8.Подвійний запис, його сутність та призначення.

В результаті здійснення госп. операцій відбуваються одночасні та рівновеликі зміни у складі госп. засобів та джерел їх фінансування. Це обумовлюється відображенням госп. операцій способом подвійного запису, суть якого полягає в тому, що кожну госп. операцію в 1 і тій самій сумі записують двічі за дебетом 1 рахунку та кредитом іншого (з поточного рахунку надійшли гроші в касу підприємства).

Втіленням принципу подвійного запису виступає бух. проведення, сутність якого полягає в тому, що на підставі первинного документу, який характеризує здійснення госп. операції зазначається рахунок, що дебетується рахунок, що кредитується, а також сума госп. операції.

Взаємозв’язок між рахунками, що відображають госп. операцію способом подвійного запису називають кореспонденцією рахунків, а самі рахунки – кореспондуючі.

В залежності від кількості кореспондуючих рахунків розрізняють прості і складні бух. проведення.

Просте проведення – проведення, при якому задіяні 2 рахунки, 1 із них дебетується, інший кредитується.

Складне проведення – проведення, що характеризує взаємодію більше ніж 2 рахунків.

Дебетується декілька рахунків і сумарний запис здійснюється по кредитовому рахунку або навпаки, кредитується декілька рахунків і їх сумарне значення здійснюється по дебетовому рахунку (оприбутковано від постачальника сировину, основні засоби, нематеріальні активи).

Подвійний запис – спосіб бух. відображення госп. операцій на кореспондуючих рахунках, при якому кожна операція записується по дебету 1 рахунку і кредиту іншого рахунку в 1 і тій самій сумі.

9.Поняття про синтетичні та аналітичні рахунки.

Синтетичні рахунки – рахунки призначені для обліку екон.-однорідних груп та джерел їх утворення, виражених у грошовому вимірі.

Відповідно облік, що здійснюється на синтетичному рахунку називається синтетичним.

Синтетичні рахунки представлені в плані рахунків двозначним шифром.

Синтетичні рахунки групують ресурси в узагальненому грошовому вимірі.

Однак для прийняття управлінських рішень та деталізації вибіркової інформації потрібні не лише узагальнені дані, що містяться на синтетичних рахунках.

Відтак виникає необхідність щодо їх аналітики, для цього є аналітичні рахунки, призначені для обліку конкретних видів госп. засобів та джерел їх фінансування. Облік на аналітичних рахунках називають аналітичним.

Синтетичні та аналітичні рахунки тісно пов’язані між собою, оскільки на них відображають 1 і ту саму інформацію з різним ступенем деталізації. При цьому, коли дебетується чи кредитується синтетичний рахунок одночасно відображаються відповідні записи і по аналітичних рахунках.

Відтак, обороти і залишки по аналітичних рахунках в підсумку = обороту та залишку по відповідному синтетичному рахунку.

Однак для угруповування аналітичних рахунків, які характеризуються однорідністю свого складу в межах окремого синтетичного рахунку виникає необхідність ведення субрахунків.

Субрахунки представлені шифрами другого порядку, тобто мають 3-значні шифри, представлені в плані рахунків.

На відміну від синтетичних рахунків, шифри яких є чітко усталеними і незмінними для будь-якого підприємства, склад субрахунків та аналітичних рахунків вводиться за потребою кожного підприємства.