3.Предмет та об’єкти бо

Предметом БО є використання госп. засобів та джерел їх утворення при здійсненні процесів виробництва, обміну та споживання суспільного продукту.

Для деталізації предмета БО визначають його об’єкти. Ці об’єкти об’єднані в 3 групи:

• Госп. засоби (ресурси);

• Джерела фінансування госп. засобів;

• Госп. процеси.

Госп. засоби асоціюють з наявними матеріальними, трудовими та фін. ресурсами, що належать підприємству (гроші, ресурси, обладнання).

Групи госп. засобів:

• Оборотні – активи (ресурси), які переносять свою вартість на готовий продукт протягом 1 операційного циклу (сировина, запасні частини, МШП, комплектуючі вироби);

• Необоротні – госп. засоби, які мають термін експлуатації > 1 операційного циклу, тобто переносять свою вартість на готовий продукт частинами (будівля, обладнання).

Джерела фінансування госп. засобів поділяють на:

• Власні – асоціюють з власним капіталом підприємства, тобто коштами, які були вкладені власниками підприємства в утворення наявних госп. засобів. Можуть бути представлені статутним капіталом, прибутком, додатковим капіталом, резервним капіталом;

• Залучені – асоціюють із заборгованістю перед кредиторами (банк, постачальники, інвестори). Їх ділять на 2 види: довго та короткострокова заборгованість.

Довготермінова кредиторська заборгованість передбачає термін погашення > ніж 1 фін. рік (> ніж 12 місяців з моменту утворення).

Короткотермінова – передбачає термін погашення протягом 1 фін. року з моменту утворення (розрахунки з постачальниками, персоналом, кредити банку).

Госп. процеси в системі БО представлені процесом постачання, виробництва та реалізації.

Процес постачання представляє стадію кругообігу, на якій грошові кошти перетворюються на засоби виробництва та предмети праці. При цьому об’єктами обліку є витрати на придбання цих активів, а також розрахункові операції з постачальниками.

Процес виробництва – стадія кругообігу, на які створюється додана вартість, тобто здійснюється поєднання засобів і предметів праці з робочою силою. Об’єкти обліку: витрати виробництва, собівартість готової продукці.

Процес реалізації – стадія кругообігу, на якій реалізується виготовлена продукція і відбувається перетворення товару в гроші. Об’єкти обліку: собівартість реалізованої продукції, дохід від реалізації, розрахунки з покупцями і замовниками.

5.Бухгалтерський баланс (бб), його значення та будова.

ББ є одним із способів методу БО та найважливішою формою фін. звітності. Він є джерелом інформації про стан госп. засобів та джерел їх утворення на дату складання балансу.

Баланс складають 4 рази на рік. Станом на 31 березня (за підсумками 1 кварталу); 30.06 (підсумки 1 півріччя); 30.09 (підсумки 9 місяців); 31.12 (підсумки року).

В перекладі з латинської баланс означає рівність, що передбачає рівновагу у значеннях вартості госп. засобів та джерел їх утворення.

За своєю структурою баланс – це двостороння таблиця, ліва частина якої містить інформацію про склад та структуру госп. засобів, які називають активами підприємства, відповідно і ліва частина називається активом. Права частина містить інформацію про склад та структуру джерел фінансування госп. засобів, які називають пасивами, відповідно і права частина балансу називається пасивом.

Актив балансу передбачає 3 розділи у яких згруповані однорідні види госп. засобів у відповідності до їх ліквідності (здатність активів перетворюватися в гроші).

Перший розділ активу балансу отримує інформацію про найменш ліквідні госп. засоби, представлені необоротними активами.

Другий розділ активу містить інформацію про швидко ліквідні госп. засоби, які представлені оборотними активами.

Третій розділ активу – необоротні активи утримані для продажу – містить інформацію про необоротні активи за якими укладені угоди щодо їх подальшої реалізації.

Пасив балансу надає інформацію про джерела утворення госп. засобів в розрізі термінів їх погашення. При цьому кожний наступний розділ пасиву характеризується більш швидкими термінами погашення аніж попередній.

Перший розділ пасиву балансу мітить інформацію про власний капітал.

Другий розділ розкриває інформацію про довгострокові зобов’язання та забезпечення.

Третій розділ пасиву надає інформацію про поточні зобов’язання та забезпечення.

Четвертий розділ пасиву містить інформацію про зобов’язання пов’язані з необоротними активами утримані для продажу, тобто це сума переплат, які надійшли на підприємство від покупця на підтвердження свого бажання придбати необоротні активи.

Кожний розділ утримує перелік статей, які відображають узагальнену інформацію про вартість однорідних за своїм характером активі чи джерел їх фінансування.