6.Зміни в балансі, обумовлені госп. Операціями.

Кожного дня на підприємстві відбуваються операції, які призводять до змін у складі активі та джерел їх утворення. Своєю чергою це призводить до необхідності коригування інформації відображеної в балансі.

За своїм характером усі операції можуть спричинити 4 типи коригувань:

• Перший тип операцій спричиняє коригування у складі статей активу балансу. З 1 в бік збільшення з іншого боку в бік зменшення, що не призводить до зміни підсумку балансу (з р/р перераховано гроші в касу); А↓А↑

• Другий тип операцій призводить до змін лише у складі джерел утворення госп. засобів, що не спричиняє зміни у підсумку балансу (за рахунок короткотермінового кредиту в банку погашено заборгованість перед постачальниками); П↑П↓

• Третій тип операцій пов’язаний зі зміною як у складі госп. засобів так і джерел їх фінансування, що призводить до одночасного і рівновеликого збільшення як у складі активів так і пасивів балансу (придбано матеріали у вітчизняного постачальника); А↑П↑

• Четвертий тип операцій пов’язаний з одночасним зменшенням як у складі госп. засобів так і джерел їх фінансування, що спричиняє рівновелике зменшення підсумків активу та пасиву балансу (з поточного рахунку в банку погашено заборгованість постачальнику за надані ним матеріали); А↓П↓

7.Рахунки бо та їх будова.

ББ підприємства надає інформацію про наявні ресурси та джерела їх утворення на певну дату, однак діяльність підприємства є динамічною і викликає постійні зміни у складі госп. засобів і джерел їх утворення.

Відображати кожну з таких змін балансів, постійно коригуючи склад його статей є недоцільним. Крім того, баланс надає лише узагальнюючу інформацію про однорідні групи госп. засобів та джерел їх фінансування без належної їх деталізації. Відтак виникає необхідність вивчення іншого елемента методу БО, що отримав назву рахунок.

Рахунок БО – спосіб групування госп. операцій за економічно однорідними ознаками з метою систематичного контролю за наявністю та змінами у складі госп. засобів та джерел їх утворення.

Зважаючи на те, що склад госп. засобів і джерел їх утворення дуже різноманітний, усю інформацію про них не доцільно збирати на 1 рахунку, тому існує ціла система бух. рахунків, які вирізняються за своєю будовою та призначенням. Рахунок прийнято відображати у вигляді двосторонньої таблиці: ліва сторона якої – умовний термін дебету, права сторона рахунку – кредит. Шифр та назва рахунку пишуться по середині таблиці.

Для того, щоб мати уявлення про об’єкт, що обліковується на кожному рахунку, спочатку зазначають інформацію про початковий стан госп. засобів чи джерел їх утворення. Така інформація отримала назву початкового залишку (початкове сальдо).

Після відображення початкової інформації відбувається занесення у хронологічному порядку даних про зміни, що відбуваються у складі відповідних активів чи джерел їх фінансування протягом звітного періоду. Після коригування початкового сальдо, на суму змін, що відбулися протягом звітного періоду виводять кінцевий залишок (кінцеве сальдо).

Залежно від призначення рахунків їх ділять на 3 групи:

•Активні – містять інформацію про госп. засоби і беруть свою назву від слов актив оскільки формують інформацію для заповнення статей активу балансу;

•Пасивні – містять інформацію про зміни у складі джерел утворення госп. засобів, свою назву беруть від слова пасив, оскільки формують дані для заповнення статей пасиву балансу;

•Активно-пасивні – містять одночасно інформацію і про госп. засоби і джерела фінансування.

Кожен із зазначених видів рахунків вирізняються будовою. Зокрема, на активному рахунку початкове сальдо вказують в дебеті, дебетовий оборот характеризує збільшення госп. засобів. Кредитовий оборот – їх вибуття або зменшення, кінцеве сальдо вказують обов’язково в дебеті і визначають як підсумок початкового сальдо та дебетового обороту за вирахуванням кредитового обороту. При цьому під дебетовим оборотом розуміють підсумкові записи, здійсненні по дебету відповідного рахунку.

Кредитовий оборот – підсумок записів здійснених по кредиту відповідного рахунку.

Кінцеве сальдо активного рахунку= сальдо початкове по Дт + Дт оборот – кредитовий оборот.

Пасивний рахунок містить інформацію про джерела утворення госп. засобів, розташованих з правого боку балансу у складі пасивів.

Відтак початкове сальдо пасивного рахунку відображають теж з правого боку, тобто в кредиті рахунку.

Кредитовий оборот пасивних рахунків характеризує формування джерел фінансування госп. засобів чи їх збільшення. В свою чергу дебетовий оборот надає інформацію про зменшення джерел фінансування. Кінцевий залишок на пасивному рахунку визначають по кредиту як суми початкового сальдо та кредитового обороту за мінусом обороту по дебету.

Кінцеве сальдо пасивного рахунку = початкове сальдо по Кт + кредитовий оборот – дебетовий оборот.

Активно-пасивні рахунки представлені невеликою групою рахунків, що є своєрідним виключенням із правил. За своєю будовою вони об’єднують властивості активних і пасивних рахунків, при цьому початкові і кінцеві залишки виводяться на цих рахунках по дебету і кредиту, їх визначають на основі оборотних відомостей, що ведуть по кожному з таких рахунків (64 «Розрахунки з бюджетом»).

Між рахунками і балансом існує тісний взаємозв’язок. Він полягає в тому, що усі рахунки відкриваються на підставі балансу, при цьому інформація за статтями балансу переноситься у вигляді початкового сальдо на активні рахунки по дебету та пасивні рахунки по кредиту.

Протягом звітного періоду використання подвійного запису зумовлює рівність підсумків дебетових і кредитових оборотів за усіма рахунками. В кінці звітного періоду кінцеві залишки по кожному з рахунків переносять до відповідних статей балансу.