- •1.Поняття про бо як складову загальногосподарського обліку.
- •4.Метод бо
- •2.Принципи бо
- •3.Предмет та об’єкти бо
- •5.Бухгалтерський баланс (бб), його значення та будова.
- •6.Зміни в балансі, обумовлені госп. Операціями.
- •7.Рахунки бо та їх будова.
- •8.Подвійний запис, його сутність та призначення.
- •9.Поняття про синтетичні та аналітичні рахунки.
- •10.Узагальнення даних поточного бо.
- •11.Класифікація рахунків за їх будовою та призначенням.
- •12. Основи і методи оцінки.
- •13. Калькулювання в системі бо.
- •14. Документація та її призначення.
- •15. Класифікація документів.
- •16.Порядок перевірки та опрацювання документів у системі бо.
- •17. Інвентаризація та її види.
- •18. Порядок проведення та оформлення результатів інвентаризації в системі бо.
- •19. Сутність основних засобів, їх класифікація та оцінка.
- •20. Документальне оформлення та облік оприбуткування основних засобів.
- •22. Облік амортизації основних засобів.
- •21. Документальне оформлення та облік вибуття основних засобів.
- •23.Оцінка та облік надходження нематеріальних активів.
- •24.Сутність виробничих запасів, їх класифікація та оцінка.
- •25.Документальне оформлення та облік оприбуткування виробничих запасів
- •26.Документальне оформлення та облік вибуття виробничих запасів.
- •27.Організація оперативного (аналітичного) обліку виробничих запасів.
- •29.Документальне оформлення та облік касових операцій.
- •30.Документальне оформлення та облік операцій на поточному рахунку в банку в національній та іноземній валюті.
- •31.Порядок відображення в обліку придбання іноземної валюти.
- •32.Класифікація та відображення в обліку товарної дебіторської заборгованості.
- •33.Організація розрахунків з персоналом з оплати праці на підприємстві.
- •34.Документальне оформлення розрахунків з оплати праці.
- •35.Порядок нарахування та виплати заробітної плати.
- •36.Облік розрахунків за соціальним страхуванням.
- •37.Облік формування та змін у статутному капіталі.
- •38.Облік додаткового, резервного та капіталу в дооцінках.
- •39.Облік формування та використання чистого (нерозподіленого) прибутку підприємства.
- •40.Сутність та класифікація фінансових інвестицій.
- •41.Первісна оцінка фінансових інвестицій.
- •42.Облік поточних фінансових інвестицій.
- •43.Облік довгострокових фінансових інвестицій.
- •44.Визнання, класифікація та оцінка зобов’язань.
- •45.Облік довгострокових зобов’язань.
- •46.Облік поточних зобов’язань.
- •47.Звітність, її суть та значення. Види звітності.
- •48.Склад та елементи фінансової звітності.
- •50.Доходи діяльності підприємства, критерії визнання і класифікація.
- •52.Облік доходів від участі в капіталі.
- •53.Облік інших фінансових доходів.
- •54.Облік інших доходів.
12. Основи і методи оцінки.
Оцінка – один з основних елементів методу БО. Це спосіб відображення об’єктів БО за допомогою єдиного грошового вимірника з метою узагальнення їх по підприємству в цілому. За допомогою оцінки натуральні й трудові вимірники переводять у грошовий. Від правильності оцінки залежить використання даних БО для аналізу характеристики ресурсів підприємства та всіх процесів його діяльності.
Залежно від того, який напрям діяльності підприємства характеризують показники, їх поділяють на кількісні та якісні. До кількісних належать показники обсягу чи певних процесів (обсяг заготовлених виробничих запасів, виробленої та реалізованої продукції). Якісні показники характеризують економічну ефективність діяльності підприємства (рентабельність, прибуток, собівартість, рівень витрат).
Основними вимогами до оцінки є її реальність та єдність. Під реальністю оцінки розуміється об’єктивна відповідність грошового виразу об’єктів обліку їх фактичній величині, це відображення в грошовому вимірнику дійсної величини господарських засобів. Під єдністю оцінки розуміється її однаковість і незмінність протягом тривалого часу.
МС БО передбачено, що у фінансових звітах використовують кілька різних видів оцінки – історичну собівартість, поточну собівартість, вартість реалізації, теперішню вартість.
Відповідно до П(С) БО загальним принципом оцінки активів є їх фактична собівартість. Цим забезпечується реальна основа для відображення в обліку майнового становища підприємства і фінансових результатів його діяльності.
13. Калькулювання в системі бо.
Калькулювання – це науково обгрунтована система обчислення собівартості придбаних матеріалів, виготовленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг, також табличне зведення результатів обчислення. Отже, калькулювання, як елемент методу БО, визначення собівартості об’єктів обліку. Даними для визначення собівартості служать суми різних витрат, які відображені на рахунках.
За допомогою калькуляції визначається собівартість різних засобів: придбаних запасів, виготовлених виробів, реалізованої продукції. Для розрахунку собівартості цих засобів підраховують витрати, які понесло підприємство щодо них у кожному процесі – постачання, виробництва, реалізації. Таким чином, калькуляція має інформацію для контролю за ходом усіх важливих господарських процесів.
З метою складання калькуляції потрібно чітко визначити об’єкти калькулювання. Ними є окремий вид чи група однорідної продукції, певна робота чи послуга, щодо яких вираховується собівартість продукції. Калькулювання продукції може здійснюватися по підприємству та по його структурних підрозділах.
14. Документація та її призначення.
Для забезпечення суцільного та безперервного спостереження кожну операцію оформлюють відповідними документами. Під документом розуміють письмовий доказ фактичного здійснення господарської операції. Спосіб оформлення господарських операцій відповідними документами називається документацією.
Документи потребують обов’язкового контролю з метою оцінювання доцільності та законності відображених в них господарської операції. Від так має здійснюватися обов’язковий попередній та подальший контроль документів. Попередній контроль здійснюють керівні працівники підприємства у момент їх підписання. Подальший контроль здійснюється обліковими працівниками при прийманні т опрацюванні документів.
Оскільки документи підтверджують юридичне право здійснення господарської операції, до них висуваються наступні вимоги:
-Своєчасність складання;
-Достовірність показників;
-Правильність оформлення.
Правильно оформлений документ повинен містити усі показники, необхідні для забезпечення повної інформації про здійснену операцію. Такі показники називаються реквізитами. Кількість та зміст реквізитів визначається характером здійснення операції та призначенням. Обов’язковими реквізитами для кожного документа є назва підприємства, назва документа та його номер, дата складання, зміст господарської операції, вимірники інформації, а також підписи посадових осіб, відповідальних за здійснення операцій та правильність оформлення документа.
