних кроків:

- Перевірка по формі та по суті;

- Розцінювання (таксування);

- Групування;

- Контирування.

Перевірка документів повинна здійснюватися з огляду на законність операції, дотримання вимог щодо оформлення та недопущення помилок в арифметичних підрахунках. Це забезпечує перевірка документів по формі та по суті. Перевірка по суті полягає у встановленні доцільності та законності операції, відображеної в документі. Формальна перевірка дозволяє встановити повноту та правильність усіх реквізитів документа, а також достовірність підписів посадових осіб, що затверджували документ.

Після перевірки документів відбувається їх розцінювання (таксування) шляхом проставлення у відповідних графах документа ціни та суми за відповідні активи, які в документі зазначені в натуральному вимірі. Документи, в яких грошовий вимірник є обов’язковим реквізитом, таксуванню не підлягає.

Групування документів полягає в об’єднанні однорідних за змістом первинних документів в окремі групи для визначення загального підсумку за однорідними операціями.

Контирування документів полягає в зазначенні кореспондуючих рахунків, якими повинна бути відображена вказана у документі господарська операція.